Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №208/4843/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4843/26

№ провадження 3/208/1094/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Подкопаєва І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Кам`янського районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

- за ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 951218 від 17.04.2026 року, гр. ОСОБА_1 17.04.2026 року приблизно о 13:30 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив в сім`ї стосовно своєї сестри гр. ОСОБА_2 насильство психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також 19.04.2026 року приблизно о 17:00 год. гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру за адресою: АДРЕСА_1 , відносно своєї сестри гр. ОСОБА_2 а саме: висловлювався в її бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим була завдана шкода здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою судді від 10.07.2026 року справи об`єднані в одне провадження.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 06.05.2026, 20.05.2026, 10.07.2026, 28.07.2026, особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, відомості про його належне повідомлення про дату, час та місце судового розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

В судові засідання призначені на 24.08.2026, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток на адресу зазначену в протоколі, клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив.

Водночас суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може шляхом умисного ухилення від отримання судових повісток створювати перешкоди для розгляду справи та необґрунтовано затягувати провадження у справі про адміністративне правопорушення. Сам факт повернення поштових відправлень із судовими повістками за закінченням терміну їх зберігання за відсутності інших обставин не може безумовно свідчити про неможливість розгляду справи, оскільки інше тлумачення відповідних процесуальних положень фактично створювало б можливість для особи уникати судового розгляду шляхом невчинення дій для отримання судової кореспонденції.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд враховує, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно з вимогами статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Диспозицією частини 1 ст.1732 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі № 676/265/23 зазначив, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких потрібно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Відповідно до положень статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд може розглянути справу тільки в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, за вказаним у ньому матеріальним законом і тільки стосовно тієї особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та зміст протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 951218 від 17.04.2026, суддя встановила, що суть адміністративного правопорушення, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за якою складено протокол, зокрема відсутні відомості про заподіяння вчиненим діянням будь-якої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Отже, відсутній обов`язковий елемент об`єктивної сторони (заподіяння шкоди) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та зміст протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 957676 від 19.04.2026, суддя встановила, що суть адміністративного правопорушення, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, полягає у не допуску потерпілої до квартири її матері. Доказів того, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії та завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, вчиняв саме домашнє насильство відносно неї матеріали справи не містять. Фактично з обставин події вбачається, що між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 виникла саме конфліктна ситуація, яка за наведених випадків не може трактуватись як вчинення домашнього насильства, що виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну із таких постанов: про закриття справи.

Відповідно до частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 173-2, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам`янського особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя І. А. Подкопаєва