Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №520/7812/2020 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 р. Справа № 520/7812/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 (суддя Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.05.26) по справі № 520/7812/2020

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про поворот виконання рішення, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Харківській області грошові кошти в сумі 172 999,60 (сто сімдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 60 копійок) грн, виплачені на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 520/7812/2020, яка була скасована.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив що наявні підстави для повороту виконання судового рішення у справі № 520/7812/2020 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Харківській області грошових коштів у сумі 172 999,60 (сто сімдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 60 копійок) грн, виплачених останньому, оскільки такі грошові кошти були виплачені на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 520/7812/2020, яка була скасована.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поворот виконання рішення у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що предметом заяви про поворот виконання рішення були виключно кошти, сплачені ОСОБА_1 на виконання окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021, яка в подальшому була скасована судом апеляційної інстанції. Вказує, що саме скасування вказаної окремої ухвали є тією юридичною підставою, з якою закон пов`язує можливість застосування інституту повороту виконання судового рішення. Таким чином, ГУНП в Харківській області просило повернути не кошти, стягнуті за чинною постановою апеляційного суду, а виключно ті грошові суми, правова підстава для виплати яких відпала у зв`язку зі скасуванням окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021. Вважає, що суд першої інстанції, ототожнивши виплати, здійснені на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020, із виплатами, проведеними на виконання окремої ухвали від 13.12.2021, фактично не розмежував різні за своєю правовою природою судові акти та помилково визначив предмет заявлених вимог. Наголошує, що вирішальне значення для застосування повороту виконання рішення має саме факт скасування того судового акта, на виконання якого були фактично стягнуті кошти. Оскільки окрема ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 була скасована, то правова підстава для утримання отриманих на її виконання коштів відпала, що, у свою чергу, створює передбачені статтею 380 КАС України підстави для повороту виконання рішення.

Позивач не погодившись із апеляційною скаргою подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

В судовому засіданні представник відповідача (Гвоздецька О.М.) підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача (Гордейчук В.В.) заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 284 966,37 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №520/7812/2020 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року по справі № 520/7812/2020 скасовано. Ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.01.2019 по 28.05.2020. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.01.2019 по 28.05.2020.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі № 520/7812/2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області нараховано позивачу суму в розмірі 106 031,98 гривень та, після утримання ПДФО у сумі 19085,76 та військового збору в сумі 1 590,48 гривень, виплачено 24.12.2020 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 85 355,74 гривень.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 64047480 від 12.01.2021 відповідно до виконавчого листа по справі №520/7812/2020 від 18.12.2020 (а.с. 15 т. 2).

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі № 520/7812/2020 позивачу нараховано суму в розмірі 106 031,98 грн, з якої утримано військовий збір у розмірі 1,5 % - 1 590,47 грн та прибутковий податок 18 % - 19 085,75 грн, що вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.11.2021 виконавче провадження №64047480 з примусового виконання виконавчого листа № 520/7812/2020 від 18.12.2020 закінчено у зв`язку з виконанням рішення суду в повному обсязі (а.с. 64-65 т. 2).

Не погодившись з розрахованою відповідачем сумою середнього заробітку, що була виплачена на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі № 520/7812/2020, позивач 02.11.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати усієї нарахованої у відповідності до постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/7812/2020 від 13.11.2020 суми компенсації за весь час затримки розрахунку при звільненні, у сумі 172 999,57 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №520/7812/2020 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в порядку ст. 383 КАС України за невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/7812/2020 від 13.11.2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.01.2019 по 28.05.2020, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №520/7812/2020, а саме всієї нарахованої суми в розмірі 172 999,60 грн.

Окремою ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №520/7812/2020 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню у повному обсязі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №520/7812/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, а саме: виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 172999,60 грн.

У січні 2022 року позивачу була нарахована сума в розмірі 90 459,60 грн, із відрахуванням військового збору в розмірі 1 356,89 грн та прибуткового податку в розмірі 16 282,73 грн була виплачена сума в розмірі 72 819,98 грн, та в лютому 2022 року була нарахована сума в розмірі 82 540,00 грн, із відрахуванням військового збору в розмірі 1 238,10 грн та прибуткового податку в розмірі 14 857,20 грн була виплачена сума в розмірі 66444,70 грн, що вбачається з відповідних розрахункових листів та листа УФЗБО ГУНП в Харківській області від 21.03.2023 № 500/119-29/03-2023 .

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі № 520/7812/2020 скасовано. Прийнято нову постановою, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/7812/2020 від 13.11.2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Позивач подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 по справі № 520/7812/2020.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 відмовлено, указану постанову залишено в силі.

Постановою Верховного Суду від 28.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду 19 жовтня 2023 року у справі № 520/7812/2020 залишено без змін.

У зв`язку зі скасуванням постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі №520/7812/2020 та прийняттям нової постанови, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/7812/2020 від 13.11.2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, відповідач звернувся до суду з заявою про поворот виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що окрема ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №520/7812/2020, якою вирішено питання щодо зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню у повному обсязі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №520/7812/2020, а саме виплатити ОСОБА_1 недоплачені суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 172 999,60 грн, є чинною, не скасованою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до положень частини 4 статті 380 КАС України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до ч. 5 ст. 380 КАС України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 7 ст. 380 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з положеннями частин 4-8 статті 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами 1 - 3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02.11.2011 №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення.

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Поворот виконання судового рішення є способом захисту прав та інтересів боржника і передусім полягає у поверненні стягувачем боржнику одержаного за судовим рішенням у разі скасування цього рішення або зміни його на користь боржника.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.

При розгляді заяви про поворот виконання рішення необхідно з`ясувати чи порушено скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі № 520/7812/2020 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.01.2019 по 28.05.2020 та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за вказаний період.

При цьому, в межах адміністративної справи 520/7812/2020 судом не досліджувався порядок обчислення середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, а лише констатувалось право позивача на його отримання.

Водночас, порядок обчислення середньої заробітної плати для виплати середнього заробітку за час затримки здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.

Відповідно до зазначеного Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати для виплати середнього заробітку за час затримки провадиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до Порядку при обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до Порядку, нарахування виплат що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, матеріалами справи встановлено, що виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/7812/2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснено розрахунок (нарахування) середнього заробітку, належного ОСОБА_1 до виплати, який склав 279 031,55 грн., що відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі 520/7812/2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було виплачено 106031,98 грн з урахуванням того, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені повинен визначатися пропорційно до невиплаченої суми, а саме 546,05х511=279031, 55:100х38+106031,98 грн.

Таким чином, відповідачем застосовано принцип пропорційності та на користь позивача виплачено 38 % від нарахованої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/7812/2020 суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 вказала, що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Також у постанові зазначено, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, зменшити розмір такого відшкодування може виключно суд, враховуючи принцип пропорційності, розмір невиплачених сум, характер спору та інші обставини справи. Суди застосовують це право, якщо порахована сума середнього заробітку є явно непропорційною до розміру заборгованості підприємства перед працівником. При цьому, роботодавець самостійно не має права зменшувати суму компенсації чи не виплачувати її у повному обсязі без відповідного рішення суду.

Таким чином, відповідач в межах спірних правовідносин не наділений повноваженнями на зменшення розміру відшкодування та у нього відсутні підстави виплачувати компенсацію у не повному обсязі без відповідного рішення суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підставою виплати середнього заробітку була прийнята Другим апеляційним адміністративним судом постанова від 13.11.2020, а не ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021, чи окрема ухвала від 13.12.2021.

Саме постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі № 520/7812/2020 є тим рішенням, на підставі якого було нараховано та виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що грошові кошти у розмірі 172999,60 грн були виплачені на виконання окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №520/7812/2020, яка була скасована, оскільки надані розрахункові листи ОСОБА_1 за січень та лютий 2022 такої інформації не містять, що свідчить на те, що вказана сума була виплачена на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020.

При цьому, із листа Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.12.2020 № 148аз/119/05/29-2020 вбачається, що загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 279 031, 55 грн.

Крім того, задовольняючи апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області та скасовуючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі № 520/7812/2020 суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова від 13.11.2020 фактично виконана відповідачем, що також підтверджується фактом існування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні такої заяви, проте з помилковим застосуванням мотивів такої відмови.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

З наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, з урахуванням висновків, встановлених вище.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити частково

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 520/7812/2020 змінити в частині мотивів і підстав залишення без задоволення заяви Головного управління Національної поліції в Харківській області про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі №520/7812/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Катунов

Судді І.М. Ральченко К.В. Мінаєва

Постанова складена в повному обсязі 04.09.26.