Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №280/206/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/206/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 (суддя Максименко Л.Я.) в адміністративній справі №280/206/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним висновку, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся із позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (В/Ч НОМЕР_3 ) (далі – відповідач), про визнання протиправним висновку, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів.

Також, представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, предметом позову в адміністративній справі № 280/206/26 є вимоги позивача про:

- визнання протиправним висновку службового розслідування, проведеного за можливим фактом нестачі майна зв`язку, що рахувалося за позивачем (як начальником відділення зв`язку — начальником зв`язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » типу А).

- визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 09.09.2022 № 96-ВВ «Про результати службового розслідування», яким його було притягнуто до дисциплінарного стягнення у виді суворої догани та повної матеріальної відповідальності у розмірі 398 202 грн 95 коп.

- стягнення коштів з НОМЕР_1 прикордонного загону на користь позивача — безпідставно стягнутих грошових коштів під час виконання вищезазначеного наказу № 96-ВВ від 09.09.2022 (як похідна вимога).

За результатами розгляду справи у судовому рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року суд дійшов таких висновків:

1.Пропуск строку звернення до суду. Суд встановив, що позивач був належним чином ознайомлений з оскаржуваним наказом ще 15 вересня 2022 року, про що свідчать його власноручні письмові позначки та підпис на звороті наказу.

2. Оскільки спір стосується проходження публічної служби (військової служби), до нього застосовується місячний строк звернення до суду (частина п`ята статті 122 КАС України), який почав спливати 16.09.2022 року та завершився у жовтні 2022 року.

3. Суд визнав наведені позивачем підстави пропуску строку необґрунтованими та такими, що не містять поважних причин для його поновлення (з урахуванням того, що позивач фактично звернувся до суду зі значним запізненням через кілька років).

На підставі приписів частини шостої статті 123 КАС України суд ухвалив залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Апеляційна скарга надійшла від позивача, в якій позивач зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та беззаперечних доказів того, що Позивач у 2022– 2023 роках був належним чином ознайомлений зі змістом наказу №96-АГ від 09.09.2022 та отримав матеріали службового розслідування, а тому висновки суду про обізнаність позивача є припущеннями та не відповідають фактичним обставинам справи.

У відзиві, військова частина НОМЕР_2 , просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Скаржником надано відповідь на відзив, якому заперечив проти його доводів.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

З огляду на встановленні вимоги закону та усталеної судової практики Верховного Суду рішення суду є обґрунтованим і відповідає принципу правової визначеності.

Для публічної (військової) служби законодавець встановив скорочений строк звернення до суду — 1місяць (частина п`ята статті 122 КАС України). Це зумовлено специфікою служби, управлінські рішення мають виконуватися швидко, а правовідносини не можуть залишатися невизначеними роками.

Також суд встановив чіткий момент початку перебігу строку — 15 вересня 2022 року, підтверджений матеріалами справи (письмовою відміткою та підписом позивача на звороті наказу про результати службового розслідування). Позивач фактично пропустив місячний строк майже на чотири роки.

З позиції забезпечення права на судовий захист (стаття 55 Конституції України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) позиція суду виглядає надмірно формальною, але пропуск строку через тривале мовчання або незгоду з рішенням без об`єктивних перешкод (таких як тяжка хвороба, непереборна сила тощо) не може визнаватися судами поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Суд діяв відповідно до імперативної норми частини шостої статті 123 КАС України, яка вимагає залишити позов без розгляду, якщо позовна заява подана після закінчення строків звернення, і суд не знайде підстав для їх поновлення.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 в адміністративній справі №280/206/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 31 серпня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 01 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова