Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №140/662/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/662/25 пров. № А/857/18883/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Шинкар Т.І., Бруновської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року (суддя Ксензюк А.Я., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/662/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Док-Агро" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Док-Агро” звернулося в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000247/1 від 28.08.2024, №UA205140/2024/000248/1 від 28.08.2024, №UA205140/2024/000249/1 від 28.08.2024 та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002218 від 28.08.2024, №UA205140/2024/002220 від 28.08.2024, №UA205140/2024/002221 від 28.08.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Волинська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 року у справі №140/662/25 скасувати та прийняти постанову, якою у позові відмовити повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 21.08.2023 між ТзОВ “Док-Агро” (покупець) та ZHEJIANG RISE-START IMPORT AND EXPORT CO., LTD (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №21/08/2023, відповідно до п.1.1. якого продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі в порядку і строки, встановлені даним контрактом товару. П.1.3. контракту зазначено, що покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та строки, встановлені цим контрактом.

Як визначено п.2.1 контракту базис поставки товару згідно з законодавством України з правилами “Інкотермс-2020” вказано у відповідному додатку (специфікації). Валюта контракту – долар США (п.3.1.). В п.3.2. контракту сторони визначили, що ціна товару, що поставляється по даному контракту зазначена у відповідному додатку (специфікації).

Базовий порядок оплати за товар зазначено в п.4.1. контракту, а саме оплата товару за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок в наступному порядку: 1-й етап: 30% передоплата протягом 7 (семи) календарних днів з моменту узгодження і підписання сторонами специфікації до контракту. Продавець зобов`язаний розпочати виробництво товару з дня отримання попередньої оплати на своєму банківському рахунку; 2-й етап: оплата 70% вартості товару повинно бути здійснено покупцем до прибуття товару в порт призначення та не пізніше ніж 30 днів з моменту відправлення.

Пунктом 4.2. контракту визначено, що сторони контракту можуть передбачити інші умови оплати товару, які вказуються в специфікації на поставку відповідної партії товару, що є невід`ємною частиною контракту.

З метою здійснення господарської операції між покупцем та продавцем було укладено специфікацію №4 від 08.01.2024 щодо продажу L-лізину кормового 98,5% (код УКТЗЕД 2922410000) в якій було визначено наступні умови оплати: 15% - передоплата за товар; 85% - протягом 14 днів перед завантаженням. Термін поставки визначено: квітень 2024 року (а.с.67, т.1)

Згідно інвойсу №RQCX240012 від 25.03.2024 на товар L-лізин кормовий 98,5% сторонами узгоджено умови оплати: 15% - передоплата та 85% - протягом 14 днів перед завантаженням, тобто вказані умови оплати в повній мірі корелюються із умовами, що визначені в специфікації №4 від 08.01.2024 (а.с.62-63, т.1)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Док-Агро" 22.08.2024 в порядку електронного декларування подав через декларанта ПП “ТРІАДА” для митного оформлення наступні митні декларації на товари:

МД №24UA205140052962U5 від 22.08.2024 на товар: “Сировина, що використовується для кормових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий гідрохлорид (сіль амінокислоти лізину) (L-LYSINE HCL FEED GRADE 98.5%) вага нетто-22000 кг, у вигляді гранул світло-коричневого кольору, замовлення № 4 20240327, дата виробництва 2024/03/27 термін придастності 2026/03/26 № 4 20240326, дата виробництва 2024/03/26 термін придастності 2026/03/25 CAS 657-27-2. не містить допоміжних (змішаних) речовин (крохмалю, відновлюючих цукрів) Торговельна марка: MEIHUA GROUP Виробник: Jilin Meihua Amino Acid Co., LTD. CN Розфасована та упакована в 880 поліетиленові мішки вагою по 25кг. кожний не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів” (а.с.53, т.1);

МД №24UA205140052964U3 від 22.08.2024 на товар: “Сировина, що використовується для кормових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий гідрохлорид (сіль амінокислоти лізину) (L-LYSINE HCL FEED GRADE 98.5%) вага нетто-22000 кг, у вигляді гранул світло-коричневого кольору, замовлення № 4 20240327, дата виробництва 2024/03/27 термін придастності 2026/03/26 № 4 20240326, дата виробництва 2024/03/26 термін придастності 2026/03/25 CAS 657-27-2. не містить допоміжних (змішаних) речовин (крохмалю, відновлюючих цукрів) Торговельна марка: MEIHUA GROUP Виробник: Jilin Meihua Amino Acid Co., LTD. CN Розфасована та упакована в 880 поліетиленові мішки вагою по 25кг. кожний не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів” (а.с.43, т.1);

МД №24UA205140052974U8 від 22.08.2024 на товар: “Сировина, що використовується для корм ових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий гідрохлорид (сіль амінокислоти лізину) (L-LYSINE HCL FEED GRADE 98.5%) вага нетто-22000 кг, у вигляді гранул світло-коричневого кольору, замовлення № 4 20240327, дата виробництва 2024/03/27 термін придастності 2026/03/26 № 4 20240326, дата виробництва 2024/03/26 термін придастності 2026/03/25 CAS 657-27-2. не містить допоміжних (змішаних) речовин (крохмалю, відновлюючих цукрів) Торговельна марка: MEIHUA GROUP Виробник: Jilin Meihua Amino Acid Co., LTD. CN Розфасована та упакована в 880 поліетиленові мішки вагою по 25кг. кожний не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів” (а.с.32, т.1).

Також, разом з митними деклараціями декларантом подано перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 “Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій”.

Разом з тим, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи (а.с.56, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, листами від 27.08.2024 №27/08-2, №27/08-5, №27/08-4 позивач надав митному органу додаткові пояснення та зазначив, що на момент митного оформлення надав усі наявні документи, що в повному обсязі підтверджують вартість товару (а.с.35-38, 46-49, 57-60, т.1).

Відповідачем 28.08.2024 було винесено спірні рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000247/1, №UA205140/2024/000248/1, №UA205140/2024/000249/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002218, №UA205140/2024/002220, №UA205140/2024/002221 (а.с.28-30, 39-41, 50-52, т.1)

Як зазначено у графі 33 спірного рішення №UA205140/2024/000249/1 від 28.08.2024 про коригування митної вартості товарів, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: згідно довідки про транспортні витрати по доставці вантажу від 08.07.2024 №14286/1 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи у порту Клайпеда та комплекс перевантажувальних робіт вантажів, однак дані витрати не зазначені в гр. 21 ДМВ, що свідчить про невключення даних витрат до митної вартості товару; банківські платіжні документи, які підтверджуються факт оплати транспортних послуг згідно Договору (контракту) про перевезення від 04.07.2024 №156-Д не надано; також відповідно вищезазначеного документа передбачений акт виконаних робіт, однак даний документ відсутній; відповідно п.4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.08.2023 № 21/08/2023 (далі-Контракт) оплата за товар здійснюється в 2 етапи: 30% передоплата протягом 7 календарних днів з моменту підписання Специфікації та 70% вартості товару до прибуття товару в порт призначення, але не пізніше ніж за 30 днів з моменту відправлення. Однак, оплата згідно банківських платіжних документів здійснена 15.03.2024, 22.03.2024, та 28.02.2024, в той час, як Специфікація датується 08.01.2024 і суперечить встановленим умовам оплати за товар; прайс-лист від 05.01.2024 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У графі 33 спірного рішення №UA205140/2024/000248/1 від 28.08.2024 про коригування митної вартості товарів, зазначено наступні розбіжності: згідно довідки про транспортні витрати по доставці вантажу від 08.07.2024 №14286/1 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи у порту Клайпеда та комплекс перевантажувальних робіт вантажів, однак дані витрати не зазначені в гр. 21 ДМВ, що свідчить про невключення даних витрат до митної вартості товару; банківські платіжні документи, які підтверджуються факт оплати транспортних послуг згідно Договору (контракту) про перевезення від 04.07.2024 №155-Д не надано; також відповідно вищезазначеного документа передбачений акт виконаних робіт, однак даний документ відсутній; відповідно п.4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.08.2023 № 21/08/2023 (далі-Контракт) оплата за товар здійснюється в 2 етапи: 30% передоплата протягом 7 календарних днів з моменту підписання Специфікації та 70% вартості товару до прибуття товару в порт призначення, але не пізніше ніж за 30 днів з моменту відправлення. Однак, оплата згідно банківських платіжних документів здійснена 15.03.2024, 22.03.2024, та 28.02.2024, в той час, як Специфікація датується 08.01.2024 і суперечить встановленим умовам оплати за товар; прайс-лист від 05.01.2024 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У графі 33 спірного рішення №UA205140/2024/000247/1 від 28.08.2024 про коригування митної вартості товарів, зазначено такі розбіжності: згідно довідки про транспортні витрати по доставці вантажу від 08.07.2024 №14286/1 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи у порту Клайпеда та комплекс перевантажувальних робіт вантажів, однак дані витрати не зазначені в гр. 21 ДМВ, що свідчить про невключення даних витрат до митної вартості товару; банківські платіжні документи, які підтверджуються факт оплати транспортних послуг згідно Договору (контракту) про перевезення від 04.07.2024 №154-Д не надано; також відповідно вищезазначеного документа передбачений акт виконаних робіт, однак даний документ відсутній; відповідно п.4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.08.2023 № 21/08/2023 (далі-Контракт) оплата за товар здійснюється в 2 етапи: 30% передоплата протягом 7 календарних днів з моменту підписання Специфікації та 70% вартості товару до прибуття товару в порт призначення, але не пізніше ніж за 30 днів з моменту відправлення. Однак, оплата згідно банківських платіжних документів здійснена 15.03.2024, 22.03.2024, та 28.02.2024, в той час, як Специфікація датується 08.01.2024 і суперечить встановленим умовам оплати за товар; прайс-лист від 05.01.2024 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Відтак, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару Сировина, що використовується для кормових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий”, рік виробництва: “ 2024”, термін придатності: “ 2026”, марка: “MEIHUA GROUP”, виробник: “Jilin Meihua Amino Acid Co”, країна походження/виробництва – “Китай” за МД № UA205140/2024/035130 від 27.05.2024. Рівень митної вартості становить – 1,6 дол.США/кг ((1226002,6988+204778,32)/ 40,7662/ 22000), де: - фактурна вартість товару - 30074 дол.США; - заявлені транспортні витрати – 204778,32 грн; - вага нетто оцінюваного товару – 22000 кг. Коригування здійснено за заявленим декларантом курсом валюти на момент подачі митної декларації.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчать МД №24UA205140054518U, МД №24UA205140054503U5, МД №24UA205140054498U4 від 28.08.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Док-Агро" не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та картки відмови звернулося із даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Як визначено частинами першою, третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до частин другої третьої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частини перша, третя статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Приписами частин першої, другої статті 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: митна декларація 24UA205140052974U8 від 22.08.2024; митна декларація 24UA205140052964U3 від 22.08.2024; митна декларація 24UA205140052962U5 від 22.08.2024;зовнішньоекономічний договір (контракт) №21/08/2023 від 21.08.2023; специфікація №4 видана 08.01.2024 до контракту №21/08/2023 від 21.08.2023; договір-заявка перевезення вантажів № 154-Д від 04.07.2024; рахунок - фактура ФОП ОСОБА_1 №34 від 04.07.2024; довідка про транспортно - експедиторські витрати ФОП ОСОБА_1 №12 від 04.07.2024; договір-заявка перевезення вантажів №155-Д від 04.07.2024; рахунок на оплату ФОП ОСОБА_2 №34 від 04.07.2024; довідка про транспортно - експедиторські витрати ФОП ОСОБА_2 №13 від 04.07.2024; договір-заявка перевезення вантажів №156-Д від 04.07.2024; рахунок - фактура №08 від 08.07.2024; довідка про транспортно - експедиторські витрати ФОП ОСОБА_3 б/н від 08.07.2024; довідка ТзОВ “ТАНІТ ГРУП” про транспортні витрати по доставці вантажу №14286/1 від 08.07.2024; рахунок ТзОВ “ТАНІТ ГРУП” №TG030724009 від 03.07.2024; коносамент №D4924030109 від 09.04.2024; проформа інвойс №RQCX240012 від 08.01.2024; комерційний інвойс №RQCX240012 від 25.03.2024; банківський платіжний документ у формі swift від 28.02.2024 на суму 62 653,50 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №21/08/2023 від 21.08.2023, специфікацією №4 від 08.01.2024, інвойсу №RQCX240012 від 08.01.2024р); банківський платіжний документ у формі swift від 22.03.2024 на суму 175 036,50 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №21/08/2023 від 21.08.2023, специфікацією №4 від 08.01.2024., інвойсу №RQCX240012 від 08.01.2024); банківський платіжний документ у формі swift від 15.03.2024 на суму 180 000,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №21/08/2023 від 21.08.2023, специфікацією №4 від 08.01.2024, інвойсу №RQCX240012 від 08.01.2024).

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Слід зазначити, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації (відповідає висновку Верховного Суду, який викладено в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19)).

Суд першої інстанції вірно вказав, що в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, зокрема: по МД №24UA205140052962U5 від 22.08.2024 на товар: “Сировина, що використовується для кормових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий гідрохлорид (сіль амінокислоти лізину) (L-LYSINE HCL FEED GRADE 98.5%) вага нетто-22000 кг, у вигляді гранул світло-коричневого кольору, замовлення № 4 20240327, дата виробництва 2024/03/27 термін придастності 2026/03/26 № 4 20240326, дата виробництва 2024/03/26 термін придастності 2026/03/25 CAS 657-27-2. не містить допоміжних (змішаних) речовин (крохмалю, відновлюючих цукрів) Торговельна марка: MEIHUA GROUP Виробник: Jilin Meihua Amino Acid Co., LTD. CN Розфасована та упакована в 880 поліетиленові мішки вагою по 25кг. кожний не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів” (а.с.53, т.1); по МД №24UA205140052964U3 від 22.08.2024 на товар: “Сировина, що використовується для кормових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий гідрохлорид (сіль амінокислоти лізину) (L-LYSINE HCL FEED GRADE 98.5%) вага нетто-22000 кг, у вигляді гранул світло-коричневого кольору, замовлення № 4 20240327, дата виробництва 2024/03/27 термін придастності 2026/03/26 № 4 20240326, дата виробництва 2024/03/26 термін придастності 2026/03/25 CAS 657-27-2. не містить допоміжних (змішаних) речовин (крохмалю, відновлюючих цукрів) Торговельна марка: MEIHUA GROUP Виробник: Jilin Meihua Amino Acid Co., LTD. CN Розфасована та упакована в 880 поліетиленові мішки вагою по 25кг. кожний не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів” (а.с.43, т.1); по МД №24UA205140052974U8 від 22.08.2024 на товар: “Сировина, що використовується для корм ових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий гідрохлорид (сіль амінокислоти лізину) (L-LYSINE HCL FEED GRADE 98.5%) вага нетто-22000 кг, у вигляді гранул світло-коричневого кольору, замовлення № 4 20240327, дата виробництва 2024/03/27 термін придастності 2026/03/26 № 4 20240326, дата виробництва 2024/03/26 термін придастності 2026/03/25 CAS 657-27-2. не містить допоміжних (змішаних) речовин (крохмалю, відновлюючих цукрів) Торговельна марка: MEIHUA GROUP Виробник: Jilin Meihua Amino Acid Co., LTD. CN Розфасована та упакована в 880 поліетиленові мішки вагою по 25кг. кожний не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів” (а.с.32, т.1).

Поряд з цим, як вірно вказав суд першої інстанції, що позиція відповідача, викладена у спірних рішеннях є ідентичною щодо кожного з вищезазначених товарів та полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.

Щодо твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях про те, що згідно довідки про транспортні витрати по доставці вантажу №14286/1 від 08.07.2024 зазначені вантажно-розвантажувальні роботи у порту Клайпеда та комплекс перевантажувальних робіт вантажів, однак дані витрати не зазначені в гр. 21 ДМВ. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості. Стосовно цього слід зазначити про таке.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту №21/08/2023 від 21.08.2023 укладеного між ТзОВ “Док-Агро” (покупець) та ZHEJIANG RISE-START IMPORT AND EXPORT CO., LTD (продавець) базис поставки товару здійснюється відповідно до правил “Інкотермс-2020”, вказаного у відповідному додатку (специфікації) до контракту (п.2.1.) (а.с.64, т.1).

Згідно з даними, які слідують зі специфікації №4 від 08.01.2024 до вищезгаданого зовнішньоекономічного контракту, умовами поставки визначено FOB (Далянь, Китай) (Інкотермс-2020) (а.с.67, т.1).

Умови поставки FOB (Free On Board або Франко борт назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Відтак, за обставин цієї справи компанія ZHEJIANG RISE-START IMPORT AND EXPORT CO., LTD (продавець, Китай) відвантажила ТзОВ “Док-Агро” партію товару), в асортименті та кількості, узгодженій сторонами у специфікації №4 від 08.01.2024 відповідно до коносаменту 237265420 в порту Клайпеда.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.01.2022 між ТзОВ “ТАНІТ ГРУП” (експедитор) та ТзОВ “Док-Агро” (клієнт) було укладено договір транспортного експедирування №10.01.2022/931ОД відповідно до умов якого експедитор взяв зобов`язання за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організовувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов`язаних з пред`явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (пункт 1.1 договору). Експедитор взяв зобов`язання організовувати послуги, пов`язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів (підпункт 2.2.3 пункту 2.3 договору). В свою чергу клієнт зобов`язувався оплачувати послуги експедитора, а також відшкодовувати додаткові витрати, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати не виникли з вини експедитора (підпункт 2.4.13 пункту 2.4 договору) (а.с.71-74, т.1)

Суд першої інстанції вірно врахував висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що довідка про транспортні витрати №14286/1 від 08.07.2024 підтверджує вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України та вантажно-розвантажувальних робіт у порту Клайпеда комплекс перевантажувальних робіт за коносаментом 237265420 №D4924030109, які складають 773 773,00 грн.

Щодо твердження про те, що банківські платіжні документи, які підтверджуються факт оплати транспортних послуг згідно договорів (контрактів) про перевезення від 04.07.2024 №156-Д, №155-Д, №154-Д не надано; також відповідно вищезазначених документів передбачено акт виконаних робіт, однак даний документ відсутній, слід зазначити таке.

Так, згідно наданого до суду договору-заявки перевезення вантажів №154-Д від 04.07.2024 укладеного між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та ТзОВ “Док-Агро” (замовник) замовник доручає, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення вантажу на зазначених в договорі умовах (а.с.77, т.1). Відповідно до п.1.16. ціна фрахту становить 52 440,00 грн.

ТзОВ “Док-Агро” для підтвердження розміру транспортних витрат було надано митному органу договір-заявку перевезення вантажів №154-Д від 04.07.2024 та довідку про транспорті витрати №12 від 04.07.2024, які були укладені та надані ФОП ОСОБА_1 (а.с.78, т.1).

В вищевказаній довідці було вказано, що транспортні витрати з доставки вантажу за маршрутом: м. Клайпеда (Литва) - смт. Локачі (Україна) транспортними засобами складають 52 440,00 гривень, з яких: м. Клайпеда (Литва) - пункт перетину митного кордону України (Дорогуськ - Ягодин) - 36 708,00 грн.; пункт перетину митного кордону України (Ягодин) - смт. Локачі, Волинська обл. (Україна) - 15 732,00 грн.

Проте, рахунок на оплату №34 від 04.07.2024 підтверджує, що сума яка підлягає до сплати становить 52 440,00 грн. (а.с.79, т.1).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надана декларантом позивача довідка про транспорті витрати №12 від 04.07.2024 з їх калькуляцією, яка оформлена належним чином, є достатнім доказом на підтвердження витрат позивача на перевезення, включених ним до заявленої митної вартості товарів, що дозволяють ідентифікувати приналежність цих документів до оспорюваної поставки товару.

Крім того, згідно наданого до суду договору-заявки перевезення вантажів №155-Д від 04.07.2024 укладеного між ФОП ОСОБА_2 (перевізник) та ТзОВ “Док-Агро” (замовник) замовник доручає, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення вантажу на зазначених в договорі умовах (а.с.80, т.1). Відповідно до п.1.16. ціна фрахту становить 52 440,00 грн.

Також, як вірно зазначив суд першої інстанції, що ТзОВ “Док-Агро” для підтвердження розміру транспортних витрат було надано митному органу договір-заявку перевезення вантажів №155-Д від 04.07.2024 та довідку про транспорті витрати №13 від 04.07.2024, які були укладені та надані ФОП ОСОБА_2 (а.с.81, т.1).

Так, в вищевказаній довідці було вказано, що транспортні витрати з доставки вантажу за маршрутом: м. Клайпеда (Литва) - смт. Локачі (Україна) транспортними засобами складають 52 440,00 гривень, з яких: м. Клайпеда (Литва) - пункт перетину митного кордону України (Дорогуськ - Ягодин) - 36 708,00 грн.; пункт перетину митного кордону України (Ягодин) - смт. Локачі, Волинська обл. (Україна) - 15 732,00 грн.

Разом з тим, рахунок на оплату №34 від 04.07.2024 підтверджує, що сума яка підлягає до сплати становить 52 440,00 грн. (а.с.82, т.1).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору-заявки перевезення вантажів №156-Д від 04.07.2024 укладеного між ФОП ОСОБА_3 (перевізник) та ТзОВ “Док-Агро” (замовник) замовник доручає, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення вантажу на зазначених в договорі умовах (а.с.83, т.1). Відповідно до п.1.16. ціна фрахту становить 52 620,00 грн.

Для підтвердження розміру транспортних витрат було надано митному органу договір-заявку перевезення вантажів №156-Д від 04.07.2024 та довідку про транспорті витрати б/н від 08.07.2024, які були укладені та надані ФОП ОСОБА_3 . У вищевказаній довідці було вказано, що транспортні витрати з доставки вантажу за маршрутом: м. Клайпеда (Литва) - смт. Локачі (Україна) транспортними засобами складають 52 620,00 гривень, з яких: м. Клайпеда (Литва) - пункт перетину митного кордону України (Дорогуськ - Ягодин) - 36 834,00 грн.; пункт перетину митного кордону України (Ягодин) - смт. Локачі, Волинська обл. (Україна) - 15 786,00 грн.

Суд першої інстанції вірно вказав, що зазначені обставини підтвердженні рахунком-фактурою №8 від 08.07.2024 та підтверджують, що сума яка підлягає до сплати становить 52 620,00 грн. (а.с.85, т.1).

Відтак, з огляду на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, митний орган у спірних рішеннях зазначив, що відповідно п.4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.08.2023 №21/08/2023 оплата за товар здійснюється в 2 етапи: 30% передоплата протягом 7 календарних днів з моменту підписання специфікації та 70% вартості товару до прибуття товару в порт призначення, але не пізніше ніж за 30 днів з моменту відправлення. Однак, оплата згідно банківських платіжних документів здійснена 15.03.2024, 22.03.2024, та 28.02.2024, в той час, як специфікація датується 08.01.2024 і суперечить встановленим умовам оплати за товар.

Між ТзОВ “Док-Агро” (покупець) та ZHEJIANG RISE-START IMPORT AND EXPORT CO.LTD 21.08.2023 (продавець) було укладено Контракт №21/08/2023, відповідно до умов якого продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі в порядку і строки, встановлені даним контрактом товару (п.1.1 контракту). Загальний обсяг і умови поставок визначаються згідно з додатками (Специфікаціям) до даного Контракту, які є його невід`ємною частиною (п.1.5 контракту). Ціна товару, що поставляється по даному контракту зазначено у відповідному додатку (специфікації) до контракту (п.3.2 контракту).

