Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №340/8773/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8773/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року (суддя Кармазина Т.М.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25.08.2025 № 0495924-2409-1126-UA35080090000078673.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що ОСОБА_1 на звірку відповідно до ст. 266 ПКУ до Головного управління ДПС у Кіровоградській області із заявою та оригіналами відповідних документів, зокрема документів на право власності, не зверталась. Позивач є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем та за 2022-2023 роки не надавала податкову звітність за формою 20-ОПП. Враховуючи, що в документах, що підтверджують право власності позивача на об`єкти нерухомості, відсутні дані щодо віднесення будівель до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» або будь-якого іншого класу відповідно до ДК 018-2000, ГУ ДПС в Кіровоградській області не врахувало функціональне призначення об`єктів нерухомості, зокрема, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 (бондарка, контора, склад та вагова) використовуються позивачем для вирощування свиней, переробки, виготовлення і зберігання кормів для них. Будь-яких доказів того, що позивач безпосередньо займається сільськогосподарською діяльністю та є сільськогосподарським товаровиробником (договорів, обладнання, наявності на зберіганні кормів, гербіцидів (в тому числі світлокопій чи будь-яких інших доказів, тощо) надано не було. Суд першої інстанції вказав – «Первинними бухгалтерськими документами підтверджується факт здійснення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 підприємницької діяльності згідно договору про спільну діяльність відповідно до КВЕД 01.46…». При цьому в рішення суду першої інстанції відсутні посилання на будь-які первинні документи, які підтверджують факт здійснення підприємницької діяльності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за позивачем з 11.10.2022 зареєстровано право приватної власності на комплекс будівель загальною площею 1 503,4 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 25.08.2025 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0495924-2409-1126-UA35080090000078673, яким позивачеві визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкту нежитлової нерухомості, за 2024 рік у сумі в сумі 35 580,47 грн.

Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним, адже майно, щодо якого нараховане податкове зобов`язання, належить до будівель сільськогосподарського призначення, а тому не є об`єктом оподаткування відповідно до пп. 266.2.2 «ж» п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Також звертає увагу, що назване майно використовується в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , які ведуть спільну діяльність по розведенню свиней.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 згаданої статті Кодексу, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що об`єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, чинного на час виникнення спірних правовідносин, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади за надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Відповідно до ДК 018-2000 клас 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

Матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечується, що спірне нерухоме майно знаходиться в АДРЕСА_1 та складається з комплексу: склад (літ А); бондарка (літ Б); склад (літ В, Г, Д, Е); контора (літ. Ж), колодязь (літ.М); вагова (літ.Н).

Водночас, сама по собі специфіка об`єкта оподаткування – наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу «будівлі сільськогосподарського призначення», не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття «сільськогосподарське призначення», у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки з його статусом (придатністю його застосування у сільськогосподарській діяльності, лісівництві та рибному господарстві), а насамперед з використанням будівлі з метою провадження сільськогосподарської діяльності.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку пункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для ведення сільськогосподарської діяльності, лісівництва та рибного господарства.

Суд першої інстанції врахував, що між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір від 11.10.2022 про спільну діяльність, зокрема, щодо організації відгодівлі свиней та спільного користування належними тій чи іншій стороні складськими та іншими приміщеннями для розміщення та відгодівлі свиней.

При цьому відповідно до виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 01.46 розведення свиней.

Водночас, за висновком суду апеляційної інстанції, наведені документи не є достатніми для підтвердження фактичного здійснення позивачем господарської діяльності по розведенню свиней та використання спірного нерухомого майна для цих цілей.

Колегія суддів звертає увагу, що на виконання вимог ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 позивач надала в якості доказів здійснення сільськогосподарської діяльності інформацією про наявність поголів`я в господарствах різної форми власності станом на 2022 рік (а.с. 75 на звороті, а.с. 85).

Надана позивачем податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, в якій у розділі «Загальний показник підприємницької діяльності» зазначено, у тому числі, 01.46 Розведення свиней, також стосується 2022 року (а.с. 74).

Натомість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкту нежитлової нерухомості, за 2024 рік.

Відтак надані позивачем документи не є такими, що підтверджують здійснення сільськогосподарської діяльності у вказаному періоді.

При цьому позивач не скористалась правом на спростування доводів апеляційної скарги та не надала додаткові документи, які доводять реальне та фактичне здійснення сільськогосподарської діяльності по розведенню свиней у 2024 році.

Також позивач не надала докази подання податкової звітності за 2024 рік із включенням показника підприємницької діяльності за кодом 01.46.

Також поза увагою суду першої інстанції залишились доводи відповідача та надані ним докази, які доводять, що ФОП ОСОБА_1 не включила у Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, Форми № 20-ОПП, нерухоме майно, яке використовується у сільськогосподарській діяльності.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню я таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року в адміністративній справі № 340/8773/25 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 04 вересня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 04 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя Я.В. Семененко