Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №570/2840/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2840/26

Номер провадження 3/570/1042/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О., з участю: секретаря судових засідань Захарук Г.; особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), захисника - адвоката Сауха Р., розглянувши матеріали, що надійшли від ДПП УПП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ст.124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680045, 31.05.2026 об 00.01 год. на 151 км автодороги АДН22 Устилуг-Луцьк-Рівне, що поблизу с. Карпилівка Рівненського району Рівненської області, воді ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем «Honda Accord» державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно вчасно не реагував на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху у разі виникнення небезпеки для руху, не вжив всіх заходів аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного об`їзду перешкоди, в результаті чого виїхав за межі проїзної частини і скоїв наїзд на перешкоду (дорожній знак 1.4.6. напрямок руху), в результаті ДТП транспортному засобу та технічним засобам організації дорожнього руху завдано механічних пошкоджень. Водій порушив п.12.1, п. 12.3 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину не визнав. Пояснив, що він не керував транспортним засобом, за кермом перебувала ОСОБА_4 . Він сказав працівникам поліції що керував транспортним засобом під впливом психологічного тиску, який полягав у тому, що працівники поліції викликали представників ТЦК та СП, останні перевірили його документи, поїхали, і він захотів, що все швидше скінчилося, бо боявся що по нього можуть повернутися представники ТЦК та СП, тому визнав, що керував автомобілем.

В судовому засіданні адвокат Саух Р. підтримав подані заперечення на протокол про адміністративне правопорушення. Зазначив, що відповідно до ч.5 розділу ІІ чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 р. № 1026 (далі – Інструкція із відеозапису): «включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу». Варто зазначити що відеозапис, який доданий до матеріалів справи, не містить ніякої інформації а ні про зупинку транспортного засобу, а ні про перебування ОСОБА_2 за кермом. Також у справі зазначені свідки, але відсутні їхні пояснення, відсутні їхні адреси. За наведеного просить закрити провадження у справі.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_5 , яка пояснила, що це вона перебувала за кермом транспортного засобу. Після ДТП вона вийшла з автомобіля, викликала таксі, поїхала додому, а пізніше повернулася. З працівників поліції її ніхто не опитував.

В судовому засіданні надав пояснення поліцейський ОСОБА_6 , який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 пояснив, що не бачив факту керування ОСОБА_8 автомобілем «Honda Accord».

За результатами розгляду справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Матеріали справи не містять доказів того, що 31.05.2026 об 00.01 год. на 151 км автодороги АДН22 Устилуг-Луцьк-Рівне, що поблизу с. Карпилівка Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_9 керував транспортним засобом автомобілем «Honda Accord» державний номерний знак НОМЕР_1 .

В світлі таких недоліків, зібраних в рамках даної справи, докази не можуть належно свідчити про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Протокол про адміністративне правопорушення, який містить виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення, сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є беззаперечним доказом вини особи.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, 280 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Красовський О.О.