Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №541/3840/25
Суддя: Харлан Н. М.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 541/3840/25 Номер провадження 33/814/405/26Головуючий у 1-й інстанції Дністрян О. М. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Яковенка Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 січня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , працює охоронцем в ТОВ "Савинці", до адміністративної відповідальності не притягувався,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно з постановою, 19 вересня 2025 року о 16 год. 04 хв. в с. Савинці Миргородського району Полтавської обл. поблизу річки Псел водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився як на місці, так і в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову суду щодо нього та закрити провадження у справі.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що у справі відсутні докази того, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, а переглянутий у судовому засіданні диск відеофіксації, навпаки чітко підтверджує ту обставину, що від проходження огляду він не відмовлявся.
Вказує, що під час спілкування із поліцейськими по незалежним від нього обставинам за наслідками харчового отруєння він був вимушений попросити дозволу у поліцейських відійти до туалету, однак через незадовільній санітарний стан туалету, що був поруч, він пішов у кущі.
Пояснює, що коли він вийшов із кущів то поліцейських вже не було. А на відео чітко вбачається, що поліцейський перевіряє туалет який знаходився поруч, після чого сів до службового автомобіля та поїхав, а процес очікування був не тривалим.
Вважає, що місцевий суд не дослідив усіх обставин справи та поставився до нього упереджено.
Заслухавши виступ захисника Яковенка Г.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.
Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 19.09.2025 серії ЕПР 1 № 458763; направлення до закладу охорони здоров`я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.09.2025; відеозапису події.
Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 за викладених у протоколі та постанові суду обставин.
Поряд із цим, суд не надає оцінку підставам зупинки транспортного засобу, оскільки зазначене перебуває поза межами предмету розгляду по даній справі.
В ході спілкування із ОСОБА_1 , у поліцейських виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про ознаки якого було повідомлено водія – різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода.
Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки з використанням газоаналізатора так і в найближчому закладі охорони здоров`я, належним чином роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.
Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.
Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, усупереч вимогам п. 2.5 ПДР, ОСОБА_1 фактично відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу поліцейським із використанням спеціального приладу - газоаналізатора так і в закладі охорони здоров`я, оскільки на багаторазові вимоги поліцейського пройти огляд, ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухилявся від вчинення дій, спрямованих на проходження огляду, висловлював додаткові вимоги, за яких він готовий пройти відповідний огляд та в подальшому втік з місця зупинки транспортного засобу.
Версію подій, наведену ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає неспроможною, оскільки як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 не повідомляв поліцейського Карпенка С.А. про погане самопочуття, а лише перепитав чи є в нього 5 хв. та після цього, розмовляючи по телефону, попрямував у бік кущів та лісових насаджень.
Натомість, згідно із відеозаписом події та показаннями поліцейського Карпенка С.А., який складав адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 та був допитаний в суді першої інстанції, через 5 хв. після того, як ОСОБА_1 відійшов, ОСОБА_2 почав шукати останнього, зокрема голосно кликав його, однак ОСОБА_1 ніде не було та він не відгукувався.
За наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу (більше 30 хв.) необгрунтовано затягував проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку та в подальшому втік з місця зупинки транспортного засобу, така поведінка водія правомірно була розцінена як небажання проходити огляд на стан сп`яніння та намагання ухилитися від відповідальності.
Водієві також було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.
За наведених обставин, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua