Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №440/8345/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Л.М. Петрова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 р. Справа № 440/8345/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/8345/25

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання дій протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (надалі також відповідач), у якому просила:

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ/5177/ РН/263/213/234/ПТ/ПС від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/1від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/2 від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/3 від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/4 від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/5 від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/6 від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/7 від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/8 від 18.04.2025;

-визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці та скасувати постанову: ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС9 від 18.04.2025;

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що планова перевірка позивача працівниками Північно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці проведена з порушенням вимог законодавства України та є протиправною. Вважає, що перевірка призначена та проведена всупереч заборони, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303. Зазначає про відсутність повноважень у посадових осіб Північно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці під час проведення перевірки. Враховуючи незаконність призначення та проведення перевірки, позивач вважає, що всі рішення, прийняті за наслідками такої перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці: ПНС/ПЛ/5177/ РН/263/213/234/ПТ/ПС від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/АА024759/ПТ/ПС/1 від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/2 від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/3 від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/4 від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/5 від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/6 від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/7 від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/8 від 18.04.2025; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС9 від 18.04.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 27 252,00 грн (Двадцять сім тисяч двісті п`ятдесят дві гривні нуль копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що за результатами здійснення планової перевірки характеристик продукції, реалізація якої здійснювалася позивачем у магазині "ТОВ "ПКФ" Полтавщина (магазин з охорони праці)" за адресою: вул. Шевченка, буд. 78, м. Полтава, посадовими особами Міжрегіонального управління складено акт перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234, в якому зафіксовані порушення пунктів 13, 14, 22, 30, 39, 42-46, 48 Технічного регламенту № 771, а також пункту 10 Додатку ІІ, Додаток ІХ до Технічного регламенту № 771. На підставі вказаного акту прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025, встановлено терміни виконання рішень – 03.04.2025. Згідно наказу №249/ПНС-ЗК від 08.04.2025 та направлення №ПНС/1/5746-25 від 09.04.2025 Міжрегіональним управлінням з 10.04.2025 по 15.04.2025 проведено планову перевірку стану виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. За результатами здійснення вказаної перевірки встановлено невиконання станом рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025. У зв`язку з невиконанням вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, Міжрегіональним управлінням за результатами розгляду протоколу № ПНС/ПЛ/5177/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/8287/РН/П263/213/АА024759/ПТ від 15.04.2025 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» 18.04.2025 прийнято рішення – винесено спірні постанови про накладення штрафів.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечувала проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджувала, що наведені в апеляційній скарзі у справі № 440/8345/25, вже були предметом розгляду Другого апеляційного адміністративного суду в постанові від 22.01.2026 р. у справі № 440/4322/25. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України)

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець з 12.08.2009 згідно із номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 2 588 000 0000 023449; підприємницьку діяльність здійснює за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 78, магазин "Спецодяг" .

У період з 14.03.2025 по 19.03.2025 посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці: Сергієнком Олексієм Миколайовичем - начальником відділу ринкового нагляду Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Папугою Миколою Івановичем - заступником начальника відділу ринкового нагляду Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Овсієм Максимом Володимировичем - головним державним інспектором відділу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на підставі наказу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.03.2025 №168/ПНС-ЗК, направлення на проведення перевірки від 13.03.2025 №ПНС/1/4162-25 , проведено перевірку магазину "Спецодяг" за адресою: вул. Шевченка, буд. 78, м. Полтава, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234 .

За результатами здійснення планової перевірки характеристик продукції зафіксовані порушення пунктів 13, 14, 22, 30, 39, 42-46, 48 Технічного регламенту № 771, а також пункту 10 Додатку ІІ, Додаток ІХ до Технічного регламенту № 771.

На підставі акту перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234 Північно - Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15.

Встановлено терміни виконання рішень до 03.04.2025.

Згідно наказу №249/ПНС-ЗК від 08.04.2025 та направлення №ПНС/1/5746-25 від 09.04.2025 Міжрегіональним управлінням з 10.04.2025 по 15.04.2025 проведено планову перевірку стану виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 невиконані та їх виконання не може бути визнано результативним.

У зв`язку з невиконанням вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів,

Міжрегіональним управлінням 18.04.2025 прийнято рішення – винесено постанови про накладення штрафів: ПНС/ПЛ/5177/ РН/263/213/234/ПТ/ПС ; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/1; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/2 ; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/3; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/4; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/5; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/6 ; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/7 ; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/8; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС9.

Позивач не погодилася із вищезазначеними рішеннями та оскаржила їх до суду шляхом подання цього позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зважаючи на визнання протиправними та скасування в судовому порядку первинних рішень Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних)заходіввід19.03.2025№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2,№ №НС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13,№ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15 дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування й спірних рішень Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 18.04.2025 ПНС/ПЛ/5177/ РН/263/213/234/ПТ/ПС ; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/1; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/2 ; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/3; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ А024759/ПТ/ПС/4; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/5; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/6 ; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/7; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/8; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС9.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці здійснює діяльність у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції на час виникнення спірних правовідносин відповідно до вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1511 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" наступні зміни: 1. Назву постанови викладено в такій редакції: "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану". 2. Пункт 5 виключено.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 року № 1511 відновлено проведення планових та позапланових заходів державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2 грудня 2010 року № 2735-VI ( далі – Закон № 2735-VI).

Згідно з положеннями частини 1 статті 4 Закону № 2735-VI, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів (частини 1 та 2 статті 10 Закону № 2735-VI).

Статтею 7 Закону № 2735-VI визначено, що суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Положеннями статті 15 Закону № 2735-VI визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Так, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Статтею 23 Закону № 2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Положеннями частин 1, 2 статті 23-1 Закону № 2735-VI передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по-батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Частиною 4 статті 23-1 Закону № 2735-VI передбачено, що направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

Згідно пункту 6 частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Створення суб`єктом господарювання перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, становить склад правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону, за яке передбачається відповідальність у вигляді накладення штрафу у встановленому цим Законом розмірі.

Положеннями частин 1 та 3 статті 29 Закону № 2735-VI визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Згідно статті 30 Закону № 2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб`єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Суб`єкт господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам, за свій рахунок приводить продукцію у відповідність встановленим вимогам.

З цією метою суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання співпрацюють між собою.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується у разі прийняття рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами одночасно з прийняттям такого рішення на строк дії відповідного обмеження.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2735-VI обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Аналізуючи викладені правові норми, суд вказує, що Держпраці здійснює у межах сфери своєї відповідальності державний ринковий нагляд стосовно нехарчової продукції, метою якого є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Державний ринковий нагляд повинен здійснюватися із дотриманням, зокрема, таких основних принципів, як пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; об`єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції; додержання прав і захист інтересів суб`єктів господарювання, споживачів (користувачів) під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 14.03.2025 по 19.03.2025 посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці: Сергієнком Олексієм Миколайовичем - начальником відділу ринкового нагляду Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Папугою Миколою Івановичем - заступником начальника відділу ринкового нагляду Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Овсієм Максимом Володимировичем - головним державним інспектором відділу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на підставі наказу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 12.03.2025 №168/ПНС-ЗК, направлення на проведення перевірки від 13.03.2025 №ПНС/1/4162-25 , проведено перевірку магазину "Спецодяг" за адресою: вул. Шевченка, буд. 78, м. Полтава, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234 .

За результатами здійснення планової перевірки характеристик продукції зафіксовані порушення пунктів 13, 14, 22, 30, 39, 42-46, 48 Технічного регламенту № 771, а також пункту 10 Додатку ІІ, Додаток ІХ до Технічного регламенту № 771.

На підставі акту перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234 Північно - Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, від 19.03.2025 №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15 .

Не погодившись із вищевказаними рішеннями ФОП ОСОБА_1 оскаржила їх до Полтавського окружного адміністративного суду (справа №440/4322/25).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від10.09.2025 у справі №440/4322/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Північно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Юліана Матвійчука, 119, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 44730367) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Так, задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 та скасовуючи вищевказані рішення суд виходив з того, що згідно пояснень представника позивача під час проведення заходу державного нагляду начальник відділу ринкового нагляду Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сергієнко Олексій Миколайович не дотримався обов`язкових вимог щодо ідентифікації: не представилася, не назвав своє прізвище та займану посаду, не пред`явив службове посвідчення для ознайомлення.

Суд зазначив, що вказані обставини підтверджуються відеозаписом під час проведення перевірки, при цьому, вказана особа безпосередньо здійснювала перевірку, будучи зазначеною у відповідному направлені на проведення планової перевірки, що підтверджує її службовий статус та обов`язок діяти відповідно до вимог закону.

Таким чином, суд констатував порушення відповідачем вимог пункту 6 частини першої статті 17, пункту 4 статті 23-1 Закону № 2735-VI.

Згідно положень частини 11 статті 23 Закону № 2735-VI посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб, що не було зроблено в даному випадку посадовими особами відповідача.

Крім того, посадовими особами відповідача під час перевірки було вручено представнику позивача направлення на проведення перевірки із зазначенням найменування об`єкта, де розміщується продукція - "Магазин "ТОВ "ПКФ" Полтавщина (магазин з охорони праці)", що призвело до формування неправильного розуміння представником позивача про те, що перевірка проводиться відносно суб`єкта господарювання ТОВ "ПКФ" Полтавщина".

Також, суд звернув увагу, що згідно вимог частин 11-14 статті 33 Закону № 2735-VI суб`єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб`єкта господарювання.

До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб`єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.

Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб`єктом господарювання, підлягають обов`язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.

В порушенням вимог частин 11-14 статті 33 Закону № 2735-VI відповідачем не було надано позивачу можливості надати свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проектів спірних рішень.

Відповідач не обґрунтував в спірних рішеннях необхідність термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам.

В свою чергу, під час судового розгляду справи представник позивача звертав увагу на те, що відповідачем не встановлено під час проведення перевірки дати введення в обіг продукції.

Так, представник позивача зазначав, що згідно видаткової накладної № 1193 від 28.09.2021 року слідує, що "Чоботи ПВХ CENTER S5 (розмір 46)" (в кількості 3 пар) були придбані позивачем у ТОВ "ПКФ "Полтавщина" 28.09.2021 року. ТОВ "ПКФ "Полтавщина" не є виробником цієї продукції та придбало її у ТОВ "ПРОМЗІЗ-СПЕЦОДЯГ" за видатковою накладною № 751 від 28.09.2021 року. Останнє так само не є виробником цієї продукції – це розповсюджувач, який придбав цю продукцію у іншого розповсюджувача або виробника. Виробником цієї продукції є ТОВ "Центр промислових засобів індивідуального захисту". У фототаблиці до акту перевірки можна побачити дату виготовлення цієї продукції (нанесене заводським способом на підошву чобіт коло з циферблатом, де "20" - це рік, а позначена стрілкою цифра "11" на циферблаті – місяць виготовлення) – листопад 2020 року. Отже, дана продукція була виготовлена та введена в обіг до 30.08.2021 року (до набрання чинності Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 771). На відповідність Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою КМУ від 27.08.2008 р. № 761, відповідач цю продукцію в спірному акті та рішеннях не оцінював.

З цього приводу суд зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771, яка набрала чинності 30.08.2021 року, затверджений Технічний регламент засобів індивідуального захисту (далі - Технічний регламент № 771).

При цьому, пунктом 3 вказаної постанови установлено, що надання на ринку засобів індивідуального захисту, які відповідають вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216), та були введені в обіг до набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

Тому, суд погодився з доводами представника позивача про те, що дата введення в обіг продукції є суттєвою обставиною, яка впливає на висновки щодо можливості заборони або обмеження ЗІЗ з підстав невідповідності Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771.

Як слідує з акту перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234 відповідач не встановлював дати введення в обіг продукції, та у разі її введення в обіг до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771, чи відповідали засоби індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761.

Під час перевірки відповідачем встановлені порушення вимог пунктів 13, 22, 30 Технічного регламенту № 771 відносно продукції: (а) "Пояс запобіжний безлямковий" (п. 13, 30); (b) "Строп канатний" (п. 13, 30); (c) "Пояс лямковий комбінований" (п. 13, 30); (d) "Чоботи литі" (п. 13, 30); (e) "Комбінезон антистатичний" (п. 13, 30); (f) "Маска панорамна" (п. 22, 30).

Згідно пункту 13 Технічного регламенту № 771 виробники зобов`язані зазначати на ЗІЗ своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу, або у разі, коли це неможливо, розмістити таку інформацію на його пакуванні або в супровідному документі до ЗІЗ. Адреса повинна вказувати єдине місце, за яким можна звернутися до виробника.

Пунктом 22 Технічного регламенту № 771 передбачено, що на ЗІЗ імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку, контактну поштову адресу на ЗІЗ, у разі, коли це неможливо, розміщують цю інформацію на його пакуванні або в супровідному документі до ЗІЗ.

Згідно пункту 30 Технічного регламенту № 771 перед наданням ЗІЗ на ринку України розповсюджувачі перевіряють наявність на ЗІЗ знака відповідності, необхідних документів, інструкцій та інформації, визначених пунктом 9 додатку до ІІ цього Технічного регламенту, що складені державною мовою, а в разі їх складення іншою мовою перекладаються державною мовою, та виконання виробниками та імпортерами вимог, визначених в пунктах 12, 13 та 22 цього Технічного регламенту.

