Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №757/39702/26-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39702/26-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2026 м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі №12 Печерського районного суду міста Києва, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12026100060000726, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харькова, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого менеджером із збуту у ТОВ «Калам», неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження.

17.07.2026 до Печерського районного суду міста Києва заступником керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 в порядку ст.ст. 291, 293 КПК України скеровано обвинувальний акт (вх. № 101554) у кримінальному провадженні №12026100060000726, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду скеровано угоду від 17.07.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 757/39702/26-к між суддями Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2026 для розгляду справи визначено головуючим суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою від 21.07.2026 призначено підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні.

II. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, приблизно у січні 2026 року, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в ході листування у соціальній мережі «Інстаграм» зробив замовлення та отримав посилку, до якої, зокрема входив фольговий паперовий пакет коричневого кольору з пазовим замком всередині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, подрібнена до порошкоподібного стану в одному з відділень ТОВ «Нова Пошта», таким чином незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежений - листя рослини Mitragyna speciosa, у вигляді речовини зеленого кольору, подрібненої до порошкоподібного стану, яку в подальшому, незаконно зберігав при собі без мети збуту, до моменту затримання працівниками поліції.

06.06.2026, приблизно о 09:20 год., ОСОБА_3 , маючи при собі незаконно придбані наркотичні засоби, які він незаконно зберігав без мети збуту, перебуваючи за адресою : м. Київ бул. М. Міхновського, 42 був затриманий працівниками поліції, які під поясною резинкою шортів виявили та в подальшому вилучили фольговий паперовий пакет коричневого кольору з пазовим замком, всередині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, подрібнена до порошкоподібного стану, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - листям рослини Mitragyna speciose, масою 14,061г.

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

III. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості.

Разом з обвинувальним актом до суду скеровано угоду від 17.07.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

В угоді наведено формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій ОСОБА_3 із зазначенням обставин правопорушення та кваліфікації дій за Кримінальним кодексом України, що є тотожними до відомостей наведених в обвинувальному акті.

Також в угоді про визнання винуватості зазначено такі істотні обставини, передбачені ст. 470 КПК України, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

1) ступінь та характер сприяння підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні щодо нього, а саме: надання ним детальних та правдивих показань про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, беззаперечне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його належна процесуальна поведінка тощо;

2) характер і тяжкість вчиненого підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

3) особу підозрюваного ОСОБА_3 , який раніше не судимий, працевлаштований, має спортивне звання - майстра спорту України з боксу, займає активну громадську позицію, допомагає ЗСУ шляхом добровільних грошових внесків перерахувавши 400 000 грн. для спільної перемоги України, характеризуються позитивно, є вимушено переміщеною особою;

4) наявність суспільного інтересу в швидкому досудовому розслідуванні та судовому провадженні, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_3 ;

5) наявність суспільного інтересу в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як підозрюваним, так і іншими особами, в тому числі умисних тяжких;

6) наявність обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання, та обумовлюють застосування вимог ст.69 КК України, а саме - щире каяття, активне сприянню розкриттю злочину, вчинення злочину вперше;

7) відсутність обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування беззастережно та повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Відповідно до угоди ОСОБА_3 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у вчинені злочину, передбаченому

ч. 3 ст. 309 КК України.

При укладенні угоди, сторони кримінального провадження дійшли згоди з призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 309, із застосуванням вимог ч.1 ст. 69 КК України, шляхом переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції інкримінованої частини статті, у виді штрафу розміром п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з огляду на наявність наступних обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд враховує :

• щире каяття ОСОБА_3 та визнання вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, поведінка якого під час досудового розслідування свідчить про усвідомлення тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, і про бажання попередити вчинення аналогічних правопорушень іншими особами, враховуючи розгалужену та інформативну мережу з незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;

• активне сприяння ОСОБА_3 розкриттю вказаного кримінального правопорушення, що полягало, зокрема, у наданні ним детальних та правдивих показань про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зокрема механізму придбання наркотичного засобу - листя рослини Mitragyna speciose, під виглядом чаю;

• дані щодо особи ОСОБА_3 , свідчать про його молодий вік та позитивну характеристику, оскільки раніш не судимий, має середню спеціальну освіту, наполегливо займався боксом, 26.04.2018 здобувши спортивне звання - майстра спорту України, працевлаштований менеджером із збуту у ТОВ «Калам»;

• враховано, що від дій ОСОБА_3 , тяжких наслідків не настало, шкоди стороннім інтересам не завдано.

Сторони узгодили, виходячи з вимог ст. 309 ч.3 із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України, покарання ОСОБА_3 у виді штрафу розміром п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 99 450 грн.

ІV. Позиції учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила про відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам законодавства, інтересам суспільства з виявлення правопорушень, вчинених ОСОБА_3 за сприяння третіх осіб, тому просила затвердити угоду про визнання винуватості. Підтвердила добровільність укладання угоди сторонами. За твердженням сторони обвинувачення, умовами угоди не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а виконання взятих на себе за угодою зобов`язань обвинуваченим не є неможливим для нього.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив, що усвідомлює суть висунутого йому обвинувачення, беззаперечно визнає вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не заперечує фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті і в угоді про визнання винуватості. Підтвердив, що укладання угоди про визнання винуватості носить добровільний характер. Скарги на дії, рішення чи бездіяльність слідчих і прокурорів під час досудового розслідування відсутні, жодного примусу, спрямованого на укладання угоди, з боку сторони обвинувачення або інших осіб, не було.

Зазначив, що обізнаний про вид та розмір покарання, яке йому буде призначено у випадку затвердження угоди, погоджується на нього, а також підтвердив, що усвідомлює правові наслідки призначення такого покарання.

Також обвинувачений підтвердив, що цілком розуміє наявність у нього права на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; права мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; права подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Підтвердив розуміння наслідків укладення та затвердження угоди, визначених у статті 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а також наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 підтримала угоду про визнання винуватості, наголосила на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Правову кваліфікацію діяння ОСОБА_3 не оспорює, жодних скарг на дії слідчих та прокурорів під час досудового розслідування не має.

V. Мотиви, з яких cуд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався.

При вирішенні питання про затвердження угоди суд має встановити, що укладена сторонами угода відповідає вимогам законодавства і відсутні підстави для відмови в її затвердженні.

Дослідивши зміст угод про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов таких висновків.

V.І. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.

Відповідно до частини 2 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (пункт 1 частини 4 статті 469 КПК України).

Санкція частини 3 ст. 309 КК України, інкримінованої ОСОБА_3 разом із вимогами ч.3 ст.68 КК України, не регламентує призначення покарання у виді штрафу, тому суд застосовує вимог ст. 69 ч.1 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

За таких обставин в частині інкримінованого діяння укладення прокурором угоди про визнання винуватості з обвинуваченим не суперечить вимогам частини 2 статті 469 КПК України та пункту 3 частини 4 статті 469 КПК України.

Пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК України передбачено, що у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту- ініціювання укладення угоди. Судом встановлено, що угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 складена та підписана 17.07.2026 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , про що свідчить підпис останньої на тексті угоди. Крім того, в судовому засіданні сторони підтвердили участь захисників з моменту ініціювання угоди.

Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості закріплені у статті 472 КПК України. Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним і змістовним вимогам, оскільки містить усі необхідні реквізити та обставини. Вона містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Сформульоване в угодах обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті і підтверджені в судовому засіданні обвинуваченим.

Суд встановив, що правова кваліфікація діяння обвинуваченого є правильною, що з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних дій обвинуваченого, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

У судовому засіданні обвинувачений підтвердив кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та які викладені в угоді та обвинувальному акті. Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні погодилися з кваліфікацією діяння, зазначеною в обвинувальному акті і угоді.

В угоді зазначені обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, зокрема, характер і тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень.

Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не встановив.

V.ІІ. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 474 КПК України суд відмовляє у затвердженні угоди у разі невідповідності її умов інтересам суспільства.

Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для всього суспільства, без задоволення яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний та демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування і розвитку суспільства в цілому. У кримінальному провадженні суспільний інтерес загалом виражений в його завданнях, визначених статті 2 КПК України, та полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З урахуванням комплексності і неоднорідності завдань кримінального провадження, оцінюючи суспільний інтерес, Суд має встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м`якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну такому пом`якшенню.