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок в наступному порядку: 1-й етап: 30% передоплата протягом 7 календарних днів з моменту узгодження і підписання сторонами специфікації до контракту; 2-й етап: оплата 70% вартості товару повинно бути здійснено покупцем до прибуття товару в порт призначення та не пізніше ніж 30 днів з моменту відправлення (пункт 4.1 Контракту). Сторони контракту мають передбачити інші умови оплати товару, які вказуються в специфікації на поставку відповідної партії товару, що є невід`ємною частиною договору (п.4.2 контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контракту №21/08/2023 від 21.08.2023 сторонами підписано специфікацію № 4 від 08.01.2024 щодо поставки товару на загальну суму 417 690,00 дол. США. Крім того, в специфікації визначено умови оплати: 15% передплата і 85% протягом 14 днів перед завантаженням (а.с.67, т.1).

Продавцем було також надіслано покупцю проформу-інвойс №RQСХ240012 від 08.01.2024 щодо здійснення оплати за товар в сумі 417 690,00 дол. США. (а.с.62-63, т.1).

Як вірно вказав суд першої інстанції, що на виконання умов пункту 4.2 контракту №21/08/2023 від 21.08.2023, специфікації №4 від 08.01.2024 було здійснено платіж в розмірі 15% від загальної вартості товару в розмірі 62 653,50 дол. США відповідно до банківського платіжного доручення від 28.02.2024 №б/н, в рядку 70 якого зазначено, що оплата здійснюються за контрактом №21/08/2023 від 21.08.2023, специфікацією № 4 від 08.01.2024 та інвойсом №RQСХ240012 від 08.01.2024 (а.с.68, т.1).

При цьому, решту 85% оплати, а саме: в розмірі 180 000,00 дол. США здійснено відповідно до банківського платіжного доручення від 15.03.2024 № б/н та в розмірі 175 036,50 дол. США відповідно до банківського платіжного доручення від 22.03.2024 № б/н (а.с.69-70, т.1).

Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Волинська митниця дійшла помилкового висновку та надані декларантом документи повною мірою підтверджують митну вартість декларованого товару.

Щодо зауваження про те, що прайс-лист від 05.01.2024 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу слід зазначити наступне.

З приваду прайс-листа суд зауважує, що це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, такий документ як прайс-лист не значиться у частині другійстатті 53 МК Українияк такий, що підтверджує митну вартість товарів.

Разом з тим, поданий декларантом прайс-лист від 05.01.2024 містить фірмовому емблему постачальника, в ньому міститься інформація про вартість за одиницю товару. Відображена у прайс-листі вартість товару, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена в інвойсі. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого продавцем, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення інвойсах (а.с.61, т.1).

Більше того, нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, тому такі документи можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №420/2850/19.

Поряд з цим, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах. Отже таке твердження митного органу, на думку суду, є безпідставним та необґрунтованим.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Як вірно вказав суд першої інстанції, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим, за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Зважаючи на наведене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Положеннями статті 59 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000247/1, №UA205140/2024/000248/1, №UA205140/2024/000249/1 вбачається, що митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару Сировина, що використовується для кормових та технічних продуктів - L-Лізин кормовий”, рік виробництва: “ 2024”, термін придатності: “ 2026”, марка: “MEIHUA GROUP”, виробник: “Jilin Meihua Amino Acid Co”, країна походження/виробництва – “Китай” за МД № UA205140/2024/035130 від 27.05.2024. Рівень митної вартості становить – 1,6 дол.США/кг ((1226002,6988+204778,32)/ 40,7662/ 22000), де: - фактурна вартість товару - 30074 дол.США; - заявлені транспортні витрати – 204778,32 грн; - вага нетто оцінюваного товару – 22000 кг.

Пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відтак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, як вірно вказав суд першої інстанції, що у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

Суд першої інстанції вірно вказав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15).

Зважаючи на все викладене та враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару, а відтак відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення №UA205140/2024/000247/1, №UA205140/2024/000248/1, №UA205140/2024/000249/1 від 28.08.2024 підставно визнані протиправними та скасовані судом першої інстанції.

Також, враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002220, №UA205140/2024/002221 винесені з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів, які судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картки відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Зважаючи на наведене, у сукупності апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №140/662/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді Т. І. Шинкар

Н. В. Бруновська