Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №503/307/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/307/26

Провадження № 2/503/633/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно. В позові зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 , після смерті якої залишилась спадщина, до складу якої увійшло наступне майно: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,03 га, що розташована на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами села Серби, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0431 га, що розташована на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами села Серби, житловий будинок АДРЕСА_1 та грошовий вклад на банківському рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 7876,43 грн. Крім позивача спадщину прийняли ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 прийняв спадщину після ОСОБА_6 . Проте позивач вказує, що нотаріусом було відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину через виниклий спір між спадкоємцями та через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. У зв`язку з цим позивач не може захистити своє порушене право в позасудовому порядку, тому просив позов задовольнити та визнати за ним право власності на частину спадкового майна.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представник Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надавши до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. На адресу суду повернулися конверти із судовими повістками із відмітками про причини повернення «Адресат відсутній» та «Відмова».

Згідно з положеннями ч.ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи судом. У встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відзиви на позовну заяву не подали.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05.02.2021 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що позивач, як син померлої, є спадкоємцем за законом першої черги, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24.02.1981 року Сербівською сільською радою Кодимського району Одеської області.

Зі змісту листа державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №153/02-14 від 30.03.2026 року встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа №60/2021, на спадщину за законом 16.03.2021 року заявили діти спадкодавця: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Зазначене свідчить про прийняття сторонами у справі спадщини після смерті ОСОБА_5 у встановленому законом порядку.

Із листа державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №394/02-14 від 10.08.2026 року встановлено, що після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа №08/2024, на спадщину за законом 25.01.2024 року заявив син спадкодавця: ОСОБА_2 . Отже, відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем належного померлій ОСОБА_5 майна в розмірі частки, яка була успадкована ОСОБА_6 .

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ст. 1278 ЦК України).

В абзаці 2 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Судом встановлено, що державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що на спадщину заявили ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також у зв`язку з виниклими спірними питаннями.

Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22.09.2021 року, у справі №227/3750/19, вказав, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження. При цьому, належним способом захисту прав спадкоємця є визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку, оскільки існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна.

Згідно п.37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Враховуючи, що позивачу відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» його вимога про визнання права власності на спадкове майно підлягає судовому розгляду.

Разом з тим, згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

Тобто, законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни (залучення). Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним чи залучення співвідповідача.

При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року в справі №175/1941/16-ц (провадження №61-19798св18) вказано, що «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Всупереч цих вимог, позивачем безпідставно залучено в якості відповідача Кодимську міську раду Подільського району Одеської області, оскільки, як встановлено судом, є спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Відповідна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 757/19339/21-ц, провадження № 61-10768св22.

Згідно із заявою позивача ОСОБА_1 , він підтримав позовні вимоги, що були заявлені до неналежного відповідача – Кодимської міської ради Подільського району Одеської області.

Тож, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області.

Щодо решти позовних вимог, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування право власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема на

-частину земельної ділянки загальною площею 1,03 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії I-ОД №072561, виданого 21.02.2004 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області, знаходиться на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами с. Серби (раніше територія Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області);

-частину земельної ділянки загальною площею 1,0431 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122584600:01:002:0182, яка знаходиться на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами с. Серби (раніше територія Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області);

-частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

-частину грошового вкладу померлої ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , що знаходиться на рахунку НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк».

В задоволенні позовних вимог до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Повне рішення складено 04.09.2026 року.

Суддя Б.С. Сердюк