Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №953/8938/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8938/25

Провадження № 1-кп/953/477/26

В И Р О К

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130000945 від 01.06.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Личкове, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, одружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше неодноразово судимий, останній раз

11 лютого 2022 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.

28 серпня 2024 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звільнений від відбування покарання у зв`язку із проходженням військової служби за контрактом.

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим, зокрема, 11 лютого 2022 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 187, ч.2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі вчинив кримінальне правопорушення проти власності.

Так, 31 травня 2025 року приблизно о 11 годин 30 хвилин, встановити точний час в ході досудового розслідування не виявилось можливим, у ОСОБА_4 , перебуваючи на прийомці вторсировини за адресою: АДРЕСА_3 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою отримання доходу за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_6 № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, неодноразово продовженого та діючого на теперішній час по всій території України, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом викрадення з сумки, яка належить потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таємно викрав грошові кошти у розмірі 5000 гривень, що зберігались в вищевказаній сумці.

Після чого, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь і розпорядився ним у подальшому на власний розсуд ,чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав. Підтвердив, що наведені в обвинуваченні всі обставини вчинення злочину встановлено, а також наведено у обвинувальному акті вірно. Свої дії піддав критичній оцінці, висловивши жаль щодо скоєного. Вважає за можливим обмежитись його допитом та застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення йому цілком зрозуміле, він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 з урахуванням позиції обвинуваченого вважав за доцільне застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого.

Прокурор підтримав обвинувальний акт щодо вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Просив суд, з урахуванням позиції сторони захисту здійснювати розгляд, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого.

Суд, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим за ч. 4 ст. 185 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 .

Отже, суд вважає обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно в умовах воєнного стану.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше засуджений 11 лютого 2022 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 187, ч.2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2024 року звільнений від відбування покарання у зв`язку із проходженням військової служби за контрактом. Обвинувачений на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до службової характеристики за місцем служби зарекомендував себе з негативного боку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

При призначенні покарання суд враховує положення ст. ст. 50, 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, особу обвинуваченого, який на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжив свою злочинну діяльність, що свідчить про небажання обвинуваченого дотримуватись загальноприйнятих у суспільстві норм та правил поведінки, у зв`язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

Відповідно до частини першої статті 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно із частиною четвертою статті 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Так, до ОСОБА_4 було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2022 року. На підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2024 року ОСОБА_4 був умовно-достроково звільнений. За змістом ухвали від 28 серпня 2024 року вбачається, що початком строку відбування покарання за вироком від 11 лютого 2022 року є 07.01.2021, кінець строку відбування покарання є 07.07.2028 року. Отже, вчиняючи 31 травня 2025 року кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 вчинив нове кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2022 року.

За вказаних обставин, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків у виді позбавлення волі, приєднавши до покарання за цим вироком частково невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2022 року.

До обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальній справі № 621/2957/25 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2026 року. У зв`язку із тим, що до обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд не застосовує запобіжні заходи у цій справі.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_4 за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2022 року та остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме: CD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження - залишити зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1