Відповідач стверджував про порушення позивачем вимог Технічного регламенту № 771, оскільки виробник (імпортер) не розмістив на ЗІЗ своє найменування та/або контактну поштову адресу, а позивач не перевірив виконання виробником (імпортером) цих вимог.

Водночас, відповідач не взяв до уваги, що у разі, коли це неможливо, виробник (імпортер) розміщує таку інформацію на пакуванні або в супровідному документі до ЗІЗ, як про це і зазначено в пунктах 13, 22 Технічного регламенту № 771.

При цьому, цілком очевидно, що саме виробнику (імпортеру) належить право визначати можливість чи неможливість розміщення такої інформації безпосередньо на ЗІЗ.

Надана суду супровідна документація до ЗІЗ містила відповідну інформацію, що спростовує висновки про порушенням позивачем вказаних вимог Технічного регламенту № 771.

Також під час перевірки відповідачем встановлені порушення вимог пунктів 14, 39 Технічного регламенту № 771 відносно продукції: (a) "Пояс запобіжний безлямковий" (п. 39); (b) "Комбінезон антистатичний" (п. 14, 39).

Згідно пункту 14 Технічного регламенту № 771 виробник разом із ЗІЗ надає декларацію про відповідність або вносить до інструкцій та інформації, визначеної у пункті 10 додатку ІІ до цього Технічного регламенту, інформацію про адресу мережі Інтернет, за якою можна отримати доступ до декларації відповідності технічному регламенту.

Згідно пункту 39 Технічного регламенту № 771 декларація про відповідність повинна мати структуру, встановлену в додатку IX до цього Технічного регламенту, і містити відомості, визначені у відповідних процедурах оцінки відповідності, встановлених у додатках IV, V, VI, VII до Технічного регламенту, і її постійно оновлюють. Декларація про відповідність складається державною мовою, а в разі її складення іншою мовою – перекладається державною мовою.

Суд звернув увагу, що відповідачем не зазначалося, в чому саме структура декларації про відповідність не відповідає вимогам Технічного регламенту № 771, тобто, опис порушення є поверхневим і неконкретизованим.

Під час перевірки відповідачем встановлені порушення вимог пунктів 42-46, 48 Технічного регламенту № 771 відносно продукції: (a) "Пояс запобіжний безлямковий" (п. 48); (b) "Пояс лямковий комбінований" (п. 45); (c) "Комбінезон антистатичний" (п. 42-46, 48); (d) "Маска панорамна" (п. 42-46).

Згідно пунктів 42 - 46 Технічного регламенту № 771 знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування визначеним знаком, установленими законом.

Знак відповідності технічному регламенту наносять на ЗІЗ так, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. Якщо таке нанесення є неможливим чи невиправданим з огляду на характеристики ЗІЗ, знак відповідності наносять на пакування таких ЗІЗ та на супровідні документи.

Знак відповідності технічному регламенту наносять до введення ЗІЗ в обіг.

На ЗІЗ категорії ІІІ поряд із знаком відповідності технічному регламенту зазначають ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності, що був залучений до процедури, визначеної у додатках V і VI (модулі С2 і D) до цього Технічного регламенту. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності (далі – призначений орган) наноситься ним самостійно або згідно з його інструкціями виробником чи його уповноваженим представником (модулі С2 і D та їх додатки).

До знака відповідності технічному регламенту та, у разі можливості, ідентифікаційного номера призначеного органу можна додавати піктограму або інше маркування, який вказує на ризик, для захисту від якого ЗІЗ призначений.

В пункті 48 Технічного регламенту № 771 визначені процедури оцінки відповідності, якими потрібно керуватися щодо кожної категорії ризиків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення" (далі – Постанова № 1184) затверджено форму знака відповідності технічним регламентам, опис знака відповідності технічним регламентам, правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Згідно доводів відповідача порушення вимог пункту 48 Технічного регламенту № 771 відносно продукції "Пояс запобіжний безлямковий" полягало у не проведенні однієї з процедур за модулем С2 або D, але не конкретизовано, в який спосіб та за результатами дослідження яких документів відповідач дійшов до такого висновку.

Поряд з цим, суд вказав на відсутність в матеріалах справи доказів звернення відповідача до виробника (розповсюджувачів) цієї продукції щодо подання ним органу ринкового нагляду відповідної інформації та/або документів (щодо модулів С2 або D).

Відносно продукції "Комбінезон антистатичний" порушення вимог пункту 48 Технічного регламенту № 771 полягало у тому, що відсутня експертиза типового зразка (модуль В). Проте, не конкретизовано, в який спосіб та за результатами дослідження яких документів відповідач дійшов до такого висновку.

Суд вказав на відсутність в матеріалах справи доказів звернення відповідача до виробника (розповсюджувачів) цієї продукції щодо подання ним органу ринкового нагляду відповідної інформації та/або документів (щодо модуля В).

Відносно продукції "Пояс лямковий комбінований" встановлено порушення вимог пункту 45 Технічного регламенту № 771, яке полягає у тому, що поряд зі знаком відповідності технічному регламенту не зазначено ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності.

Відповідно до Постанови КМУ № 1184 знак відповідності технічним регламентам (далі- знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де: UA - умовне позначення України латинськими літерами; TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

В супровідних документах до продукції "Пояс лямковий комбінований" (сертифікат експертизи типу (модуль В)) є ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності - UA.TR.087 (ПП "Еталон").

Питання можливості та виправданості нанесення цього номера безпосередньо на ЗІЗ належить до сфери компетенції виробника та призначеного органу з оцінки відповідності.

Відносно продукції "Комбінезон антистатичний" та "Маска панорамна" порушення вимог пунктів 42-46 Технічного регламенту № 771 полягало у тому, що на ЗІЗ чи його пакуваннях не нанесено маркування знаком відповідності технічному регламенту так, щоб він був видимим, розбірливим, незмивним.

Водночас, згідно пояснень представника позивача під час перевірки посадові особи відповідача не досліджували пакування комбінезона та маски (оглядав не запаковані демонстраційні зразки, представлені в магазині, та не вимагав надати упаковку). Докази, які б спростовували вказані обставини, суду надані не були.

Також, відповідачем встановлені порушення вимог пункту 10 Додатку ІІ Технічного регламенту № 771 відносно продукції: (a) "Пояс запобіжний безлямковий"; (b) "Строп канатний"; (c) "Пояс лямковий комбінований"; (d) "Чоботи литі"; (e) "Комбінезон антистатичний".

В пункті 10 Додатку ІІ Технічного регламенту № 771 визначені вимоги до інструкції та інформації виробника.

При цьому, визначено, що інформація про цей Технічний регламент, призначений орган (органи), використання національного стандарту, що є ідентичним відповідному гармонізованому європейському стандарту, адресу мережі Інтернет для доступу до декларації про відповідність – не потрібно включати до інструкцій, що надаються виробником, якщо декларація про відповідність наведена в додатку І до цього Технічного регламенту, супроводжує ЗІЗ.

Суд вказав на наявність в матеріалах справи копій декларацій про відповідність вказаної продукції, які згідно пояснень представника позивача супроводжували ЗІЗ.

Акт перевірки не містив відомостей про те, що посадові особи відповідача під час перевірки досліджували питання супроводження продукції деклараціями про відповідність.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначив, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що посадовими особами відповідача під час проведення перевірки були допущені істотні порушення процедури її проведення, акт перевірки містить необґрунтовані висновки про порушення позивачем вимог Технічного регламенту № 771, що вказує на його дефектність, відповідно, він не може служити законною підставою для винесення спірних рішень.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 року № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, від 19.03.2025 року №ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15 прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та законодавством України, та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час розгляду цієї справи №440/8345/25 судом першої інстанції враховано обставини, встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі №440/4322/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026.

Таким чином, зважаючи на визнання протиправними та скасування в судовому порядку первинних рішень Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2025 № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/1, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/2, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/3, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/4, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/5, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/6, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/7, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/8, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/9, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/10, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/11, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/12, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/13, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/14, № ПНС/ПЛ/5177/РН/263/213/234/РО/15, суд першої інстанції в межах спірних правовідносин по справі № 440/8345/25 дійшов вірного висновку про протиправність й спірних рішень Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 18.04.2025 ПНС/ПЛ/5177/ РН/263/213/234/ПТ/ПС; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/1; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/2; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/3; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ А024759/ПТ/ПС/4; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/5; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/6; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/7; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС/8; ПНС/ПЛ8287/РН/П63/213/ АА024759/ПТ/ПС9 та наявності підстав для їх скасування.

Колегія суддів також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 440/8345/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва