Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №522/14271/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/14271/25

Провадження №2/522/4498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої – судді Косіциної В.В.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів в змішаній формі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, у якій позивачка просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частку об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька – ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Донцову Д.Ю.

Ухвалою суду від 30 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 18 серпня 2025 року.

22 липня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_2 про визнання позову, у якій відповідачка визнала позов у повному обсязі, просила його задовольнити.

18 серпня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позову, у якій відповідач визнав позов у повному обсязі, просив його задовольнити.

У підготовче засідання, призначене на 18 серпня 2025 року учасники справи не з`явилися. Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мирончук В.В. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 та у Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради документи, які були передані в архів ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 та копію реєстраційної справи щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

Підготовче засідання відкладено на 05 листопада 2025 року.

19 вересня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради документи надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 18 серпня 2025 року.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.07.2026 № 1604/26 було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, справу передано на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 10 липня 2026 року справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 липня 2026 року.

22 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мирончук В.В. надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 18.08.2025.

У судове засідання, призначене на 22 липня 2026 року з`явився представник позивача, відповідачка – ОСОБА_2 . Інші учасники справи у судове засідання – не з`явилися. У підготовчому засіданні, призначеному на 22 липня 2026 року відповідачка – ОСОБА_2 визнала позов, зазначила, що наслідки визнання позову усвідомлює та розуміє.

Підготовче засідання відкладено на 25 серпня 2026 року.

У підготовче засідання, призначене на 25 серпня 2026 року учасники справи – не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання, призначене на 25 серпня 2026 року, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду та надходженням від відповідачів заяв про визнання позову, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового прийнято рішення здійснити розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 15.03.2024 №00044080720.

05 грудня 2011 року між ТОВ «ДІАНА ПЛЮС» та ОСОБА_4 було укладено договір про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна №15/328-3, за яким в порядку і в строки, визначені цим договором товариство зобов`язалося побудувати і здати в експлуатацію третю секцію об`єкта будівництва і передати у власність пайовика пай, а пайовик зобов`язується прийняти пай та сплатити товариству суму договору.

У п.2.2. Договору визначено, що побудованим майном є однокімнатна квартира з будівельним номером

АДРЕСА_3 . Договору, об`єктом будівництва є багатоповерховий житловий комплекс з торгово-офісними приміщенням і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 .

05 квітня 2012 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу – Жамойдою Г.М., відповідно до змісту якого, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_1 в тому числі всі належні йому майнові прав на квартиру з будівельним номером АДРЕСА_5 (договір про пайову участь в будівництві об`єкта нерухомого майна від 05.12.2011 №15/328-3).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, із заявами про прийняття якої звернулися:

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_1 .

Вказана обставина підтверджується змістом матеріалів спадкової справи.

24 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мирончук В.В. із заявою про видачу свідоцтво про прийняття спадщини на квартиру АДРЕСА_2 .

Листом від 24.07.2024 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Мирончук В.В. повідомив, що у заповіті відсутній об`єкт нерухомого майна, на який заявниця просить видати свідоцтво про право на спадщину. Роз`яснено право на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав в судовому порядку.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК України, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина перша статті 386 ЦК України).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 липня 2024 року в справі № 204/8935/22 (провадження № 61-7194св24), від 25 вересня 2024 року в справі № 707/2877/22 (провадження № 61-2621св24), від 03 січня 2025 року в справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24) та інших.

Позовна заява мотивована тим, що після складання заповіту номер об`єкта нерухомого майна, що був визначений у заповіті змінився, у зв`язку з чим, позивачка позбавлена можливості належним чином оформити спадкові права на об`єкт нерухомого майна.

Як вже було встановлено судом, 05 грудня 2011 року між ТОВ «ДІАНА ПЛЮС» та ОСОБА_4 було укладено договір про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна №15/328-3, за яким в порядку і в строки, визначені цим договором товариство зобов`язалося побудувати і здати в експлуатацію третю секцію об`єкта будівництва і передати у власність пайовика пай, а пайовик зобов`язується прийняти пай та сплатити товариству суму договору.

У п.2.2. Договору визначено, що побудованим майном є однокімнатна квартира з будівельним номером

АДРЕСА_3 . Договору, об`єктом будівництва є багатоповерховий житловий комплекс з торгово-офісними приміщенням і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 .

19 листопада 2012 року між ТОВ «ДІАНА ПЛЮС» та ОСОБА_4 було підписано акт прийому-передачі, за яким ТОВ «ДІАНА ПЛЮС» побудувало і передало пайовики – ОСОБА_4 об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_6 ) згідно договорувід 05.12.2011 №15/328-2.

У п.1.1. Акту визначено, що об`єктом паю є квартира АДРЕСА_6 ) згідно довідки про резервування адреси об`єкта нерухомого майна №345088/1 від 04.10.2012 в багатоквартирному житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_4 .

На підставі вказаних документів, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_7 , що підтверджується змістом реєстраційної справи.

Вказане у сукупності свідчить про те, що квартира АДРЕСА_8 , що визначена у заповіті від 05.04.2012, реєстровий номер – 586, що була заповідана ОСОБА_1 та квартира із АДРЕСА_9 є одним і тим же об`єктом нерухомого майна, а розбіжності у номері квартирі зумовлені зміною будівельного номеру квартири на адресний номер, який їй був присвоєний довідки про резервування адреси об`єкта нерухомого майна №345088/1 від 04.10.2012.

Тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини в межах встановленого строку, проте, отримати свідоцтво про право на спадщину на об`єкт нерухомого майна, визначений у заповіті в нотаріальному порядку не вбачається за можливе з огляду на розбіжності в будівельному та адресному номері квартири, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали позов у повному обсязі, а будь-які інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 – не зверталися, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 59,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 5896551101.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04 вересня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.