Укладення угоди в цій категорії справ за рахунок зменшення процесуального навантаження на сторону обвинувачення і зміщення акцентів на інші провадження сприятиме запобіганню, виявленню чи припиненню більшої кількості особливо тяжких, кримінальних правопорушень, які до теперішнього часу залишались латентними.

Також у випадку постановлення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості, умовами укладення якої є добровільність та беззастережне визнання особою своєї винуватості, значно прискорить і судовий розгляд. Адже обвинувачений не заперечує фактичних обставин кримінального правопорушення та їх юридичної оцінки. З юридичною оцінкою діянь також погоджуються захисники, які є спеціаліста у галузі права. Укладення і затвердження угоди при дотриманні встановлених законом умов має наслідком скорочення часу досудового розслідування і судового розгляду справи, економію державних ресурсів і особистих ресурсів учасників провадження, зменшення навантаження на прокуратуру, адвокатуру та суди, в яких вивільнюється час і ресурс на виконання своїх завдань і функцій.

Затвердження угоди забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення і його виправлення. Зазначене сприятиме формуванню у обвинуваченого і інших членів суспільства антикримінальної правосвідомості та усвідомлення невідворотності відповідальності за вчинені правопорушення.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості вбачається недоцільним застосовування загального порядку кримінального провадження.

У свою чергу, характер та тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, його особи та ставлення до вчиненого, активне сприяння здійсненню досудовому розслідуванню і судовому розгляду вказує на його бажання виправитись. Виправлення особи, що вчинила злочин, також відповідає суспільному інтересу, адже покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина 2 статті 50 КК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 суспільному інтересу.

V.ІІІ. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

V.ІV. Щодо добровільності укладення угоди.

Відповідно до пункту 4 частини 7 статті 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що укладення угоди є добровільним. Будь-який примус зі сторони обвинувачення або третіх осіб, спрямований на укладення угоди, або інші обставини, які викликають сумнів у добровільності угоди, зумовлює відмову у її затвердженні судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , а також його захисник у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність зі сторони прокурора примусу, погроз, насильства, обіцянок чи впливу будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Жодних скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчих та прокурорів під час досудового розслідування, а також «претензій» до захисника в процесі здійснення захисту, обвинувачений не має.

Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення зі сторони обвинувачення.

З огляду на зазначене, а також відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про укладення угод сторонами під будь-яким впливом, суд дійшов висновку, що їх укладення носить добровільний характер та не суперечить бажанню та волі сторін.

V.V. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Пункт 5 частини 4 статті 474 КПК України зобов`язує cуд перевірити угоду на предмет можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження. У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, надав відповідні показання щодо себе, визнав свою винуватість та щиро розкаявся.

На підставі викладеного, cуд дійшов висновку про можливість виконання взятих обвинуваченими на себе за угодою зобов`язань.

V.VІ. Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання.

За приписами статті 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання. Відтак суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченою покарання на предмет відповідності вимогам закону.

Частина 1 статті 65 КК України передбачає, що суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Сторони узгодили, виходячи з вимог КК України, покарання ОСОБА_3 за ч.3 ст. 309 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст. 69 КК України, у виді штрафу розміром п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 99 450 грн.

Частиною 5 статті 65 КК України передбачено, що у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відтак, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, їх форма та зміст відповідають вимогам КПК, КК України, враховуючи вищезазначені обставини та дані про обвинуваченого в сукупності з низкою пом`якшуючих обставин, суд вважає, необхідним затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене покарання у виді штрафу розміром п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 99 450 грн.

На думку суду, узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчиненого діяння та особі обвинуваченого, а також загальним засадам призначення покарання, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про відшкодування понесених процесуальних витрат стороною обвинувачення чи стороною захисту не піднімалось.

Відомості про накладення арешту в межах зазначеного кримінального провадження відсутні. Наявність речових доказів, не зазначалось.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання підлягає залишенню до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 12, 49, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 373-376, 469-475, 615, 616 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 17.07.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Печерської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

На підставі угоди про визнання винуватості від 17.07.2026, обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання із застосуванням вимог ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу розміром п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 99 450 грн.

Запобіжний захід застосований під час досудового розслідування до ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачений ч.5 ст.194 КПК України, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями статті 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1