Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №520/15775/24 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 вересня 2026 року № 520/15775/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599), Чугуївського районного управління Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Перемоги, 75, с-ще Старий Салтів, 62018) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Чугуївського районного управління Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 21.05.2024 № 22 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області» у частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани до старшого спеціаліста – криміналіста слідчого відділення відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , /0171544/.

В обґрунтування позивачем зазначено, що наказом Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 21.05.2024 № 22 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області» вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. В обґрунтування даного наказу зазначено, що службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 12.04.2024 № 107 встановлено склад дисциплінарних проступків в діях позивача, які полягали в ігноруванні вимог п. 7 розділу ІІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2016 № 50 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України» зі змінами та п. 5 наказу ГУНП в Харківській області від 03.01.2024 № 10 «Про організацію службової підготовки в навчальному 2024 році в підрозділах ГУНП в Харківській області». Таким чином, до позивача відповідно до наказу відповідача застосовано дисциплінарне стягнення – сувора догана. Натомість позивач з матеріалами службового розслідування не ознайомлений, його власну позицію не заслухано, наказ про застосування дисциплінарного стягнення не містить об`єктивних відомостей, є незаконним та протиправним. З огляду на вищевказані обставини, позивач оскаржує наказ Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 21.05.2024 № 22 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області».

Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що на підставі зібраних під час службового розслідування матеріалів та з урахуванням вимог законодавства і нормативно-правових актів відповідач дійшов висновку, що позивач допустив порушення службової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог п. 7 розділу ІІІ наказу МВС України від 26.01.2016 № 50 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України» зі змінами та п. 5 наказу ГУНП в Харківській області від 03.01.2024 № 10 «Про організацію службової підготовки в навчальному 2024 році в підрозділах поліції ГУНП в Харківській області». Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вказане порушення дисципліни з боку позивача, службовим розслідуванням не встановлено. Вказує, що позивачем в ході проведення службового розслідування надавались пояснення, в яких він визнав той факт, що він не пройшов щомісячне тестування у березні 2024 року на Освітньому порталі Національної поліції.

Ухвалою суду від 02.07.2026 по справі №520/15775/24 залучено Чугуївське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в якості другого відповідача по справі №520/15775/24.

Від представника Чугуївського районного управління Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Так, представником відповідача зазначено, що факт порушення вимог п. 7 розділу ІІІ наказу МВС України від 26.01.2016 № 50 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України» зі змінами та п. 5 наказу ГУНП в Харківській області від 03.01.2024 № 10 «Про організацію службової підготовки в навчальному 2024 році в підрозділах поліції ГУНП в Харківській області» поліцейськими відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області знайшов своє підтвердження під час службового розслідування. У зв`язку із чим, на думку відповідача відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

До відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області 04.04.2024 надійшла службова телеграма від начальника ГУНП в Харківській області від 03.04.2024 №1669вс/119/01/12-2024 у якій зазначено про факт порушення вимог п. 7 розділу ІІІ наказу МВС України від 26.01.2016 № 50 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України» поліцейськими відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, які не пройшли щомісячне тестування у березні 2024 року на Освітньому порталі.

З метою перевірки фактів, викладених у службовій телеграмі наказом Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 12.04.2024 № 107 призначено службове розслідування.

Відповідно до наказу Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 26.04.2024 № 114 строк проведення службового розслідування продовжено до 11.05.2024.

Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого 10.05.2024 начальником Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, встановлено, що старший спеціаліст – криміналіст слідчого відділення відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив порушення службової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог п. 7 розділу ІІІ наказу МВС України від 26.01.2016 № 50 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України» зі змінами та п. 5 наказу ГУНП в Харківській області від 03.01.2024 № 10 «Про організацію службової підготовки в навчальному 2024 році в підрозділах поліції ГУНП в Харківській області».

Наказом начальника Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 21.05.2024 №22 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в ігноруванні вимог п. 7 розділу ІІІ наказу МВС України від 26.01.2016 № 50 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України» зі змінами та п. 5 наказу ГУНП в Харківській області від 03.01.2024 № 10 «Про організацію службової підготовки в навчальному 2024 році в підрозділах поліції ГУНП в Харківській області», до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Вважаючи, що наказ Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 21.05.2024 № 22 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області» незаконним та протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII).

Частиною 3 ст. 11 Закону №580-VIII передбачено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписам ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.

За ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно ч. 1-4 ст. 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку № 893).

За змістом пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно п. 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 за № 50, особовий склад навчальної групи чисельністю 25-30 осіб (до 40 осіб, як виняток) формується з урахуванням специфіки службової діяльності поліцейських.

Особовий склад навчальної групи зобов`язаний:

- перебувати на заняттях зі службової підготовки в однострої відповідно до тематики;

- оволодівати теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для виконання службових завдань;

- підтримувати достатній рівень загальної фізичної підготовленості (згідно із визначеними критеріями);

- підвищувати свій культурний рівень, удосконалювати та нести особисту відповідальність за власну підготовленість;

- дбайливо ставитися до обладнання, засобів навчання та інвентарю, що використовуються в навчальному процесі;

- виявляти повагу до учасників навчального процесу;

- фіксувати інформацію, пов`язану з державною таємницею, у зошиті, зареєстрованому в установленому порядку в підрозділі поліції, що реалізує державну політику у сфері державної таємниці, захисту інформації з обмеженим доступом, контролю за її збереженням;

- самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості;

- дотримуватися правил охорони праці та заходів безпеки під час навчання;

- відвідувати заняття, що проводяться відповідно до розкладу занять, а також додаткові заняття зі службової підготовки.

Відповідно до п. 9 розділу І Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України поліцейські зобов`язані відвідувати заняття зі службової підготовки, що організовуються відповідно до вимог цього Положення. Виняток становлять особи, які перебувають на час їх проведення на добовому чергуванні, відпочинку після добового чергування, лікарняному, навчанні, у відпустці, відрядженні, а також ті, яким надано час відпочинку в порядку компенсації за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові та неробочі дні.

Заборонено приймати заліки зі службової підготовки в поліцейських, які перебувають у відпустці, на лікарняному, відсторонені від виконання службових обов`язків (посади), учинили діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, або щодо яких проводиться службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни.

Водночас відповідно до розділу Положення № 50 XIII за результатами проходження тестування поліцейським на Освітньому порталі формується рейтинг його успішності.

Так, рівень знань поліцейського з функціональної, загальнопрофільної та вогневої підготовок у межах проходження навчання на Освітньому порталі визначається шляхом виконання ним (щомісячно) тестових завдань, що оцінюються відповідно до критеріїв, передбачених розділами XIV-XVII цього Положення.

Кількість тестових завдань, що використовуються для проведення щомісячного тестування за видами службової підготовки, визначено пунктом 7 розділу XI цього Положення, а тривалість їх виконання є обмеженою в часі.

Комп`ютерна програма тестування генерує індивідуальний набір тестових завдань для кожного поліцейського.

Результати тестування (кількість набраних балів) зберігаються в електронному вигляді на сервері Національної поліції України та висвітлюються поліцейському на моніторі комп`ютера, телефону, планшета тощо безпосередньо після його завершення.

Рейтинг успішності поліцейського за результатами проходження тестування на Освітньому порталі (далі - рейтинг успішності) - це числова величина, яка виражається в балах та є комплексним (предметним) показником теоретичного рівня службової підготовленості окремого поліцейського порівняно з іншими, що визначається за бальною шкалою та формується протягом певного періоду навчання. Рейтинг успішності може розподілятися за показниками службової необхідності.

За результатами проходження всіх щомісячних тестувань на Освітньому порталі поліцейський отримує підсумкову оцінку з кожного виду службової підготовки, яка визначається шляхом ділення загальної суми отриманих протягом навчального року балів на кількість пройдених ним тестувань.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.11.2023 року у справі №480/2696/22.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі №260/749/20

Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Обов`язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування. Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 460/5545/20.

Частина друга ст. 19 Закону №580-VIII є бланкетною нормою права та відсилає до Дисциплінарного статуту щодо питань підстав та порядку притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.

Статті 12, 13 Дисциплінарного статуту, а також інші його положення, створюють систему правового регулювання, за змістом якої дисциплінарне стягнення накладається за вчинення дисциплінарного проступку, види якого не визначені, а його визначення надано змістовно.

Відповідно, в цій справі суду первинно належить встановити чи була поведінка позивача дисциплінарним порушенням.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що опитаний під час службового розслідування позивач пояснив, що у березні 2024 року пройти освітній портал не мав можливості через те, що втратив доступ до сайту, про що було повідомлено кадрове забезпечення відділу. Окрім того, лейтенант поліції ОСОБА_1 мав поганий стан здоров`я через те, що потрапив у ДТП та перебував на лікарняному.

Опитаний під час проведення службового розслідування заступник начальника ВП №1 – начальник СВ капітан поліції ОСОБА_2 пояснив, що на початку березня 2024 року та в подальшому на протягом всього місяця всім співробітникам поліції слідчого відділення відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГНУП в Харківській області неодноразово було нагадано про необхідність пройти тестування на освітньому порталі Національної поліції України. Протягом березня 2024 року перевірялись співробітники поліції, які не пройшли портал та кожному доводилась інформація про необхідність проходження тестування на освітньому порталі Національної поліції України. Старший спеціаліст – криміналіст слідчого відділення відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 проігнорував вказівку та навмисно не пройшов тестування на вказаному порталі. Крім цього додав, що лейтенант поліції ОСОБА_1 характеризується посередньо. За час несення служби у слідчому відділенні відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області зарекомендував себе, як не дисциплінований поліцейський, схильний до порушень службової дисципліни та законів. В роботі не завжди може виділити пріоритетні напрямки.

Зі змісту висновку службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни працівниками ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, затвердженого 10.05.2024 начальником Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, вбачається, що під час проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 18.03.2024 по 30.03.2024. У зв`язку з чим, останній мав можливість пройти тестування на освітньому порталі з 01.03.2024 по 17.03.2024.

В свою чергу, відповідно до п. 1-3 розділу 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Аналізуючи докази у справі, суд встановив, що позивач не пройшов обов`язкове щомісячне тестування в інформаційній підсистемі «Освітній портал службової підготовки поліцейських» у березні 2024 року з об`єктивної причини - перебування на лікарняному з 18.03.2024 по 30.03.2024.

Крім того, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що позивач мав можливість пройти щомісячне тестування з 01.03.2024 по 17.03.2024 до знаходження на лікарняному, оскільки, позивач не міг передбачити заздалегідь, що він буде перебувати на лікарняному та час такого перебування, а отже враховувати можливість раніше пройти тестування.

Суд зазначає, що тимчасова непрацездатність позивача є поважною причиною не проходження ним щомісячного тестування у березні 2024 року, що виключає його дисциплінарну відповідальність.

Окрім того, згідно висновку службового розслідування, комісією встановлено порушення службової дисципліни стосовно двох поліцейських, у тому числі позивача, проте даний висновок, у порушення вимог пункту 4 розділу V Порядку № 893 та статті 19 Дисциплінарного статуту, на відміну від зазначеного щодо іншої особи, не містить, зокрема, відомостей, що характеризують особу позивача, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень.

Отже, спірний наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, за обставин його непрацездатності, не відповідає критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та вмотивованості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У зв`язку з цим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у сумі 20 000,00 гривень.

При цьому, до суду не було надано документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, з яких встановлюється обсяг наданих послуг та визначається розмір витрат на правничу допомогу.

Також, позивачем зазначено, що в разі задоволення позовних вимог, докази на підтвердження зазначених витрат будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на викладене, суд не вирішує питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599), Чугуївського районного управління Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Перемоги, 75, с-ще Старий Салтів, 62018) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 21.05.2024 № 22 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області» у частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани до старшого спеціаліста – криміналіста слідчого відділення відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Луценко Дмитра Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.