Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №369/2011/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2011/26

Провадження № 2/369/9302/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Погрєбної З.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Войтович М.С. на підставі ордеру АМ №1141210 від 14.10.2025 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому вказав, що він перебував у шлюбі з відповідачкою, Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року шлюб розірвано. Від шлюбу подружжя має трьох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач проживає окремо, діти мешкають разом із позивачем та перебувають на його утриманні, матеріальної допомоги дітям відповідач не надає. Рішенням Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 18 грудня 2025 року №509, визначено місце проживання малолітніх дітей, у сім’ батька за місцем його проживання перебування. Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини з усіх заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви і до досягнення повноліття дітей.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися про день та час слухання справи повідомлені належним чином. Надали заяву, в якій позовні вимоги підтримали повністю та просив слухати справу без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином. Заяву про слухання справи за її відсутності не надала, причини неявки суду не повідомила.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази та законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 05 лютого 2013 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 20 серпня 2015 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 24 квітня 20220 року, виданого Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно рішення Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області № 509 від 18 грудня 2025 року, визначено місце проживання малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у сім`ї їх батька, ОСОБА_1 за місцем його проживання (перебування).

Відповідно до положень частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня -2817 гривні, дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки, позивачем заявлено про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей 1/2 частину всіх видів доходу відповідача, суд вважає за необхідне стягнути їх саме у вказаний спосіб.

Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини встановлено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Таким чином, вирішючи питання про стягнення аліментів та їх розмір на утримання малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд враховує те, що у сторін від шлюбу троє малолітніх дітей, які проживають разом з батьком та перебувають на його утриманні, відповідно до вимог сімейного законодавства діти мають право на отримання матеріальної допомоги з боку своїх батьків.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №759/10277/18).

Отже, аналізуючи вищезазначені обставини те, що місце проживання дітей визначено за позивачем, що підтверджує здійснення виховання та утримання їх саме батьком , враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на утримання трьох дітей у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітей повноліття, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, у даному випадку - з 06.02.2026 року.

Відповідно до статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 СК України, ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.02.2026 року і до досягнення повноліття дітей.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактичне місце мешкання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення складено 02.09.2026 року.

Суддя Наталя Хацько