Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №644/9763/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д.Б.

Справа № 644/9763/26

Провадження № 2/644/5892/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Кандиби О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Нестерова Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про захист прав споживачів -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ТОВ «АЛЛО», посилаючись на наступне.

27 квітня 2026 року позивачем через мережу інтернет-магазину ТОВ «АЛЛО» було придбано прально-сушильну машину Mijia Front Load Washer Dryer Pro 9 kg (WD090MJA11UA) вартістю 27999 грн.

05 липня 2026 року під час звичайної експлуатації прально-сушильної машини на дисплеї з`явилося повідомлення про помилку F2, після чого в квартирі виник сильний запах гару. 06 липня 2026 року приблизно о 09:00 годині позивач звернувся до сервісного центру, де повідомили, що оформлення заявки здійснюється виключно через месенджер Viber. На вимогу сервісу були надані посилання на фіскальний чек, фотографії заводської таблички із серійним номером виробу.Одразу після оформлення гарантійного звернення позивач заявив вимогу про надання товару з обмінного фонду на час ремонту. Однак сервісний центр без будь-яких правових підстав відмовив у наданні підмінної пральної машини та почав перекладати відповідальність на продавця. Після цього позивач звернувся до гарячої лінії ТОВ «АЛЛО». Працівники відповідача підтвердили, що питання буде вирішено, запевнили позивача у належному гарантійному обслуговуванні та повідомили, що у разі ненадання товару з обмінного фонду буде здійснено відповідну компенсацію. Фактично жодних заходів щодо забезпечення позивачем підмінною пральною машиною відповідач так і не здійснив.

09 липня 2026 року майстром було здійснено огляд пральної машини. Наступного дня пральна машина знову припинила роботу та відобразила ту саму помилку F2, яка виникла до звернення до сервісного центру.

13 липня 2026 року позивач подав до ТОВ «АЛЛО» письмову заяву, в якій просив забезпечити його пральною машиною з обмінного фонду, розірвати договір купівлі-продажу, забезпечити належне виконання гарантійних зобов`язань.

15 липня 2026 року сервісний центр повідомив позивача про оформлення акта про неможливість проведення гарантійного ремонту, в якому було зазначено, що усунути несправність у межах гарантійного ремонту неможливо. Після цього представник ТОВ «АЛЛО» самостійно оформив заявку на забір товару.

Після видачі акта про неможливість ремонту відповідач погодився прийняти товар, однак фактично поставив таке прийняття у залежність від виконання позивачем додаткових умов, які законом не передбачені. Такі дії свідчать про недобросовісну поведінку продавця та зловживання правом.

Щодо ненадання товару з обмінного фонду, то за кожний день ненадання такого товару підлягає сплаті неустойка у розмірі одного відсотка вартості товару. Позивач звернувся з відповідною вимогою ще 06.07.2026. Станом на день звернення до суду прострочення становить 22 календарні дні, тому розмір пені складає: 27999 грн * 1 % * 22 дні = 6159,78 грн.

Щодо порушення строків гарантійного ремонту, то заява про гарантійний ремонт була подана 06.07.2026. Отже, останнім днем встановленого законом строку є 20.07.2026. Станом на день подання позову ремонт так і не виконано. Прострочення складає 8 календарних днів. Розмір пені: 27999 грн * 1 % * 8 днів = 2239,92 грн.

Щодо моральної шкоди позивач зазначає, що з урахуванням характеру порушень, їх тривалості, ступеня вини відповідача та принципів розумності й справедливості позивач оцінює розмір моральної шкоди у 25000 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить:

- розірвати договір купівлі-продажу прально-сушильної машини Mijia Front Load Washer Dryer Pro 9kg (WD090MJA11UA), укладений між позивачем та ТОВ «АЛЛО»;

- стягнути з ТОВ «АЛЛО» на користь позивача 27999 грн., сплачених за товар;

- стягнути пеню за ненадання товару з обмінного фонду у розмірі 6 159,78 грн.;

- стягнути пеню за порушення строків гарантійного ремонту у розмірі 2239,92 грн.;

- зобов`язати ТОВ «АЛЛО» власними силами та за власний рахунок здійснити прийняття (вивезення) прально-сушильної машини з місця її знаходження після повернення її вартості;

- стягнути моральну шкоду у розмірі 25000 грн. та інші судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.

1.2. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивачу був переданий товар належної якості, що підтверджується декларацією про відповідність. 06.07.2026 позивач самостійно звернувся безпосередньо до сервісного центру ТОВ «Аматі-Сервіс» із заявою про здійснення безкоштовного гарантійного ремонту товару та із заявою про надання товару з обмінного фонду.

13.07.2026 позивач звернувся безпосередньо до ТОВ «Алло» із заявою, у якій повідомив про невдалу комунікацію з сервісним центром і просив: 1) у зв`язку з наявністю в товарі істотного недоліку розірвати договір купівлі продажу, прийняти товар та повернути сплачені кошти; 2) вважати 06.07.2026 датою початку нарахування неустойки у розмірі 1% вартості товару за кожен день ненадання товару з обмінного фонду та здійснити виплату такої неустойки; 3) провести перевірку організації гарантійного обслуговування товарів ТМ «Mijia», що реалізуються відповідачем та надати підтвердження повноважень сервісного центру. З письмовою вимогою про надання йому товару з обмінного фонду, як це передбачено абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач до відповідача не звертався.

Після отримання звернення відповідач звернувся до ТОВ «Аматі Сервіс», яке 22.07.2026 видало Акт наряд від 22.07.2026 № а340705 про неможливість проведення гарантійного ремонту.

З 22.07.2026 по 30.07.2026 відповідач намагався узгодити з позивачем дату і час візиту до нього кур`єра компанії-перевізника, однак позивач ніяк не міг визначитись з такою датою, крім іншого вимагаючи, щоб саме відповідач здійснив пакування товару вдома у позивача. 30.07.2026 товар був переданий перевізнику, що підтверджується Актом приймання передачі, підписаним між позивачем та представником ТОВ «Торговий дім «МІСТ ЕКСПРЕС». Після доставки товару на склад відповідача та перевірки його повної комплектації, як це передбачено п. 7 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, було здійснено повернення коштів, що підтверджується платіжною інструкцією.

Отже, саме дії позивача, які полягали у несвоєчасному погодженні дати та часу передачі товару, а також висуванні додаткових умов щодо його пакування, призвели до затягування процедури повернення товару та, як наслідок, відтермінування повернення його вартості. За таких обставин твердження позивача про безпідставне затягування відповідачем повернення грошових коштів не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки перебіг зазначеної процедури перебував у прямій залежності від належного виконання позивачем свого обов`язку забезпечити передачу товару відповідачу.

Щодо стягнення неустойки за ненадання товару з обмінного фонду та за порушення строків гарантійного ремонту, позивач не звертався до відповідача з письмовою вимогою про надання товару з обмінного фонду, а звертався з такою вимогою виключно до іншої юридичної особи - ТОВ «Аматі-Сервіс», яка не є стороною у даній справі. Усунення недоліків (гарантійний ремонт) товару позивачем не здійснювалось, а отже правові підстави для нарахування та виплати неустойки відсутні.

Щодо стягнення моральної шкоди, позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу в підтвердження завдання шкоди його життю, здоров`ю або майну, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Крім того, представник відповідача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алло» понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

1.3. Позивач подав до суду відповідь на відзив. Вказав, що разом із придбаною прально-сушильною машиною йому не було надано гарантійного талона та належної інформації щодо контактів сервісного центру і порядку звернення з питань гарантійного обслуговування.

Твердження відповідача про те, що позивач самостійно звернувся до сервісного центру, не відповідає фактичним обставинам. Навпаки, саме продавець направив позивача до відповідного сервісного центру після його первинного звернення.

За результатами першого візиту майстра до позивача, майстром не було надано жодного документу, а саме акта діагностики, акта виконаних робіт, наряду, висновку або іншого документа, який би містив інформацію про проведений огляд, встановлену несправність чи виконані дії.

ТОВ «АЛЛО» письмово підтвердило факт існування позивача заяв від 06.07.2026 щодо надання товару з обмінного фонду.Посилання відповідача на те, що сервісний центр є окремою юридичною особою, саме по собі не спростовує обставин того, що продавець був повідомлений про несправність та направив його до відповідного сервісного центру.

Відповідач посилається на декларацію відповідності товару як на доказ його належної якості. Однак декларація відповідності не спростовує факт виникнення конкретної несправності вже придбаного та експлуатованого товару.

Позивач не заперечує, що 04.08.2026 ТОВ «АЛЛО» повернуло 27999 грн вартості товару. Разом з тим, товар був забраний 30.07.2026, а кошти повернуті 04.08.2026. Отже, забір товару та повернення коштів відбулося після його звернення до суду. Зазначене повернення саме по собі не спростовує факту існування порушення його прав на момент звернення до суду.

Розмір моральної шкоди у 25000 грн заявлено з урахуванням характеру та тривалості порушення прав, а також необхідності судового захисту.

Щодо витрат ТОВ «АЛЛО» на професійну правничу допомогу, позивач просить відмовити у задоволенні цієї вимоги.

1.4. Представник відповідача подав до суду заперечення проти відповіді на відзив, в якому зазначає, що посилання позивача на нібито первинне звернення на гарячу лінію саме по собі не підтверджує пред`явлення відповідачу вимоги про безоплатне усунення недоліків.Актом нарядом сервісного центру від 22.07.2026 № а340705 наявність істотного недоліку в товарі позивача не встановлена, а встановлена саме неможливість проведення ремонту.

До ТОВ «Алло» позивач з письмовою вимогою про надання товару з обмінного фонду, як це передбачено абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», не звертався.

Враховуючи абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» обов`язок продавця надавати товар з обмінного фонду виникає виключно після отримання письмової вимоги споживача та обмінний товар надається виключно на час ремонту.

Повернення вартості товару позивачу, яке він підтверджує у відповіді на відзив , відбулось не у зв`язку з його передчасним зверненням до суду, а після завершення всіх передбачених законодавством процедур повернення позивачем товару в повній комплектації.

Ремонт товару позивача не здійснювався (були повернені сплачені за товар кошти в повному обсязі), то відсутні підстави для нарахування та виплати неустойки за порушення строків усунення недоліків (ремонту) товару.

Позивач не надав належних доказів характеру та ступеня моральних страждань, їх тривалості, істотності, причинно-наслідкового зв`язку між такими стражданнями та конкретними діями відповідача.

Посилання позивача лише на те, що він не користується професійною правничою допомогою, не спростовує факту понесення таких витрат відповідачем.

1.5. Ухвалою суду від 29.07.2026 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про захист прав споживачів та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.09.2026 у зв`язку з відсутністю предмета спору було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу прально-сушильної машини, стягнення сплаченої за товар суми в розмірі 27999 грн., зобов`язання ТОВ «АЛЛО» власними силами та за власний рахунок здійснити прийняття (вивезення) прально-сушильної машини з місця її знаходження.

1.6. В судовому засіданні 02.09.2026 позивач підтримав вимоги, які викладені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.09.2026 просив відмовити у задоволенні позовуз підстав, які викладені у відзиві та у запереченнях проти відповіді на відзив.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Згідно зфіскальним чеком № 6732339708 від 27.04.2026 у ТОВ "АЛЛО" була придбана прально-сушильна машина MijiaWD090MJA11UA 9kg вартістю 27999 грн. У чеку вказано, що строк гарантіїскладає 3 роки, найменування та місцезнаходженнясервісних центрівзнаходиться за веб-адресою https://allo.ua/ua/warranty_and_service/#tab4.

Позивач стверджує, що саме він придбав в інтересах своєї сім`ї вищевказаний товар. Представник відповідача заперечень проти цього не висловив.

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 06.07.2026позивач просить керівника сервісного центру «Аматі-Сервіс» на період гарантійного ремонту його пральної машини надати йому підмінну пральну машину з аналогічними функціями та технічними характеристиками.

Згідно з листом ОСОБА_1 від 13.07.2026, який адресований директору ТОВ «АЛЛО», Сергєєв Р.В. просить розірвати договір купівлі-продажу прально-сушильної машини MijiaWD090MJA11UA 9kg, прийняти товар, повернути сплачені грошові кошти у повному обсязі, здійснити виплату нарахованої неустойки, здійснити перевірку організації гарантійного обслуговування товарів торговельної марки Mijia, що реалізується ТОВ «АЛЛО».

2.2. У акті-наряді №ф340705 від 22.07.2026, складеному директором сервісного центру та фахівцем центру ТОВ «АМАТІ-СЕРВІС», вказано, що неможливо провести у встановлений термін ремонт пральної машини Xiaomi, серійний номер 73962/XF12J5CK0145, модель QMP4636UA, потрібна заміна через торгуючу організацію, виріб є перевіреним, несправним. Споживачем в акті вказаний Сергєєв Роман, дата діагностики 06.07.2026.

Відповідно до листа директора ТОВ “Алло” № 865/YN від 27 липня 2026 року позивачу ОСОБА_1 на його заяви від 06.07.2026 про надання товару з обмінного фонду та від 13.07.2026 щодо гарантійного обслуговування прально-сушильної машини було повідомлено, що Закон встановлює обов`язковість надання товару з обмінного фонду і виплати пені за його ненадання лише на час гарантійного ремонту. Водночас, ремонт товару не здійснювався, оскільки за рішенням сервісного центру було погоджено повернення сплачених коштів. Отже, відсутні підстави для нарахування та виплати неустойки.

Згідно з актом приймання-передачі товару від 30.07.2026, ОСОБА_1 та представник ТОВ «Торговий дім «МІСТ ЕКСПРЕС» підписали цей акт про те, що споживач повернув, а перевізник прийняв товар- прально-сушильна машина MijiaWD090MJA11UA, куплений споживачем 27.04.2026. Товар прийнятий перевізником для передачі до ТОВ «АЛЛО» і вирішення питання про повернення споживачеві сплачених коштів.

Згідно з платіжною інструкцією від 04.08.2026, ТОВ «АЛЛО» перерахувало на рахунок отримувача в АТ КБ «Приватбанк» кошти у розмірі 23603,13 грн. Призначення платежу: «оплата частинами повернення на 27999 грн. замовлення 108433984, договір від 25.04.2026». В судовому засіданні позивач визнав, що йому було повернуто всі кошти за придбаний товар.

3. Релевантні джерела права

3.1. Статтею 675 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1,2 ст. 678 ЦК передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

У частині 2 статті 679 ЦК вказано, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

3.2. Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про захист прав споживачів” істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

У частинах 3, 4, 5 вищевказаної статті зазначено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов`язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Частинами 9, 13 статті 8 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачено, що при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Вимоги, встановлені частиною першою цієї статті щодо товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (імпортера).

3.3. У постанові Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 зі змінами та доповненнями, вказано, що пральні машини належать до товарів, з яких утворюється обмінний фонд.

В пунктах 2, 30, 31 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 506 зі змінами та доповненнями, вказано, що до технічно складних побутових товарів належать непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.

Під час приймання товару на гарантійний ремонт виконавець у присутності споживача перевіряє споживчі властивості товару, його комплектність, зовнішній вигляд, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб виробника або виконавця (за дорученням виробника) та гарантійних талонів і встановлює наявність заявленого недоліку. Товару надається номер, під яким він береться на гарантійний облік.

Після прийняття товару на гарантійний ремонт виконавець видає споживачеві квитанцію за формою № 7-гарант (додаток 9), в якій зазначаються усі недоліки та термін виконання ремонту.

3.4. Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 2, 5 ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно з ч. 5 ст. 6 вищевказаного Закону складовою належної якості продукції є забезпечення виробником (виконавцем) використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативно-правовим актом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зазначає, що в даному випадку позивач в якості споживача придбав 27.04.2026 в ТОВ “Алло” прально-сушильну машину торговельної марки Mijia з гарантійним строком тривалістю три роки, про що було вказано у чеку на цей товар.

Протягом гарантійного строку позивач виявив недолік у роботі товару, що підтверджується актом-нарядом №ф340705 від 22.07.2026, де вказано, що виріб є перевіреним, несправним. При цьому суд враховує, що під час розгляду справи представник ТОВ “Алло” не довів в порядку ч. 2 ст. 679 ЦК, що недолік товару виник після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Суд також враховує загальновідомі обставини, згідно з якими торговельна марка Mijia є суббрендом (дочірньою компанією) китайської компанії Xiaomi. Відповідно, прально-сушильна машина, яку придбав позивач, була виготовлена за межами України. Доказів на користь протилежного до суду надано не було.

Отже, з одного боку, відповідно до вимог ч. 1, 9 ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст. 678 ЦК позивач мав право заявити вимоги про безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк, надання товару аналогічної марки з обмінного фонду на час ремонту або про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. З іншого боку, відповідно до вимог спеціальної норми ч. 13 ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів” відповідальність за виконання чи невиконання таких вимог щодо товару, виготовленого за межами України, може нести лише продавець (імпортер), яким в даному випадку є ТОВ “Алло”. Факт звернення позивача не тільки до ТОВ “Алло”, а й до сервісного центру “Аматі-Сервіс”, не скасовує одноосібної відповідальності ТОВ “Алло” як продавця іноземного товару за виконання вимог, передбачених ч. 1, 9 ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів”.

4.2. Стосовно позовної вимоги про стягнення неустойки за ненадання товару з обмінного фонду суд зазначає, що відповідно до норм абзацу 2 ч. 9 ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів” товар з обмінного фонду надається лише на час ремонту. При цьому, згідно з пунктами 30, 31 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, під час приймання товару на гарантійний ремонт товару надається номер, під яким він береться на гарантійний облік, а після прийняття товару на гарантійний ремонт виконавець видає споживачеві квитанцію за спеціальною формою, в якій зазначаються усі недоліки та термін виконання ремонту.

В даному випадку придбаний ОСОБА_1 товар не приймався на гарантійний ремонт, оскільки товар не вилучався з помешкання позивача, товару не надавався номер, під яким він береться на гарантійний облік, а позивачу не видавалася квитанція за спеціальною формою, в якій зазначаються усі недоліки та термін виконання ремонту. З наявних у справі документів та пояснень сторін видно, що товар був продіагностований 06.07.2026 працівником сервісного центру “Аматі-Сервіс”, після чого вже 13.07.2026 ОСОБА_1 попросив ТОВ “Алло” розірвати договір та повернути гроші за товар, а 22.07.2026 працівники сервісного центру “Аматі-Сервіс” склали акт про неможливість ремонту товару за результатами проведеної 06.07.2026 діагностики.

Таким чином, у ТОВ “Алло” не виникло обов`язку надати позивачу товар з обмінного фонду на час ремонту, оскільки товар так і не був забраний з помешкання позивача на гарантійний ремонт. У зв`язку із цим слід відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки за ненадання товару з обмінного фонду.

4.3. Щодо позовної вимоги про стягнення пені за порушення строків гарантійного ремонту суд повторно зауважує, що в даному випадку відповідно до вимог спеціальної норми ч. 13 ст. 8 Закону України “Про захист споживачів” відповідальність за виконання чи невиконання гарантійного ремонту у встановлені законом строки щодо товару, виготовленого за межами України, може нести лише продавець (імпортер), яким в даному випадку є ТОВ “Алло”.

Позивач не надав доказів того, що він звертався до ТОВ “Алло” з вимогою провести ремонт товару. В матеріалах справи наявний доказ того, що вперше позивач звернувся до ТОВ “Алло” лише 13.07.2026 відразу з вимогою розірвати договір купівлі-продажу. Крім того, в даному випадку товар не приймався на гарантійний ремонт.

Отже, відсутні підстави для покладення на ТОВ “Алло” відповідальності за проведення гарантійного ремонту понад встановлені законом строки.

4.4. Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що під час розгляду цієї справи вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу прально-сушильної машини, стягнення сплаченої за товар суми в розмірі 27999 грн., зобов`язання продавця здійснити прийняття (вивезення) прально-сушильної машини з місця її знаходження були фактично задоволені відповідачем, у зв`язку із чим провадження у справі в частині цих вимог було закрите.

Іншими словами, основні позовні вимоги, які були пов`язані з недоліком проданого позивачу товару, були фактично задоволені продавцем товару вже після подання позовної заяви до суду.

В аспекті завдання йому моральної шкоди позивач пояснює, що він понад три тижні був змушений практично щоденно телефонувати до відповідача та сервісного центру, неодноразово пояснювати одні й ті самі обставини різним операторам, витрачати значний особистий час на вирішення питання, яке мало бути врегульоване продавцем, організовувати побут сім`ї без можливості користування пральною машиною, зазнавати постійного нервового напруження через невизначеність щодо строків ремонту або повернення коштів. Такі дії призвели до тривалих моральних переживань позивача, почуття безпорадності та необхідності витрачати значний час на захист своїх законних прав.

З письмових доказів видно, що недолік в роботі придбаного позивачем у ТОВ “Алло” товару було виявлено сервісним центром 06.07.2026, після чого 22.07.2026 було констатовано неможливість усунення цього недоліку, 30.07.2026 товар був повернутий споживачем, а 04.08.2026 споживачу було повернуто кошти за товар. Тобто, внаслідок наявності недоліку в роботі товару щонайменше протягом 16 днів (з дня виявлення недоліку та до дня констатації сервісним центром неможливості його усунення) позивач не міг користуватися важливим предметом сучасного щоденного побуту (прально-сушильною машиною), перебував у стані невизначеності та очікував вирішення проблемної ситуації у той чи інший спосіб - або шляхом ремонту у сервісному центрі, або шляхом повернення грошей за товар.

Вищеописані обставини, на думку суду, безумовно пов`язані з порушенням права ОСОБА_1 як споживача на належну якість продукції протягом гарантійного строку та в силу своєї тривалості, інтенсивності завдали позивачу душевних страждань. Вказані душевні страждання у вимірі моральної шкоди суд оцінює на суму 3000 грн. Позивач не довів, що його страждання були настільки інтенсивними, щоб оцінити їх у заявлену ним суму в розмірі 25000 грн.

Відповідальність за відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої неналежною якістю товару, має нести ТОВ “Алло” як продавець (імпортер) товару іноземного виробництва.

Отже, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 3000 грн.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу частини 3 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів” позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову. Разом з тим, судом було задоволено 8,98 % від загальної суми позовних вимог майнового характеру про стягнення неустойки та моральної шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також часткове задоволення позовних вимог майнового характеру та мінімальну ставку судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру через підсистему “Електронний суд” в розмірі 1064,96 грн., необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 95,63 грн. (1064,96 грн. х 0,0898)

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником відповідача у якості доказів на підтвердження підстав для стягнення з позивача суми в розмірі 10000 гривень за надання відповідачу правничої допомоги надано такі документи: ордер на надання правничої допомоги; договір про надання правничої допомоги №А1 від 10.06.2019; додаткова угода №81 від 30.07.2026 до договору про надання правничої допомоги; акт прийому-передачі наданих послуг від 06.08.2026 на суму 10000 грн. та копія платіжної інструкції на таку ж суму.

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи. Зокрема, вказівка у акті тривалості виконання кожного виду робіт (4 години на аналіз обставин справи, 2 години на надання усних правових консультацій, 20 годин на підготовку та складання відзиву, 4 години консультацій та погодження відзиву) є явно завищеною. На думку суду, пропорційним розміром витрат відповідача на правову допомогу з урахуванням вищенаведених обставин, часткового задоволення позовних вимог та факту порушення прав позивача на належну якість продукції є сума в розмірі 3000 грн. Цю суму слід стягнути з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Барикадна, будинок 15-А, код в ЄДРПОУ 30012848) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в якості відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Барикадна, будинок 15-А, код в ЄДРПОУ 30012848) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Барикадна, будинок 15-А, код в ЄДРПОУ 30012848) судовий збір в дохід держави у сумі 95 грн. 63 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Денис БАРОНІН