Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №520/25729/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

04 вересня 2026 року №520/25729/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/25729/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 серпня 2026 року № 963280103734 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року, виходячи з довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 серпня 2026 року № 04-50/271, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, та виплату різниці між перерахованим і виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням.

За викладеними у позові твердженнями, позивачка має статус судді у відставці та є отримувачем щомісячного довічного грошового утримання. 07 серпня 2026 року позивачка звернулася із заявою № 7450 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області довідки від 07 серпня 2026 року № 04-50/271. Відмову відповідача у перерахунку позивачка вважає протиправною.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребувано у відповідача докази.

31 серпня 2026 року на виконання ухвали суду відповідач надав копії документів з пенсійної справи позивачки (лист від 26.08.2026 № 1500-0304-7/143352).

01 вересня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на позовну заяву.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що заяву позивачки розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності; що за правилом частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, законами про Державний бюджет України залишається незмінним і становить 2102,00 грн, а отже розмір складових суддівської винагороди не змінювався; що підставою для проведення перерахунку є повідомлення Державної судової адміністрації України про наявність підстав для перерахунку, надіслане у місячний строк з дня виникнення таких підстав, і такого повідомлення не надходило. На обґрунтування своєї позиції відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24.

Відповіді на відзив та заперечень до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачка є суддею у відставці та отримувачем щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виплата якого здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 520/520/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язано здійснити позивачці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від 04.11.2020 № 04-52/635, згідно з якою розмір суддівської винагороди станом на 18 лютого 2020 року складав 119814,00 грн, а саме: посадовий оклад - 63060,00 грн; доплата за вислугу років (80 відсотків) - 50448,00 грн; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10 відсотків) - 6306,00 грн.

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області видано довідку від 07 серпня 2026 року № 04-50/271 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою розмір суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року складає 149767,50 грн, а саме: посадовий оклад - 78825,00 грн; доплата за вислугу років (80 відсотків) - 63060,00 грн; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (10 відсотків) - 7882,50 грн. Підставою видачі довідки зазначено штатний розпис станом на 01 січня 2026 року.

07 серпня 2026 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому перебуває на обліку як отримувач щомісячного довічного грошового утримання, із заявою № 7450 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі зазначеної довідки. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 серпня 2026 року № 963280103734 позивачці відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зазначеного в довідці від 07 серпня 2026 року № 04-50/271. Відмову вмотивовано тим, що про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання Пенсійний фонд України повідомляється у місячний строк з дня виникнення таких підстав, і що станом на дату прийняття рішення підстави для перерахунку у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди відсутні.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 2 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

За правилом частини 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років, розмір якої за наявності стажу роботи більше 35 років становить 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відносини з приводу одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці деталізовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2).

Згідно з пунктом 1 розділу III зазначеного Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до пункту 6 розділу IV зазначеного Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці), або за зверненням судді у відставці.

Із наведених норм права вбачається, що розрахунковою базою для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є суддівська винагорода, обчислена в порядку статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання - зміна розміру складових такої винагороди.

Суд зазначає, що розмір складових суддівської винагороди визначається не органами Пенсійного фонду України, а органом, уповноваженим на видачу довідки про суддівську винагороду. Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір суддівської винагороди або переглядати показники виданої уповноваженим органом довідки, а здійснюють обчислення щомісячного довічного грошового утримання на підставі такої довідки. Отже наявність довідки уповноваженого органу про суддівську винагороду є передумовою для проведення перерахунку.

Порівняння показників довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від 04 листопада 2020 року № 04-52/635, покладеної в основу попереднього перерахунку, і показників довідки від 07 серпня 2026 року № 04-50/271 свідчить про те, що розмір складових суддівської винагороди змінився: посадовий оклад збільшився з 63060,00 грн до 78825,00 грн, доплата за вислугу років (80 відсотків) - з 50448,00 грн до 63060,00 грн, щомісячна доплата у розмірі 10 відсотків посадового окладу, передбачена частиною шостою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (за перебування на адміністративній посаді в суді), - з 6306,00 грн до 7882,50 грн. Загальний розмір суддівської винагороди збільшився з 119814,00 грн до 149767,50 грн.

Отже обставина, з якою частина 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пов`язує обов`язок провести перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, - зміна розміру складових суддівської винагороди - у спірних правовідносинах настала і підтверджена довідкою уповноваженого органу.

Доводи відповідача про те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, залишається незмінним і становить 2102,00 грн, а тому розмір складових суддівської винагороди не змінювався, суд відхиляє. Зазначений показник у цій справі під сумнів не ставиться, а зазначений у довідці від 07 серпня 2026 року № 04-50/271 посадовий оклад у розмірі 78825,00 грн відповідає добутку 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн та регіонального коефіцієнта 1,25, встановленого пунктом 3 частини 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на який відповідач сам посилається у відзиві. Тобто зміна розміру посадового окладу зумовлена не зміною показника прожиткового мінімуму, а застосуванням регіонального коефіцієнта, а збільшення розміру доплат, які обчислюються у відсотках від посадового окладу, є похідним від збільшення посадового окладу. Незмінність показника прожиткового мінімуму сама по собі не спростовує факту зміни розміру складових суддівської винагороди, зафіксованого у довідці уповноваженого органу.

З цих же підстав суд відхиляє посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24. Викладені у зазначеній постанові правові висновки стосуються показника прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. У цій справі показник прожиткового мінімуму предметом спору не є, а суддівська винагорода у довідці від 07 серпня 2026 року № 04-50/271 обчислена саме з показника 2102,00 грн, на незмінності якого наполягає відповідач.

Доводи відповідача про те, що підставою для перерахунку є повідомлення Державної судової адміністрації України, а такого повідомлення не надходило, суд також відхиляє. Пункт 6 розділу IV Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, прямо передбачає два самостійні приводи для перерахунку: надіслання довідки про суддівську винагороду відповідним органом без звернення судді у відставці або звернення самого судді у відставці. Позивачка скористалася другим із зазначених приводів, звернувшись із заявою від 07 серпня 2026 року № 7450 і надавши довідку уповноваженого органу. За таких обставин відсутність повідомлення Державної судової адміністрації України не звільняє відповідача від обов`язку розглянути звернення по суті і не є підставою для відмови у перерахунку.

Суд також зауважує, що оскаржуване рішення від 14 серпня 2026 року № 963280103734 не містить жодного мотиву щодо показників довідки від 07 серпня 2026 року № 04-50/271 і не наводить причин, з яких зазначені у довідці складові суддівської винагороди не можуть бути взяті до обрахунку. Доводи про незмінність показника прожиткового мінімуму вперше наведені відповідачем лише у відзиві на позовну заяву, тобто після звернення позивачки до суду, і не були підставою оскаржуваного рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов`язку здійснити виплату різниці між перерахованим і виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням. Заяву позивачки розглянуто відповідачем за принципом екстериторіальності, тобто до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у спірних правовідносинах віднесено управлінське волевиявлення з приводу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, тоді як позивачка перебуває на обліку та отримує щомісячне довічне грошове утримання в органі Пенсійного фонду України за місцем проживання - у Харківській області. Виплата перерахованого щомісячного довічного грошового утримання, у тому числі різниці за минулий період, здійснюється органом Пенсійного фонду України за місцем перебування позивачки на обліку на підставі проведеного перерахунку і не належить до повноважень відповідача. Вимог до органу Пенсійного фонду України за місцем обліку позивачкою не заявлено. За таких обставин у частині вимоги про виплату різниці позов задоволенню не підлягає, а право позивачки повністю поновлюється скасуванням оскаржуваного рішення та зобов`язанням відповідача провести перерахунок.

Оцінивши добуті у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач не довів відповідності оскаржуваного рішення критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 18 серпня 2026 року № 0339-8796-0488-4721. Враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1300,00 грн.

Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-78, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 169, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) від 14 серпня 2026 року № 963280103734 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 січня 2026 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 серпня 2026 року № 04-50/271, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 04 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар