Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №160/2063/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2063/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як законний представник в інтересах ОСОБА_3 , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 ( суддя Бкіна Л.Є.) в адміністративній справі №160/2063/26 за позовом ОСОБА_2 , як законний представник в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як законний представник в інтересах ОСОБА_3 звернулись з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Державної казначейської служби України.

Основна суть позовних вимог:

1.Визнання дій та бездіяльності протиправними:

-визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду та Казначейства щодо невиплати дітям суми 267 896,23 грн недоодержаної пенсії їхнього померлого батька ( ОСОБА_4 ). Ця заборгованість виникла на виконання трьох попередніх судових рішень про перерахунок пенсії військового пенсіонера (справи № 160/10639/21, № 160/21631/23 та № 160/12468/24)

-визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати ще 14 000 грн ненарахованої та невиплаченої за життя батька пенсії на виконання рішення суду у справі № 160/21631/23.

2.Стягнення коштів на користь дітей:

-стягнути солідарно з відповідачів у рівних частках на користь двох дітей 267 896,23 грн недоодержаної пенсії батька (в зазначеній сумі також враховано заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей, яку померлий батько мав за життя за відповідними виконавчими провадженнями)

-стягнути солідарно 14 000 грн недонарахованих пенсійних коштів.

3.Компенсація за прострочення:

-додати до вказаних сум нарахування індексу інфляції за весь час прострочення виплати та 3% річних від простроченої суми (починаючи з 2018 та 2021 років відповідно до позовних вимог) по день фактичного розрахунку.

Обґрунтування позивачів вимог полягаєв тому, що за життя батькові дітей (військовому пенсіонеру) за рішеннями судів було призначено перерахунок та виплату підвищеної пенсії, проте Пенсійний фонд ці рішення фактично не виконав і кошти не виплатив. Після смерті пенсіонера ці суми набули статусу неододержаної пенсії, на яку мають право члени його сім`ї (діти). Оскільки заборгованість так і не була виплачена, а виконавчі провадження щодо аліментів закрили у зв`язку зі смертю боржника, позивачка звернулася до суду для захисту майнових прав дітей.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 02 квітня 2026 року дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Суд застосував статтею 1218 Цивільного кодексу України щодо складу спадщини, а також положення статті 1219 ЦК України, які визначають, що права та обов`язки, нерозривно пов`язані з особою (зокрема права на аліменти або допомогу), до складу спадщини не входять. Водночас згідно з частиною першою статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендій, аліментів, допомог, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.

Також суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нерозгляду заяв та зобов`язати відповідача розглянути заяви про отримання неодержаної пенсії та прийняти відповідне рішення з розгляду цього питання.

Тому, судом визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не розгляду заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 24.08.2025 про виплату неодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_4 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про виплату неодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_4 та прийняти відповідні рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що дії управління відповідають нормам чинного законодавства, отже підстави для задоволення вимог позивача відсутні. Так, ОСОБА_4 перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262, виплата якої припинена з 01.07.2025 у зв`язку зі смертю. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №160/10639/21, яке набрало законної сили 22.10.2021, ОСОБА_4 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії в сумі 174095,61 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №160/21631/23, яке набрало законної сили 22.11.2023, ОСОБА_4 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії в сумі 46000,00 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №?160/12468/24, яке набрало законної сили 23.09.2024, ОСОБА_4 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії в сумі 47800,62 грн. На підставі наданого пакету документів від 24.08.2025 (вх. № 39339/8 від 27.08.2025) ОСОБА_3 було внесено у підсистему “Реєстр судових рішень” ІКІС Пенсійного фонду України на 1/2 частину доплат за рішеннями суду померлого ОСОБА_4 пропорційно на двох спадкоємців.

Також, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, позивачка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що обраний же судом першої інстанції спосіб захисту, в сенсі розгляду даної справи не можна вважати ефективним, оскільки не забезпечує поновлення порушених прав позивачів, а саме - отримання ними належних їм грошових коштів. В даному випадку, будь-яке прийняте рішення відповідачем (із вимогами позивачів не впливає на суть спору, оскільки присуджені рішеннями судів кошти ОСОБА_4 повинні бути беззаперечно виплачені Державою в особі відповідачів, позивачам в силу закону, зокрема, ст. 1227 Цивільного кодексу України, і не залежать від волевиявлення Відповідачів. Тим більше, у відповідачів було достатньо часу, починаючи з моменту подання заяв, а також строку розгляду судом даної справи, усунути свої «помилки» та прийняти відповідне рішення та виплатити належні позивачам кошти. Однак, цього відповідачами зроблено не було. Відмовляючи у задоволенні позову в частині нарахування та виплати відповідачами встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, починаючи з 01 липня 2021 року по день фактичної виплати коштів, а також три процента річних від простроченої суми за весь час прострочення, суд першої інстанції виходив із того, що позаяк в межах цього судового провадження позивач не заявляв відповідних вимог щодо саме компенсації втрати частини доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а позовна заява не вмотивована відповідними підставами, відповідне право не підлягає захисту в межах цієї справи, розгляд якої суд здійснює в межах та на підставі заявлених позивачем вимог. З такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки вони ж знову суперечать вимогам чинного законодавства, так і висновкам, зробленим Верховним судом у своїх рішеннях.

У додаткових поясненнях пенсійним фондом зазначено, що на виконанні в Головному управлінні перебувало виконавче провадження від 11.08.2014 ВП № 39260010 про звернення стягнення з пенсії ОСОБА_4 аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини пенсії, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та виконавче провадження від 24.05.2023 ВП 71824110 про звернення стягнення з пенсії ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) до закінчення строку навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_5 23 років. ОСОБА_4 перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262, виплата якої припинена з 01.07.2025 у зв`язку зі смертю. Виконавче провадження про стягнення аліментів припинено в зв`язку зі смертю боржника з 01.07.2025. Всі нараховані суми, які належали боржнику та не були виплачені за його життя, виплачуються за зверненням членів сім`ї, як недоодержана пенсія відповідно до положень ст. 61 Закону № 2362, в даному випадку позивачам, з урахуванням надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України, що виділяються для погашення боргів на виконання судових рішень.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_4 , був військовим пенсіонером та знаходився на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

За його життя рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року (справа № 160/10639/21), яке набрало законної сили 22.10.2021, зокрема:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_4 з 01.04.2019 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_4 в довідці від 22.02.2021 за№ ФД 106763;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_4 за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 Р4

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2019 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_4 на підставі довідки від 22.02.2021 за № ФД 106763, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_4 з 05 березня 2019 року із врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 (справа № 160/21631/23) у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 22.11.2023 року, зокрема:

-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_4 у встановленні та здійсненні щомісячної доплати до призначеної пенсії у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист, окремих категорій осіб”;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 щомісячну доплату до призначеної пенсії у розмірі 2000 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з місяця припинення такої доплати.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (справа № 160/12468/24):

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.02,2024 за № ФД106763 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020, 01.01.2021,01.01.2022,01.01.2023.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.02.2024 за № ФД 106763 про розмір грошового забезпечення станом на 01,02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, за аналогічною посадою, виданих на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 по справі № 160/9849/23 та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду відділом примусового виконання рішень в Дніпропетровській області відкриті виконавчі провадження:

справа № 160/10639/21 -№ 67660693.

справа № 160/21631/23 - № 73505740.

справа № 160/12468/24 -№ 76558365.

Згідно із відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.11.2025 № 0400-010408-8/221640, ОСОБА_4 нараховані та не виплачені:

на виконання рішення суду по справі № 160/10639/21 - 174095,61 грн;

на виконання рішення суду по справі № 160/21631/23 - 46000 грн;

на виконання рішення суду по справі № 160/12468/24 - 47800,62 грн.

Після смерті ОСОБА_4 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Дмитренко Я.М., ОСОБА_1 як членам сім`ї призначено пенсію по втраті годувальника (відповідно лист ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 02.10.2025 № 0400-010202-8/185433; від 02.10.2025 № 0400- 010202-8/185434).

На адресу Відповідача 1 направлені 24.08.2025 заяви про виплату недоодержавної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (отримані 25.08.2025), однак станом на день подання даного позову, належні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 кошти не виплачені, та останніми не отримані.

Крім того, рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 квітня 2013 року (справа № 203/1392/13-ц): стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 33% від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20 лютого 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24.11.2022 року (справа № 203/1588/22) стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 14 частки з усіх видів заробітку (доходу), але ке менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , повноліття.

Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 02.03.2023 (справа № 204/8476/22) стягнуто з ОСОБА_4 на користь повнолітньої ОСОБА_5 , аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, з 13 жовтня 2022 року і до закінчення строку навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_5 23 років.

На виконання рішень Кіровського та Красногвардійського районних судів міста Дніпропетровська відкриті виконавчі провадження:

справа № 203/1392/13-ц - № 39260010;

справа № 203/1588/22 -№ 71184329;

справа №204/8476/22 - № 71824110.

Станом на момент звернення до суду виконавчі провадження закрито, у зв`язку зі смертю боржника.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

З урахуванням того, що заява надійшла 14.12.2025 року, цей факт має ключове значення для визначення правової процедури, розрахунку строків та захисту в суді.

Від правового значення дати 14.12.2025 року, залежить за якою процедурою ПФУ мав виплатити гроші.

Якщо заяву подано протягом 6 місяців з дня смерті, застосовується ст. 52 Закону України № 1058-IV.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, виплачується членам його сім`ї, які проживали разом з ним на день смерті.

При цьому, непрацездатні члени сім`ї мають право на ці гроші, навіть якщо не проживали разом із батьком.

Якщо заяву подано після спливу 6 місяців з дня смерті, застосовується ст. 1227 Цивільного кодексу України.

Недоодержана пенсія переходить у спадщину і включається до загальної спадкової маси.

В адміністративному судочинстві встановлено строки для звернення до суду — 6 місяців з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав (ст. 122 КАС України).

Оскільки заяву було подано 14.12.2025 року, строк на оскарження розраховується наступним чином:

Пенсійний фонд має 30 днів на розгляд заяви (за Законом «Про звернення громадян»).

Тобто відповідь (або мовчазна відмова) мала бути сформована до 14-15 січня 2026 року.

Шестимісячний строк на звернення до суду починає відліковуватися з моменту отримання листа-відмови або з середини січня 2026 року, якщо відповіді не було взагалі, як в даному випадку.

З матеріалів справи встановлено, що пенсію по втраті годувальника на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено з 01.07.2025 року (ас23, 24 зворот.).

Факт призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника зі статусом станом на 01.07.2025 року змінює вище зазначене правове обґрунтування позову, оскільки Пенсійний фонд України вже офіційно визнав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 непрацездатними утримуванцями померлого годувальника (батька), що автоматично дає пріоритетне право на отримання всієї заборгованості за ст. 52 Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною 1 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, виплачується: Членам його сім`ї, які проживали разом з ним на день його смерті. Незалежно від факту спільного проживання — непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які перебували на його утриманні (діти є утримувачами за законом, якщо вони навчаються або мають інвалідність).

Оскільки держава в особі ПФУ призначила ОСОБА_3 та ОСОБА_1 таку пенсію, факт їхньої непрацездатності та перебування на утриманні батька є юридично доведеним і не потребує додаткового підтвердження в суді.

Таким чином, коли вони звернулися із заявою від 14.12.2025 року, ПФУ мав виплатити їм недоодержану пенсію батька без оформлення спадщини.

Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_3 та ОСОБА_1 станом на 01.07.2025 року призначено пенсію по враті годувальника після смерті батька ОСОБА_4 , цим фактом відповідач визнав позивачів особами, що мають право на отримання недоодержаної пенсії померлого годувальника в порядку статті 52 Закону України № 1058-IV, незалежно від факту спільного проживання з ним на момент смерті.

Відтак, відмова відповідача у виплаті спірних сум є протиправною.

