Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №703/5605/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/324/26 Справа № 703/5605/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Левчук О. О. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисниці Струць Т.І. на постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 30.01.2026 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Укра- їни, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 13.08.2025 р. о 6:30 год. в м. Сміла по вул. Незалежності ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, р/номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Drager Alcotest 6810, результат 1,04 ‰, тест № 6426, чим порушив п. 2.9. а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисниця Струць Т.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови суду, скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення.

У клопотанні про поновлення строку посилається, що ОСОБА_1 отримав доступ до постанови в системі Електронний суд лише 13.03.2026 р., а апеляційну скаргу подано 18.03.2026 р., посилаючись на те, що причини пропуску строку є поважними, оскільки апеляційну скаргу подано невідкладно після отримання копії оскаржуваної постанови.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисниця вважаєпостанову суду незаконною та необґрунтованою, оскільки, на її думку, судом не забезпечено всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи та належної оцінки доказів.

Апелянтка зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 протокол про адмінправопорушення та інші матеріали, не перевіривши їх належність, допустимість і достатність. На переконання захисниці, сам по собі протокол про адмінправопорушення не може бути достатнім доказом вини особи без підтвердження викладених у ньому обставин іншими належними та допустимими доказами.

Крім того, захисниця посилається на відсутність у матеріалах справи належних доказів законності зупинки транспортного засобу. Зазначає, що конкретна підстава для зупинки, передбачена ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», у матеріалах справи не зазначена та належними доказами не підтверджена. Вказує на порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. На її думку, матеріали справи не містять належних доказів дотримання встановленої законом процедури проведення такого огляду, зокрема належної відеофіксації відповідних процесуальних дій, що, ставить під сумнів допустимість результатів огляду.

Крім того, захисниця зазначає про порушення вимог ст. 254 КУпАП у зв`язку з відсутністю доказів вручення ОСОБА_1 примірника протоколу про адмінправопорушення, що, на її думку, призвело до порушення права особи на захист.

Захисниця також вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторони захисту, не усунув суперечності та сумніви щодо обставин події і фактично поклав на ОСОБА_1 обов`язок доводити свою невинуватість, чим порушив вимоги ст. 62 Конституції України та принцип презумпції невинуватості.

На підставі наведеного захисниця просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адмінправопорушення.

Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або направляється особі, щодо якої її винесено.

Судом першої інстанції справа про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 була розглянута у зв`язку з клопотанням без участі правопорушника та захисника.

Матеріали справи не містять даних про отримання постанови правопорушником, проте містяться дані про отримання захисницею копії постанови в системі Електронний суд 13.03.2026 р. ( а. пр. 88), тому апеляційний суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку поважною та поновити захисниці строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Захисниця Струць Т.І. суду апеляційної інстанції 3.09.2026 р. через систему Електронний суд подала письмову заяву про розгляд справи без участі захисниці та правопорушника, раніше подані вимоги підтримують в повному обсязі ( а. пр. 98 ).

На підставі вище викладеного, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника та захисниці.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 13.08.2025 р. о 06:30 год. в м. Сміла по вул. Незалежності водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, р/номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6810, результат позитивний та склав 1,04 ‰, чим порушив п. 2.9. а) ПДР, за що встановлена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9. а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 421438 від 13.08.2025 р. ( а. пр.1); карткою обліку адмінправопорушення від 13.08.2025 р. ( а. пр. 2); рапортом від 13.08.2025 р. ( а. пр. 3 ); тестом 6426 від 13.08.2025 р. ( а. пр. 4 ); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою Drager Alcotest 6810 проведеного 13.08.2025 р., результат позитивний 1,04 ‰ ( а. пр. 5 ); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова ( а. пр. 6 ); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.08.2025 р. (від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, свою вину визнав) ( а. пр. 7) ; довідкою ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській обл. т.в.о. нач. ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській обл. О. Шевченка, відповідно до якої за обліками Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом року до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався ( а. пр. 8 ); довідкою ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській обл. т.в.о. нач. ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській обл. О. Шевченка, відповідно до якої за обліками Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія отримував НОМЕР_2 ( а. пр. 9 ); відеозаписом від 13.08.2025 р. ( а. пр. 10 ).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що належними доказами доведено вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку і дії, як поліцейських так і особи, яку притягнуто до адмінвідповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 2.07.2015 р. № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 ніяким чином не заперечував обставини вчинення правопорушення, а тому доводи апеляції про відсутність у матеріалах справи належних доказів законності зупинки транспортного засобу, відсутність доказів вручення ОСОБА_1 примірника протоколу про адмінправопорушення апеляційний суд вважає безпідставними, тому що в межах КУпАП працівники поліції не мають доводити законність зупинки транспортного засобу і ці обставини не можуть бути предметом судового розгляду, крім того в матеріалах справи на всіх складених процесуальних документах наявні підписи правопорушника, що сприймається апеляційним судом як виконання працівниками поліції обов`язку щодо роз`яснення суті проведених процесуальних дій, так і обізнаності особи з такими діями, а тому апеляційний суд не встановив істотного порушення права на захист особи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Ґірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001 р.)

Будь-які докази, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні, апелянтом суду апеляційної інстанції не надані. Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати його винність у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захисниці Струць Т.І. строк на апеляційне оскарження постанови Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 30.01.2026 р.

Постанову Смілянського райсуду Черкаської обл. від 30.01.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.