Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №216/2890/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2890/25

2/214/495/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь у рахунок відшкодування витрат, заподіяних позивачу, суму в розмірі 82085,70 грн., посилаючись на вину відповідача в дорожньо-транспортній пригоді 01.07.2024, внаслідок якої страховику було завдано збитків.

В обґрунтування вимог зазначено, що 26.04.2024 між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №749/24-Т/Дп/07, згідно з умовами якого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «VOLKSWAGEN Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

01.07.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

Постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.07.2024 у справі № 216/4847/24, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Згідно з рахунком СТО№VWKSH000623 від 03.07.2024, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 складає 238885,70 грн.

У зв`язку з викладеним, відповідно до умов договору страхування, позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 238885,70 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (поліс ЕР/221565637), ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства.

09.07.2024 позивачем було надіслано на адресу ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» претензію про відшкодування збитків. Відповідно до полісу ЕР/221565637, ліміт відповідальності ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» за шкоду заподіяну майну, складає 160000,00 грн. Окрім того, умовами полісу передбачена франшиза в розмірі 3200,00 грн. 09.10.2024 ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» були виконані взяті на себе зобов`язання у розмірі 156800,00 грн. (в межах ліміту та з врахуванням франшизи), що підтверджується платіжною інструкцією №19553.

Тобто, невідшкодованою залишається сума в розмірі 82085,70 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 04.10.2021 позивач надсилав на адресу відповідача претензію про відшкодування збитку з додатком копій необхідних документів. Проте, відповідач дану претензію залишив без реагування.

Ухвалою суду від 07.11.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.09.2026 розгляд справи ухвалено проводити у заочному порядку.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.

Представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст.77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що 01.07.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

Згідно з постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.07.2024 у справі №216/4847/24, 01.07.2024 о 14 годині 00 хвилин в м. Кривому Розі в Центрально-Міському районі по пр. Центральний, біля буд.37, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21013, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 проявив неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно не відреагував на її зміну та негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Touareg реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3б, 12.3, 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.124 КУпАП.

Вказаною постановою ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Згідно з положеннями ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР/221565637, що підтверджується копією витягу з бази МТСБУ.

В свою чергу, автомобіль «VOLKSWAGEN Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» за договором добровільного страхування наземного транспорту №749/24-Т/Дп/07 від 26.04.2024, страхувальник – ОСОБА_2 , строк дії з 26.04.2024 до 25.04.2025, загальна страхова сума 3410000,00 грн., згідно з яким ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення вказаного автомобіля, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП, що підтверджується копією договору страхування.

01.07.2024 власник автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg», ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Згідно з рахунком ТОВ «Фольксваген Центр Кривий Ріг» №VWKSH000623 від 03.07.2024, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 складає 238885,70 грн.

При цьому, факт проведення відновлювального ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 на вказану суму підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №VWKN0000516 від 31.07.2024

Відповідно до умов договору страхування, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 238885,70 грн., внаслідок чого страховик отримав майнову шкоду на вказану суму.

В подальшому, 09.07.2024, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (поліс ЕР/221565637), ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» було надіслано на адресу ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» претензію про відшкодування збитків з вимогою про виплату страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР/221565637.

Відповідно до вказаного полісу, ліміт відповідальності ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» за шкоду заподіяну майну, складає 160000,00 грн. Окрім того, умовами полісу передбачена франшиза в розмірі 3200,00 грн.

09.10.2024 ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» були виконані взяті на себе зобов`язання та сплачено на рахунок ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 156800,00 грн. (в межах ліміту та з врахуванням франшизи), що підтверджується платіжною інструкцією №19553, тобто, невідшкодованою залишається сума в розмірі 82085,70 грн.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, особа майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом також враховано, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки відрізняється від загальних підстав відповідальності тим, що передбачає її настання незалежно від вини заподіювача шкоди.

Так, відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Керування автомобілем є діяльністю, пов`язаною з використанням джерела підвищеної небезпеки, а відповідач, як особа, яка здійснює керування, відповідає за шкоду, завдану іншому транспортному засобу незалежно від наявності або відсутності його вини. Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 5 ст.1187 ЦК України містить лише два виключення, які звільняють водія від відшкодування шкоди. Так, зокрема, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як слідує з матеріалів справи, при вчиненні ДТП відповідач не знаходився під впливом непереборної сили, як і не встановлено умислу водія іншого автомобіля на спричинення ушкоджень належному йому транспортному засобу.

Згідно зі ст.108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до наведених положень до страховика, в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Як слідує з положень ст.980 ЦК України та ст.4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачають три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Отже, регрес – це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. Тому, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст.1191 ЦК України), а також ст.38 Закону №1961-IV, а для суброгації відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення ст.515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі №6-112цс13 слідує, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст.993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ст.ст.261, 262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, на підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Згідно зі ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У Постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №6-691цс15 зазначено, що правильним є висновок про стягнення з винуватця ДТП різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

За вказаних обставин, врахувавши, що саме до позивача перейшло право вимоги, відповідачем завдані збитки не відшкодовані, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем при поданні позову до суду понесені судові витрати: сплачений судовий збір у сумі 3028,40 грн., який суд вважає необхідним, з врахуванням повного задоволення вимог, покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-79, 81, 82, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279-285, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі в розмірі 82085 (вісімдесят дві тисячі вісімдесят п`ять) гривень 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», код ЄДРПОУ 33908322, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 03.09.2026.

Суддя А.В. Ткаченко