Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №560/7330/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7330/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000127/2 від 24 квітня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання контракту від 01.04.2026 №26-0236, укладеного з компанією «NR Used Trucks bv» (Бельгія), позивач придбав автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER (VIN: НОМЕР_1 ) вартістю 4500 євро. Для митного оформлення подано декларацію від 24.04.2026 №26UA400040007848U8 за основним методом визначення митної вартості та повний пакет підтверджуючих документів. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки надані документи повністю підтверджували ціну товару, поставка здійснювалася на умовах DAP - Хмельницький (усі транспортні витрати - за продавцем), митний орган не порівняв характеристики оцінюваного та обраного для коригування транспортних засобів, а сам факт наявності в базі ЄАІС відомостей про митне оформлення подібних транспортних засобів за вищою ціною не є підставою для коригування, що також підтверджується копіями раніше оформлених митницею декларацій на аналогічні автобуси за значно нижчою вартістю.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Ухвалою суду від 21.05.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив повністю. Відповідач вказує на існування ризику незаявлення витрат на перевезення товару, оскільки, на його переконання, попередня митна декларація ЕЕ від 15.04.2026 №26UA400000905071U0 свідчить про те, що перевізником задекларованого автобуса є сам позивач ТОВ «КАРКОННЕКТ БУС ЮА», що, на думку митниці, суперечить заявленим умовам поставки DAP - Хмельницький, за яких доставку товару має забезпечити продавець. Відповідач зазначає, що вартість подібних транспортних засобів на міжнародних сайтах з продажу автомобілів з Європи (зокрема truck1.com.ua) є значно вищою від заявленої позивачем. Вказує на розбіжності між українською та англійською версіями контракту №26-0236 в частині опису умов поставки (пункт 4) та строку поставки (пункт 5). Зазначає, що рахунок-фактура від 01.04.2026 не містить усіх підписів, передбачених формою документа. Відповідач також вказує на розбіжність між умовами оплати, зазначеними в рахунку-фактурі (готівкою), та умовами контракту (безготівковий розрахунок на рахунок продавця). Наголошує, що продавець товару за контрактом («NR Used Trucks bv») не збігається з особою, зазначеною власником транспортного засобу у свідоцтві про його реєстрацію («SATRACOM AG»), що, на думку митниці, створює ризик незаявлення комісійної та брокерської винагороди як складової митної вартості за частиною десятою статті 58 МК України.

Обґрунтовуючи застосування резервного методу, відповідач зазначає, що джерелом числового значення митної вартості обрано митну декларацію від 27.02.2026 №26UA204130003723U9, за якою здійснено митне оформлення транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 513, 2010 року виготовлення, з дизельним двигуном робочим об`ємом 2143 см3, потужністю 95 кВт, загальною кількістю місць 23, на умовах поставки DAP, за митною вартістю 13800 євро.

Щодо копій сімох митних декларацій, наданих позивачем на підтвердження більш низького рівня митної вартості аналогічних транспортних засобів, оформлених відповідачем у попередні роки, митниця заперечує проти їх врахування як належних, допустимих і достовірних доказів, оскільки вони стосуються інших суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, значно віддаленого у часі періоду митного оформлення (2021-2023 роки) та транспортних засобів з іншими технічними характеристиками, а також містять інформацію з обмеженим доступом, отриману позивачем без підтвердження законності такого отримання.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

01 квітня 2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КАРКОННЕКТ БУС ЮА» (Покупець) та компанією «NR Used Trucks bv» (Продавець) укладено контракт №26-0236, пунктом 2 якого визначено, що вартість транспортних засобів обумовлюється сторонами додатково в кожному конкретному випадку (рахунок-фактура тощо), пунктом 4 - що умовами поставки товару є DAP - Хмельницький, а пунктом 5 - строк поставки 90 днів з дати оформлення рахунку-фактури (інвойсу).

На виконання умов контракту продавцем виставлено рахунок-фактуру (інвойс) 26-0236 від 01.04.2026 на оплату автобуса марки MERCEDES-BENZ модель SPRINTER, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , за ціною 4500 євро.

Оплату транспортного засобу позивачем здійснено в безготівковій формі, що підтверджується банківським платіжним документом №28 від 08.04.2026 на суму, що відповідає ціні товару, зазначеній у контракті та рахунку-фактурі (4500 євро).

24 квітня 2026 року декларантом позивача подано електронну митну декларацію 26UA400040007848U8, у якій ціну та митну вартість товару заявлено у розмірі 4500 євро, а метод визначення митної вартості обрано основний - за ціною договору. Разом із декларацією подано: рахунок-фактуру, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, банківський платіжний документ №28 від 08.04.2026, контракт №26-0236, копію митної декларації країни відправлення 26BE000007883010B0 від 10.04.2026, сертифікат відповідності UA.020.005251-26 від 24.04.2026.

У ході митного контролю Хмельницька митниця надіслала декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості з посиланням на виявлені розбіжності, зазначені вище. Декларант повідомив митний орган про неможливість подання інших документів.

24 квітня 2026 року Хмельницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000127/2, яким скоригувала митну вартість транспортного засобу до 13800 євро за резервним методом. Джерелом числового значення вказано митну декларацію від 27.02.2026 №26UA204130003723U9, за якою здійснено митне оформлення транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 513, 2010 року виготовлення, з дизельним двигуном робочим об`ємом циліндрів 2143 см3, потужністю двигуна 95 кВт, загальною кількістю місць (включаючи водія) 23, на умовах поставки DAP.

У зв`язку з коригуванням митної вартості різниця між сумами митних платежів склала 152908,07 грн, яку позивач сплатив, що підтверджується митною декларацією 26UA400000905071U0 від 15.04.2026.

Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як передбачено статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару покладається на декларанта, який зобов`язаний надати документи згідно з переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митний орган вправі витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованого сумніву в достовірності поданих декларантом відомостей, а витребуванню підлягають тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі документи, передбачені статтею 53 МК України. Ненадання декларантом витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують обґрунтованих сумнівів щодо достовірності наданої інформації.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях чи сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09.07.2020 у справі № 804/5445/17, від 31.03.2020 у справі № 809/1858/16, від 15.02.2022 у справі № 826/12901/17, які в силу частини п`ятої статті 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Згідно зі статтею 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до частини другої статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості; під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації, що міститься в базах даних митних органів, оскільки порядок формування, ведення та використання такої інформації Митним кодексом України для визначення митної вартості конкретної партії товару не передбачено. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за вищою митною вартістю не є безумовною підставою для коригування митної вартості спірного товару.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин справи, суд враховує таке.

Щодо доводу про самостійне здійснення позивачем перевезення транспортного засобу. Суд враховує, що предметом оцінюваного товару є транспортний засіб, здатний до самостійного пересування, доставка якого до місця призначення не обов`язково потребує залучення стороннього перевізника чи оплати транспортно-експедиційних послуг у їх звичайному розумінні. Транспортний засіб може бути переміщений своїм ходом особою, уповноваженою будь-якою зі сторін контракту. Сама лише вказівка у графі МД щодо перевезення на позивача як на перевізника не є доказом того, що саме позивач поніс додаткові, не включені до ціни товару, витрати на транспортування (оплату пального, праці водія тощо). Відповідач не надав жодного розрахунку чи документа, який би підтверджував розмір таких витрат або сам факт їх понесення позивачем, обмежившись висновком про наявність ризику незаявлення. Однак частина шоста статті 54 МК України пов`язує право митного органу на коригування із наявністю обґрунтованих підстав, а не з висновком про ймовірний ризик.

Суд бере до уваги посилання відповідача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №560/7108/25, проте зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Крім того, обставини цієї справи, на відміну від справи №560/7108/25, підтверджені банківським платіжним документом №28 від 08.04.2026, який засвідчує фактичну сплату позивачем повної ціни товару (4500 євро) саме на рахунок продавця, а не готівкою, що додатково підтверджує реальність і повноту заявленої ціни операції.

Щодо цін на міжнародних торговельних майданчиках. Відповідач не навів конкретного оголошення з технічними характеристиками, які б відповідали характеристикам оцінюваного транспортного засобу, обмежившись загальним твердженням про вищий рівень цін "у рази". Ціна пропозиції до продажу на такому майданчику також відображає стартову вартість, що не обов`язково є ціною фактичного продажу.

Щодо розбіжностей між мовними версіями контракту. Суд враховує, що виявлена розбіжність стосується опису умов та строку поставки, однак не зачіпає ціни товару, яка є ідентичною (4500 євро) в контракті, рахунку-фактурі та підтверджена банківським платіжним документом. Розбіжність опису умов поставки в різномовних версіях контракту за відсутності доказів понесення конкретних додаткових витрат позивачем, не є самостійною підставою для коригування числового значення митної вартості.

Щодо відсутності підписів на рахунку-фактурі та розбіжності способу оплати. Ці обставини є формальними недоліками оформлення документа, які не впливають на числове значення заявленої ціни товару. Розбіжність щодо способу розрахунків (готівкою чи безготівково) спростовується наданим позивачем банківським платіжним документом №28 від 08.04.2026, який підтверджує фактичну безготівкову оплату повної ціни товару на рахунок продавця, а отже, дійсний спосіб та факт розрахунку встановлені належним і допустимим доказом, а зазначена в рахунку-фактурі вказівка на готівковий розрахунок не була реалізована сторонами.

Щодо невідповідності продавця товару особі, зазначеній власником у свідоцтві про реєстрацію. Суд враховує наведену відповідачем постанову Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, однак зазначає, що обставини цієї справи відрізняються: у наведеній справі сумнів у правильності визначення митної вартості виникав не лише з розбіжності щодо власника, а й з відсутності в контракті самої ціни придбання транспортного засобу. У цій же справі ціна товару чітко визначена контрактом і рахунком-фактурою та підтверджена фактичним банківським переказом на рахунок контрагента-продавця. Розбіжність між особою продавця та особою, зазначеною власником у реєстраційному документі не є достатньою підставою для висновку про заниження митної вартості. Відповідач не навів розрахунку передбачуваного розміру брокерської винагороди, обмежившись вказівкою на ризик її незаявлення.

Щодо обраного джерела числового значення митної вартості (МД №26UA204130003723U9). Суд зазначає, що обраний відповідачем транспортний засіб не відповідає ознакам «подібного (аналогічного) товару» у розумінні статті 60 МК України в обсязі, достатньому для застосування без додаткового коригування, а визначена на його основі митна вартість не може вважатися такою, що ґрунтується на дійсній вартості спірного товару в розумінні статті 7 ГАТТ.

За сукупністю встановлених обставин суд дійшов висновку, що надані позивачем документи в повній мірі підтверджують заявлену ціну та митну вартість товару, а доводи відповідача не встановлюють обґрунтованих, документально підтверджених підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості та не спростовують достовірність заявлених позивачем відомостей у розумінні частини шостої статті 54 МК України.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000127/2 від 24 квітня 2026 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, тому ці витрати необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000127/2 від 24 квітня 2026 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" (Автодорога Житомир-Чернівці, 143км+558м,с. Григорівка,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31150 , код ЄДРПОУ - 45438639)

Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.К. Блонський