Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №910/13258/25 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2026Справа № 910/13258/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (узвіз Кудрявський, 5-Б, м. Київ, 04053)

до Акціонерного товариства "Укртранснафта" (вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010)

про стягнення 196 011,95 грн.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення 196 011,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на понесення позивачем, як підрядником під час виконання укладеного між сторонами Договору підряду № 22/601 на виконання проектно - вишукувальних (проектних) робіт від 15.03.2023 року, додаткових витрат, пов`язаних з отриманням технічних умов та виконанням додаткових робіт у вказаній сумі, які мають бути відшкодовані відповідачем - замовником виконання проектно - вишукувальних (проектних) робіт.

Також до позовної заяви додано клопотання б/н від 27.10.2025 р. про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13258/25, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, вирішуючи питання про відкриття провадження судом встановлено, що в обґрунтування поданого клопотання про розгляд справи з викликом сторін позивачем не наведено фактів існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи № 910/13258/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, окрім посилання на норми частини 5 статті 252 ГПК України, засади (принципи) господарського судочинства та необхідність дослідження письмових доказів та обставин, пов`язаних зі змістом зобов`язань за спірним договором, що, в свою чергу, не зумовлює розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Судом встановлено, що через систему "Електронний суд" 08.12.2025 року від Акціонерного товариства "Укртранснафта" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 08.12.2025 року, з доказами направлення до електронного кабінету позивача, в якому відповідач заперечує проти позову та виражає незгоду проти обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Зокрема, АТ "Укртранснафта" зазначає, що умовами договору підряду передбачено, що договірна ціна є твердою, визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною Договору та не може бути змінена в сторону збільшення протягом строку дії цього Договору, а також договірною ціною не передбачено витрати на компенсацію підряднику вартості видачі технічних умов, виконання додаткових робіт тощо.

При цьому, відповідач стверджує, що позивач добровільно на власний ризик уклав договори з Акціонерним товариством «Укрзалізниця», провів оплати, та отримав відповідні технічні умови, а тому позивач не має права вимагати від відповідача плату за отримання технічних умов, виконані додаткові роботи, а у відповідача - відсутній обов`язок щодо оплати вказаних додаткових робіт, оскільки сторонами не погоджено, в установленому законом і договором порядку, обсяг та ціну вказаних в Актах про приймання-передачу наданих послуг, Актах здачі-приймання робіт, не передбачених договором.

Через систему "Електронний суд" 09.12.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 09.12.2025, з доказами надсилання до електронного кабінету відповідача, в якій АТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" зазначає, що для виконання ним умов укладеного між сторонами договору відповідач мав надати позивачу технічні умови та інші вихідні дані, а тому витрати позивача на отримання вказаних відомостей не стосуються ціни договору і не включаються до узгодженого в договорі кошторису, а мали б бути понесені безпосередньо відповідачем. На переконання позивача, оскільки відповідач ухилився від обов`язку отримати технічні умови та переклав його на позивача, Акціонерне товариство "Укртранснафта" фактично безпідставно зберегло кошти у розмірі 136 011,95 грн. на оплату вказаних відомостей і технічних умов за рахунок позивача, а тому в силу положень ст. 1212 Цивільного кодексу України повинно їх повернути позивачу.

Також у відповіді на відзив позивач вказує, що роботи по розробці матеріалів-вихідних даних з державного земельного кадастру в межах об`єкту проектування на суму 60 000,00 грн. є додатковими роботами, які не були включені до завдання на проектування і необхідність виконання яких не могла бути передбачена підрядником до початку виконання договору підряду, а тому мають бути відшкодовані відповідачем в порядку ст. 889 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, 12.12.2025 року через систему "Електронний суд" відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив б/н від 12.12.2025 року, з доказами направлення до електронного кабінету позивача, в яких відповідач зазначає про відсутність обов`язку щодо компенсації позивачу вартості отримання ним технічних умов та оплати додаткових робіт, оскільки сторонами не було погоджено зміну цини договору у порядку, встановленому законом та договором.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України ( далі - далі Господарський кодекс України, дійсний на час спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію та проект договору про закупівлю не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Як встановлено судом, уповноваженою особою на онлайн-платформі Електронної системи публічних закупівель Prozorro 21.12.2022 року було оприлюднено оголошення про проведення відкритих електронних торгів UA-2022-12-21-005219-a з особливостями за предметом закупівлі «Розроблення проектної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт І черги лінійної частини дільниці «Броди - Держкордон» магістрального нафтопроводу «Дружба» на ділянці 286,4 - 322,0 км. Закарпатська область, Мукачівський та Ужгородський райони. (код 71320000-7 за ДК 021:2015, послуги з інженерного проектування)».

Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Частиною 1 статті 33 Закону України «По публічні закупівлі» визначено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

За приписами частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Згідно Протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2022-12-21-005219-a від 11.03.2023 року переможцем визначено Акціонерне товариство «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохіпроект» та замовником 30.01.2023 року оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.

Як встановлено судом, 15.03.2023 року, за результатами процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями) UA-2022-12-21-005219-a, між Акціонерним товариством «Укртранснафта» (відповідач у справі, замовник за вказаним договором) та Акціонерним товариство «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохіпроект» (позивач у справі, підрядник за договором) укладено Договір підряду № 22/601 на виконання проєктно-вишукувальних (проектних) робіт (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до завдання на проєктування (додаток № 1) і умов договору, виконання проєктно-вишукувальних (проектних) робіт: розроблення проектної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт І черги лінійної частини дільниці «Броди - Держкордон» магістрального нафтопроводу «Дружба» на ділянці 286,4 - 322,0 км. Закарпатська область, Мукачівський та Ужгородський райони." (код 71320000-7 за ДК 021:2015, послуги з інженерного проектування). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи в порядку, передбаченому Договором.

Розділами 1-17 Договору сторони погодили предмет договору, ціну, строки виконання робіт, права та обов`язки сторін, залучення до виконання робіт субпідрядників, порядок здачі - приймання робіт, проведення розрахунків за виконані роботи, гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок усунення виявлених недоліків, відповідальність сторін та прядок врегулювання спорів, обставини непереборної сили, строк дії договору,санкції, інші умови та умови щодо забезпечення виконання договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

За приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно п. 12.1 Договору останній набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

За взаємною згодою сторін договір укладений в електронній формі відповідно до умов Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги» (п. 15.7. Договору), що підтверджується даними про накладення електронно - цифрових підписів.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Господарський кодекс України) та §1, 4 глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 324 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх. До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1.4., 1.5 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені завданням на проектування, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1). Результатом робіт, визначених у п.п. 1.1- 1.2 Договору, є - проектна документація з позитивним експертним звітом.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 3.1 Договору зазначено, що підрядник розпочинає виконання робіт у термін, визначений Календарним графіком виконання робіт, що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною (Додаток № 3).

Відповідно до п. 3.2 Договору строки виконання робіт, передбачених п. 1.1 Договору визначаються на підставі календарного графіка виконання робіт (Додаток № 3).

Так, згідно Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 3 до Договору), загальний строк виконання робіт вартістю 17 807 832,00 грн. становить 310 календарних днів.

За умовами укладеної Додаткової угоди № 1 від 29.12.2023 року до Договору сторони дійшли згоди продовжити строк виконання підрядником зобов`язань за договором на 190 календарних днів і викласти календарний графік в новій редакції.

Зокрема, Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 3) в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.12.2023 року до Договору передбачено, що 1-й етап виконання робіт починається протягом 1 календарного дня з дати підписання договору та закінчується через 290 календарних днів з дати початку; 2-й етап починається протягом 1 календарного дня з дати підписання договору та закінчується через 290 календарних днів з дати початку робіт по 2-му етапу; загальний строк виконання становить 500 календарних днів.

Згідно частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Пунктом 3 частини 1 статті 890 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що підрядник зобов`язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію.

За умовами п.7.1 Договору приймання виконаних підрядником робіт за цим Договором здійснюється замовником за кожним етапом згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 3) в порядку, визначеному цим розділом Договору.

Передача вихідних даних замовником, проектної документації та позитивного експертного звіту підрядником здійснюється за актом приймання - передачі, який підписують обидві сторони (п.7.2 Договору).

Передача виконаних підрядником робіт і приймання їх замовником оформлюється актами здачі - приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт. Акт здачі - приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт готує підрядник і надає його замовнику (п.п. 7.8, 7.9 Договору).

Відповідно до п. 7.12 Договору підписані акти здачі - приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт є підставою для проведення розрахунків між сторонами.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, з урахуванням положень укладеного між сторонами Договору, документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з виконання робіт, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є Акт здачі-приймання виконаних підрядником робіт (етапу робіт), який має бути сторонами належним чином оформлений та підписаний без будь - яких зауважень.

Тобто, саме такий документ є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує здійснення господарських операцій і містить інформацію про вартість виконаних робіт.

Як встановлено судом на підставі наявних у справі документів та не заперечується сторонами, позивачем виконано, а відповідачем прийняті роботи за 1-м (інженерно-геодезичні вишукування) та 2-м (інженерно-геологічні вишукування) етапами робіт за Договором, що підтверджується відповідними підписаними обома сторонами Актами здачі-приймання виконаних робіт № 5713 від 12.12.2023 року на суму 4 675 552,45 грн. та № 5714 від 12.12.2023 року на суму 1 955 109,26 грн., а також відповідними Актами прийому - передачі документації № 5713/1 від 12.12.2023 року та № 5714/1 від 12.12.2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За приписами частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частинами 1-3 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договору його ціна визначена у Додатку № 2 та становить без ПДВ - 14 839 860,00 грн., ПДВ - 2 697 972,00 грн. Разом з ПДВ - 17 807 832,00 грн. Договірна ціна є твердою, визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2) та не може бути змінена в сторону збільшення протягом строку дії цього Договору.

Зокрема, сторонами було погоджено та підписано Договірну ціну на виконання проектно - вишукувальних (проектних) робіт: Розроблення проектної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт І черги лінійної частини дільниці «Броди - Держкордон» магістрального нафтопроводу «Дружба» на ділянці 286,4 - 322,0 км. Закарпатська область, Мукачівський та Ужгородський райони." (додаток № 2 до Договору), згідно якого ціна робіт, що здійснюються в 2023-2024 роках, є твердою та становить всього 17 807 832,00 грн.

Відповідно до п. 15.6. Договору зміни або розірвання Договору вчиняються шляхом укладання додаткових угод та набирають чинності з моменту укладання цих додаткових угод, окрім випадків, передбачених Договором.

Відтак, будь-які зміни щодо ціни договору, а також обсягу робіт за договором мають бути погоджені сторонами та зафіксовані у відповідній додатковій угоді, підписаній уповноваженими представниками сторін.

При цьому, 29.12.2023 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 22/601, якою сторони внесли зміни до п. 2.1 Договору та встановили, що ціна Договору, визначена у Додатку № 2, становить разом з ПДВ - 17 202 631,84 грн.

Тобто, шляхом укладення вказаної Додаткової угоди № 1 сторони фактично зменшили ціну Договору та збільшили строк виконання робіт.

Доказів підписання сторонами інших додаткових угод, які б змінювали ціну/вартість робіт, або їх обсяг, сторонами суду не надано.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (частина 2 статті 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 894 ЦК України виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Згідно п. 8.1 Договору оплата проводиться шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, вказаний у Договорі, поетапно, за фактично виконані роботи згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 3) протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Сторонами акта здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт на підставі отриманого рахунку (рахунку-фактури) по кожному етапу:

- за 1-м етапом: оплата в розмірі 4 743 123,60 грн. (чотири мільйона сімсот сорок три тисячі сто двадцять три гривні 60 копійок), що включає ПДВ - 790 520,60 грн. (сімсот дев`яносто тисяч п`ятсот двадцять гривень 60 копійок), та компенсація фактичних витрат на відрядження з урахуванням умов п.8.2 Договору;

- за 2-м етапом: оплата в розмірі 1 866 338,28 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят шість тисяч триста тридцять вісім гривень 28 копійок), що включає ПДВ - 311 056,38 грн. (триста одинадцять тисяч п`ятдесят шість гривень 38 копійок), та компенсація фактичних витрат на відрядження з урахуванням умов п.8.2 Договору;

- за 3-м етапом: оплата в розмірі 10 296 426,12 грн. (десять мільйонів двісті дев`яносто шість тисяч чотириста двадцять шість гривень 12 копійок), що включає ПДВ - 1 716 071,02 грн. (один мільйон сімсот шістнадцять тисяч сімдесят одна гривня 02 копійки);

- за 4-м етапом: оплата за виконані роботи по 4-му етапу Календарного графіка в розмірі підтверджених фактичних витрат Підрядника на виконання цих робіт, але не більше суми, передбаченої в пунктах 8 та 9 Додатка № 2 «Договірна ціна».

Відповідно до п. 8.3 Договору сторони узгодили, що будь-які платежі за цим Договором здійснюються виключно на банківські рахунки, зазначені Сторонами у Договорі.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву та позивачем не заперечувалось, АТ «Укртранснафта» як замовником здійснено в повному обсязі оплату результатів 1-го та 2-го етапів виконання робіт.

При цьому, враховуючи зміст заявлених позовних вимог, суд звертає увагу, що обставини виконання проектно - вишукувальних (проектних) робіт згідно окремих етапів, а також їх оплати замовником до предмету доказування у даному спорі не входять.

Позивачем зазначено в позовній заяві, що в ході виконання Договору підряду № 22/601 на виконання проектно - вишукувальних (проектних) робіт від 15.03.2023 року ним були направлені відповідачу проекти запитів на отримання технічних умов на перетин мереж до сторонніх організацій, які відповідач у листопаді 2023 року направив таким організаціям, вказавши у якості платника Акціонерне товариство "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект".

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України).

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ч. 2 вказаної статті).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено Завдання на проектування (Додаток № 1), яке є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.4.2.4 Договору передбачено обов`язок замовника надавати підряднику вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації

Так, за твердженням позивача, з метою уникнення затримок в часі ним було оплачено отримання вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації, незважаючи на те, що саме замовник за умовами п. 4.2.4 Договору зобов`язаний надати підряднику такі вихідні дані.

Як зазначено відповідачем, замовник в період з червня по грудень 2023 року направляв запити на отримання технічних умов відповідно до шаблонів листів та відповідних супровідних матеріалів, наданих листом проектувальника від 30.08.2023 №01/1-943е (вх. від 31.08.2023 № 4756/6-23). Зокрема, 03.11.2023 року було направлено запит № 22-02/5/8297-23 на ім`я головного інженера регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» щодо видачі технічних умов на пересічення магістрального нафтопроводу з залізничними коліями. При цьому замовник в своєму запиті вказав АТ «Укрнафтохімпроект» платником за надані послуги з видачі технічних умов.

За твердженням позивача, ним було оплачено за визначення Акціонерним товариством «Українська залізниця» місць підземних перетинів залізниці магістральним трубопроводом «Дружба» в районі перегону Ужгород-Струмків згідно договору № Л/ДН-5-2462п/НЮ від 16.01.2024 року 63 192,02 грн. платіжною інструкцією № 5946 від 26.01.2024 року; за отримання від Акціонерного товариства «Українська залізниця» технічних умов на виконання підземного перетину залізниці магістральним нафтопроводом на 268 км + 310 м станції Струмківка з наступним демонтажем нафтопроводу, який перетинає залізницю 66 349,64 грн. платіжною інструкцією № 6401 від 19.04.2024 року; за послуги з видачі технічних умов Закарпатської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» 4 200,00 грн. платіжною інструкцією № 5769 від 26.12.2023 року; за послуги з видачі технічних умов Філії Управління «Укргазтехзв`язок» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 2 270,29 грн. платіжною інструкцією № 5770 від 26.12.2023 року.

Також як зазначає позивач в позовній заяві, ним як підрядником було оплачено виконання робіт сторонніх організацій, що не були передбачені завданням та кошторисом, але які заявлені Замовником як додаткові та без яких відповідач як замовник не приймає результати робіт, а саме згідно Акту здачі - приймання робіт від 12.06.2025 року, згідно якого ТОВ «Компас ГЕО» виконані роботи на суму 60 000,00 грн.: оплата за виконання робіт по створенню відомості землевласників платіжною інструкцією № 7474 від 05.11.2024 року в сумі 30 000,00 грн.(аванс), оплата за виконання робіт по створенню відомості землевласників платіжною інструкцією № 8625 від 12.06.2025року в сумі 30 000,00 грн. (кінцева оплата).

За приписами п.п.1, 5 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника.

Позивач зазначає в позовній заяві, що АТ «Укрнафтохімпроект» як підрядником неодноразово було повідомлено замовника про необхідність відшкодувати такі витрати.

Так, листом від 08.05.2024 року позивач повідомив відповідача про те, що "з незалежних від Підрядника причин процедура отримання ТУ на перетини виявилась дуже тривалою, складалася з 2-х етапів і зайняла 6 місяців з дати надання Замовником запиту від 03.11.2023 р. №22-02/5/8297-23 на отримання ТУ в АТ «Укрзалізниця», а саме: надання АТ «Укрзалізниця» послуг з визначення місць підземних перетинів залізниці магістральним нафтопроводом «Дружба» в районі перегону Ужгород - Струмківка по договору №Л/ДН-5-2462к/НЮ від 16.01.2024 р., акт №18/018 здавання- приймання виконаних послуг на 63 192,02 грн. з ПДВ оформлено сторонами 01.02.2024 року; надання АТ «Укрзалізниця» послуг з видачі технічних умов на виконання підземного перетину залізниці магістральним нафтопроводом на 268 км + 310м станції Струмківка з наступним демонтажем нафтопроводу, який перетинає залізницю на 268 км + 300 м станції Струмківка по договору № Л/П -24475п/НЮ від 18.04.2024р., послуги оплачено за рахунком від 18.04.2024р. в сумі 66 349,64 грн. з ПДВ, Технічні умови отримано 02.05.2024 р.

В подальшому листом № 02-289е від 17.09.2025 року позивач посилаючись на ненадання відповідачем вихідних даних у вигляді ТУ згідно умов Договору, позивач повідомив відповідача про понесення додаткових фінансових витрат та необхідність компенсації витрат на отримання технічних умов в розмірі 136 011,95 грн.

У відповідь на вказане звернення відповідач листом № 22-04/5/6957-25 від 26.09.2025 року зазначив про відсутність передбаченого договірною ціною коштів для компенсації вартості отримання технічних умов та, відповідно, підстав для такої компенсації в рамках Договору.

Таким чином, позивач наголошує, що ним в процесі виконання Договору були понесені додаткові витрати в загальному розмірі 196 011,95 грн., які мають бути відшкодовані відповідачем як замовником за Договором, позаяк такі витрати були зумовлені невиконанням відповідачем обов`язку щодо передачі позивачу як підряднику необхідних вихідних даних для виконання робіт.

При цьому заявляючи вимоги про компенсацію відповідачем понесених позивачем витрат на оплату отримання вищевказаних відомостей та технічних умов в сумі 136 011,95 грн., позивач кваліфікує такі кошти як безпідставно збережені відповідачем та які підлягають поверненню в силу ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору підряду № 22/601 на виконання проектно - вишукувальних (проектних) робіт від 15.03.2023 року та Додаткової угоди № 1 до нього та/або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного Договору на час його підписання з боку сторін відсутні.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення витрат на отримання технічних умов позивач посилається на укладення АТ «Укрнафтохімпроект»:

- договору про надання послуг з визначення місця перетину № Л/ДН-5-2462п/НЮ від 16.01.2024 року з Акціонерним товариством «Українська залізниця», предметом якого є надання послуг з визначення місць підземних перетинів залізниці магістральним трубопроводом «Дружба» в районі перегону Ужгород-Струмків та здійснення оплати за цим договором на суму 63 192,02 грн. (відповідно до платіжного доручення № 5946 від 28.01.2024 року)

- договору про надання послуг з надання технічних умов № Л/П-24475п/НЮ від 18.04.2024 року з Акціонерним товариством «Українська залізниця», предметом якого є надання технічних умов на виконання підземного перетину залізниці магістральним нафтопроводом на 268 км + 310 м станції Струмківка з наступним демонтажем нафтопроводу, який перетинає залізницю на 268 кв + 300 м станції Струмівка та оплату за договором на суму 66 349,64 грн. (відповідно до платіжного доручення № 6401 від 19.04.2024 року).

Також матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем оплат на користь Закарпатської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» на суму 4 200,00 грн. (за розробку та видачу технічних умов) відповідно до платіжного доручення № 5769 від 26.12.2023 року та на користь Філії Управління «Укргазтехзв`язок» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 2 270,29 грн. (за послуги з видачі технічних умов) відповідно до платіжного доручення № 5770 від 26.12.2023 року.

Відповідно до п. 6.1 Договору на виконання окремих видів і комплексів робіт підрядника має право залучати до виконання цього Договору як третіх осіб-субпідрядника (субпідрядників). При залученні субпідрядників для виконання робіт в обсязі менше ніж 20% від вартості договору, підрядник письмово інформує замовника про намір залучити субпідрядника (субпідрядників) і отримає від замовника письмову згоду до 5 робочих днів після одержання запиту підрядника) на залучення відповідного субпідрядника (субпідрядників) до виконання Договору.

Тобто, спірним Договором передбачено право підрядника залучати субпідрядників для виконання договору підряду за умови отримання згоди від замовника.

Так, АТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" листом № 02-919е від 13.11.2024 року звернулось до замовника - АТ «Укртранснафта» щодо погодження залучення до виконання робіт по договору підряду, підрядну організацію - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Гео», у відповідь на який відповідач листом № 22-04/5/8200-24 від 15.11.2024 року повідомив позивача, що не заперечує проти залучення субпідрядної організації.

Як встановлено судом, 29.10.2024 року між Акціонерним товариством "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас Гео» укладено Договір № 73, пунктом 1.1 якого передбачено виконання робіт по створенню відомості землевласників для проекту відводу земель по об`єкту: «Капітальний ремонт I черги лінійної частини дільниці «Броди-Держкордон» магістрального нафтопроводу «Дружба» на ділянці 286,4 - 322,0 км».

Відповідно до п. 2.2. вказаного договору вартість робіт визначається в Додатку № 1 до договору «Протокол погодження договірної ціни» та складає: 60 000,00 грн.

При цьому позивач у відповіді на відзив погоджується з доводами відповідача про те, що вказані роботи по розробці матеріалів - вихідних даних з земельного кадастру по землекористувачах ат землевласниках в межах об`єкту проектування в сумі 60 000,00 грн. дійсно є додатковими роботами, які не були включені до завдання на проектування, а також кошторису та ціни Договору.

Як встановлено судом та підтверджується сторонами, Додаткова угода № 1 від 29.12.2023 року була укладена за результатами виробничої наради, яка відбулась 18.12.2023 року за участі представників сторін та її укладення було зумовлене обставинами неможливості дотримання позивачем як підрядником календарного графіку виконання 1-го та 2-го етапів, відтак загальна тривалість виконання робіт була збільшена на 190 днів.

Зокрема, як вбачається з наявного в матеріалах справи Протоколу виробничої наради з питань виконання робіт з розробки проектної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт І черги лінійної частини дільниці «Броди - Держкордон» магістрального нафтопроводу «Дружба» на ділянці 286,4 - 322,0 км. Закарпатська область, Мукачівський та Ужгородський райони" від 18.12.2023 року за участі представників позивача та відповідача, представник АТ "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" Александров Д.Ю. обґрунтовував необхідність збільшення строку виконання робіт проходженням додаткових процедур для отримання технічних умов від Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

В свою чергу, за змістом вказаного протоколу, представник відповідача Белоконь М.Ю. доповів про можливість внести зміни до умов договору щодо збільшення загального терміну виконання робіт за договором шляхом підписання відповідної додаткової угоди та за результатами вказаної наради сторони вирішили продовжити загальний термін виконання робіт та термін дії договору шляхом укладання додаткової угоди № 1 з внесенням змін до Календарного графіку відповідно до вищевказаних пропозицій підрядника.

При цьому, питання внесення змін до ціни Договору в сторону збільшення у зв`язку з необхідністю отримання позивачем технічних умов, необхідних для розробки проектної документації, не було предметом обговорення вказаної виробничої наради та представником позивача на обговорення не виносилось.

Відтак, фактично Додатковою угодою № 1 від 29.12.2023 року сторонами було збільшено строк виконання робіт без збільшення вартості проектних робіт (договірної ціни).

Суд зазначає, що за умовами п. 1.1 Договору позивач зобов`язався виконати проектно-вишукувальні роботи на підставі завдання на проектування (Додаток № 1), яке є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.4.1. договору підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з умовами Договору.

Згідно з п. 4.2.4. договору замовник зобов`язаний надавати підряднику вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації.

В свою чергу, пунктом 3. Договору передбачено, що строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі невиконання або неналежного виконання Замовником своїх зобов`язань згідно з п. 4.2. Договору.

Тобто, за умовами Договору, у разі, якщо відповідач не виконав свого обов`язку щодо надання підряднику вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації, позивач мав право ініціювати внесення зміни до договору щодо строків його виконання.

В той же час, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, останній приступив до виконання Договору та ним було виконано роботи за 1-м та 2-м етапами, про що свідчать відповідні підписані обома сторонами Акти здачі-приймання виконаних робіт, про які зазначалось вище.

Більш того, обґрунтовуючи необхідність збільшення строку виконання робіт за договором підряду, позивач посилався на проходження додаткових процедур для отримання саме ним технічних умов необхідних для розробки проектної документації.

Доказів повідомлення позивачем відповідача про неможливість виконання Договору у зв`язку з ненаданням відповідачем вихідних даних до матеріалів не додано та судом під час розгляду справи не встановлено.

За приписами частини з статті 843 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 5 статті 844 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Відповідно до статті 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Згідно з частино 1 ст. 848 Цивільного кодексу України якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

В свою чергу, обов`язок замовника відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника, визначений п. 5 ч. 1 ст. 889 ЦК України.

Разом з цим, вказана правова норма не надає підряднику права вимагати від замовника оплати додаткових робіт, виконаних підрядником на власний ризик, без дотримання визначеного умовами Договору і положеннями закону порядку внесення змін до твердого кошторису або без доведення того, що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника, що прямо випливає зі змісту ст. 848 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі № 910/7446/18, застосовуючи норми ч. 5 ст. 844, статей 847, 848 ЦК належить враховувати, що у разі виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не передбачених твердим кошторисом, однак без виконання яких неможливо виконати роботи, які були передбачені договором підряду, підрядник не може вимагати від замовника оплати цих додаткових робіт, якщо не доведе, що необхідність їх виконання не могла бути передбачена до початку виконання робіт за договором підряду з повідомленням замовника про необхідність збільшити кошторис; а також що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2025 року у справі № 910/8652/23 констатовано, що повідомлення підрядником замовника про необхідність виконання додаткових робіт та збільшення твердого кошторису повинно передувати фактичному виконанню додаткових робіт, інакше підрядник не може вимагати від замовника оплати таких робіт.

Тобто, погодження проведення додаткових робіт та збільшення твердого кошторису повинно було здійснюватися до виконання таких робіт, в той час як у даному випадку відповідні зміни щодо збільшення обсягу та вартості робіт до договору не вносилися.

При цьому частинами 1 та 2 статті 850 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Статтею 851 Цивільного кодексу України також передбачені наслідки невиконання замовником обов`язків за договором підряду. Так, "Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

При цьому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 888 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України, якими визначено саме обов?язки підрядника, останній зобов?язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проектування та згідно з договором. Наведені норми цивільного законодавства в сукупності з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 850, ст. 851 Цивільного кодексу України дають підстави для висновку, що підрядник не має права виконувати певний перелік робіт без наданих замовником вихідних даних, а обсяг його прав передбачає, зокрема, право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, та, як наслідок, вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

При цьому, виходячи за межі обов?язку, обумовленого п. 1 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України, підрядник за власною ініціативою переходить у сферу певного господарського ризику, оскільки поза межами визначеного обов?язку виконати роботу за отриманими вихідними даними, без отримання таких існує ризик неприйняття та/або непогодження замовником результату роботи, внаслідок чого мета договору не досягається і сторони в спірних правовідносинах переходять у сферу господарського конфлікту.

Крім того, ненадання підряднику замовником вихідних даних, які необхідні для виконання робіт дійсно не перешкоджає підряднику виконати певний обсяг роботи, проте, як зазначено вище, у даному випадку вихід за межі обов?язку є власним ризиком підрядника.

Отже, враховуючи, що сторонами погоджено твердий кошторис за Договором та сторонами не вносились зміни до нього, оскільки позивач приступив до виконання договору та самостійно уклав зі сторонніми організаціями договори на отримання технічних умов, необхідних для розробки проектної документації та правів оплати з ними, суд дійшов висновку, що у даному конкретному випадку позивач не може посилатись на невиконання відповідачем зобов`язань за договором щодо надання вихідних даних.

Як вже зазначалось вище, підписавши Додаткову угоду № 1 від 29.12.2023 року до Договору сторони зменшили ціну договору підряду та збільшили строк виконання робіт.

В свою чергу, при повторному зверненні до замовника листом №02-415е від 08.05.2024 року (вх. № 2709/6-24 від 09.05.2024 року) щодо збільшення календарного графіка та укладення Додаткової угоди №2 позивач також посилався на недостатність часу для отримання технічних умов, як і в листах № 02-452е віл 28.05.2024 року, № 02-542е-141п від 27.06.2024 року та № 02-576е-165п від 11.07.2024 року.

Наразі, технічні умови на виконання підземного перетину залізниці магістральним нафтопроводом від 22.04.2024 №НТО-ТП-2/16 були вже отримані та сплачені підрядником та звернення щодо компенсації понесених витрат від підрядника не надходило.

Листом від 20.11.2024 позивач звертався до відповідача щодо укладення додаткової угоди № 2 в частині збільшення терміну виконання робіт на 210 календарних днів та продовження строку дії Договору до 31.12.2025 року, посилаючись на те, що необхідність виконання підрядником на вимогу замовника додаткових робіт з розробки матеріалів відводу землі потребує від підрядника не тільки додаткових фінансових вливань, а також і додаткового часу..

Судом встановлено за матеріалами справи, зокрема, за змістом Протоколу № 286-322, що в грудні 2024 року сторони провели виробничу нараду з питань виконання робіт з розробки документації по об`єкту "Капітальний ремонт І черги лінійної частини дільниці «Броди - Держкордон» магістрального нафтопроводу «Дружба» на ділянці 286,4 - 322,0 км. Закарпатська область, Мукачівський та Ужгородський райони.", за результатами якої вирішили продовжити загальний термін виконання робіт за Договором на 210 календарних днів, необхідних для завершення робіт з землевпорядкування та термін дії Договору до 21.12.2025 року шляхом укладання Додаткової угоди №2 з внесенням змін до Календарного графіку відповідно до вищевказаних пропозицій підрядника.

За загальним правилом відповідно до частин 1-2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно п. 15.6 Договору зміни або розірвання Договору вчиняються шляхом укладення додаткових угод та набирають чинності з моменту укладення цих додаткових угод, окрім випадків, передбачених договором.

Проте, докази укладення сторонами відповідної додаткової угоди № 2 до Договору в матеріалах справи відсутні та, як зазначає позивач у позовній заяві, така угода сторонами підписана не була.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Натомість, за умови недосягнення сторонами згоди щодо укладення Додаткової угоди № 2 до Договору, позивач не скористався правом на звернення до суду з відповідним позовом щодо спонукування замовника укласти відповідну додаткову угоду.

Отже, за відсутності факту укладення за результатами проведення виробничої наради, результати якої оформлені протоколом № 286-322, додаткової угоди в порядку п. 15.6 Договору., в тому числі за рішенням суду, зміст протоколу виробничої наради в якості доказів погодження сторонами збільшення строків виконання робіт та додаткового фінансування за Договором судом до уваги не приймається.

Також необхідно врахувати, що договір підряду укладений за результатами процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до ч. 4 ст. 3 якого (в редакції, чинній на момент укладення договору) відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Норми Закону України «Про публічні закупівлі» є спеціальними відносно норм Цивільного в частині зміни істотних умов договору про закупівлю.

Відтак, з огляду на вищенаведені норми законодавства України, що регулюють спірні відносини, враховуючи визначену сторонами ціну Договору та відсутність погодження сторін щодо її зміни, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на отримання технічних умов від сторонніх організацій.

Як вже зазначалось вище з посиланням на релевантні висновки Верховного Суду щодо застосування норм ч. 5 ст. 844, статей 847, 848 Цивільного кодексу України повідомлення підрядником замовника про необхідність виконання додаткових робіт повинна передувати фактичному їх виконанню, інакше підрядник не може вимагати від замовника оплати таких робіт.

Натомість у даному випадку позивачем не доведено, що сторонами переглядалась ціна Договору у зв`язку з необхідністю проведення додаткових робіт та укладалась додаткова угода, як це передбачено п. 15.6. договору.

Враховуючи викладене вище, оскільки позивачем не надано доказів погодження сторонами зміни ціни договору підряду № 22/601 від 15.03.2023 р. у зв`язку із необхідністю виконання додаткових робіт, відповідно позивач не має права вимагати від відповідача плату за виконані додаткові роботи, а у відповідача - відсутній обов`язок щодо оплати вказаних додаткових робіт.

Вказане узгоджується також із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.2023 року у справі № 910/11215/20, від 14.05.2024 року у справі № 910/8652/23.

Таким чином, оскільки договором № 22/601 від 15.03.2023 року в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2023 року сторони погодили, що договірна ціна є твердою та не може бути змінена в сторону збільшення протягом строку дії цього договору, враховуючи, що сторонами не укладались додаткові угоди, які б передбачали збільшення ціни договору у зв`язку з необхідністю компенсації витрат позивача (ці обсяги та вартість робіт не обумовлені в кошторисі), тобто сторони не погодили в установленому законом і договором порядку обсяг та ціну додаткових робіт - шляхом внесення відповідних змін до договору, наведене свідчить про відсутність у відповідача обов`язку щодо оплати таких робіт.

Крім того, заявляючи до відповідача вимогу про компенсацію понесених позивачем витрат на оплату отримання вищевказаних відомостей та технічних умов в сумі 136 011, 95 грн., позивач кваліфікує такі кошти, як безпідставно збережені відповідачем, які підлягають поверненню в силу ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.09.2024 р. у справі № 201/9127/21 зазначала, що зобов`язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов`язаний повернути предмет власного збагачення. Традиційно в доктрині цивільного права зобов`язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними.

Приписи глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як з дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, з дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

Кондикційні зобов`язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до неправового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та безпідставно збагатило його.

Безпідставне збагачення може полягати як у так званому фактичному збагаченні, коли набувач, не набувши права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в юридичному збагаченні, коли набувач отримує суб`єктивне право на предмет збагачення.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Конструкція частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Сутність зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача майна, що набуто поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї, якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від/ самого початку правовідносин, та передання майна тій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19).

Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна. Якщо майно набуте на підставі правочину, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку із зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

У разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава у правомірному порядку припинена. Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 910/9072/17.

Виходячи із викладеного вище тлумачення безпідставно збереженого майна, а також кваліфікуючих ознак безпідставності такого збереження, суд вважає, що оскільки у даному випадку витрати позивача на отримання технічних умов, понесені саме в межах виконання ним Договору підряду, укладеного з відповідачем, наразі відсутні правові підстави для застосування приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що аргументи позивача на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними вище висновками суду з посиланням на норми чинного законодавства та відповідну судову практику, суд доходить висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають як необґрунтовані та недоведені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить суд стягнути з відповідача, суд зазначає, що за правилами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 03 вересня 2026 року.

Суддя А.М. Селівон