Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №173/1143/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1143/26

Провадження №2-о/173/60/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кожевник О.А.

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника, адвокат Бутрович Катерина Сергіївна, заінтересована особа: Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту родинних відносин звернулася ОСОБА_1 , представник заявника, адвокат Бутрович Катерина Сергіївна, заінтересована особа: Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат заявниці — ОСОБА_2 , за яким заявниця за життя постійно доглядала, оскільки інших близьких родичів він не мав. У зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_2 потребував постійного догляду, який заявниця здійснювала до дня його смерті.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою оформлення спадкових прав заявниця звернулася до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене спадкове майно після смерті її двоюрідного брата — ОСОБА_2 .

Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з неможливістю документально підтвердити факт родинних відносин між заявницею та спадкодавцем.

Зокрема, для підтвердження родинного зв`язку відсутні документи, які підтверджують походження та родинні відносини між відповідними особами, а саме: свідоцтво про народження батька заявниці — ОСОБА_3 ; свідоцтво про народження ОСОБА_4 — матері спадкодавця; свідоцтво про шлюб ОСОБА_4 .

У зв`язку з відсутністю зазначених документів заявниця позбавлена можливості документально підтвердити факт родинних відносин зі спадкодавцем та, відповідно, не має можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку.

Встановлення факту родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 необхідне їй для оформлення права на спадщину після його смерті.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 30 квітня 2026 року прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами окремого провадження з викликом сторін.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2026 року витребувано у державного архіву Дніпропетровської області відомості про: народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; відомостей про шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10 липня 2026 року витребувано у державного архіву Дніпропетровської області вказані відомості, із зазначенням місця народження запитуваних осіб.

В судове засідання заявниця та заінтересована особа не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Від представника заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, будь-яких заперечень щодо заяви не надав, просив ухвали законне та обґрунтоване рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши заявницю, свідків та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення..

Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких наведено в ч. 1 ст. 315 ЦПК України, відповідно до положень якої суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 523/19129/19 (провадження № 61-10712св20) та від 17 листопада 2021 року у справі № 214/1816/20 (провадження 61-6397св21).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав заявника.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Судом встановлено, що дівоче прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

Батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до запису № 117 про народження 16 грудня 1918 р. архівної довідки, наданої у відповідь на запит Державним архівом Дніпропетровської області, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 записано російською мовою: « ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ».

Відповідно до запису у метричних книгах Миколаївської церкви села Пушкарівки Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії за 1909 – 1911, 1918 року за № 86 про народження ІНФОРМАЦІЯ_8 батьками дитини, хрещеної ім`ям «Праскева» записано ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .

У книзі реєстрації актів цивільного стану Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області є актовий запис № 30 про укладення шлюбу 30 травня 1936 року, відповідно якого ОСОБА_13 , 1909 року народження вступив у шлюб із ОСОБА_14 .

Таким чином судом встановлено, що батько ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та матір ОСОБА_2 – ОСОБА_15 , рідні брат та сестра, з чого вбачається, що заявниця та ОСОБА_2 двоюрідні сестра та брат.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 10 березня 2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З метою оформлення спадкових прав заявниця звернулася до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашової Г.В., однак 09 березня 2026 року отримала постанову по відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим,що факт родинних відносин між заявницею і померлим ОСОБА_2 підтвердити неможливо, оскільки відсутні свідоцтва про народження ОСОБА_3 та свідоцтва про народження і шлюб ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ст. 1216 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення .

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 4 ст. 1266 ЦК України).

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2025 року у справі № 205/4972/23).

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б спростовували факт родинних відносин між заявницею та її померлим двоюрідним братом суду не надано.

Заявниця позбавлена можливості оформити спадщину у позасудовому порядку. Встановлення даного факту прав та інтересів третіх осіб не порушує та не пов`язано з подальшим вирішенням спору про право.

Враховуючи встановлені судом обставини, досліджені письмові докази, надані заявницею на підтвердження заявлених вимог, зважаючи на неможливість оформлення заявницею своїх спадкових прав без встановлення факту родинних відносин, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.4, 13, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Вимоги за заявою ОСОБА_1 , представник заявника, адвокат Бутрович Катерина Сергіївна, заінтересована особа: Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду .

Суддя О.А. Кожевник