Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №361/3446/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 361/3446/26 Головуючий в суді І інстанції Василенко Т.К.

Провадження № 33/824/3252/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,

за участі секретаря судового засідання ІвковоїД.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Костенка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого секретарем Великодимерської селищної ради, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу №4609 від 20.03.2026 року старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Маринич Н.Ю. було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи тимчасово здійснюючим повноваження Великодимерського селищного голови - секретарем Великодимерської селищної ради, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вживши заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме суперечності між його приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли перед виданням та підписанням розпорядження від 23 вересня 2024 року № 392-к «Про преміювання посадових осіб», яким серед інших працівників Великодимерської селищної ради преміював себе особисто, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу №4608 від 20.03.2026 року старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Маринич Н.Ю. було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи тимчасово здійснюючим повноваження Великодимерського селищного голови - секретарем Великодимерської селищної ради, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пункту 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видав та підписав розпорядження від 23 вересня 2024 року № 392-к «Про преміювання посадових осіб», яким серед інших працівників Великодимерської селищної ради преміював себе особисто, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2026 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції захисник Костенко О.М в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову міськрайонного суду та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з тих підстав, що судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки.

Так, у доводах апеляційної скарги сторона апелянта стверджує, що ОСОБА_1 не був ініціатором, та не приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів про своє преміювання, а виконував рішення селищної ради, що прийняте шляхом колективного голосування депутатами. Крім того, на переконання апелянта, сам по собі факт включення себе до розпорядження про преміювання не є достатнім для висновку про наявність реального конфлікту інтересів без доведення впливу такого інтересу на об`єктивність рішення.

Також доводи апеляційної скарги містять посилання на процесуальні порушення, а саме, що протоколи №4608 та №4609 були складені лише 20.03.2026 року, тобто поза межами процесуального строку, визначеного ст. 254 КУпАП.

У доводах апеляційної скарги сторона апелянта також просить звернути увагу на подібні судові рішення Харківського апеляційного суду у постановах від 27.02.2024 року у справі №638/16045/23 та від 25.06.2024 року у справі №638/18920/23, у яких були закриті провадження у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Заслухавши доводи адвоката Костенка О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 та самого ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, оскільки з`ясував повно і всебічно всі обставин справи та проаналізував належним чином наявні в справі докази.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозиції вищевказаних норм є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Згідно з приміткою до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Визначення потенційного, реального конфлікту інтересів та приватного інтересу наведенні у ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якою, потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи не майновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими поза службовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Так визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП суд першої інстанції вказав, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у виді отримання преміальних коштів на підставі ним же виданого розпорядження.

За встановлених обставин ОСОБА_1 , не повідомивши у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів НАЗК та підписавши розпорядження № 392-к від 23 вересня 2024 року, порушив вимоги п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Апеляційний суд повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, із матеріалів справи слідує, що Рішенням Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області «Про обрання секретаря Великодимерської селищної ради» № 1775 LVІII-VIII від 05.12.2023 року ОСОБА_3 було обрано секретарем Великодимерської селищної ради на строк повноважень цієї ради VIII скликання.

Рішенням Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області «Про покладення обов`язків тимчасово здіснюючого повноваження селищного голови» №1776 LІХ-VIII від 12.12.2023 доручено секретарю Великодимерської селищної ради ОСОБА_1 тимчасово здійснювати повноваження селищного голови до моменту початку повноважень селищного голови, обраного на позачергових виборах відповідно до законодавства України, або до дня відкриття першої сесії названої ради.

Рішенням Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області «Про встановлення надбавки та заохочувальних виплат секретарю селищної ради» №1899 LXII-VIII від 01.02.2024 зокрема у п. 4 встановлено ОСОБА_1 , як секретарю селищної ради, відповідно до особистого вкладу в загальний результат роботи премію в розмірі до 200 % посадового окладу з урахуванням всіх надбавок.

Розпорядженням № 392-к від 23 вересня 2024 року «Про преміювання посадових осіб», який підписано тимчасово здійснюючим повноваження селищного голови, секретарем ради ОСОБА_1 премійовано його особисто премією у розмірі 100 %, із зазначенням його займаної посади, щодо якої вирішувалось питання про преміювання, саме як «тзп селищного голови».

Порядок встановлення розміру премії селищному голові визначається рішенням сесії селищної ради, вимогами постанови Кабміну та внутрішнім Положенням про преміювання. Голова не може самостійно призначати собі премію задля уникнення реального конфлікту інтересів.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що відсутні нормативно-правові акти, які б чітко регулювали порядок та процедуру отримання стимулюючих виплат головою селищної ради, а саме процедуру отримання погодження таких виплат з вищим рівнем, є помилковими.

Так, положеннями пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов плати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» передбачено, що преміювання керівників органів виконавчої влади та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.

Преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.

Таким чином, вирішення питання щодо преміювання селищного голови мало вирішуватись саме відповідною радою, а не розпорядженням тимчасово здійснюючого повноваження селищного голови одноособово.

Як убачається із наявного у справі розпорядження №392-к від 23 вересня 2024 року, підписаного ОСОБА_1 , ним вирішувалось одноосібно питання щодо визначення розміру премії безпосередньо щодо нього - ОСОБА_1 саме на посаді тзп селищного голови, а не на посаді секретаря. Отже, відповідне питання було вирішено одноособово, а не радою.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_1 не був ініціатором, а виконував рішення Великодимерської селищної ради від 05.03.2020 року №727ХХХІІ-VІІ та рішення Великодимерської селищної ради № 1899 LXII-VIII від 01.02.2024 року, що прийняте шляхом колективного голосування, також не знайшли свого підтвердження.

Безпосередньо рішенням Великодимерської селищної ради від 05.03.2020 року №727ХХХІІ-VІІ було затверджено Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам апарату Великодимерської селищної ради та її виконавчих органів, яке не містить конкретного розміру преміювання селищного голови, а містить загальне посилання на преміювання відповідно до особистого вкладу у загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу. Тобто, для вирішення наявності підстав для преміювання та розміру преміювання необхідна щомісячна оцінка виконання обов`язків тзп селищного голови. Так само, рішення Великодимерської селищної ради № 1899 LXII-VIII від 01.02.2024 року стосувалось встановлення надбавки та заохочувальних виплат ОСОБА_1 , саме як секретарю селищної ради, а не селищному голові.

В той же час, предметом встановлення адміністративного правопорушення було ухвалення одноосібно ОСОБА_1 розпорядження з приводу встановлення йому премії як тзп селищного голови, а не секретарю селищної ради.

Відповідно до п.п. 7, 13 та 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищний голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» - посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Отже, ОСОБА_1 , будучи тимчасово здійснюючим повноваження Великодимерського селищного голови - секретарем Великодимерської селищної ради, є посадовою особою місцевого самоврядування.

Згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-VII посадові особи місцевого самоврядування також є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом №1700-VII.

Отже, ОСОБА_1 , будучи тимчасово здійснюючим повноваження Великодимерського селищного голови - секретарем Великодимерської селищної ради, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №7 700- VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

12.12.2023 ОСОБА_1 прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 15.4 особової картки ОСОБА_1 , останній 12.12.2023 ознайомлений із вимогами закону України «Про запобігання корупції»

Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою місцевого самоврядування, був належним чином попереджений про встановлені Законом №1700-VII обмеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Як слідує із змісту положення абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII реальний конфлікт інтересів це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII, приватний інтерес - будь- який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

В обгрунтування складу адміністративного правопорушення в протоколах №4608 та №4609 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП від 20.03.2026 року зазначено, що фінансові питання завжди створюють для особи, на яку поширюється дія Закону №1700-VII, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені особистою вигодою, а саме покращенням свого матеріального стану. Відповідно наявність у такої особи організаційно- розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, пов`язаних з вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно себе утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація стосовно себе таких повноважень - реальний конфлікт інтересів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених у підтвердження об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення висновків суду першої інстанції, який визнав доведеними викладені у протоколах обгрунтування наявності складу адмінправопорушення.

Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами: протоколами про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, № 4608 та № 4609 від 20 березня 2026 року; копією розпорядження виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 392-к від 23 вересня 2024 року «Про преміювання посадових осіб»; копією рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 1775 LVІII-VIII від 05.12.2023 «Про обрання секретаря Великодимерської селищної ради»; копією рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 1776 LІХ-VIII від 12.12.2023 «Про покладення обов`язків тимчасово здійснюючого повноваження селищного голови»; копією рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 1899 LXII-VIII від 01.02.2024 «Про встановлення надбавки»; копією листа НАЗК № 203-03/17091-26 від 18 березня 2026 року; Положенням про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам апарату Великодимерської селищної ради та її виконавчих органів, затвердженого рішенням Великодимерської селищної ради від 05 березня 2020 року № 727 ХХХІІ-VII.

Відповідно до наведених доказів становлено, що 23.09.2024 ОСОБА_1 видав розпорядження № 392-к «Про преміювання посадових осіб», яким серед інших працівників Великодимерської селищної ради преміював себе особисто як тзп селищного голови.

ОСОБА_1 , підписуючи зазначене розпорядження в статусі тзп селищного голови, розумів і усвідомлював, що саме він отримає грошові кошти у вигляді премії у розмірі 100% посадового окладу тзп селищного голови. З викладеного вбачається та є очевидним, що у ОСОБА_1 був наявний приватний майновий інтерес у зв`язку з підписанням зазначеного розпорядження.

Отже, є правильним висновок суду щодо доведеності наявності реального конфлікту інтересів у даному випадку.

Ураховуючи наведене, з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Наявність у ОСОБА_1 службових повноважень обумовлена тим, що будучи тимчасово здійснюючим повноваження Великодимерського селищного голови - секретарем Великодимерської селищної ради він наділений повноваженнями на прийняття рішень, у тому числі й стосовно видачі та підпису розпоряджень щодо фінансових питань.

Наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу обумовлена тим, що він в подальшому отримає грошові кошти, на підставі виданого ним же розпорядження.

Наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 , як тимчасово здійснюючий повноваження Великодимерського селищного голови - секретар Великодимерської селищної ради, наділений правом приймати рішення щодо преміювання працівників та будучи зацікавленою особою у сприянні особистим матеріальним інтересам, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішення, реалізував такі повноваження шляхом підписання розпорядження про своє преміювання.

Наявність у ОСОБА_1 дискреційних повноважень обумовлена тим, що будучи тимчасово здійснюючим повноваження Великодимерського селищного голови, секретарем Великодимерської селищної ради, він мав право вибору одного з правомірних рішень - повідомити про конфлікт інтересів НАЗК та ініціювати його вирішення, не підписувати розпорядження відносно себе особисто, не включати себе до даного переліку осіб, щодо яких здійснюється преміювання, тобто він мав можливість вчинити на власний розсуд.

Так, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що дія/бездіяльність здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Наявність дискрецїї (розсуду) посадової особи є визначальною та необхідною умовою для вирішення питання про наявність у її діях реального конфлікту інтересів, адже у випадку, коли особа у відповідності до імперативних вимог чинного законодавства має діяти у чітко визначений спосіб, чітко визначених межах та формі або повинна утримуватися від певних дій і в неї немає жодного власного розсуду стосовно виду та характеру можливого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку реальний конфлікт інтересів не впливає на об`єктивність та неупередженість рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, оскільки остання позбавлена будь-якої можливості діяти в будь-який інший спосіб, ніж написано у законі. Отже, наявність дискреційних повноважень є необхідною передумовою вирішення питання про наявність у діях особи реального конфлікту інтересів.

У даному випадку ОСОБА_1 повинен був утриматися від визначення собі конкретного розміру премії та видачі відповідного розпорядження і повідомити НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Тобто ОСОБА_1 був зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання реального конфлікту інтересів, чого ним здійснено не було.

Згідно з листом НАЗК від 18.03.2026 № 203-03/17091-26 повідомлення від ОСОБА_1 щодо наявності в нього реального чи потенційного конфлікту інтересів під час здійснення повноважень Великодимерського селищного голови на адресу НАЗК у період часу з 01.12.2023 по 31.12.2024 не надходило.

Отже, тимчасово здійснюючий повноваження Великодимерського селищного голови - секретар Великодимерської селищної ради ОСОБА_1 вчинив дію (видав і підписав розпорядження) в умовах реального конфлікту інтересів, пов`язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, як тимчасово здійснюючого повноваження селищного голови - секретаря ради, які вплинули на об`єктивність у прийнятті рішення, чим порушив вимоги п. З ч. 1 cm. 28 Закону №1700-VII.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції був заслуханий у якості свідка ОСОБА_5 , який надав пояснення щодо порядку визначення розміру премії селищному голові. ОСОБА_5 стверджував, що відповідне питання щодо визначення розміру премії вирішувалось не ОСОБА_1 особисто, а колективно, оскільки таке питання пройшло процедуру погодження.

Проте, як слідує із пояснень свідка, ним помилково ототожнено процедуру погодження (візування) представниками структурних підрозділів документа із процедурою прийняття колективного рішення депутатами, оскільки вирішення питання щодо преміювання селищного голови мало вирішуватись саме відповідною радою, а не розпорядженням тимчасово здійснюючого повноваження селищного голови одноособово.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги з приводу порушення процесуальних строків встановлено наступне.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата підписання розпорядження, тобто 23.09.2024.

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторона, суб`єкт, суб`єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із роз`ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того, як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.

Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.

Апеляційний суд також не може врахувати висновки Харківського апеляційного суду у постановах від 27.02.2024 року у справі №638/16045/23 та від 25.06.2024 року у справі №638/18920/23, у яких були закриті провадження у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки обставини цієї та наведених адвокатом справ не є подібними.

За встановлених обставин ОСОБА_1 , не повідомивши у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів НАЗК та підписавши розпорядження № 392-к від 23 вересня 2024 року, порушив вимоги п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, дослідив належним чином зібрані докази по справі, надав їм належну оцінку, на підставі чого дійшов обґрунтованих висновків про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.

Висновки, які викладені в постанові судді суду першої інстанції, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам подій.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката Костенка О.М. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2026 року без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Костенка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Писана