Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №950/703/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 р. Справа № 950/703/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06.05.2026 (суддя Косолап В.М.; м. Суми) по справі № 950/703/26

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1

до ОСОБА_1

про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі також - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) в якому просив суд:

- тимчасово обмежити відповідача у праві керування транспортними засобами під час мобілізації до виконання ним зобов`язань за вимогою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2026 № 2/586.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Всупереч положенням п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» відповідач, будучи непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у визначені законодавством строки не пройшов, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. ІНФОРМАЦІЯ_5 звертався до органу Національної поліції з метою адміністративного затримання та доставлення відповідача, однак ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області повідомило про неможливість доставлення військовозобов`язаного. У зв`язку із цим, на підставі ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 24.02.2026 відповідачу була направлена вимога про виконання обов`язку у якій зазначено терміни явки. Однак, 28.02.2026 поштове відправлення не було вручене адресату та повернуто з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». ОСОБА_1 у зазначений у вимозі термін та до моменту звернення до суду до ТЦК та СП не з`явився, відомості про неможливість застосування до нього обмежувальних заходів відсутні, що є підставою для звернення до суду відповідно до ст. 283-2 КАС України.

Рішенням від 06 травня 2026 року Сумський окружний адміністративний суд у задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами – відмовив.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06 травня 2026 року у справі № 950/703/26 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції помилково пов`язав виникнення обов`язку відповідача з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 виключно із фактом направлення чи отримання ним повістки. З посиланням на положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX (із змінами, внесеними Законом № 4235-IX), позивач зазначає, що обов`язок відповідача прибути до ТЦК та СП є імперативним та безумовним. Він виник прямо на підставі Закону, а не внаслідок індивідуального акту управління (повістки). Сам по собі колишній статус «обмежено придатний» покладав на особу автоматичний та невідкладний обов`язок з`явитися в орган військового управління. Крім того, Закон покладає на громадянина обов`язок самостійно ініціювати свій візит до органу військового управління, отримати направлення та пройти ВЛК. Очікування повістки особою, яка мала статус «обмежено придатного», прямо кваліфікується законом як протиправна бездіяльність та порушення правил військового обліку. Кінцевим строком для виконання цього обов`язку законодавцем було визначено 5 червня 2025 року. Оскільки відповідач у встановлений строк (до 05 червня 2025 року) свій обов`язок не виконав, ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, передбаченому статтями 22, 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та статтею 283-2 КАС України. Вказує, що суд першої інстанції повністю проігнорував те, що передумовою для судового позову є невиконання особою саме надісланої ТЦК та СП вимоги, а не повістки. Повістка є формою первинного виклику, тоді як вимога за своєю правовою природою є заходом попередження перед судовим впливом у зв`язку з уже наявним фактом порушення правил обліку.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 283-2, 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ступенем придатності обліковується як: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с. 26).

Згідно з відомостями із Єдиного державного демографічного реєстру, адресою реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (а.с. 15). Аналогічні відомості відображені в його обліковій картці.

У зв`язку з не проходженням ВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_7 було направлено електронне звернення до органу Національної поліції з метою адміністративного затримання та доставки відповідача (а.с. 8).

Однак, листом від 16.02.2026 № 26915-2026 ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області повідомило ІНФОРМАЦІЯ_5 про неможливість затримання та доставки ОСОБА_1 оскільки його місцезнаходження невідоме (а.с. 10).

У подальшому, на адресу відповідача направлено вимогу від 24.02.2026 № 2/586 про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, а саме явку до ІНФОРМАЦІЯ_8 02.03.2026 о 10:00 год. (а.с. 6).

Вимога не була виконана відповідачем, оскільки не була вручена та повернута оператором поштового зв`язку з відміткою про відсутність адресата.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимоги ІНФОРМАЦІЯ_4 , керуючись приписами ч. 1 ст. 283-2 КАС України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності передбачених статтею 283-2 КАС України підстав для застосування до відповідача тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Суд зазначив, що відповідачу не було направлено повістку про виклик до ТЦК та СП, а відтак не доведено невиконання ним обов`язку з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений строк, що виключає можливість задоволення позову.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, форма та зміст вимоги визначаються Міністерством оборони України.

Згідно з ч. 3 ст.27 цього Закону днем вручення вимоги є: 1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 27 вказаного Закону, у разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Порядок тимчасового обмеження громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації встановлений ст. 283-2 КАС України.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 283-2 КАС України, у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом, вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом є невиконання ОСОБА_1 протягом встановленого ч. 4 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вимоги ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.02.2026 № 2/586, яка була сформована після отримання письмової відповіді органу поліції про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У свою чергу, підставою для звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 до органів поліції, з метою здійснення відповідно до ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» адміністративного затримання і доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП, було невиконання відповідачем вимог пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 року № 3621-ІХ та абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», внаслідок непроходження останнім у визначені законодавством строки повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Надаючи оцінку обставинам, що слугували підставою для звернення позивача до суду з цим позовом колегія суддів зауважує, що передумовою для звернення до поліції про адміністративне затримання та доставлення особи до ТЦК та СП, а згодом для направлення їй вимоги про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, є невиконання громадянином обов`язків, передбачених частинами першою та третьою статті 22 цього Закону.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21 березня 2024 року виключено таку підставу для зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04 лютого 2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15.02.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі - Закон № 4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Відповідно до абз. 2 п. 69, абз. 1, 2 п. 74 Порядку № 560 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 519 від 06.05.2025, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 цього Порядку, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров`я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов`язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Згідно з п. 74-1 Порядку № 560, для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку).

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни були зобов`язані з 15.02.2025 (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05.06.2025 самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Разом з тим, обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно з абз. 1 ч.1 та ч. 3 ст. 22 Закону виникає у громадянина у разі його виклику у строк та місце, зазначені в повістці. Виконання військовозобов`язаним інших обов`язків, зокрема, передбачених абз. 4 ч. 1 ст. 22 зазначеного Закону, про порушення яких позивач стверджує у тексті позовної заяви, також передбачають дотримання належної процедури, а саме: проходженню громадянином медичного огляду відповідно до наведеної норми має передувати прийняття відповідного рішення ВЛК чи ТЦК та СП.

Отже, обов`язок самостійно звернутися до ТЦК та СП з метою отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії, визначений п.2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 3621-ІХ, не є тотожним обов`язкам за статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за порушення яких статтею 27 прямо передбачено застосування заходів впливу (затримання, надсилання вимоги і звернення до суду із позовом про обмеження у праві керування транспортними засобами).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач не надав суду як доказів направлення та вручення (невручення) відповідачу повістки про виклик ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження повторного медичного огляду, так і доказів того, що за рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження ОСОБА_1 медичного огляду (абз. 4 ч.1 ст. 22 вказаного Закону) до моменту ініціювання процедури застосування до нього заходів впливу, передбачених статтею 27 вказаного Закону.

У свою чергу, відсутність таких доказів вказує на те, що позивач не довів факту невиконання ОСОБА_1 під час мобілізації обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того колегія суддів зауважує, що надані позивачем до матеріалів справи на підтвердження направлення відповідачу вимоги докази не дають можливості встановити, який саме документ був направлений на адресу ОСОБА_1 ..

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними визначено Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі – Правила № 270).

Абзацом 2 пункту 16 Правил № 270 передбачено, що повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками “Повістка ТЦК”, “Вручити особисто”.

За змістом п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Так, наявні в матеріалах справи копії поштового конверта та відомості про його пересилання не містять опису вкладення або інших відомостей, які б підтверджували зміст поштового відправлення.

Відтак, суд позбавлений можливості ідентифікувати вміст рекомендованого поштового відправлення, копію якого долучено до матеріалів справи, та встановити, чи дійсно цим поштовим відправленням ОСОБА_1 направлялась вимога про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом № 2 від 24.02.2026 та таким чином перевірити і встановити факт невиконання відповідачем відповідних вимог ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з ч. 8 ст. 283-2 КАС України суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: 1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; 3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; 4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

За встановлених судом обставин та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема, направлення та вручення відповідачу повістки, прийняття рішення щодо проходження відповідачем медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а також належних доказів направлення та вручення вимоги ТЦК про виконання обов`язку військовозобов`язаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заявлених позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 06.05.2026 по справі № 950/703/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко