Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №177/2958/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2958/26

Провадження № 1-кп/177/222/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12026041230000743 від 07.06.2026 за ч. 2 ст. 286 КК України, щодо:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, є фізичною особою підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

представника потерпілих,

адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого,

адвоката ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 06.06.2026 приблизно о 21 год. 20 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , рухався по автошляху О-040501 зі сторони с. Гейківка Криворізького району Дніпропетровської області в напрямку м. Кривого Рогу. Для водія ОСОБА_2 , по ходу його руху був встановлений дорожній знак 2.4 ПДР України, ігноруючи який, останній продовжив свій рух із метою здійснення маневру повороту ліворуч.

У цей же час, зліва направо відносно його руху, по автошляху Н-11, зі сторони м. Кривого Рогу в напрямку с-ща Казанка Баштанського району Миколаївської області, рухався технічно справний тягач «Scania», р/н НОМЕР_2 , із напівпричепом «Wielton», р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 . Для водія ОСОБА_9 по ходу його руху був встановлений дорожній знак 2.3 ПДР України.

Під час подальшого ходу руху, наближаючись до нерегульованого перехрестя автошляху О-040501 із автошляхом Н11, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.4. «Кінець головної дороги» Правил дорожнього руху України, не надав перевагу в русі вищезазначеному тягачу «Scania», р/н НОМЕР_2 , із напівпричепом «Wielton», р/н НОМЕР_3 , який рухався зліва направо по ходу його руху, унаслідок чого сталося їх зіткнення. Після чого, тягач «Scania», р/н НОМЕР_2 , із напівпричепом «Wielton», р/н НОМЕР_3 , у некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху, де сталось зіткнення з технічно справним автомобілем «Chevrolet Cruse», р/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався по автошляху Н-11 зі сторони с-ща Казанка Баштанського району Миколаївської області в напрямку м. Кривого Рогу.

Таким чином, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, відповідно до яких:

- «16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди отримали тілесні ушкодження водій автомобіля «Chevrolet Cruse», р/н НОМЕР_4 ОСОБА_5 , а саме, садна обох верхніх кінцівок, тулуба, обох гомілок, пахових ділянок, відкритий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням, закритий перелом шилоподібного відростку правої ліктьової кістки з набряком м`яких тканин, які згідно з висновку експерта № 1251 за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, більше 21 доби та пасажирка автомобіля «Chevrolet Cruse», р/н НОМЕР_4 ОСОБА_6 , а саме: закрита травма живота: розрив тонкої кишки. Розповсюджений серозно-фібринозний перитоніт, злуки черевної порожнини, які згідно з висновку експерта № 1250 за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Між порушенням водієм ОСОБА_2 п. 16.11 Правил дорожнього руху України та наслідками у вигляді спричиненням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень є прямий причинний зв`язок.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

У даному кримінальному провадженні 01.09.2026 між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та який, відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, отримав письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості від потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.32-33), та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участі його захисника, адвоката ОСОБА_8 , досягнута угода про визнання винуватості, відповідно до ст. 472 КПК України.

Як слідує зі змісту угоди, її сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, виду та міри покарання, яке має понести обвинувачений ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 3 років, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, а також щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч. 2 ст. 473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_8 , проти затвердження угоди не заперечував.

Прокурор ОСОБА_4 просив затвердити угоду, укладену між ним, як прокурором, обвинуваченим ОСОБА_2 , його адвокатом ОСОБА_8 , яку вони підписали добровільно 20.08.2026. При цьому, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, кожен окремо, надали свою згоду на укладення цієї угоди. Із узгодженою сторонами мірою покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згоден. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору зрозумілі.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за участі свого представника, адвоката ОСОБА_7 , у підготовчому судовому засіданні, кожен окремо, підтвердили надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 , про що ними подавалися та підписувалися відповідні згоди. Жодних претензій до обвинуваченого не мають, оскільки ОСОБА_2 у повному обсязі відшкодував заподіяну ним матеріальну та моральну шкоду, про що потерпілі також у судовому засіданні надали розписки від 01.08.2026.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Отже, вказане кримінальне правопорушення є необережним тяжким, та не відноситься до категорії корупційних чи пов`язаних із корупцією.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надала свою згоду на укладення угоди, а обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Також, судом встановлено, що при укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_2 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, судимостей не має, є ФОП, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність передбачених ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують його покарання у виді щирого каяття, добровільного повне відшкодування завданого збитку, відсутність обтяжуючих. Потерпілі жодних претензій до обвинуваченого не мають, що підтверджується розписками від 01.09.2026.

Сторонами угоди узгоджена міра покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, враховуючи наявність низки обставин, які пом`якшують покарання, а саме, що ОСОБА_2 щиро розкаявся, беззастережно визнав свою винуватість, відшкодував в повному обсязі спричинену шкоду.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій злочину правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

За правилами ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_2 не подавався.

Запобіжний захід не застосовувався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475, КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.08.2026 за письмової згоди потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_2 , за участі його захисника, адвоката ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12026041230000743 від 07.06.2026 за ч. 2 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме, із 03.09.2026.

Речові докази:

1)автомобіль «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , належить ОСОБА_10 та зберігається на спец майданчику Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Поштовий, буд. 71 (а.п.24-26), - повернути в користування ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили;

2)автомобіль «Chevrolet Cruse», р/н НОМЕР_4 , який згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , належить ОСОБА_5 та зберігається на спец майданчику Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Поштовий, буд. 71 (а.п.27-29), - повернути власнику ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили;

3)тягач «Scania», р/н НОМЕР_2 , із напівпричепом «Wielton», р/н НОМЕР_3 , які згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 та серії НОМЕР_8 , належать ТОВ «ТРАНС АЙ ТІ» (а.п.30-33), та згідно з розпискою (а.п.35) передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , - залишити в користуванні ОСОБА_9 .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинувачем може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: