Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №635/8932/25 — Харківський районний суд Харківської області

02.09.26

Справа № 635/8932/25

Провадження № 3/635/240/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2026 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Харківського районного суду Харківської області матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП

У С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №913209 від 11.09.2025, ОСОБА_1 11.09.2025 о 12 годині 15 хвилин в м. Мерефа Харківського району Харківської області, вул. Дніпровська, 293 (блокпост), керував транспортним засобом SKODA YЕТІ, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представник в судове засідання 02.09.2026 не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем проживання та смс-повідомлень на контактний номер телефону, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті суду.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14.10.2003).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12.03.2019 по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Беручи до уваги, що судом вжито всіх можливих заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 , його явка не була визнана судом обов`язковою, останній був обізнаний про розгляд відносно нього адміністративного матеріалу в суді, беручи до уваги строки розгляду адміністративного матеріалу, встановлені ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, зазначає про таке.

Відповідно до вимог ст. 245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі- ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, не визнає. В письмових поясненнях зазначає, що викладені в протоколі та на відео обставини є неправдивими і неповними. Зокрема зазначає, що під час огляду документів працівник поліції комусь зателефонував і після цього дзвінка під`їхав чоловік на автомобілі «Інфініті» і інспектор сказав сісти в цей автомобіль. Чоловік в автомобілі запропонував йому дихнути в «Драгер», який він привіз із собою. Коли ОСОБА_1 в нього дихнув, чоловік повідомив, що «Драгер» показав 0,3 %. ОСОБА_1 почав заперечувати щодо результатів огляду, і чоловік сказав, що треб тисячу доларів. Після того як ОСОБА_1 сказав, що у нього таких грошей немає, той покликав поліцейського і сказав: «оформляйте». Далі поліцейський знімав на камеру як він його зупиняв (три рази) і що казати на камеру. ОСОБА_1 погодився все сказати і все підписати, щоб отримати назад свої права. Після виключення камери поліцейський продиктував, а ОСОБА_1 написав та підписав «зобов`язання». Всі ці дії вчиняв під психологічним тиском, бо вже був знесилений, не мав води і попереду було ще дуже багато роботи.

В судовому засіданні 07.05.2026 було допитано свідка ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , яка зокрема повідомила, що приблизно о 12:00 год їй подзвонив чоловік спитав про паспорт, сказав, що його зупинила поліція, але там немає інтернету і він не може показати в «Дії». Вона відпросилася з роботи, вдома сфотографувала паспорт та відправила чоловіку скрін. Потім поїхала до нього. Коли приїхала, на нього вже склали протокол. Чоловік не продувся, але він не пив, бо йому не можна. В медзаклад не міг поїхати, оскільки поспішав на роботу. Чоловіку пропонували вирішити це питання за тисячу доларів, але про це вона знає зі слів чоловіка.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Лисенко С.С. в письмових запереченнях просила закрити провадження у даній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначила про порушення поліцейськими вимог щодо безперервності відеозйомки, не роз`яснення прав водієві, невилучення водійського посвідчення у водія, невідсторонення його від керування транспортним засобом тощо.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №913209 від 11.09.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми;

- актом огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіри обличчя та очей, тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів не проводився у звя`зку з відмовою водія;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 11.09.2025, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся до закладу охорони здоров`я - КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак такий огляд проведений не був, у зв`язку з відмовою останнього;

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №913209 від 11.09.2025, з яких вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та в закладі охорони здоров`я, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився;

- письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 від 11.09.2025, де він власноруч зазначив, що управляв транспортним засобом SKODA YЕТІ, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, працівники поліції відсторонили його від управління транспортним засобом, про повторність попереджений, права та обов`язки роз`яснено в повному обсязі.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Проаналізувавши докази у справі, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1ст. 130 КУпАП як відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року року(далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015(далі - Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2ст.266КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно із п.7 розділу Iнструкції, уразі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Переглянувши у судовому засіданні відеозаписи, долучені до проколу про адміністративне правопорушення, суд встановив, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом SKODA YЕТІ, д.н.з. НОМЕР_1 , під час спілкування з поліцейськими надав для огляду посвідчення водія в «Дії». Під час перевірки документів працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), про що повідомили водія та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та в медичній установі, на що ОСОБА_1 відмовився. Також працівниками поліції було роз`яснено водієві права.

