Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №740/4287/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4287/26

Провадження № 3/740/845/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 вересня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Роздайбіда О.В., при секретарі Дьоміній Н.А.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,

за ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшли для розгляду адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (справа № 740/4287/26, провадження № 3/740/845/26) та ст. 124 КУпАП (справа № 740/4290/26, провадження № 3/740/847/26).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Ураховуючи вказані правові норми, вважаю, що зазначені справи повинні бути об`єднані в одне провадження та за результатами їх розгляду прийняте одне рішення. Об`єднаній справі необхідно присвоїти номер № 740/4287/26, провадження № 3/740/845/26.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736422 від 03.08.2026, дата складання протоколу 03.08.2026 о 18 год 21 хв, 03.08.2026 о 15 год 41 хв у м. Ніжині по вул. Незалежності, 33, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд фокус д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку подану за допомогою синього та червоного проблискових маяків та спецсигналу на службовому автомобілі “Мітсубісі аутлендер”, чим порушив п. 2.4 ПДР – невиконання водіями вимог про зупинку.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736422 від 03.08.2026 додано схему місця ДТП від 03.08.2026, копію протоколу серії ЕПР1 № 736318 від 03.08.2026, диск відеозапису.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736318 від 03.08.2026, дата складання протоколу 03.08.2026 о 16 год 24 хв, 03.08.2026 о 15 год 41 хв у м. Ніжині по вул. Незалежності, 33, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд фокус д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу контролювати рух та безпечно керувати, не був уважний , не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого втратив керування тз та здійснив наїзд на бетонний паркан. Внаслідок ДТП автомобіль та паркан отримали пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР – Водій ТЗ не врахув. безпеч. швид. руху, особл. вантажу, стан ТЗ.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736422 від 03.08.2026, додано схему місця ДТП від 03.08.2026, копію протоколу серії ЕПР1 № 736422 від 03.08.2026, диск відеозапису.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував про об`єднання справи та пояснив, що їхав додому та був незаконно, безпідставно зупинений працівниками поліції, які на службовому автомобілі їхали ззаду, на запитання про причину зупинки йому була надана відповідь що він не був пристебнутий паском безпеки, але це неможливо було бачити, про що він заперечив, на його думку його зупинили в зв`язку з реєстрацією автомобіля іншого регіону. При перевірці документів, поліцейський повідомив, що він перебуває в базі розшуку ТЦК та запропонували проїхати до ТЦК, на що він погодився, хоча необхідності не було, оскільки військово-облікові документи оформлені належним чином. По дорозі до ТЦК він зателефонував адвокату та повідомив про дану подію, під час розмови адвокат розповів йому про обізнаність того що відбувається в ТЦК, тому він злякався та поїхав в іншу сторону, при цьому не порушуючи ПДР. Потім почалось переслідування автомобіля, про що він навіть спочатку не зрозумів, що переслідують саме його автомобіль, а потім зрозумів що переслідують саме його, при цьому був дуже наляканий розмовами про ТЦК, та під час руху по вул. Незалежності м. Ніжина в зв`язку з перешкодою на дорозі, а саме велосипедист, який виїхав перед його автомобілем, відбулось зіткнення з бетонним парканом, щоб не збити велосипедиста. Після чого поліцейський надів на нього кайданки, його доставили до ТЦК, де підтвердилось про його обмежену придатність. Автомобіль отримав значні механічні пошкодження, відновлюваному ремонту не підлягає. ДТП трапилась з вини незаконного переслідування, підстави для переслідування були відсутні, дії працівників поліції є незаконними.

Свідок- працівник поліції, який оформлював матеріали, ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він з напарником рухались на службовому автомобілі позаду автомобіля Форд фокус д.н.з. НОМЕР_1 з реєстрацією іншого регіону, по інформаційній базі ЦУНАМІ з`ясували, що власник автомобіля може бути причетний до порушення військового обліку, вирішили зупинити, перевіривши документи виявилось що водій ОСОБА_1 перебуває в розшуку ТЦК, запропонували проїхати для з`ясування обставин до ТЦК, на що він погодився. В подальшому водій змінив напрямок руху та порушив вимоги ПДР, а саме не зупинився на дорожній знак Stop, тому була подана вимога про зупинку за допомогою синього та червоного проблискових маяків та спецсигналу на службовому автомобілі, останній не виконав дану вимогу, тому відбулось переслідування автомобіля, який не вибрав безпечної швидкості та здійснив зіткнення з бетонним парканом, після чого ОСОБА_1 було затримано, одягли на нього кайданки, були складені відповідні протоколи, та останнього було доставлено до ТЦК. Також свідком ОСОБА_2 було повідомлено, що дійсно причин для зупинки автомобіля не було, стосовно порушення дорожнього знаку Stop справа не розглядалась, оскільки це порушення є малозначним, обмежились усним зауваженням.