Щодо вимоги стягнути солідарно з відповідачів у рівних частках на користь двох дітей 267 896,23 грн недоодержаної пенсії батька (в зазначеній сумі також враховано заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей, яку померлий батько мав за життя за відповідними виконавчими провадженнями)

Таке формулювання позовної вимоги містить суттєві юридичні помилки.

В адміністративному судочинстві, в справах проти Пенсійного фонду, не можна одночасно змішувати солідарне стягнення, рівні частки, борги по аліментах та відповідальність Державної казначейської служби.

Суперечність «солідарно» та «у рівних частках» полягає в том, що це взаємовиключні поняття. Солідарно — це коли всю суму можна стягнути з будь-кого одного з відповідачів повністю. У рівних частках — це коли сума ділиться навпіл між відповідачами. Суд не може виконати таку вимогу.

Пенсійний фонд та Казначейство не є солідарними боржниками. Боржником у цих правовідносинах є виключно ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оскільки саме воно нараховує пенсію. Казначейство лише виконує судові рішення про стягнення коштів з рахунків ПФУ. Стягувати гроші «солідарно» з Казначейства не можна, бо воно не є суб`єктом пенсійного забезпечення.

Змішування аліментів та недоодержаної пенсії. Недоодержана пенсія батька — це кошти, які держава заборгувала йому за життя на підставі трьох рішень судів. Діти отримують ці гроші як утримувачі (спадкоємці) за ст. 52 Закону № 1058. Борг по аліментах — це особисте зобов`язання батька перед дітьми, яке було відкрито у виконавчих провадженнях. ПФУ та Держава Україна не несуть відповідальності за борги батька по аліментах.

Виходячи з наданих листів ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (ас21,22) то суми боргу з виплати аліментів не встановлено, а вказано лише ймовірний розрахунок аліментів, які могли бути утриманні одночасно з виплатою сум доплат, нарахованих за рішеннями суду.

Тому з даної вимоги вбачається, що позивачі намагаються стягнути з держави приватний борг померлого батька.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що юридично логіка, коли зменшення розміру пенсії батька (через протиправні дії ПФУ) є підставою для зменшення або перерахунку його заборгованості по аліментах, має місце бути. Проте в межах адміністративного процесу проти Пенсійного фонду, суд розглядає виключно спори особи з державою, в даному випадку ПФУ і не має права вирішувати питання сімейних аліментних зобов`язань. Оскільки батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , зменшити розмір аліментів «на майбутнє» вже неможливо, адже аліментні зобов`язання припиняються зі смертю платника (ст. 188 Сімейного кодексу). Суд не має права вираховувати аліменти в межах цього процесу, а ПФУ не є платником аліментів.

Щодо вимоги додати до вказаних сум нарахування індексу інфляції за весь час прострочення виплати та 3% річних від простроченої суми (починаючи з 2018 та 2021 років відповідно до позовних вимог) по день фактичного розрахунку.

Велика Палата Верховного Суду визначила, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат із ПФУ за невиконання судових рішень може розглядатися в адміністративному суді, якщо ці вимоги заявляються разом із визнанням протиправною бездіяльності ПФУ.

Позивачами вказано, що нарахування мають відбуватися з 2018 та 2021 років.

В адміністративному процесі строк звернення до суду становить 6 місяців (ст. 122 КАСУ).

Верховний Суд зазначає, що оскільки це триваюче правопорушення (пенсія не виплачена досі), строк рахується з моменту, коли ПФУ офіційно відмовив спадкоємцям/дітям у виплаті (тобто після заяви від 14.12.2025).

Враховуючи те, що позивачі є непрацездатними дітьми, право на отримання коштів у них виникло лише після призначення пенсії по втраті годувальника (01.07.2025) та подачі заяви, тому строк ними не пропущено.

Проте, суд не може стягнути абстрактну суму «на майбутнє», крім того, чіткого розрахунку у гривнях станом на дату подачі позову не надано, яка саме частина від спірної суми 267 896,23 грн виникла у 2018 році, а яка — у 2021 чи 2023 роках.

За наведених обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як законний представник в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 в адміністративній справі №160/2063/26 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 31 серпня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко