Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №759/30316/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/30316/25

пр. № 1-кп/759/763/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025100080003116 від 21.10.2025 відносно:

ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Самтредіа, Грузія, громадянин Грузії, з середньою освітою, одружений, офіційно не працює, без місця реєстрації на території України, фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України,

сторони та інші учасники провадження: прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, у невстановлений час, але не пізніше 21.10.2025, у невстановленому місці та при невстановлених обставинах, з метою збуту незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 9,393 г, що становить великий розмір, яку в подальшому розпочав незаконно зберігати при собі.

Продовжуючи свої злочинні дії, 21.10.2025 близько 11 год. 15 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зберігав при собі розфасовану у різні пакетики психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 9,393 г, що становить великий розмір, з метою її збуту поштовим відправленням через поштового оператора « Нова Пошта », коли був виявлений та затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав частково, а саме лише в частині незаконного зберігання психотропної речовини для власного вживання, тобто без мети її збуту. Показав суду, що тривалий час проживає в Україні, а на час події проживав по АДРЕСА_3 . Раніше працював ювеліром, після початку повномасштабного вторгнення неофіційно займався ремонтом автомобілів. Приблизно з 2022 року вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, зокрема амфетамін шляхом вдихання.

Щодо обставин події показав, що вранці 21.10.2025 придбав через Telegram-канал 10 г амфетаміну за 1 200 грн, який був розфасований у сім пакетиків, після чого забрав його із «закладки» в лісі. За твердженням обвинуваченого, вказану психотропну речовину він придбав виключно для власного вживання.

Після цього на власному самокаті повертався з лісу додому, рухаючись від просп. Академіка Палладіна у напрямку вул. 8-а Садової. Проїжджаючи поблизу ресторану « McDonald’s » на просп. Академіка Палладіна, був зупинений працівниками поліції. Оскільки документів при собі не мав, поліцейські розпочали його поверхневу перевірку, під час якої виявили психотропну речовину, після чого його затримали. Зазначив, що можливості зателефонувати йому не надали.

Частина психотропної речовини знаходилася у внутрішній кишені його куртки, інша частина була виявлена у коробці. Водночас ОСОБА_3 заперечив належність йому коробки, вилученої під час огляду місця події, та пояснив, що не знає, звідки вона взялася.

Під час затримання працівники поліції також вилучили його мобільний телефон. Обвинувачений підтвердив, що на телефоні був установлений застосунок « Нова пошта », однак стверджував, що ніколи ним не користувався. Щодо виявленого у застосунку Telegram листування з абонентом на ім`я « ОСОБА_8 » пояснив, що такої особи не знає, а походження та зміст цього листування йому невідомі.

Водночас на уточнюючі запитання суду ОСОБА_3 підтвердив, що користувався зазначеним мобільним телефоном та за допомогою встановленого на ньому застосунку Telegram листувався з абонентом на ім`я « ОСОБА_3 ». Також визнав, що саме він у цьому листуванні надсилав абоненту «ОСОБА_3» власну фотографію (селфі). Разом із тим свою причетність до листування з абонентом на ім`я « ОСОБА_8 » продовжував заперечувати.

Наполягав, що вилучений у нього амфетамін придбав та зберігав виключно для власного вживання і наміру збувати психотропну речовину іншим особам не мав.

Незважаючи на часткове невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у незаконному зберіганні з метою збуту психотропної речовини - амфетаміну у великому розмірі за встановлених судом обставин повністю підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так, допитаний як свідок ОСОБА_10 показав, що працює поліцейським полку поліції особливого призначення ГУНП у м. Києві . 21.10.2025 перебував на службі та здійснював патрулювання у складі екіпажу разом із поліцейським ОСОБА_11 , який був старшим групи, та водієм ОСОБА_12 на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander».

Приблизно об 11 годині, рухаючись по просп. Академіка Палладіна поблизу ресторану « McDonald’s », працівники поліції помітили на проїжджій частині чоловіка із самокатом, яким, як з`ясувалося в подальшому, був ОСОБА_3 . Останній поводився підозріло, нервував, здійснював різкі рухи та намагався лізти до кишень, у зв`язку з чим поліцейські вирішили перевірити його.

Підійшовши до ОСОБА_3 , працівники поліції провели його поверхневу перевірку. Хто саме з поліцейських безпосередньо її проводив, свідок не пам`ятає. Водночас зазначив, що ОСОБА_3 сам різко дістав із кишені куртки пакетики, у зв`язку з чим ОСОБА_10 схопив його за руку, щоб той не викинув їх. Після цього ОСОБА_3 поклав пакетики назад до кишені. Свідок зазначив, що загалом у кишені куртки обвинуваченого було виявлено сім пакетів із речовиною білого кольору.

Також при ОСОБА_3 знаходився рюкзак. За словами свідка, працівники поліції рюкзак не обшукували, а оглядали його за допомогою ліхтариків, при цьому обвинувачений сам добровільно діставав та показував предмети, які в ньому знаходилися. У рюкзаку була коробка, в якій знаходився zip-пакет із речовиною, а також пакунок, обмотаний клейкою стрічкою. Зі слів ОСОБА_3 , в останньому знаходилася фарба для волосся, а цей пакунок він мав намір відправити до м. Запоріжжя через оператора поштового зв`язку « Нова пошта ».

ОСОБА_10 також показав, що при першому наближенні працівників поліції мобільний телефон знаходився в руках ОСОБА_3 , а на його екрані був відкритий застосунок « Нова пошта ». Приблизно за 150 метрів від місця, де поліцейські зупинили обвинуваченого, знаходився поштомат « Нової пошти ». Хто саме в подальшому вилучав мобільний телефон, чи тримав його хтось із працівників поліції та чи був телефон заблокований, свідок не пам`ятає. Водночас стверджував, що будь-яких маніпуляцій із мобільним телефоном ОСОБА_3 працівники поліції не здійснювали.

Після виявлення зазначених предметів на місце була викликана слідчо-оперативна група. Щодо пакета, який на відеозаписі знаходився на самокаті, ОСОБА_10 пояснив, що, наскільки пам`ятає, після його огляду хтось із присутніх поклав цей пакет на самокат.

Свідок також підтвердив, що під час спілкування з ОСОБА_3 та проведення відповідних дій його нагрудна боді-камера була увімкнена і здійснювала відеофіксацію.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 показав, що працює поліцейським полку поліції особливого призначення ГУНП у м. Києві. 21.10.2025 він разом із ОСОБА_10 та водієм службового автомобіля, прізвища якого не пам`ятає, здійснював патрулювання поблизу ресторану « McDonald’s » на АДРЕСА_2 .

Приблизно о 11-10 год. - 11-20 год. працівники поліції помітили ОСОБА_3 , який стояв на проїжджій частині, поруч із ним знаходився самокат. За спостереженнями свідка, ОСОБА_3 нервував, намагався щось дістати з кишень, а за зовнішніми ознаками його поведінка була схожою на поведінку особи, яка перебуває у стані наркотичного сп`яніння. При цьому ОСОБА_3 користувався мобільним телефоном та, як зрозумів свідок, переглядав маршрут до відділення « Нової пошти ».

У зв`язку з цим працівники поліції вирішили провести поверхневу перевірку ОСОБА_3 . Свідок наголосив, що обвинуваченого ніхто не обшукував та примусово речей з його одягу чи рюкзака не діставав. Під час поверхневої перевірки ОСОБА_3 сам добровільно діставав та показував працівникам поліції вміст своїх кишень і речей. У рюкзаку було виявлено картонну коробку, перемотану клейкою стрічкою, в якій знаходився пакет із речовиною.

ОСОБА_11 також показав, що ОСОБА_3 добровільно надав працівникам поліції свій мобільний телефон та показав у ньому сформовану накладну на відправлення посилки до м. Запоріжжя. Як пояснив тоді сам ОСОБА_3 , до м. Запоріжжя він мав намір відправити картонну коробку, перемотану клейкою стрічкою. Особисто ОСОБА_11 будь-яких маніпуляцій із мобільним телефоном обвинуваченого не здійснював та не бачив, щоб такі дії з телефоном вчиняли інші працівники поліції.

Після виявлення зазначених обставин працівники поліції викликали слідчо-оперативну групу. Після її прибуття у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено сім поліетиленових пакетиків, які знаходилися в кишені його куртки, а також один більший пакет із речовиною, який знаходився у коробці в рюкзаку.

Щодо того, яким чином речі ОСОБА_3 опинилися на самокаті та хто саме поклав туди пакет, ОСОБА_11 пояснити не зміг, оскільки цих обставин не пам`ятає.

Крім показань свідків, вина ОСОБА_3 підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою та з установленими судом фактичними обставинами, а саме:

?витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025100080003116 від 21.10.2025, відповідно до якого до ЄРДР внесено відомості про те, що 21.10.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , працвниками поліції виявлений ОСОБА_3 , який при собі з метою збуту зберігав 7 зіп-пакетиків з білою порошкоподібною речовиною, а також повідомив, що у нього в рюкзаку є посилка, в якій знаходиться пакетик з білою порошкоподібною речовиною приблизною вагою 10 грамів, який він мав відправити в 50 відділення Нової пошти у. м. Запоріжжя знайомому (т. 1, а.с. 63);

?рапортами працівників поліції щодо виявлення ОСОБА_3 , який зберігав з метою збуту психотропну речовину(т. 1, а.с. 64-65);

?протоколом затримання ОСОБА_3 у порядку ст. 208 КПК України від 21.10.2025 з фототаблицею, відповідно до якого в результаті особистого обшуку у ОСОБА_3 було вилучено: 1) з внутрішньої лівої кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_3 , - сім прозорих поліетиленових пакетиків із пазовими замками, всередині яких знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору; 2) з лівої зовнішньої кишені куртки - мобільний телефон марки «iPhone»; 3) з лівої зовнішньої кишені куртки - мобільний телефон марки «Infinix»; 4) з рюкзака, який був одягнений на ОСОБА_3 , - предмет, зовні схожий на ніж, 5) рюкзак з особистими речами ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 66-69, 72-82);

?відеозаписом, який є додатком до протоколу затримання ОСОБА_3 та був відтворений у судовому засіданні. Під час перегляду відеозапису судом встановлено, що працівниками поліції було проведено особистий обшук ОСОБА_3 , у ході якого виявлено та вилучено предмети, зазначені у протоколі затримання. Крім того, під час проведення цієї процесуальної дії було здійснено огляд вмісту застосунку «Telegram», встановленого у мобільному телефоні ОСОБА_3 . Зокрема, у застосунку виявлено абонента з іменем « ОСОБА_8 » та листування з ним. Під час затримання ОСОБА_3 , проведення його особистого обшуку та складання відповідного протоколу був присутній захисник ОСОБА_7 , який висловив зауваження щодо порядку проведення цієї процесуальної дії (т. 1, а.с. 71);

?протоколом огляду місця події від 21.10.2025 з фототаблицею, відповідно до якого проведено огляд ділянки місцевості, розташованої біля будівлі АДРЕСА_2 . Під час проведення огляду були присутні ОСОБА_3 , його захисник, працівник поліції, який повідомив свої анкетні дані під відеозапис, а також двоє понятих. Під час огляду на вказаній ділянці місцевості виявлено електричний самокат без характерних позначень марки та моделі, на якому знаходяться пластикова пляшка, всередині якої знаходиться прозорий поліетиленовий пакет із пазовим замком, всередині якого містилася порошкоподібна речовина білого кольору (т. 1, а.с. 83-93);

?відеозаписом до протоколу огляду місця події, який оглянуто у судовому засіданні та яким зафіксовано обставини проведення особистого обшуку ОСОБА_3 та вилучення у т.ч. поліетиленових пакетиків з порошкоподібною речовиною білого кольору (т. 1, а.с. 218);

?висновком експерта № СЕ-19/111-25/64926-НЗПРАП від 22.10.2025, складеним за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, відповідно до якого вилучені у ОСОБА_3 та надані на дослідження речовини містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін; загальна маса амфетаміну у наданих на дослідження речовинах становить 6,783 г (т. 1, а.с. 94-100);

?висновком експерта № СЕ-19/111-25/65288-НЗПРАП від 25.11.2025, складеним за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, відповідно до якого вилучена у ОСОБА_3 та надана на дослідження речовина білого кольору містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін; маса амфетаміну у речовині становить 2,61 г (т. 1, а.с.104-111);

?протоколом огляду від 07.11.2025, відповідно до якого слідчим проведено огляд відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів працівників полку поліції особливого призначення, якими зафіксовано обставини виявлення ОСОБА_3 21.10.2025 та проведення його поверхневої перевірки. З відеозапису встановлено, що ОСОБА_3 самостійно демонстрував працівникам поліції вміст своїх кишень, після чого у лівій внутрішній кишені його куртки було виявлено сім поліетиленових зіп-пакетів із порошкоподібною речовиною білого кольору, яку сам ОСОБА_3 назвав амфетаміном. При цьому на екрані його мобільного телефону був відкритий застосунок « Нова пошта », а на запитання поліцейських ОСОБА_3 повідомив, що збирався не отримувати, а відправляти посилку. Надалі працівники поліції розпочали перевірку вмісту синього рюкзака, який знаходився на ОСОБА_3 ; останній самостійно відкрив виявлену в ньому коробку та повідомив, що в ній знаходиться «фен» вагою 10 г. У пластиковій ємності з-під фарби для волосся ОСОБА_3 показав поліетиленовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору. Після цього коробку було запаковано самим ОСОБА_3 та залишено на належному йому електричному самокаті. У подальшій розмові з поліцейськими ОСОБА_3 пояснив, що сім зіп-пакетів також мав намір відправити за тією самою адресою, однак не поклав їх до вже запакованої посилки, оскільки поспішав її відправити. Крім того, під час перегляду на його телефоні сформованої в застосунку « Нова пошта » накладної ОСОБА_3 підтвердив, що посилка призначалася для відправлення ОСОБА_8 до м. Запоріжжя (т. 1, а.с.115-121);

?відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників полку поліції особливого призначення, які оглянуто у судовому засіданні та якими зафіксовано обставини виявлення ОСОБА_3 21.10.2025 та проведення його поверхневої перевірки, а також виявлення у нього порошкоподібної речовини білого кольору. (т. 1, а.с.122);

?протоколом огляду від 04.12.2025, відповідно до якого слідчим проведено огляд належного ОСОБА_3 мобільного телефону марки «Infinix», вилученого під час його затримання 21.10.2025. Під час огляду встановлено, що доступ до мобільного телефону не обмежувався паролем. У встановленому на телефоні застосунку «Telegram» виявлено, зокрема, листування з користувачем « ОСОБА_8 », номер телефону НОМЕР_1 . Зі змісту листування ОСОБА_3 з абонентом « ОСОБА_8 » встановлено неодноразове обговорення між ними наркотичних засобів та психотропних речовин, їх виду, кількості, вартості та способів оплати. Зокрема, у листуванні обговорюються «фен», «меф», «шмаль», кількість речовини у грамах, ціна та розрахунки за неї. Крім того, у листуванні міститься обговорення відправлення поштового відправлення через « Нову пошту », при цьому абонент « ОСОБА_8 » надсилає ОСОБА_3 номер поштового відділення та інші дані, необхідні для здійснення відправлення. Особливе значення мають повідомлення, датовані безпосередньо 21.10.2025 - днем затримання ОСОБА_3 . Так, у листуванні з абонентом « ОСОБА_8 » ОСОБА_3 повідомляє про можливість відправлення через поштомат, у відповідь на запитання щодо кількості зазначає «10», після чого сторони обговорюють відправлення. У цьому ж листуванні містяться дані для поштового відправлення: «Запорожье, 50 отделение, ОСОБА_8 », а також повідомлення про необхідність здійснити відправлення. Вказане листування відбувалося вранці 21.10.2025, тобто безпосередньо перед виявленням ОСОБА_3 працівниками поліції з психотропною речовиною та підготовленою до відправлення коробкою. Крім того, під час огляду телефона в застосунку «Telegram» виявлено листування з користувачем « ОСОБА_3 », номер телефону НОМЕР_2 , зміст якого також стосується придбання, наявності та вживання наркотичних засобів і психотропних речовин. Зокрема, співрозмовники обговорюють наявність речовини, її придбання, оплату та вживання. Водночас у цьому ж листуванні міститься фотографія із зображенням обличчя ОСОБА_3 , надіслана з відповідного Telegram-акаунта абоненту «ОСОБА_3». Окрім цього, в телефоні виявлено листування й з іншими користувачами Telegram, зміст якого стосується придбання наркотичних засобів або психотропних речовин, їх наявності, кількості, способів оплати та розрахунків за них (т. 1, а.с.125-136).

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вони є достатніми для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини - амфетаміну у великому розмірі саме з метою її подальшого збуту.

При цьому факт незаконного придбання та зберігання амфетаміну ОСОБА_3 фактично не заперечує. Обвинувачений визнав, що 21.10.2025 через Telegram-канал придбав 10 г амфетаміну за 1 200 грн, забрав його із «закладки» та перевозив при собі. Разом із тим стверджував, що всю психотропну речовину придбав виключно для власного вживання та наміру збувати її іншим особам не мав.

Таку версію обвинуваченого суд оцінює критично, оскільки вона спростовується сукупністю взаємопов`язаних доказів, які не лише підтверджують факт знаходження при ОСОБА_3 психотропної речовини, а й безпосередньо свідчать про підготовку ним її поштового відправлення іншій особі.

Так, у внутрішній кишені куртки ОСОБА_3 було виявлено сім окремих зіп-пакетів з амфетаміном. Крім того, при ньому знаходився рюкзак із підготовленою до відправлення коробкою, в якій у пластиковій ємності з-під фарби для волосся знаходився ще один пакет з амфетаміном. Загальна маса вилученого амфетаміну становила 9,393 г. При цьому сам по собі значний розмір психотропної речовини чи спосіб її фасування суд не розцінює як безумовне підтвердження мети збуту, однак враховує ці обставини у сукупності з іншими доказами, які розкривають мету її придбання та зберігання.

Визначальне значення у цьому аспекті мають відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, які об`єктивно зафіксували поведінку та пояснення самого ОСОБА_3 безпосередньо після його виявлення. Із цих відеозаписів убачається, що ОСОБА_3 сам демонстрував працівникам поліції вміст своїх кишень, назвав виявлену речовину амфетаміном, а також повідомив, що збирався не отримувати, а саме відправляти посилку. Під час перевірки рюкзака він самостійно відкрив коробку, повідомив про знаходження в ній «фену» вагою 10 г та показав пакет із порошкоподібною речовиною, захований у пластиковій ємності з-під фарби для волосся. Більше того, у подальшій розмові ОСОБА_3 повідомив поліцейським, що сім пакетиків, які знаходилися у кишені його куртки, також мав намір відправити за тією самою адресою, однак не поклав їх до вже запакованої посилки, оскільки поспішав її відправити.

Наведені обставини спростовують і твердження ОСОБА_3 у судовому засіданні про те, що коробка йому не належала та він не знає, звідки вона взялася. Відеозаписом зафіксовано не лише знаходження коробки серед речей, які були при обвинуваченому, а й обізнаність ОСОБА_3 щодо її вмісту та призначення, а також його власні пояснення щодо речовини, яка в ній знаходилася, і подальшого відправлення посилки.

Істотним є й те, що на мобільному телефоні, який знаходився при ОСОБА_3 , був відкритий застосунок « Нова пошта », а у сформованій накладній одержувачем підготовленої посилки був зазначений ОСОБА_8 , місцем відправлення - м. Запоріжжя. Сам ОСОБА_3 безпосередньо на місці події підтвердив працівникам поліції, що мав намір відправити посилку саме цій особі.

Ці відомості повністю кореспондуються зі змістом листування, виявленого під час огляду належного ОСОБА_3 мобільного телефону. Так, у застосунку Telegram виявлено листування з абонентом « ОСОБА_8 », у якому систематично обговорювалися наркотичні засоби та психотропні речовини, їх вид, кількість, вартість, способи оплати та пересилання. Особливого значення набуває листування саме 21.10.2025 - у день затримання обвинуваченого. У ньому обговорюється можливість відправлення через поштомат, на запитання щодо кількості ОСОБА_3 зазначає «10», після чого в листуванні наведені конкретні дані для відправлення: «Запорожье, 50 отделение, ОСОБА_8 ».

Таким чином, наведені у Telegram-листуванні дані щодо особи одержувача, міста та способу відправлення не є ізольованими від інших обставин справи, а збігаються з відомостями, які були виявлені безпосередньо в день затримання ОСОБА_3 у сформованій накладній « Нової пошти ». Цей взаємозв`язок доказів, поряд із фактичним знаходженням при обвинуваченому підготовленої посилки з амфетаміном та його первинними поясненнями про намір її відправити, виключає випадковий характер зазначених обставин.

Суд також відхиляє твердження ОСОБА_3 про те, що він не здійснював виявленого у телефоні листування щодо наркотичних засобів та психотропних речовин. Так, у судовому засіданні ОСОБА_3 визнав, що належний йому та вилучений під час затримання мобільний телефон використовував особисто, користувався встановленим на ньому застосунком Telegram та листувався з абонентом « ОСОБА_3 ». Більше того, він підтвердив, що саме ним у цьому листуванні було надіслано власну фотографію - селфі. Водночас протоколом огляду телефона встановлено, що саме у цьому листуванні з «ОСОБА_3» міститься обговорення придбання, наявності, оплати та вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, а також фотографія обличчя ОСОБА_3 .

За таких обставин вибіркове визнання ОСОБА_3 авторства лише окремих повідомлень у належному йому Telegram-акаунті та заперечення авторства інших повідомлень, зміст яких безпосередньо пов`язаний із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, суд оцінює критично як обраний обвинуваченим спосіб захисту, що спростовується іншими дослідженими доказами.

Показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у суттєвих обставинах також узгоджуються між собою та з об`єктивними даними відеозаписів. Обидва свідки підтвердили знаходження при ОСОБА_3 пакетиків із речовиною, наявність у нього рюкзака з коробкою, використання ним мобільного телефону та обставини, пов`язані з підготовкою поштового відправлення. При цьому їх показання щодо ключових обставин підтверджуються відеозаписами з нагрудних камер, а тому окремі розбіжності у їх показаннях щодо другорядних деталей, зумовлені спливом часу, не ставлять під сумнів достовірність повідомлених ними відомостей у цілому.

Отже, сукупність встановлених обставин, а саме кількість та фасування амфетаміну, знаходження частини психотропної речовини у підготовленій до поштового відправлення коробці, наявність у телефоні ОСОБА_3 сформованої накладної « Нової пошти », його первинні пояснення про намір відправити як речовину з коробки, так і сім пакетиків, конкретні дані одержувача посилки, а також зміст Telegram-листування, у тому числі безпосередньо вранці 21.10.2025 щодо відправлення 10 г речовини до м. Запоріжжя, у своїй сукупності переконливо та поза розумним сумнівом свідчать про те, що амфетамін був придбаний та зберігався ОСОБА_3 не для особистого вживання, а з метою його подальшого збуту шляхом поштового відправлення іншій особі.

Тому версію ОСОБА_3 про придбання та зберігання всієї вилученої психотропної речовини виключно для власного вживання суд відхиляє як таку, що спростовується сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, суд зазначає таке.

Сторона захисту під час судового розгляду наполягала на недопустимості частини доказів сторони обвинувачення, посилаючись на істотне порушення прав ОСОБА_3 під час його фактичного затримання 21.10.2025. Зокрема, захисник ОСОБА_7 зазначав, що до складання протоколу затримання працівники поліції під виглядом поверхневої перевірки фактично провели особистий обшук ОСОБА_3 за відсутності захисника, вилучили належний йому мобільний телефон та отримали доступ до інформації, яка в ньому містилася. На думку захисту, подальше оформлення протоколу затримання та проведення огляду місця події були спрямовані на процесуальне оформлення результатів уже проведених із порушенням закону дій.

У зв`язку з цим сторона захисту просила визнати недопустимими протокол огляду місця події від 21.10.2025, вилучені речовини та отримані в подальшому висновки експертів щодо них, мобільний телефон ОСОБА_3 та протоколи огляду інформації, яка в ньому містилася, а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. За змістом ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій унаслідок такого порушення.

Разом із тим не будь-яке відхилення від установленої законом процедури саме по собі зумовлює недопустимість доказу. Вирішуючи це питання, суд має встановити характер допущеного порушення, його істотність з погляду гарантованих прав особи, а також причинний зв`язок між відповідним порушенням та отриманням конкретного доказу.

Щодо первинної поверхневої перевірки ОСОБА_3 .

За змістом ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» поверхнева перевірка є превентивним поліцейським заходом та може полягати у візуальному огляді особи, проведенні по поверхні її одягу рукою, спеціальним приладом або засобом, а також у візуальному огляді речі. Під час поверхневої перевірки речі особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей. У разі виявлення слідів правопорушення поліцейський має забезпечити їх схоронність та подальший огляд відповідно до ст. 237 КПК України.

Суд ураховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої недотримання передбачених ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» правил поверхневої перевірки, коли під її виглядом фактично проводиться обшук особи, може бути підставою для визнання отриманих у такий спосіб доказів недопустимими. За наявності обґрунтованих сумнівів щодо дотримання процедури саме сторона обвинувачення повинна довести законність проведення такого заходу.

Однак досліджені судом докази не підтверджують твердження захисту про те, що сім пакетиків із речовиною були відшукані працівниками поліції внаслідок проведення прихованого особистого обшуку ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_10 показав, що ОСОБА_3 сам різко дістав із кишені куртки пакетики, після чого свідок схопив його за руку, щоб той не викинув їх, а ОСОБА_3 поклав пакетики назад до кишені. Свідок ОСОБА_11 також підтвердив, що під час первинної перевірки працівники поліції примусово речей з одягу ОСОБА_3 не діставали, а останній сам демонстрував вміст своїх кишень.

Найбільш істотним у цьому аспекті є те, що наведені показання не залишилися лише суб`єктивними твердженнями працівників поліції, а підтверджуються дослідженими судом відеозаписами з їх нагрудних відеореєстраторів. На цих відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_3 самостійно демонструє працівникам поліції вміст своїх кишень та речей, унаслідок чого виявляються сім zip-пакетиків із порошкоподібною речовиною, яку він сам називає амфетаміном.

Отже, саме первинне виявлення вказаних пакетиків не було результатом проникнення працівників поліції до кишень одягу ОСОБА_3 та їх самостійного відшукування, а відбулося під час здійснення превентивного поліцейського заходу, коли вміст кишень був продемонстрований самим ОСОБА_3 .

При цьому суд розмежовує момент первинного виявлення речовини та її подальше процесуальне вилучення. Після виявлення пакетиків із речовиною та виникнення підстав вважати, що при ОСОБА_3 знаходиться заборонена в обігу речовина, його свобода пересування фактично була обмежена, а на місце викликана слідчо-оперативна група. Надалі вилучення семи пакетиків із внутрішньої кишені куртки було оформлено в межах затримання ОСОБА_3 у порядку ст. 208 КПК України та пов`язаного з ним особистого обшуку.

Тому сам по собі той факт, що фактичне обмеження свободи ОСОБА_3 передувало завершенню складання письмового протоколу затримання, не свідчить, що фізично існуючі предмети, виявлені до його оформлення, автоматично набули статусу недопустимих доказів.

Щодо коробки та огляду місця події

Не погоджується суд і з доводами сторони захисту про те, що протокол огляду місця події від 21.10.2025 був використаний органом досудового розслідування для штучної легалізації результатів незаконного обшуку ОСОБА_3 .

Обставини первинного виявлення коробки та її вмісту зафіксовані нагрудними відеореєстраторами працівників поліції. Із відеозаписів убачається, що коробка знаходилася серед речей, які були при ОСОБА_3 , останній сам її відкривав, демонстрував вміст, повідомляв про знаходження в ній речовини та про намір відправити посилку. Після первинного виявлення коробку не було приховано чи переміщено у невідоме місце, а залишено на самокаті до прибуття слідчо-оперативної групи.

Безпосередній огляд місця події проводився вже слідчим із процесуальною фіксацією його перебігу, за участю ОСОБА_3 , його захисника та двох понятих. Саме під час цієї слідчої дії було належним чином зафіксовано місцезнаходження предметів та здійснено їх вилучення.

За таких обставин суд не встановив даних, які б свідчили про штучне створення відповідного речового доказу, його підміну чи інше втручання в його зміст до процесуального вилучення.

Щодо мобільного телефону та тверджень про маніпуляції з ним

Окремо суд перевірив доводи сторони захисту щодо незаконного вилучення мобільного телефону ОСОБА_3 та можливого внесення працівниками поліції до нього інформації до моменту його офіційного огляду.

Судом установлено, що мобільний телефон «Infinix» був вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_3 , проведеного у зв`язку з його затриманням, що відображено у відповідному протоколі. При проведенні цієї процесуальної дії був присутній захисник ОСОБА_7 .

Сам по собі факт вилучення мобільного телефона під час законного затримання та пов`язаного з ним особистого обшуку не свідчить про недопустимість цього речового доказу. У практиці ККС ВС також зазначалося, що законне затримання та пов`язаний із ним обшук, у ході якого вилучено телефон, не роблять телефон недопустимим доказом лише через посилання на відсутність захисника саме в момент його фізичного вилучення.

Більше того, показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спростовують твердження про здійснення поліцейськими незафіксованих маніпуляцій із телефоном. ОСОБА_10 показав, що вже при першому наближенні до ОСОБА_3 телефон знаходився в руках останнього, а на його екрані був відкритий застосунок « Нова пошта ». ОСОБА_11 показав, що ОСОБА_3 сам демонстрував поліцейським сформовану накладну. ОСОБА_11 показав, що особисто будь-яких маніпуляцій із мобільним телефоном не здійснював та не бачив, щоб такі дії вчиняли інші працівники поліції. ОСОБА_10 також заперечив здійснення працівниками поліції будь-яких маніпуляцій із телефоном, хоча конкретних обставин його подальшого вилучення не пам`ятав.

Стороною захисту, натомість, не наведено конкретних даних про те, які саме відомості, ким, у який час та в який спосіб нібито були внесені до мобільного телефона ОСОБА_3 . Твердження про можливість такого втручання ґрунтується на припущенні і саме по собі не спростовує результатів подальшого процесуального огляду телефона.

Щодо огляду інформації у телефоні та Telegram-листування

Щодо доводів про недопустимість протоколів огляду мобільного телефона суд ураховує, що ККС ВС розмежовує вилучення самого мобільного термінала та подальший огляд інформації, яка в ньому міститься. Верховний Суд зазначав, що огляд інформації, яка міститься у вилученому телефоні, сам по собі не є негласним втручанням у приватне спілкування, а положення про тимчасовий доступ не означають, що слідчий у кожному випадку зобов`язаний одержувати окрему ухвалу слідчого судді для огляду інформації у вже правомірно отриманому телефоні.

Крім того, практика ККС ВС виходить із того, що протоколи огляду інформації, відображеної у Telegram, та відповідні додатки можуть бути допустимими доказами за умови належної фіксації відомостей, що мають значення для кримінального провадження.

У цьому кримінальному провадженні телефон був предметом окремого процесуального огляду 04.12.2025, за результатами якого складено відповідний протокол із фіксацією конкретних Telegram-контактів, номерів телефонів, змісту повідомлень та інших відомостей.

При цьому достовірність того, що досліджувався саме телефон, яким користувався ОСОБА_3 , додатково підтверджується його власними показаннями. У судовому засіданні він визнав користування цим телефоном, наявність на ньому Telegram, своє листування з абонентом « ОСОБА_3 » та факт направлення останньому власної фотографії.

Таким чином, суд не встановив обставин, які б свідчили, що інформація, відображена у протоколі огляду телефона від 04.12.2025, була створена органом досудового розслідування після вилучення телефона або отримана внаслідок істотного порушення прав ОСОБА_3 .

Не приймає суд і доводи сторони захисту про те, що під час проведення поверхневої перевірки працівники поліції фактично здійснили допит ОСОБА_3 без роз`яснення йому права не свідчити проти себе. Із досліджених відеозаписів убачається, що первинне спілкування працівників поліції з ОСОБА_3 відбувалося безпосередньо під час виявлення та перевірки предметів, які знаходилися при ньому, мало ситуативний характер та було спрямоване на з`ясування характеру виявлених предметів і обставин їх знаходження. Висловлювання ОСОБА_3 щодо характеру речовини, вмісту коробки та поштового відправлення зафіксовані нагрудними відеореєстраторами як складова фактичного перебігу події. За таких обставин суд не вбачає підстав ототожнювати таке первинне спілкування з проведенням допиту підозрюваного як слідчої (розшукової) дії.

Водночас висновок суду про доведеність мети збуту не ґрунтується виключно чи вирішально на висловлюваннях ОСОБА_3 , зроблених під час його первинного спілкування з працівниками поліції. Вказана мета підтверджується сукупністю інших, незалежних від цих висловлювань доказів: кількістю та способом фасування вилученого амфетаміну, знаходженням частини речовини у підготовленій до поштового відправлення коробці, наявністю у мобільному телефоні сформованої накладної « Нової пошти », а також змістом Telegram-листування, яке передувало затриманню та містило домовленості щодо кількості речовини, способу її відправлення і конкретні дані одержувача - « АДРЕСА_4 ». Тому навіть окреме неврахування повідомлених ОСОБА_3 працівникам поліції відомостей не змінювало б висновку суду про доведеність мети збуту.

Щодо похідних доказів

Посилання сторони захисту на необхідність визнання недопустимими всіх подальших доказів як похідних від первинних порушень також не може бути прийняте судом.

Положення ст. 87 КПК України дійсно передбачають недопустимість не лише доказу, безпосередньо отриманого внаслідок істотного порушення прав людини, а й доказів, здобутих завдяки інформації, отриманій унаслідок такого порушення.

Проте застосування цього правила передбачає передусім встановлення самого істотного порушення права, а також причинного зв`язку між таким порушенням та отриманням похідного доказу. У цьому кримінальному провадженні суд таких обставин не встановив.

Вилучені речовини існували об`єктивно та незалежно від подальшого процесуального оформлення дій працівників поліції, їх знаходження при ОСОБА_3 зафіксовано відеозаписами, а їх вилучення та подальше направлення на експертне дослідження належним чином задокументовані. Тому підстав для визнання недопустимими висновків експертів щодо виду та маси амфетаміну як похідних доказів суд не вбачає.

Так само не встановлено передумов для визнання недопустимими відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів поліцейських. Навпаки, такі записи є самостійним джерелом відомостей про фактичний перебіг подій та дають суду можливість безпосередньо перевірити як показання працівників поліції, так і твердження сторони захисту щодо характеру проведених дій.

Отже, дослідивши наведені стороною захисту доводи як окремо, так і в їх сукупності, суд не встановив істотного порушення прав та свобод ОСОБА_3 , яке відповідно до ст. 87 КПК України зумовлювало б недопустимість оспорюваних доказів, а тому підстав для виключення протоколу огляду місця події, вилучених психотропних речовин, висновків експертів, мобільного телефону та результатів його огляду, а також відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів із сукупності доказів суд не вбачає.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Судом установлено, що ОСОБА_3 незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, після чого незаконно зберігав її при собі з метою подальшого збуту іншій особі шляхом поштового відправлення через оператора поштового зв`язку « Нова пошта ». Загальна маса вилученого амфетаміну становила 9,393 г.

Наявність у діях ОСОБА_3 мети збуту, яка ним заперечувалася, підтверджується не окремим доказом чи лише кількістю вилученої психотропної речовини, а встановленою судом сукупністю обставин: знаходженням частини амфетаміну у підготовленій до поштового відправлення коробці; наявністю у мобільному телефоні відомостей щодо оформлення відповідного поштового відправлення; збігом даних його одержувача з даними, повідомленими у Telegram-листуванні безпосередньо перед затриманням; змістом цього листування щодо кількості речовини та необхідності її відправлення, а також іншими дослідженими судом доказами.

Таким чином, умисел ОСОБА_3 охоплював не лише незаконне придбання та зберігання амфетаміну, а й його подальший збут, для здійснення якого він вчинив конкретні підготовчі дії, пов`язані з формуванням поштового відправлення та визначенням його одержувача.

Відповідно до досліджених судом висновків експертів загальна маса амфетаміну становить 9,393 г, що відповідно до встановлених законодавством критеріїв є великим розміром.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, вчинені у великих розмірах.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховує, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але й переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, бути відповідним вчиненому та сприяти виправленню обвинуваченого і запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, його вік, сімейний стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та за яке санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

ОСОБА_3 є громадянином Грузії, має середню освіту, одружений, офіційно не працює, постійного місця реєстрації на території України не має, фактично проживає у м. Києві, раніше не судимий.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд також враховує ставлення ОСОБА_3 до вчиненого. Під час судового розгляду він визнав лише факт незаконного придбання та зберігання амфетаміну, однак заперечував наявність у нього мети збуту, стверджуючи, що всю вилучену психотропну речовину придбав виключно для власного вживання. Водночас така версія обвинуваченого була спростована сукупністю досліджених судом доказів.

За таких обставин підстав для визнання щирого каяття ОСОБА_3 обставиною, що пом`якшує його покарання, суд не вбачає. При цьому невизнання обвинуваченим своєї вини в повному обсязі та обраний ним спосіб захисту суд не розцінює як обставини, що обтяжують покарання, та не враховує на його шкоду при визначенні виду і розміру покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд, з одного боку, враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий та обставин, які обтяжують його покарання, не встановлено. З іншого боку, суд ураховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом психотропної речовини з метою її збуту, значну кількість вилученого амфетаміну, яка становить великий розмір, а також конкретний спосіб підготовки до його збуту шляхом поштового відправлення іншій особі. Загальна маса вилученого амфетаміну становила 9,393 г.

При цьому встановлені судом обставини свідчать, що намір на збут психотропної речовини не мав абстрактного характеру, оскільки частина амфетаміну знаходилася у підготовленій до поштового відправлення коробці, у телефоні обвинуваченого містилися відомості щодо оформлення відправлення конкретному одержувачу, а листування, яке передувало затриманню, стосувалося кількості речовини та її відправлення до м. Запоріжжя.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливі без його ізоляції від суспільства, а тому покарання йому належить призначити у виді реального позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України з передбаченим нею додатковим покаранням у виді конфіскації майна.

Водночас наведені дані про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий, а також відсутність обставин, що обтяжують його покарання, на думку суду, не дають підстав для призначення покарання у середній чи наближеній до максимальної межі санкції ч. 2 ст. 307 КК України. З огляду на це суд вважає справедливим і співмірним призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до мінімальної межі санкції цієї норми.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, принципам справедливості й індивідуалізації покарання та буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 04 вересня 2026 року.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання період його попереднього ув`язнення з 21.10.2025 до 03.09.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати в розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 копійок за проведення експертиз.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:

-психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 6,783 г (квитанція №6042) знищити;

-психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 2,61 г, коробку з пластиковою пляшкою та тюбиком (квитанція №6091) - знищити;

-USB флеш накопичувач марки Арасег об`ємом 32 Гб з відеозаписом з нагрудних камер відеоспостереження працівників поліції - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон «Infinix» (квитанція №5958), електросамокат чорного кольору, ніж та сумку з особистими речами (квитанція №5856) - конфіскувати у власність держави.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1