Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №591/7395/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 591/7395/26

Провадження № 2/644/5778/26

07.09.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі

головуючої судді – Маркосян М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1436-0289 від 17.08.2024 р., в розмірі 31739,94 грн, що складається з: суми по тілу кредиту – 5700,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 26039,94 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 17.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено Договір № 1436-0289 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Кредитного договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Сторонами були погоджені такі умови кредитування: строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,20 % в день; стандартна % ставка: 1.50 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 140 календарних днів з дати укладення цього Договору.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору, в зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором, включаючи суму кредиту та відсотки, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26.06.2026 року матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Індустріального районного суду м. Харкова.

Ухвалою Індустріальний районний суд м. Харкова від 28.07.2026 цивільну справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач належим чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався. Будь-яких заяв, клопотань та заперечень суду не подавав. Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 17.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №1436-0289 про відкриття кредитної лінії.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (navse.in.ua), у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

17.08.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1436-0289 (надалі за текстом - кредитний договір). Зазначений Кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». На виконання зазначених вимог позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A6320 для підписання кредитного договору № 1436-0289 від 17.08.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту - 7000,00 грн.; строк кредитування – 300 календарних днів (пункт 4.9 договору); комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту, денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1,5% (пункт 4.6 Договору).

Також, сторони підписали паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. При укладенні договору відповідачем було зазначено номер картки, на який він вважав за необхідне отримати кредитні кошти, а саме НОМЕР_1 . Перерахування суми кредиту – 7000,00 грн. 17.08.2024 підтверджено позивачем платіжною квитанцією із зазначенням ID операції та інших реквізитів платіжної операції.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання по поверненню коштів, сплаті відсотків не виконав, підтверджень виконання кредитного договору суду не надані. Як встановлено в наданому позивачем розрахунку, відповідачка частково погашала кредитну заборгованість. Так, 30.08.2024 відповідачкою було сплачено 1667,06 грн., 19.09.2024 відповідачкою було сплачено 500,00 грн., 23.10.2024 відповідачкою було сплачено 500,00 грн., 21.12.2025 відповідачкою було сплачено 1100,00 грн. і 13.04.2026 23.10.2024 відповідачкою було сплачено 200,00 грн.

За розрахунками позивача, станом на 13.04.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за кредитним договором становить 31739,94 гривень, а саме: заборгованість за кредитом – 5700,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 26039,94 гривень. Зазначений розрахунок не спростований відповідачем.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору з відповідачем та погодження основних його умов та виконання договору позивачем.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію».

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на день укладення договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку. визначеному законодавством.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Даний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції шляхом отримання заявки позичальника на сайті позикодавця.

З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, яка не погашена та підлягає стягненню на його користь у заявленій у позовній заяві сумі.

Вказаний розрахунок не спростований відповідачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 627-629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом.

Однак, в той же час суд враховує, що, частиною п`ятою статті 8 Закону №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 22 грудня 2023 року. Отже, позивач, укладаючи 17.08.2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 1,5% на весь термін кредитування, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Також, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023 установлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності цим законом, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %". Таким чином, з 17.08.2024 по 20.08.2024 кредитор міг нараховувати відсотки в розмірі 1,5% на день, однак після 20.08.2024 відсотки могли нараховуватись кредитором за ставкою не більше ніж 1%. Як вбачається з умов договору та наданого позивачем розрахунку, за базовий період користування кредитом позивач нараховував відсотки в розмірі 1,2 на день., після базового період – 1,5%.

У зв`язку з цим, суд здійснює самостійний розрахунок розміру заборгованості за відсотками, виходячи з суми кредиту в розмірі 7000,00 грн. та виходячи зі ставки 1,2%, яка передбачена кредитним договором за період з 17.08.2024 по 20.08.2024 та виходячи зі ставки 1% за період 21.08.2024 по 12.06.2025 (по дату повернення кредитних коштів, погоджену сторонами кредитного договору). Також, судом при розрахунку було враховано оплати відповідачки у загальному розмірі 3967,06 грн., частково ці оплати, які були зроблені в період дії кредитного договору, було зараховано в погашення комісії за договором, в іншій частині – в погашення відсотків. Щодо оплат, здійснених відповідачкою після закінчення дії кредитного договору, позивачем вони були направлені в погашення тіла кредиту, суд, в цій частині залишає розрахунок без змін.

Таким чином, судом перераховано відсотки і стягненню підлягають відсотки в розмірі 19438,94 грн.

Враховуючи викладене вище, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню у частині стягнення тіла кредиту в розмірі 5700,00 грн. та відсотків в розмірі 19438,94 грн, всього на загальну суму 25138,94 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1436-0289 від 17.08.2024 року в розмірі 25138,94 грн.

В іншій частині в задоволенні позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у розмірі 2108,70 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598).

відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання як внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складене 07.09.2026 р.

Суддя Марина МАРКОСЯН