Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №336/8875/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8875/26

Провадження №: 2-о/336/362/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участі секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2026 року заявник звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту смерті свого батька ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначила, що вона є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Благодатне Іванівського району Херсонської області, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України. Заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть батька у відділі реєстрації актів цивільного стану, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, то ж з метою державної реєстрації смерті особи згідно з чинним законодавством України та реалізації цивільних прав, заявник просить суд встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Благодатне Іванівського району Херсонської області.

Заявник в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник заінтересованої особи Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, заперечень по суті заяви не надав.

На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом встановлено, що заявник є донькою ОСОБА_2 згідно з поданою копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (актовий запис №118 від 07.11.1972), видане Благодатним с/р Іванівського району Херсонської області, відповідно до якого її батьками є ОСОБА_3 (російською) та ОСОБА_4 (російською) та свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_2 від 14.05.2004р., відповідно до якого ОСОБА_5 одружена з ОСОБА_6 із визначенням прізвища подружжя « ОСОБА_7 ».

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.08.2026р., виданого владою на тимчасово окупованій території Херсонської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Благодатне.

Отримати свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стан». Надані документи не є офіційним документами, відповідно до вимог ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на підставі яких можливо провести державну реєстрацію смерті. Згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч.1-3 ст.9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, у своєму висновку Європейський суд з прав людини у справі «Кіпр проти Туречинни», зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Відтак, суд, як виняток, приймає до уваги дані про смерть, які зазначені у свідоцтві про смерть, виданому на окупованій території.

З викладеного вище, вбачається, що заявником надано достатньо доказів того, що ОСОБА_2 дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у с.Благодатне Іванівського району Херсонської області, а тому суд вважає можливим задовольнити заяву та встановити факт смерті особи в судовому порядку. Доказів, які б спростовували факт смерті суду не надано.

Керуючись ст. 4, 5,12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Гаврилівка Іванівського району Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Благодатне Іванівського району Херсонської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ04.09.26