Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №213/5413/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5413/25

Номер провадження 2/213/239/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

секретар судового засідання – Куропятник І.О.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №14, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №213/5413/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,

Встановив:

Короткий зміст позовної заяви.

Представник позивача в інтересах позивача звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства. В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , матір`ю якої є позивач, а відомості про батька записані відповідно до ст.135 СК України. Відповідач є біологічним батьком дитини, з яким позивач перебувала фактично у шлюбних відносинах з січня 2016 року. Вагітність позивача була бажаною для сторін. Відповідач разом із своєю матір`ю забирали позивача з пологового будинку, допомагали у вихованні та утриманні дитини. З 24.10.2024 відповідача було мобілізовано до Збройних Сил України, та 21.02.2025 при виконанні бойового завдання він зник безвісти. З метою забезпечення основних прав дитини, зокрема права на батьківство, на соціальні пільги та гарантії, що передбачені законодавством для дітей військовослужбовців просить визнати відповідача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відповідні зміни у актовий запис про її народження.

Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання.

30.10.2025 позовна заява надійшла до суду.

10.11.2025 отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

11.11.2025 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

02.12.2025, 12.01.2026, 09.02.2026 ухвалою суду витребувано докази.

26.01.2026 надійшла інформація щодо витребування доказів.

09.03.2026 ухвалою суду призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.

06.04.2026 ухвалою судді поновлено провадження у справі.

16.06.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

В судовому засіданні, призначеному на 07 серпня 2026 року о 09:30 год.:

Позивач ОСОБА_1 підтвердила всі обставини, які викладені в позові, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи заперечень не надала.

Виклик відповідача до суду було здійснено шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник третьої особи письмових пояснень по суті спору не надав.

Свідок ОСОБА_4 надала суду показання, відповідно до яких позивач та відповідач, який є її рідним сином зустрічалися з 2016 року. У 2017 році у них народилася дочка ОСОБА_5 , ім`я якої вони обирали разом. Коли онучці виповнився один рік сторони перестали мешкати разом, проте вони з сином приймали участь у вихованні та утриманні дитини. У 2024 році син був мобілізований до лав ЗСУ та у 2025 році зник безвісти. З позивачем по цей день вона спілкується, допомагає у вихованні та догляді за дитиною, планують спільні поїздки для відпочинку. Сумнівів, що дитина не є її онукою у неї немає.

В судове засідання, призначене на 27 серпня 2026 року о 10:00 год., учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьками якої вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12.12.2017.

Як видно з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, 12.12.2017 Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено актовий запис №1160 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та видано свідоцтво про народження. Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

23.02.2025 на ім`я ОСОБА_4 направлено сповіщення сім`ї №5/1309, що її син ОСОБА_2 зник безвісти при виконанні бойового завдання 21.02.2025 поблизу с. Ямполівка Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

26.02.2025 за заявою ОСОБА_4 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041740000065 з приводу того, що її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є військовослужбовцем з 25.01.2025 не виходить на зв`язок.

Відповідно до листа Інгулецького ОРТЦК від 26.01.2026 ОСОБА_2 зник безвісти при виконанні бойового завдання 21.02.2025 поблизу с. Ямполівка Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження

№АА-0003096 від 05.06.2026, який зроблений медико-генетичним центром «МАМА-ПАПА» мати відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_4 та дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть бути біологічними бабусею та онукою з ймовірністю 99,99999%.

Зміст спірних правовідносин.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які регулюються Сімейним Кодексом України.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 126 СК).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Рішенням у справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), установивши порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.129 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Верховний Суд роз`яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц).

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» («Калачова проти російської федерації», Kalacheva v. russia, №3451/05, § 34, від 07.05.2009).

Відтак, підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути саме висновок судової експертизи.

КЦС ВС в постанові від 28.11.2019 по справі №601/1140/15-ц (61-6989св19), вказав на рішення Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення від 07.05.2009 у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява №3451/05, §34).

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №543/738/16 зазначено, що «доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги».

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 11.07.2023 у справі №449/433/22.

Відповідно до підпункту двадцятого пункту першого розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Висновок суду.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу, зокрема належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та те, що позов пред`явлений в інтересах дитини суд приходить до висновку про доведеність батьківства відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зазначене є підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини.

Щодо розподілу судових витрат.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-23, 76-81, 89, 95, 141, 142, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства - задовольнити повністю.

Визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відомості до актового запису №1160 від 12.12.2017 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який складено Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпопетровській області, де у відомостях про батька вказати батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача - адвокат Мірошниченко Марина Володимирівна, АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: пр. Металургів,16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 42961727.

Дата складення повного судового рішення – 04.09.2026.

Головуючий суддя В.В. Попов