Заслухавши учасників справи, дослідивши протоколи та додані до них файли відеозапису, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.4 ПДР – невиконання водіями вимог про зупинку; п. 12.1 ПДР, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події, складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р.

Інструкцією передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення, до якого додаються схема місця події, пояснення учасників та свідків, показання засобів фото-та/або відеоспостереження, а також інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (пункт 1 розділ IX Інструкції).

Обов`язок щодо збирання доказів відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст. 255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч.1 ст.122-2, ст. 124 КУпАП уповноважені складати саме працівники Національної поліції України.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» № 36985/97).

Крім того, у справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Суд зауважує, що в справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Суд зауважує, що оскільки саме момент складання протоколу про адміністративне правопорушення є початком притягнення особи до адміністративної відповідальності, то саме цим документом особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна бути чітко й повно поінформована про характер і причини обвинувачення для можливості підготовки свого захисту.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. За змістом ст.31 даного Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122-2 КУпАП України адміністративна відповідальність передбачена за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу,

Згідно з доданим до протоколів відеозаписом, який безпосередньо відтворений у судовому засіданні, має декілька файлів відеозапису, початок о 15 год 39 хв 03.08.2026, де фіксується переслідування автомобіля по вулицям м.Ніжина, і таких зокрема 3 відео, які перериваються, і подальшому декілька відео, на яких відображено автомобіль Форд фокус д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Незалежності, який здійснив зіткнення з бетонним парканом, біля автомобіля знаходиться ОСОБА_1 , сам факт ДТП не зафіксовано, а також окремими файлами відеозапису відображено, як поліцейський надягає кайданки на ОСОБА_1 , потім останній говорить по телефону, будучи пристебнутий кайданками в службовому автомобілі, та підписує документи.

Інші дані на відеозаписі не зафіксовані, зокрема, підстави зупинки, якою обґрунтовується факт переслідування,,-що є процесуальним обов`язком поліцейського, при цьому судом враховуються положення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року за №1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, згідно з якими включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Чинним законодавством не передбачено особливих вимог до доказів, на яких зафіксовано вчинення водієм порушення вимог ПДР, водночас, такий доказ повинен бути повністю ідентифікований.

З даних підстав доданий до протоколу відеозапис не дає можливості суду поза розумним сумнівом встановити,-чи були у поліцейського підстави для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», та чи було правомірним з боку працівників поліції переслідування вказаного автомобіля, що є процесуальним обов`язком у даному випадку поліцейського Ніжинського РУП Сурая В.М. при процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Свідки у протоколах поліцейським не зазначені.

Наявні у справі докази є суперечливими, зокрема щодо самого факту порушення вимог поліцейського про зупинку, при цьому доданий поліцейським відеозапис, на якому взагалі не зафіксовані необхідні для розгляду справи про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП обставини, є суттєвим процедурним порушенням, який унеможливлює встановленню обставин ініційованої поліцейським справи та їх наслідків.

Згідно з вимогами ст. 124 КУпАП України адміністративна відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Ця стаття є бланкетною нормою, а тому передбачає необхідність посилання на те, яке саме положення Правил дорожнього руху України було порушене особою та обумовило дорожньо-транспортну пригоду.

Надаючи правову оцінку діянню ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме п. 12.1 ПДР, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, суд зважає на наступне.

Згідно з п. 1.4. ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

У випадку дорожньо-транспортної події для вирішення питання про наявність чи відсутність в ї діях складу правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, чи відбулось створення небезпечної дорожньої обстановки (аварійна ситуація). При цьому виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Враховуючи пояснення ОСОБА_1 , який вказав, що в зв`язку з неправомірними діями поліцейських про переслідування автомобіля, перешкодою на дорозі став інший учасник руху-велосипедист, автомобіль здійснив зіткнення з бетонним парканом, тобто дійсно відбувся факт ДТП, який має причинно-наслідковий зв`язок з підстав недоведеного поліцейським переслідування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , в результаті якого в зв`язку з перешкодою на дорозі, а саме велосипедистом, автомобіль здійснив зіткнення з бетонним парканом.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Водночас умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, а в подальшому вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддею не встановлено.

Оскільки склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, то відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу правопорушення загалом.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних, достатніх та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Протокол про адміністративне правопорушення за встановлених судом обставин не є визначальним при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому протокол за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, що в даному випадку відсутнє.

Отже, вина водія у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст.. 124 КУпАП, не доведена достатніми доказами поза розумним сумнівом,

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Викладене вище дає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи складу інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП, оскільки відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення, безпосередньо наданими поясненнями у судовому засіданні поліцейським, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду, із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

встановив:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Роздайбіда