Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №120/7566/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7566/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

04 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд із позовом, про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №046150011822 від 11.04.2025 року щодо відмови в призначенні пенсії, та зобов`язання вчинити дії.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 26.02.2026 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області №046150011822 від 11.04.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 04.04.2025 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатом розгляду заяви відповідач прийняв рішення №046150011822 від 11.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного підземного стажу роботи 25 років.

Із вказаному рішенні зазначено, що заявником не надано довідки для врахування в пільговому обчисленні періоду роботи, яка повинна відповідати вимогам оформлення згідно Додатку №5, пункту 20 Постанови №637 та затвердженого наказом переліку робочих, виробництв, робіт, професій та посад працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 по підприємству та копії наказів про результати атестації робочих місць. Пільговий стаж зараховано з 01.01.2010 року за підтвердженими даними, які наявні в реєстрі, застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу, оскільки підприємства, розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058- IV).

Відповідно до положень статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць,- після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до пунктів 1.7, 1.8 якого, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації є необхідним лише у разі відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 10.12.2020 у справі №195/840/17.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до записів у трудовій книжці № НОМЕР_1 позивач, зокрема:

- 01.09.2002 року прийнятий на навчання за спеціальністю: електрослюсар підземний - електрозварювальник ручного зварювання;

- 31.01.2006 року виключений у зв`язку із закінченням навчання;

- 13.02.2006 року прийнятий електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем під землею;

- 09.12.2006 року переведений учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею;

- 11.05.2007 року присвоєний 4 розряд гірника очисного забою з повним робочим днем під землею;

- 31.03.2024 року звільнений за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України.

При цьому, зазначені у трудовій книжці позивача записи містять відомості про характер виконуваної ним роботи у спірний період, а також про проведення атестації робочих місць.

Також, у трудовій книжці наявні посилання на відповідні накази (протоколи), а самі записи засвідчені підписом уповноваженої особи та скріплені печаткою, що свідчить про їх належне оформлення та відповідність установленим вимогам.

Отже, наявні у трудовій книжці записи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт роботи позивача повний робочий день на підземних роботах за професіями, що віднесені до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов`язку особи додатково подавати уточнюючу довідку підприємства у випадку, коли трудова книжка містить усі необхідні відомості про посаду, характер роботи, умови праці та зайнятість повний робочий день на підземних роботах, а також належним чином оформлена.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, відповідач, посилаючись на відсутність уточнюючої довідки та копій наказів про результати атестації робочих місць, поклав на позивача обов`язок повторного підтвердження обставин, які вже підтверджені трудовою книжкою, що суперечить вимогам статті 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку №637.

Крім того, недоліки в організації документообігу підприємства або об`єктивна неможливість отримання додаткових документів у зв`язку з розміщенням підприємств на тимчасово окупованій території не можуть покладатися на працівника та обмежувати його конституційне право на соціальний захист.

Також слід врахувати, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особо влаштовується на роботу саме за набутою професією.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року справа № 426/17400/16-а, від 04 березня 2020 року справа № 367/945/17, від 05 листопада 2020 року справа № 681/1567/17, від 11.07.2022 справа № 160/6695/21.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відмова позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах є передчасною, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №046150011822 від 11.04.2025 року не обґрунтоване, в зв`язку з чим наявні підстави для визнання його протиправним та як наслідок скасування.

При цьому, відповідачем не було надано належної оцінки в оскаржуваному рішенні відомостям пільговий стаж позивача, що позбавляє можливість суду здійснити контроль дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийняти рішення зобов`язального характеру про зарахування пільгового стажу. Протилежний підхід призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача та оскільки процедура вирішення питання про призначення пенсії не закінчена, суд не може обрати спосіб захисту визначений позивачем.

Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позов шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахування правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.