Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №758/13079/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13079/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів, зобов`язання відновити залишок коштів на картковому рахунку, визнати відсутність права вимоги у кредитора,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2025 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів, у якому позивач просить зобов`язати АТ «Універсал банк» відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) до стану, який існував перед проведенням несанкціонованих операцій 17 та 18 червня 2025 року, а також визнати відсутність права вимоги в АТ «Універсал банк» та відсутність кореспондуючого обов`язку ОСОБА_1 у правовідносинах, що виникли внаслідок несанкціонованих операцій 17 та 18 червня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є клієнтом відповідача на підставі Договору про надання банківських послуг, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви від 07.08.2023. У червні 2025 року в мережі Інтернет вона побачила повідомлення про виплати за програмою «єПідтримка» з посиланням; після переходу за посиланням на її номер телефону надійшло повідомлення в месенджері «Телеграм» від особи, яка представилася працівником служби турботи про клієнтів «monobank» та під приводом підозрілих дій за обліковим записом вимагала пройти повторну авторизацію. Внаслідок зазначених дій невстановлена особа отримала доступ до мобільного застосунку позивача, 17.06.2025 оформила договір розстрочки, а 17 та 18 червня 2025 року здійснила низку переказів коштів на карткові рахунки, які раніше не фігурували в її банківській історії. Загальна сума становить 64 700 грн. 19.06.2025 позивачка повідомила відповідача про шахрайські дії, 20.06.2025 звернулася до органів поліції.

Позивач стверджує, що відповідач всупереч пункту 11.3 Умов і правил обслуговування не надіслав їй електронного листа для підтвердження володіння довіреним пристроєм, не застосував передбачених цим пунктом лімітів на витрати, не скористався правом на встановлення геопозиціонування телефону клієнта (підпункт 4.3.16), не здійснив жодної перевірки особи, яка 18.06.2025 звернулася із запитом про підвищення кредитного ліміту, та не вжив заходів реагування, попри численні ознаки шахрайських операцій. Вважає, що вищевикладене свідчить про непричетність позивача до поширення конфіденційної інформації стороннім особам.

Ухвалою судді від 01.09.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 15.09.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі за позовом, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

30.09.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому він просить відмовити в позові повністю. Заперечення зводяться до такого між сторонами укладено Договір про надання банківських послуг у формі договору приєднання, який є чинним та обов`язковим для виконання (статті 627-629, 633, 634 ЦК України). Зазначено, що вхід з нового пристрою Google Pixel 7 відбувся з правильним введенням ПІН-коду з першого разу та ОТП-паролю, надісланого на фінансовий номер телефону позивачки; договір розстрочки підписано електронним ключем. Згідно з пунктами 8.5, 8.7, 8.10, 8.11, 8.15, 8.17 глави 8 Розділу І та пунктами 6.2.7, 6.2.8 глави 6 Розділу ІІ Умов і правил клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви про блокування. Відповідно до частини 5 статті 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента ризик збитків покладається на платника; повідомлення надійшло 19.06.2025, тобто після спірних операцій. Банк не має правової чи будь-якої іншої можливості перевіряти втрату клієнтами мобільних пристроїв, фінансових номерів чи іншої інформації, а кредитний ліміт підвищено на підставі заявки, поданої через мобільний застосунок позивача. Банк є неналежним відповідачем, оскільки не вчиняв протиправних дій, а покладення на нього відповідальності за дії третіх осіб суперечить частині 2 статті 61 Конституції України.

03.11.2025 року позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме зобов`язати Акціонерне товариство «Універсал банк» зупинити нарахування відсотків, штрафів, пені тощо, щодо кредитних зобов`язань ОСОБА_1 на час розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.11.2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зобов`язано АТ «Універсал банк» зупинити стягнення та нарахування відсотків, штрафів та пені по рахунку НОМЕР_2 , відкритому ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Універсал банк», до набрання законної сили рішенням суду по справі № 758/13079/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів, зобов`язання відновити залишок коштів на картковому рахунку, визнати відсутність права вимоги у кредитора.

Ухвалою суду від 16.16.2026 року задоволено заяву позивача про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та поновлено позивачу процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано докази з Приватного акціонерного товариства «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832, вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113).

13.07.2026 року позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статтей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Судом встановлено, що 07.08.2023 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви в мобільному застосунку «Monobank». Складовими частинами Договору є Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, тарифи, Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту.

Обставина укладення Договору сторонами не оспорюється та в силу частини 1 статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

На ім`я позивачки відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 , до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 .

16.06.2025 о 15 год. 35 хв. здійснено вхід до мобільного застосунку з пристрою Google Pixel 7, який позивачці не належить. Ця обставина визнається відповідачем у відзиві та підтверджується наданими ним витягами з інформаційної системи банку.

Відповідач у відзиві прямо зазначає, що 16.06.2025 жодних операцій за рахунками позивачки не відбувалося.

17.06.2025 о 15 год. 24 хв. та о 15 год. 43 хв. повторно ініційовано процедуру автентифікації; о 16 год. 25 хв. за карткою № НОМЕР_1 оформлено договір розстрочки на суму 26 251 грн строком на 12 платежів по 2 686,35 грн.

Починаючи з 16 год. 26 хв. 17.06.2025, тобто протягом однієї хвилини після оформлення розстрочки, здійснено низку переказів на карткові рахунки третіх осіб, які раніше не фігурували в операціях за рахунком позивачки.

18.06.2025 о 17 год. 18 хв. через мобільний застосунок ініційовано звернення про підвищення кредитного ліміту. О 17 год. 25 хв., тобто через сім хвилин, ліміт підвищено до 40 000 грн, а ліміт на розстрочку - до 30 000 грн. Жодних верифікаційних заходів (відеодзвінка, телефонного дзвінка, повідомлення на електронну адресу) відповідачем не здійснено; єдине повідомлення про підвищення ліміту надіслано в той самий мобільний застосунок, доступ до якого мали сторонні особи.

18.06.2025 о 17 год. 26 хв. створено нову дебетову картку № НОМЕР_3 , після чого розпочато перекази коштів.

О 17 год. 28 хв. 18.06.2025 повторний запит про підвищення ліміту відхилено, при цьому єдиною зафіксованою підставою відмови є те, що за останні 30 днів вже подавалася заявка зі схваленням.

Система безпеки відповідача спрацювала о 18 год 03 хв 18.06.2025, тобто після виведення коштів, коли було відхилено платіж на суму 6 450 грн та надіслано пуш-повідомлення про необхідність підписання заяви або проходження відеодзвінка. Повторне пуш-повідомлення надіслано 19.06.2025 о 09 год 05 хв. Обидва повідомлення направлено виключно в мобільний застосунок.

19.06.2025 о 10 год. 57 хв. позивач звернулась до відповідача із повідомленням про шахрайські дії та її рахунки було заблоковано.

20.06.2025 позивач звернулась із заявою до органів поліції. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2025 за № 12025100080002172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України. Згідно з витягом, невстановлена особа шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами з банківського рахунку позивачки на загальну суму 64 700 грн. Досудове розслідування триває.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує продукцію для особистих потреб. Позивачка є споживачем фінансових послуг, а відповідач - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання таких послуг.

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.

За змістом статті 1073 ЦК України у разі безпідставного списання банком коштів з рахунка клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки.

Згідно з частиною 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до пункту 146 розділу VII Положення «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року (далі - Положення № 164), власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструмента і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач заперечує проти позову з посиланням на сприяння позивача втраті облікової інформації, обов`язок доведення цієї обставини покладається саме на відповідача.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.07.2019 у справі № 537/3312/16, від 24.07.2019 у справі № 753/16954/16-ц, від 01.07.2020 у справі № 712/9107/18, від 21.04.2021 у справі № 751/6050/18, від 07.07.2021 у справі № 370/476/16, від 17.12.2021 у справі № 263/3704/19, від 13.06.2022 у справі № 587/586/21, від 24.01.2024 у справі № 758/14517/18, від 11.09.2024 у справі № 753/12781/23, згідно з якими сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання банківської операції не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності таких обставин необхідно виходити з відсутності вини користувача.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.08.2023 у справі № 176/1445/22, згідно з яким за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах.

Встановлено, що автентифікація на пристрої Google Pixel 7 дійсно відбулася з введенням ПІН-коду та ОТП-паролю. Проте ця обставина сама по собі не є достатньою для покладення відповідальності на позивача. Як зазначено вище, усталена практика Верховного Суду виходить з того, що факт коректного введення вихідних даних не підтверджує сприяння користувача втраті цієї інформації.

Пункт 146 розділу VII Положення № 164 вимагає доведення не факту використання інформації, а того, що дії чи бездіяльність користувача призвели до її втрати. Таких доказів відповідачем не надано.

Більше того, відповідно до пункту 11.3 «Рекомендації з безпеки платіжних операцій» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» (редакція чинна з 14.08.2025 року) передбачено: «У разі зміни смартфону, ми відправляємо вам на емейл лист для підтвердження «володіння довіреним пристроєм». Пристрій стає довіреним, якщо через отриманий лист підтвердити, що це ваш пристрій або почекати добу. Поки пристрій не стане довіреним, діють ліміти на витрати».

Доказів надсилання позивачу такого електронного листа відповідачем не надано. Доказів застосування передбачених цим пунктом лімітів до пристрою Google Pixel 7 відповідачем також не надано.

Також, згідно з підпунктом 4.3.15 пункту 4.3 глави 4 Розділу І Умов і правил відповідачу надано право з метою моніторингу шахрайських/ризикових банківських операцій встановлювати геопозиціонування телефону клієнта та використовувати інформацію про місцезнаходження клієнта. Доказів реалізації цього права відповідачем не надано.

Відповідач у відзиві стверджує, що не має правової чи будь-якої іншої можливості перевіряти втрату клієнтами мобільних пристроїв, фінансових номерів чи іншої інформації. Разом з тим, як вже зазначалось вище підпунктом 4.3.15 пункту 4.3 глави 4 Розділу І Умов і правил визначено право відповідача встановлювати геопозиціонування телефону клієнта саме з метою моніторингу шахрайських/ризикових банківських операцій; підпунктом 4.3.5 передбачено право відмовитися від здійснення фінансових операцій у разі виникнення мотивованих підозр; пунктом 4.3.1 передбачено право встановлювати контакт з клієнтом, використовуючи будь-які канали зв`язку, у тому числі телефонні дзвінки. Крім того, з наданих самим відповідачем матеріалів вбачається, що 18.06.2025 о 18 год. 03 хв. ним було надіслано повідомлення про необхідність проходження відеодзвінка з оператором для подальшого проведення транзакції, а 19.06.2025 о 09. год 05 хв. - повідомлення із запитом щодо оцінки операції як підозрілої.

Наведене свідчить, що механізми перевірки в розпорядженні відповідача були наявні, однак застосовані ним лише після виведення коштів з рахунку.

Також суд встановив, що звернення про підвищення ліміту надійшло через мобільний застосунок, доступ до якого станом на 18.06.2025 мали сторонні особи.

Пунктом 5.1 глави 5 Розділу І Умов і правил передбачено, що ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку. Отже, встановлення ліміту не є механічним виконанням розпорядження клієнта, а результатом власної оцінки відповідача.

Рішення про підвищення ліміту до 40 000 грн ухвалено протягом семи хвилин після звернення, автоматично, без будь-яких верифікаційних заходів, за наявності таких обставин: напередодні за рахунком уже здійснено оформлення кредитного продукту та низку переказів на невідомі раніше рахунки; два платежі вже були відхилені системою безпеки самого відповідача; доступ до застосунку здійснювався з пристрою, який не був підтверджений як довірений у порядку пункту 11.3. За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не виявив розумної обачності, якої вимагає характер його професійної діяльності.

Щодо тверджень відповідача про те, що до моменту повідомлення емітента ризик збитків покладається на платника, то суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини 5 статті 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Водночас зазначена норма пов`язує перехід ризику з фактом втрати платіжного інструмента або індивідуальної облікової інформації. Доказів того, що позивачка втратила платіжний інструмент, матеріали справи не містять, платіжна картка та мобільний телефон весь час перебували в її володінні. По-друге, та сама норма прямо встановлює, що момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору. Таким моментом за пунктом 11.3 Умов і правил є набуття пристроєм статусу довіреного, до настання якого мали діяти ліміти на витрати. Відповідач цього механізму не застосував, а тому не може посилатися на норму, реалізацію якої в договірних відносинах сам не забезпечив. По-третє, положення частини 5 статті 87 Закону не звільняє надавача платіжних послуг від обов`язку діяти добросовісно та з розумною обачністю і не може тлумачитися як таке, що виключає його відповідальність за власну бездіяльність.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки шкоду завдано невстановленою особою. Так, предметом спору є не відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а виконання відповідачем зобов`язань за Договором про надання банківських послуг та наявність або відсутність права вимоги, що виникло з операцій, які позивач не вчиняла. Стороною Договору є саме відповідач. Невстановлена особа стороною цих правовідносин не є та не може відповідати за вимогами, що ґрунтуються на Договорі.

Посилання відповідача на частину 2 статті 61 Конституції України є нерелевантним, оскільки суд не покладає на відповідача відповідальність за дії третіх осіб, а оцінює його власну поведінку - невиконання пункту 11.3 Умов і правил, незастосування лімітів, підвищення кредитного ліміту без верифікації та несвоєчасне реагування системи управління ризиками.

Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що належним доказом позиції позивача міг би бути лише вирок суду з посиланням на постанову Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 766/19614/18, згідно з якою сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків не є підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин суд доходить висновку, що права позивачки як споживача фінансових послуг порушено саме відповідачем, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання відсутності права вимоги в АТ «Універсал банк» та відсутність кореспондуючого обов`язку ОСОБА_1 у правовідносинах, що виникли внаслідок несанкціонованих операцій 17 та 18 червня 2025 року, то суд зазначає, що такий спосіб захисту відповідає пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України та статті 5 ЦПК України, є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки спрямований на усунення правової невизначеності у відносинах сторін та забезпечує, щоб обидві сторони правовідношення могли надалі знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх.

Така позиція узгоджується із правовим висновком, наведеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (п. 54-56) та від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц.

Суд встановив, що відповідач нараховує проценти за кредитними зобов`язаннями, які виникли внаслідок спірних операцій, та здійснює договірне списання коштів з рахунків позивачки на погашення відповідної заборгованості, тобто одержує виконання в позасудовому порядку поза волею особи, яку вважає боржником. Позову про стягнення заборгованості відповідач не подавав, а спір щодо цих правовідносин судом раніше не вирішувався.

За таких обставин юридична невизначеність у відносинах сторін триває, а обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним, оскільки його застосування усуває цю невизначеність і не спонукає позивача повторно звертатися за захистом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 09.09.2025 року. Оскільки позов задоволено повністю, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом відповідно до ухвали суду від 18.11.2025 року, залишаються до набрання законної сили рішенням суду по справі № 758/13079/25.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії та визнання відсутності права вимоги у кредитора - задовольнити повністю.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Універсал банк» відновити залишок коштів на банківському рахунку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ), відкритому на ім`я ОСОБА_1 , до стану, який існував перед проведенням операцій 17 та 18 червня 2025 року.

Визнати відсутність права вимоги Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 та відсутність кореспондуючого обов`язку ОСОБА_1 у правовідносинах, що виникли внаслідок операцій, здійснених 17 та 18 червня 2025 року за картковим рахунком № НОМЕР_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Акціонерне товариство «Універсал банк», ЄДРПОУ 21133352, місце знаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23.

Суддя Я.К. Левицька