Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №570/4354/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №570/4354/26

Суддя: Красовський О.О.

Справа № 570/4354/26

Номер провадження 1-кп/570/338/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026181040000174 від 29.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Дюксин Костопільського району Рівненської області, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, не працюючий, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 , порушуючи вимоги Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 та Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, реалізовуючи свій умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та вогнепальної зброї, усвідомлюючи суспільну небезпеку вчинюваних ним дій та розуміючи настання їх наслідків, без передбаченого законом дозволу, на початку січня 2026 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи поблизу сміттєзвалища біля селища Оржів, Рівненського району Рівненської області, виявив артилерійські підривачі, а саме: два артилерійських підривачі Т-90, артилерійський підривач РГМ-2, артилерійський підривач В-90 та мисливську однозарядну гвинтівку, моделі «ТОЗ-8М», калібру 5,6 мм № НОМЕР_1 .

У подальшому, вищевказані вибухові пристрої та вогнепальну зброю ОСОБА_6 перемістив до гаражного приміщення, яке перебуває в його користуванні та розташоване поблизу будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , де їх незаконно зберігав без мети збуту з моменту придбання до моменту проведення обшуку працівниками поліції 07 березня 2025 року у період з 10 год. 06 хв. по 13 год. 07 хв., у вказаному гаражному приміщенні, в ході проведення якого працівниками поліції було виявлено та вилучено два артилерійських підривачі Т-90, артилерійський підривач РГМ-2 та артилерійський підривач В-90, які відносяться до вибухових пристроїв та мисливську однозарядну гвинтівку, моделі «ТОЗ-8М», калібру 5,6 мм № НОМЕР_1 , яка відноситься до нарізної вогнепальної зброї.

20 серпня 2026 року між прокурором Рівненської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини четвертої статті 394 та частини третьої статті 424 КПК України, а для обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, які передбачені статтею 476 КПК України.

Прокурор підтримав укладення угоди про визнання винуватості, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, підтвердив в суді, що обвинувачений ОСОБА_8 беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення узгодженого покарання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Погодився на затвердження угоди про визнання винуватості на умовах, визначених цією угодою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 підтримав позицію свого підзахисного та не заперечує щодо затвердження угоди, оскільки жодних порушень закону під час її підписання не було, угода укладена добровільно без будь-якого примусу, міра покарання відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченого, наслідки її укладання та затвердження були роз`ясненні всім учасникам провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, переконавшись у добровільності укладення угоди, вважає, що укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинуваченого; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Таким чином, дії ОСОБА_6 , які полягали у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 263 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений, якому зрозумілі права та наслідки укладення угоди, безумовно та беззастережно пояснив про повне визнання вини та всіх фактичних обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначено покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, та на підставі ст.75 КК України сторони узгоджують звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Судом перевірено, що ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

На підставі пояснень обвинуваченого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Визначене сторонами покарання відповідає принципам призначення покарання та вимогам Закону.

Обвинувачений ОСОБА_6 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, зокрема враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Даних про обставини, що негативно характеризують обвинуваченого, матеріали справи не містять.

Як пом`якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Рівненської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника ОСОБА_11 .

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

За змістом ст. 124, 126, 368 КПК України при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити питання щодо процесуальних витрат, у тому числі на кого вони мають бути покладені та в якому розмірі.

Розмір витрат на залучення експертів під час досудового розслідування становить на загальну суму 34 372 гривні 64 копійки, з яких:

- 3565 гривні 60 копійок за проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї», висновок експерта № СЕ-19/118-26/4115-БЛ від 08.04.2026;

- 7701 гривня 76 копійок за проведення комплексної судової вибухово-технічної експертизи за експертними спеціальностями 5.1 «Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу», 5.2 «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху», висновок експерта № КСЕ-19/118-26/4114 від 07.05.2026;

Водночас, як в Угоді, так і в судовому засіданні сторони не ставили на вирішення суду питання про розподіл судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 серпня 2026 року, укладену між прокурором Рівненської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участі захисника ОСОБА_13 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд роз`яснює, що за змістом ст. 78 КК України засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання після закінчення іспитового строку. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набуття вироком законної чинності не обирати.

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Речові докази у справі:

- предмет, зовні схожий на малокаліберну гвинтівку, на якій наявне маркування «100125», який упаковано у прозорий поліетиленовий пакет, скріплений біркою з написом «L87381997 CО NTROL», на зворотній стороні «4115-БА»; підривач В-90, який упаковано в сейф-пакет «Експертна служба МВС України 3821326»; підривач «РГМ-2», який упаковано в сейф-пакет «Експертна служба МВС України 3821355»; підривач «Т-90», який упаковано в сейф-пакет «Експертна служба МВС України 3821363»; підривач «Т-90», який упаковано в сейф-пакет «Експертна служба МВС України 3821365»; паперовий конверт Експертної служби МВС України із тампоном протирання каналу ствола, які передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області – знищити;

- карта пам`яті «micro SD», яка зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.4 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua