Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №903/180/25 — Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02 вересня 2026 року Справа № 903/180/25

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участі секретаря Коритан Л.Ю., розглянувши заяву Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”

про ухвалення додаткового рішення

у справі за первісним позовом 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області

до відповідача за первісним позовом: Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”

про стягнення 234299,44 грн та зобов`язання вчинити дії,

за зустрічним позовом Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”

до відповідача за зустрічним позовом: 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області

про стягнення 630522,58 грн,

за участі представників-учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Пастух М.О., Дуда О.О., витяг з ЄДР;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): н/з.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Суть спору: рішенням Господарського суду Волинської області від 17.08.2026 первісний позов Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” про стягнення 234299,44 грн та зобов`язання вчинити дії задоволено частково на суму 39861,50 грн пені, а також 478,34 витрат зі сплати судового збору та 3607,45 грн витрат позивача за первісним позовом на проведення експертизи. Закрито провадження у справі за первісним позовом в частині зобов`язання Підприємство "ПІК" ("Пошук, Ініціатива, Контакт") Волинської обласної організації всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" надати 1 державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області) документи, що підтверджують якість усіх матеріалів, які були використані при виконанні робіт з капітального ремонту, загальний журнал робіт, акти на закриття прихованих робіт по об`єкту "Капітальний ремонт (термомодернізація) будівлі пожежного депо 25 державної пожежно рятувальної частини 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області по вул. Звитяжна, 1 в м. Луцьк, Волинської області" у зв`язку з відсутністю предмету спору. В решті первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про стягнення 630522,58 грн задоволено частково на суму 519669,32 грн заборгованості по оплаті за виконані роботи, а також 6236,03 грн витрат зі сплати судового збору та 17476,09 грн витрат позивача за зустрічним позовом на проведення експертизи. В решті зустрічних позовних вимог відмовлено. Постановлено провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, які присуджено більшу грошову суму. Постановлено стягнути з 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на користь Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” 479807,82 грн заборгованості по оплаті за виконані роботи, а також 5757,69 грн витрат зі сплати судового збору та 13868,64 грн витрат на проведення експертизи.

21.08.2026 через систему «Електронний суд» від Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” надійшла заява у якій просить суд ухвалити додаткове рішення в справі яким вирішити питання про стягнення з 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області витрат на правничу допомогу в сумі 80000 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2026 прийнято заяву Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” від 21.08.2026 до розгляду. Розгляд заяви призначено на 02.09.2026. Запропоновано 1 Державному пожежно-рятувальному загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області подати суду: пояснення по суті поданої заяви та наявні докази.

27.08.2026 через систему «Електронний суд» від Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” надійшла заява у якій просить суд судове засідання у справі проводити без участі представника у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. Крім того зазначає, що заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі. Дана заява долучена до матеріалів справи.

01.09.2026 через систему «Електронний суд» від 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у якій просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності задоволених позовних вимог. Зокрема зазначають, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не надано належних доказів фактичної сплати гонорару, частину процесуальних документів фактично підготовлено керівником ПІК, основний обсяг роботи виконано одним адвокатом, участь другого була епізодичною, окремі процесуальні дії та судові засідання мали технічний характер, а акт не містить достатньої деталізації виконаних робіт, витраченого часу та вартості послуг кожного адвоката. У зв`язку з цим 1 ДПРЗ вважає заявлену суму такою, що не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності, співмірності та пропорційності, та просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу з урахуванням результатів розгляду первісного і зустрічного позовів. Дані заперечення долучено до матеріалів справи.

01.09.2026 через систему «Електронний суд» від 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області надійшло клопотання у якому просить суд повернути 1 ДПРЗ оригінали проектно-кошторисної документації в кількості 8 документів по об`єкту: “Капітальний ремонт (термомодернізація) будівлі пожежного депо 25 державної пожежно-рятувальної частини 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області по вул. Звитяжна, 1 в м. Луцьк, Волинської області”.

02.09.2026 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом не прибув), хоча належно був повідомлений про час та місце розгляду справи.

02.09.2026 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) заперечили щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та просили суд зменшити їх розмір. Водночас на запитання суду про те яким вважають розумним такий розмір вказали, що останній становить разом 10000 грн за первісним та за зустрічним позовом.

Розглянувши заяву Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

У відповідності до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заяву про ухвалення додаткового рішення подано в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Так, у відзиві на первісну позовну заяву відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що останнім очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. Також повідомив, що докази витрат на правничу допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами у формі акту прийому-передачі послуг з надання правової допомоги та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи будуть надані суду в порядку і строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України. При цьому, у прохальній частині відзиву, зокрема просив стягнути з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) 20000 грн витрат на правничу допомогу.

Крім того, у зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що останнім очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000 грн. Також повідомив, що докази витрат на правничу допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами у формі акту прийому-передачі послуг з надання правової допомоги та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи будуть надані суду в порядку і строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України. При цьому, у прохальній частині зустрічної позовної заяви, зокрема просив стягнути з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) 60000 грн витрат на правничу допомогу.

Отже, Підприємство “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” просить суд стягнути разом 80000 грн, з них 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду первісного позову та 60000 грн витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду зустрічного позову.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 та ст. 126 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 80000 грн, з них 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду первісного позову та 60000 грн витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду зустрічного позову представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надали копії наступних документів: копію договору про надання правничої допомоги від 04.02.2025, укладеного між Підприємством «ПІК» та адвокатами Бурда Д.П., Красун В.В.; копію договору про надання правничої допомоги від 25.02.2025, укладеного між Підприємством «ПІК» та адвокатами Бурда Д.П., Красун В.В.; акт прийому-передачі наданих послуг з надання правничої допомоги від 17.08.2026 укладеного між Підприємством «ПІК» та адвокатами Бурда Д.П., Красун В.В.

04.02.2025 між Підприємством «ПІК» та адвокатами Бурда Д.П., Красун В.В укладено договір про надання правничої допомоги за змістом п. 1.1. якого адвокати надають клієнту правничу допомогу по підготовці до розгляду та при розгляді в господарському суді першої інстанції (у випадках передбачених цим договором в суді апеляційної інстанції) справи за позовом Клієнта до 1 ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ про стягнення заборгованості.

Пунктом 7.1. договору визначено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокатам фіксований гонорар в розмірі 60000 грн в термін до 05.03.2025 включно, з яких 30000 грн адвокату Бурді Д.П. та 30000 грн адвокату Красуну В.В.

У п. 9.2. договору зазначено, що впродовж трьох робочих днів, після ухвалення судового рішення у справі між сторонами складається акт прийому передачі послуг з надання правничої допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами.

Договір підписаний між сторонами без будь-яких зауважень.

Крім того, 25.02.2025 між Підприємством «ПІК» та адвокатами Бурда Д.П., Красун В.В укладено договір про надання правничої допомоги за змістом п. 1.1. якого адвокати надають клієнту правничу допомогу по підготовці до розгляду та при розгляді в господарському суді першої інстанції (у випадках передбачених цим договором в суді апеляційної інстанції) справи за позовом клієнта до 1 ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ про стягнення штрафних санкцій та зобов`язання вчинити дії.

Пунктом 7.1. договору визначено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокатам фіксований гонорар в розмірі 20000 грн в термін до 05.03.2025 включно, з яких 10000 грн адвокату Бурді Д.П. та 10000 грн адвокату Красуну В.В.

У п. 9.2. договору зазначено, що впродовж трьох робочих днів, після ухвалення судового рішення у справі між сторонами складається акт прийому передачі послуг з надання правничої допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами.

Договір підписаний між сторонами без будь-яких зауважень.

17.08.2026 між Підприємством «ПІК» та адвокатами Бурда Д.П., Красун В.В. складено акт прийому-передачі наданих послуг з надання правничої допомоги, в якому наведено опис виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, згідно якого, адвокатами виконано наступні роботи (надано наступні послуги): підготовка та складання документів: відзив на первісну позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив по первісному позову, зустрічна позовна заява, відповідь на відзив по зустрічному позову, клопотання про призначення експертизи, додаткові пояснення; представництво клієнта під час судових засідань (08.04.2025, 23.04.2025, 26.05.2026, 03.06.2026, 08.07.2026, 10.08.2026, 17.08.2026).

Згідно зазначеного акту, (договору про надання правничої допомоги від 04.02.2025 та договору про надання правничої допомоги від 25.02.2025) до сплати підлягає 80000 грн.

Отже, суд встановив, що вартість наданих послуг складає 80000 грн (20000 грн за первісним позовом та 60000 грн зустрічним позовом).

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу, що за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Суд відхиляє заперечення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), як підставу для зменшення витрат, щодо неподання представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) детального опису із зазначенням кількості фактично використаного часу та результатів виконаних робіт, оскільки судом встановлено, що договором про надання правничої допомоги від 04.02.2025 сторони погодили фіксовану суму гонорару, який складає 60000 грн (по 30000 грн на кожного адвоката) та договором про надання правничої допомоги від 25.02.2025 сторони погодили фіксовану суму гонорару, який складає 20000 грн (по 10000 грн на кожного адвоката).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у даному випадку може тільки доводити неспівмірність витрат зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

Також судом відхиляються твердження представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), щодо необхідності подання доказів оплати наданих послуг і виконаних робіт, оскільки розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.

Дана правово позиція зазначена у постанові від 03.10.2019 Об`єднаної палати Верховного Суду у справі №922/445/19.

Суд критично оцінює заперечення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) щодо відсутності доказів підготовки процесуальних документів адвокатами Бурда Д.П., Красун В.В., оскільки у акті прийому-передачі наданих послуг з надання правничої допомоги від 17.08.2026, підписаному директором Антипенковим О.О. та адвокатами Бурда Д.П., Красун В.В. наведено опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатами.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У своїх запереченнях позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) також просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності задоволених позовних вимог.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Водночас суд з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) розмір витрат на професійну правову допомогу, як і за первісним позовом (20000 грн) так і зустрічним позовом (60000 грн) не є пропорційним до предмета спору у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи.

Судом враховано кількість та обсяг підготовлених адвокатами відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом (з урахуванням того, що провадження у даній справі було зупинено у зв`язку з проведенням експертизи).

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вказала на те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При цьому, покладення всіх понесених стороною судових витрат на іншу сторону не може бути надмірним тягарем для іншої сторони.

Крім того, суд враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката (за первісним позовом та за зустрічним позовом) у даному випадку є дійсними та необхідними, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатами робіт (наданих послуг).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У свою чергу, у кожній окремій справі суд виходить з конкретних особливих обставин, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про під ставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Кожна справа має різну кількість судових засідань, як і різну кількість розглянутих клопотань, а отже і кількість виконаного адвокатом обсягу робіт з огляду на кількість вчинених процесуальних дій.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Між тим, враховуючи подані на адресу суду письмові заперечення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, останні приймаються судом із наступними висновками про можливість зменшення розміру таких витрат за первісним позовом з 20000 грн до 10000 грн, а за зустрічним позовом з 60000 грн до 30000 грн, що на переконання суду є достатньою компенсацією витрат робочого часу, необхідного для участі в судових засіданнях та підготовки до судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо доцільності відшкодування Підприємству “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” за рахунок 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн, з них 10000 грн (20000/50%) витрат відповідача за первісним позовом та 30000 грн (60000/50%) позивача за зустрічним позовом.

Крім того, у відповідності до п. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що первісний позов та зустрічний позов у даній справі задоволено частково, то і витрати на правову допомогу слід розраховувати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з врахуванням вище викладеного, за результатами розгляду справи, витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог складають 33024,34 грн, з них за первісним позовом 8298,69 грн (194437,94*10000/234299,44) та зустрічним позовом 24725,65 грн (519669,32*30000/630522,58) які відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом). У задоволенні іншої частини заяви відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на суму 46975,66 грн, з них за первісним позовом у розмірі 11701,31 грн (20000-8298,69) та за зустрічним позовом у розмірі 35274,35 грн (60000-24725,65), суд відмовляє та залишає їх за відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126-127, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Заяву Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

2. Стягнути з 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 6, код ЄДРПОУ 38131220) на користь Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” (43016, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Кафедральна, будинок 14, код ЄДРПОУ 13347739) 33024,34 грн (тридцять три тисячі двадцять чотири гривні 34 коп.), з них 8298,69 грн витрат відповідача за первісним позовом на професійну правничу допомогу та 24725,65 грн витрат позивача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви Підприємства “Пік” (Пошук, Ініціатива, Контакт) Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” – відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 04.09.2026.

Суддя Вороняк А. С.