Водночас, за результатами дослідження відео-запису суд погоджується, що поліцейським дійсно процесуальні права не були роз`яснені ОСОБА_1 у повному обсязі, передбаченому статтею 268 КУпАП, але це не є суттєвим порушенням процедури проведення огляду на стан сп`яніння та не може бути підставою для закриття провадження у справі. При цьому, суд зауважує, що у даному випадку працівником не проводився розгляд справи про адміністративне правопорушення, а лише складений протокол про адміністративне правопорушення, а тому особа не позбавлена можливості реалізувати свої права під час розгляду справи судом.

Суддею також встановлено, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, як і не містять жодних даних, які б свідчили про упередженість працівників поліції. Протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вищевказані докази, надані поліцейським, є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Обставин, які б підтверджували, що поліцейські допустили грубе порушення вимог закону при проведенні вищевказаної дії та складанні протоколу судом не встановлено.

Суд переглянувши відеозапис, долучений до проколу про адміністративне правопорушення, та встановив, що зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відеозапис, що долучений до матеріалів провадження, узгоджується з іншими доказами по справі, які у своїй сукупності повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Щодо твердження захисника ОСОБА_1 – адвоката Лисенко С.С. про те, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, є неповними та не дозволяють встановити безперервність фіксації подій з моменту зупинки транспортного засобу до завершення оформлення адміністративних матеріалів. Відсутність повного та безперервного відеозапису унеможливлює перевірку дотримання працівниками поліції встановленої процедури. Таким чином, наявні у справі відеоматеріали не забезпечують цілісного відтворення подій, не дають змоги перевірити послідовність дій працівників поліції та не усувають суперечності між окремими доказами.

Суддя констатує, що на відеозаписах зафіксовані обставини, які мають значення для предмету доказування в даній справі та підтверджують факт вчинення правопорушення.

Обсяг відеозаписів є достатнім для того, щоб виконати завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення та повно і всебічно дослідити обставини, які входять до предмету доказування в даній справі, тобто підлягають встановленню в даній категорії справ.

Так, на відеозаписах зафіксовані рух та подальша зупинка вказаного вище автомобіля, пропозиція працівників поліції, адресована водію автомобіля ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, його відмова від вказаного огляду, а також роз`яснення йому наслідків відмови та прав, передбачених чинним законодавством України.

Наявність переривання у відеозаписах не спростовує вказані вище обставини, які зафіксовані на відеозаписах та підтверджують склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Диски з відеозаписами зазначені працівниками поліції в якості одного з матеріалів справи у внутрішньому описі справи.

Наявні відеозаписи як докази отримані в порядку, визначеному законом, зокрема ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», ст.251 КУпАП, відповідно до вимог яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів.

Крім того, відеозапис є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення. Висновок суду щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ґрунтується на дослідженні та оцінці всієї сукупності зібраних у справі доказів.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє аргументи захисника.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.

Про виявлення у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, видимих ознак алкогольного сп`яніння зазначено: у протоколі про адміністративне правопорушення; у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які є одними із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення (ст. 251 КУпАП).

Суд враховує, що встановлення ознак алкогольного сп`яніння є результатом візуального сприйняття відповідними особами ознак зовнішності та поведінки певної особи, а відтак носить суб`єктивний характер.

Ураховуючи наведене, надання захисником іншої оцінки факту наявності (або відсутності) ознак алкогольного сп`яніння у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не спростовує досліджені судом докази, згідно з якими працівники поліції виявили у вказаної особи ознаки алкогольного сп`яніння.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не був позбавлений можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, результати якого мали б об`єктивний характер та виключали будь-які сумніви щодо наявності в нього зазначеного стану.

Проте Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаним правом не скористався.

Крім того, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, притягається до відповідальності не за наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а за відмову пройти огляд на вказаний стан.

Факт відсторонення або не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисником не обґрунтовано, яким чином факт подальшого керування ОСОБА_1 автомобілем, тобто після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, спростовує наявність складу адміністративного правопорушення в його діях.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє такі аргументи захисника.

Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Інші доводи захисника не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не впливають на висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 .

При вирішенні питання про накладання адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, майновий стан особи, ступень його вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із ст.34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Як вбачається із довідки інспектора інспектора САП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дудко І. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серія НОМЕР_2 .

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до вимогст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.248,251,252,268,280,283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу:

Отримувач коштів - ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300

Код класифікації доходів бюджету - 21081300

Код за ЄДРПОУ - 37874947

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору:

ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106

Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.П. Даниленко