Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №160/10099/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10099/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 ( суддя Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/10099/26 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій та скасування постанови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року скаргу було залишено без руху. Встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання позовної заяви з дотриманням вимог статі 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій уточнити суб`єктний склад учасників (уточнити відповідача); надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Позивачем було отримано копію зазначеної ухвали та 07.05.2026 року на її виконання подано позовну заяву до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича від 29.05.2025 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/24681/24 виданого 20.02.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про: зобов`язання Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року включно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позов повернуто.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позовна заява до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови, стосується незаконного завершення виконавчого провадження з примусового стягнення коштів суддівської винагороди у такому спорі, тобто позов про визнання протиправною та скасування постанови заявлений фактично як скарга на дії, рішення або бездіяльність виконавця на стадії примусового виконання рішення суду. Якщо застосувати розширювальне тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то пільга щодо сплати судового збору поширюється на усі спори та усі судові інстанції, що так або інакше стосується справи про стягнення/ перерахунок заробітної плати (суддівської винагороди). Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Виконання судового рішення– є самостійною та окремою стадією адміністративного судочинства. Установлення вимоги про сплату судового збору за подання позовів про скасування постанов державного виконавця на стадії примусового виконання рішення про перерахунок суддівської винагороди, суперечило б інституту звільнення від сплати судового збору, та покладало б додатковий майновий тягар на стягувача. Це нівелює сам по собі судовий захист, оскільки щоб захистити свої майнові права та отримати кошти суддівської винагороди, позивач повинен додатково ще й сплачувати судовий збір. А якщо таких дій буде декілька, то суми судового збору можуть згодом перебільшити суму, яка підлягає до стягнення.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - також Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, предметом спору у даній справі є постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича від 29.05.2025 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/24681/24 виданого 20.02.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про: зобов`язання Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року включно.

Отже, Кондрашова Ігора Альбертовича, як позивач у справі звільнений від сплати судового збору за цією категорією спору у всіх судових інстанціях та, як наслідок, за подання скарги чи заяви у цьому провадженні.

Звідси, оскільки спір стосується стягнення та перерахунку суддівської винагороди, а постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосується виконання рішення у справі №160/24681/24, по якій позивач вже звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави сплачувати судовий збір за подання такої заяви.

Однак, суд першої інстанції зазначені обставини до уваги не прийняв та дійшов помилкового висновку про необхідність подання заявником доказів сплати судового збору.

Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції неможливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 312, 320, 321, 322, 378 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 в адміністративній справі №160/10099/26 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст виготовлено 31 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко