Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №761/4161/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4161/26

Провадження № 2/761/8183/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участі секретарі: Сідого В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 520856-КС-001 про надання кредиту від 30.12.2024 у розмірі 81360,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 520856-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у неї утворилась заборгованість в розмірі 81360,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалась.

До судового засідання сторона позивача не з`явилась, в позові просила проводити розгляд справи за відсутності свого представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», та шляхом направлення sms-повідомлення, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, про що свідчать матеріали справи.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 30.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 520856-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

TOB «Бізнес Позика» 30.12.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 520856-КС-001 про надання кредиту.

30.12.2024 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 520856-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, TOB «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 24000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Згідно наданих представником позивача відомостей, станом на 07.01.2026, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 81360,00 грн, що складається з:

-суми прострочених платежів по тілу кредиту - 24000,00 грн,

-суми прострочених платежів по процентах - 40560,00 грн,

-суми заборгованості по відсотках, відповідно до ст. 625 ЦКУ - 12000,00 грн,

-суми прострочених платежів за комісією - 4800,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються: (акцепт) пропозицією (оферти) щодо укладення договору № 520856-КС-001 від 30.12.2024; договором № 520856-КС-001 про надання кредиту від 30.12.2024; анкетою клієнта; Паспортом споживчого кредиту, Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика»; розрахунком заборгованості за кредитом у гривні.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

При цьому, будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам договору позики, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Разом з тим, суд зазначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а також застосовується мораторій на нарахування таких платежів.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 12000,00 грн.

Крім цього, суд зазначає, що Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі, який укладений між сторонами, не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг позичальника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу. При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що Товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору, тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 4800,00 грн.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні встановлено невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором, а тому з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 64560,00 грн, тобто позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2112,61 грн, пропорційно до суми задоволених позовних вимог 79,35%.

На підставі ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за Договором № 520856-КС-001 про надання кредиту від 30.12.2024, що становить 64560 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239) судовий збір у розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 61 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: