Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №520/26042/26
Суддя: Смагар С.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
04 вересня 2026 року №520/26042/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/26042/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії (представник позивача - адвокат Рябінова Вікторія Ігорівна),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.07.2026 № ФХ-118507/10123/с;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України № 2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, згідно оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.07.2026 № ФХ-118507/10123/с.
Ухвалою від 24 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/26042/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідача витребувано копії всіх доказів, що стосуються предмету спору. Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином. Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 склав оновлену довідку про розмір її грошового забезпечення станом на 18.06.2025, проте відповідач у проведенні перерахунку пенсії за цією довідкою відмовив, чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення у належному розмірі.
02 вересня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.09.2026 № 2000-1002-7/148462, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що за частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ та пунктами 1-4 Порядку № 45 перерахунок пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення проводиться лише на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, після прийняття відповідного урядового рішення, а підвищення розміру грошового забезпечення без такого рішення не зумовлює для органу Пенсійного фонду України обов`язку провести перерахунок; що довідка станом на 18.06.2025 складена не на календарну дату, з якої підвищено грошове забезпечення на умовах, передбачених Кабінетом Міністрів України; що грошове забезпечення станом на 18.06.2025, обчислене з використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є «неіснуючим» (непризначеним, ненарахованим, невиплаченим), а довідка містить лише умовні обчислення. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а та постанову Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 380/15276/21. Крім того, відповідач зазначає, що норми статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, а вимога про виплату пенсії без такого обмеження є передчасною, оскільки розмір пенсії позивача максимального розміру не досягає. Також відповідач вказує, що частина третя статті 51 Закону № 2262-ХІІ стосується лише нарахованих, але не виплачених з вини пенсійного органу сум пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а), а тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають строки звернення до суду, передбачені статтею 122 КАС України.
Доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заперечення, до відзиву не додано (єдиним додатком до відзиву є доказ надіслання його копії представнику позивача). Витребувані ухвалою суду від 24 серпня 2026 року копії доказів, що стосуються предмета спору, відповідачем не надані.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проходила військову службу, мала військове звання «старший солдат», перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 13.12.2007 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, у розмірі 52 відсотків грошового забезпечення при вислузі 27 років з урахуванням трудового стажу, пенсійна справа № 2001001566. Ці обставини підтверджені листом відповідача від 06.08.2026 № 2000-0203-8/136027, протоколами перерахунку пенсії та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі № 520/8639/26, яке набрало законної сили 14 липня 2026 року, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025, та зобов`язано зазначений орган підготувати і надати таку довідку за відповідною посадою станом на 18.06.2025 з обов`язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в цей місяць середні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Тим самим рішенням установлено, що 16.03.2026 позивачка зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.07.2025, що листом від 07.04.2026 № ФХ-118507/4366/с зазначений орган у видачі такої довідки відмовив, і що з 18.06.2025, тобто з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, а виходячи з положень частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ такий перерахунок пенсії має бути проведений з 01.07.2025. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Позивач у цій справі і у справі № 520/8639/26 - одна й та сама особа, а тому наведені обставини повторному доказуванню не підлягають. Судове рішення у справі № 520/8639/26, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України, частини перша, друга статті 14 КАС України), а правову оцінку спірним правовідносинам суд надає самостійно з наведених нижче мотивів.
На виконання цього судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 склав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025, у якій розміри складових визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а саме: посадовий оклад - 4840,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням «старший солдат» - 1030,00 грн, надбавка за вислугу років (35 відсотків) - 2054,50 грн, надбавка за особливості проходження служби (65 відсотків) - 5150,93 грн, премія (523 відсотки) - 25313,20 грн, а всього для обчислення пенсії - 38388,63 грн.
05.08.2026 позивачка звернулася до відповідача із запитом про перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі зазначеної довідки. Надходження цієї довідки до відповідача підтверджується його ж листом від 06.08.2026 № 2000-0203-8/136027, наданим у відповідь на запит від 05.08.2026, у якому відповідач прямо посилається на «довідку про розмір грошового забезпечення від 29.07.2026 за № ФХ-118507/10123/с» і повідомляє про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача за цією довідкою.
Мотивами відмови у зазначеному листі наведено, що пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 визнано протиправним та скасовано в судовому порядку і що після скасування (визнання протиправними) в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 постанови № 103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не визначалися.
Перерахунок пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі зазначеної довідки відповідачем не проведено, що підтверджується доданими до листа від 06.08.2026 протоколами перерахунку пенсії, у яких грошове забезпечення для обчислення пенсії позивача незмінно становить 22350,90 грн, а останній перерахунок з 01.03.2026 проведено з підставою «індексація з 03.26».
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.
Норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затвердив Порядок № 45 (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Так, пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію державним органам; головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають відповідні списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії; на підставі списків уповноважені органи готують такі довідки та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Наведене прямо випливає з пунктів 2 і 3 Порядку № 45.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції з 01.01.2017) всі призначені за нормами цього Закону пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, на умовах, у порядку та у розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що саме в такій редакції частину четверту статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2017 року.
Аналіз частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції від 01.01.2017) дозволяє суду зробити висновок про те, що право на перерахунок пенсії мають особи, пенсії яким призначені за цим Законом, у разі підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій працюючих військовослужбовців. В той же час повноваження визначати умови, порядок перерахунку пенсій, а також розміри пенсій делеговані Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набирає чинності з 1 березня 2018 року, про що вказано у самій постанові (далі - Постанова КМУ № 704). Постановою КМУ № 704 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби та деяких інших категорій військовослужбовців.
Отже, у зв`язку з набранням чинності Постановою КМУ № 704 у позивача виникло право на перерахунок пенсії, оскільки зазначеною постановою Уряду підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.
В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103).
В даному ж випадку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін судом апеляційної інстанції 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Крім того, пункти 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088.
Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 у первісній редакції передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 пункт 4 Постанови КМУ № 704 було викладено в редакції, за якою зазначені оклади визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Судовим рішенням від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Отже, у період з 29.01.2020 як календарної дати набрання законної сили зазначеним судовим рішенням до 20.05.2023 як календарної дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 пункт 4 Постанови КМУ № 704 діяв у первісній редакції, тобто обчислення грошового забезпечення передбачалось із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Рішенням у справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025, зазначений пункт визнано протиправним та нечинним. Отже, з 18.06.2025 розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців знову визначаються за пунктом 4 Постанови КМУ № 704 у первісній редакції - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Тим самим з 18.06.2025 відбулася зміна (збільшення) розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Зазначена зміна (збільшення) розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що відбулася 18.06.2025, у розумінні частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Отже, право позивача на перерахунок пенсії виникло з 01.07.2025 - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали ці обставини. Цей самий висновок зроблено і в рішенні у справі № 520/8639/26.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка уповноваженого органу. При цьому суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами або позивачем довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 видано ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто органом, уповноваженим згідно з Порядком № 45 видавати такі довідки, та складено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі № 520/8639/26. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України (стаття 129-1 Конституції України, стаття 14 КАС України). Правильність цієї довідки, повноваження органу на її видачу, її форму та наведені в ній розміри складових грошового забезпечення відповідач не оспорював.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у пункті 56 постанови від 22.11.2024 у справі № 380/9113/23, згідно з якою зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення, а також у пункті 62 постанови від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, згідно з яким через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Суд відхиляє наведений відповідачем у листі від 06.08.2026 № 2000-0203-8/136027 мотив відмови, за яким після скасування в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 постанови № 103 умови проведення перерахунку пенсій не визначалися. Умови, порядок і розміри перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення визначені частиною четвертою статті 63 цього Закону та Порядком № 45, які є чинними. Постановою № 103 було лише внесено зміни до Постанови КМУ № 704 і до Порядку № 45; скасування окремих її пунктів не припинило дії ані Закону № 2262-ХІІ, ані Порядку № 45 у редакції до внесення цих змін, а отже не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії і не звільняє відповідача від обов`язку такий перерахунок провести.
З цих же підстав суд відхиляє доводи відзиву про те, що перерахунок пенсії можливий лише після прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України, а довідка станом на 18.06.2025 складена не на дату підвищення грошового забезпечення на умовах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначено саме рішенням Кабінету Міністрів України - пунктом 4 Постанови КМУ № 704, який у первісній редакції пов`язує їх з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим законом на 1 січня календарного року. Після набрання 18.06.2025 законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, яким пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 визнано протиправним та нечинним, зазначений пункт 4 Постанови КМУ № 704 діє у первісній редакції, а отже зміна розміру грошового забезпечення з 18.06.2025 відбулася на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, і не потребує прийняття Урядом додаткового рішення. Саме ця дата і є датою, станом на яку уповноважений орган зобов`язаний був скласти довідку, що прямо встановлено рішенням у справі № 520/8639/26, яке набрало законної сили 14.07.2026 та обставини якого відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України повторному доказуванню не підлягають.
Твердження відповідача про те, що грошове забезпечення станом на 18.06.2025 є «неіснуючим», а довідка містить лише умовні обчислення, суд оцінює критично. Довідку про розмір грошового забезпечення складено уповноваженим органом за формою, встановленою Порядком № 45, на виконання судового рішення, що набрало законної сили; саме така довідка відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 є підставою для проведення перерахунку пенсії. Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями переглядати або ставити під сумнів показники довідки уповноваженого органу, а відповідач у відзиві правильності обчислення жодної зі складових грошового забезпечення не спростував і доказів на підтвердження своїх тверджень не надав.
Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а та постанову Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 380/15276/21 суд не бере до уваги, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними до спірних. У справі № 592/5164/16-а йшлося про премію, розмір якої встановлювався відомчими наказами Міністра оборони України тимчасового характеру, а у справі № 380/15276/21 - про збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення розпорядчими документами Державної фіскальної служби України. У цій же справі зміна розміру грошового забезпечення стосується посадового окладу та окладу за військовим званням, розміри яких визначено постановою Кабінету Міністрів України, тобто підвищення відбулося саме на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Урядом, як того вимагає частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Доводи відзиву щодо обмеження пенсії максимальним розміром відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI не стосуються предмета спору: вимоги про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром позивачка не заявляла, а тому ці доводи оцінці не підлягають.
Щодо доводів відзиву про строк звернення до суду суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом цього спору є дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 29.07.2026 № ФХ-118507/10123/с, тобто поведінка, яка не могла виникнути раніше, ніж цю довідку було складено. Про відмову позивачці повідомлено листом відповідача від 06.08.2026 № 2000-0203-8/136027. Позовну заяву подано до суду через підсистему «Електронний суд» 21 серпня 2026 року, тобто в межах шестимісячного строку, обчисленого від будь-якої з наведених дат. Дата 01.07.2025, з якої позивачка просить провести перерахунок, є датою виникнення матеріального права на перерахунок пенсії, а не днем, коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про відмову відповідача провести перерахунок за конкретною довідкою, якої на той час не існувало. При цьому відповідач у відзиві не стверджує, що позов подано з пропуском строку, не зазначає, яка саме частина позовних вимог, на його думку, заявлена поза межами строку, від якої дати цей строк ним обчислюється та коли він сплив, і відповідного розрахунку не наводить. Отже, строк звернення до суду позивачкою не пропущено.
Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 складено лише 29.07.2026 та лише на виконання судового рішення у справі № 520/8639/26, яким дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачці у видачі такої довідки визнано протиправними. Оскільки перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу, ненадання такої довідки у визначені Порядком № 45 строки унеможливило проведення перерахунку пенсії позивача у належному розмірі з 01.07.2025, а після надходження довідки відповідач у проведенні перерахунку відмовив. Отже, перерахунок пенсії позивача з 01.07.2025 не був проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, та органу Пенсійного фонду України, а тому за частиною третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього - з 01.07.2025 - без обмеження строком. Правило другого речення частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, за яким різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців, до спірних правовідносин не застосовується, оскільки частина третя цієї ж статті для випадку, коли перерахунок не проведений з наведених у ній причин, встановлює спеціальне правило про його проведення з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Наведений висновок зроблено виключно для цілей застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ у спірних правовідносинах між позивачем і відповідачем; питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 , який учасником цієї справи не є, цим рішенням не вирішується і жодних обов`язків на зазначений орган не покладається.
Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а суд не приймає до уваги, оскільки обставини цієї справи є відмінними від обставин справи, що переглядалася Великою Палатою Верховного Суду. Наведене відповідачем тлумачення стосується виплати за минулий час уже нарахованих, але не виплачених сум пенсії, тобто відносин, урегульованих статтею 55 Закону № 2262-ХІІ, за якою нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Натомість частина третя статті 51 Закону № 2262-ХІІ регулює інші відносини - дату, з якої провадиться сам перерахунок пенсії, - і прямо пов`язує застосування правила про перерахунок без обмеження строком з виною не лише органів Пенсійного фонду України, а й державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії. Саме такі обставини встановлені у цій справі. Позивачка не просить стягнути нараховані, але не виплачені суми пенсії; предметом спору є правомірність відмови у проведенні перерахунку та дата, з якої він має бути проведений. З тих самих підстав суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 639/8782/16-а та на решту наведених у відзиві судових рішень, оскільки обставини цієї справи є відмінними від обставин справ, на які посилається відповідач.
Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, витребувані судом докази не надав, доказів на підтвердження проведення перерахунку пенсії позивача за довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 або наявності перешкод для його проведення суду не надав, а наведені у відзиві доводи правомірності відмови не підтверджують з мотивів, викладених вище. Натомість обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-78, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 169, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.07.2026 № ФХ-118507/10123/с.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2025 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, згідно з оновленою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.07.2026 № ФХ-118507/10123/с про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 04 вересня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua