Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №420/17664/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17664/26

Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:03.07.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Одеській області від 30 березня 2026 №932440195616 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язання ГУПФ України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії — 23 березня 2026, із врахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 за період роботи у фермерському господарстві (далі – ФГ) "РОСА" з червня 1993 року по липень 1998 року, на підставі поданої довідки ФГ "РОСА" про заробітну плату, записів трудової книжки про роботу позивача у ФГ "РОСА", документів, що підтверджують втрату первинної документації не з вини позивача, та з урахуванням висновків суду у цій справі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він звернувся із заявою через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), а саме зміна періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року. Проте відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії. Вважаючи відмову протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно до ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. До заяви надано довідка про заробітну плату від 02 грудня 2009 року №33 за період роботи з червня 1993 по липень 1998 року. Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV долучена довідка про заробітну плату потребує підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку. Копії первинних документів, на підставі яких вона була видана, надано не було. Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону №1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. У зв`язку з цим, проведення перерахунку пенсії можливе тільки після надходження акту перевірки довідки про заробітну плату. Перевірка довідки про заробітну плату запобігає можливому шахрайству або свідомо наданню фальшивих довідок для завищення пенсії.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Одеській області від 30 березня 2026 року №932440195616 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідці від 02 грудня 2009 року №33 виданої ФГ "РОСА".

Зобов`язано ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідці від 02 грудня 2009 року №33 виданої ФГ "РОСА".

Стягнуто з ГУПФ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 064,96 грн.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

- проведення перерахунку пенсії можливе тільки після надходження акту перевірки довідки про заробітну плату;

- перевірка довідки про заробітну плату запобігає можливому шахрайству або свідомо наданню фальшивих довідок для завищення пенсії, отже, позовна вимога позивача про зобов`язання ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату від 02 грудня 2009 року №33 за період роботи з червня 1993 року по липень 1998 року, згідно до ст. 40 Закону №1058-ІV є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню; оскільки, відновленню підлягають лише порушені права та в даному випадку відсутні об`єктивні підстави вважати, що після здійснення перерахунку пенсії будуть порушені права позивача; враховуючи, що захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, дана вимога є безпідставною;

- відповідно ч.1 ст. 73 Закону №1058-IV кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно ч.2 ст. 73 Закону №1058-IV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Таким чином, задоволення такої позовної вимоги щодо стягнення судового збору призведе до нецільового використання коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

23 березня 2026 року позивач звернулась із заявою до ГУПФ України в Одеській області про перерахунок пенсії відповідно до Закону №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме зміна періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року. До заяви додано, зокрема, довідку про заробітну плату від 02 грудня 2009 року №33, видана ФГ "РОСА".

Рішенням ГУПФ України в Одеській області від 30 березня 2026 року №932440195616 відмовлено у перерахунку пенсії згідно з довідкою про заробітну плату від 02 грудня 2009 року №33, яка видана ФГ "РОСА" за період з червня 1993 року по липень 1998 року, оскільки довідка не підтверджена первинними документами.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано підтверджуючі документи, які свідчать про факт його роботи у ФГ "РОСА" у зазначений період, окрема, трудову книжку, яка підтверджує період роботи у ФГ "РОСА".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV).

Частиною 4 ст. 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно ч.3 ст. 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 за №1566/118461.1 (далі – Порядок №22-1).

Згідно абз.2 пп.3 п.2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно п.2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Водночас, згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно ч.3 ст. 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.

Враховуючи вищевикладені правові норми, колегія суддів зазначає, що при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до п.4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивач звернувся до ГУПФ України в Одеській області із відповідною заявою, до якої долучив архівну довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 02 грудня 2009 року №33, яка видана ФГ "РОСА".

Так, у довідці від 02 грудня 2009 року №33 відображено відомості про суми заробітної плати позивача за період з червня 1993 року по липень 1998 року.

З матеріалів справи вбачається, що в рішенні зазначено, що відповідно до ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або за умови, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Довідка про заробітну плату від 02 грудня 2009 року №33, яка видана фермерським господарством "Роса" за період з червня 1993 по липень 1998, не підтверджена первинними документами.

Таким чином, підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ФГ "Роса" від 02 грудня 2009 року №33 відповідно до ст. 40 Закону №1058-IV слугувала відсутність первинних документів, на підставі яких вона видана.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивачем надано докази щодо неможливості надати довідку про заробітну плату у зв`язку із втратою документів, ка саме: довідку ФГ "РОСА" про неможливість надання первинних бухгалтерських документів у зв`язку з тим, що 06 березня 2018 року було пограбування. Зокрема зазначено, що документи ФГ "РОСА", а саме, книги наказів, бухгалтерські відомості та всі інші документи про діяльність ФГ "РОСА" було викрадено та знищено грабіжниками. По цьому злочину була відкрита кримінальна справа Києво-Святошинським відділом поліції ГУНП в Київській області за ч.3 ст. 186 КК України та відкрито кримінальне провадження 12018110200001552 від 07 березня 2018 року та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань; довідку Головного управління Національної поліції в Київській області Бучанського районного управління поліції про підтвердження того, що дійсно 06 березня 2018 року о 19:40 год до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень Києво-Святошинським відділом поліції ГУНП в Київській області зареєстровано повідомлення про те, що цього ж дня близько 19:00 в с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Островського, троє невідомих осіб в масках, шляхом вільного доступу проникли до будинку ОСОБА_2 1967 року народження, де вимагали у власниці грошові кошти та ювелірні вироби. За даним фактом відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 186 КК України; відповідь з комунальної установи "Об`єднаний трудовий архів сіл, селищ, міст Бучанського району" за №30 від 17 лютого 2026 року про ненадходження документів ФГ "РОСА" на архівне зберігання.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії ГУПФ України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії є таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними.

Підсумовуючи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Крім того, колегія суддів критично відноситься до твердження апелянта про необґрунтованість стягнення з ГУПФ України в Одеській області витрат по сплаті судового збору з посиланням на ст. 73 Закону №1058-IV, оскільки процесуальні правовідносини з приводу розподілу судових витрат регулюються ст. 139 КАС України, яка, стосовно цих правовідносин, є спеціальної правової нормою і тому підлягає застосуванню.

Згідно п.1 ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.