Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №644/7862/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/7862/25

Провадження № 1-кп/644/329/26

02.09.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022222110000059 від 11.10.2022 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янськ

Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, та здійснили окупацію частини території України, чимвчинили дії з метою змін меж території та державного кордону України всупереч порядку, встановленому Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Воєнний стан на території України неодноразово продовжувався. Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє правовий режим воєнного стану на території України.

Законом України від 22.05.2022 №2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).

Разом з цим, громадянин України ОСОБА_5 , який до моменту початку військової агресії рф проти України перебував на посаді майстра УПГГК АТ «Укргазвидобування». Після окупації рф м. Куп?янськ Харківської області обвинувачений ОСОБА_5 , налагодивши відносини з окупаційною владою та військовими формуваннями збройних сил рф протягом серпня та початку вересня 2022 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) здійснив комплекс заходів направлених на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території на автозаправних станціях розташованих за адресами: АЗС № 3 - Харківська область, с. Огурцівка, по вул. Шевченка, АЗС №12 - Харківська область, с. Петропавлівка, вул. Молоданівська,1А, АЗС № 13 - Харківська область с. Новоосиново, вул. Казанцева, 23, АЗС № 16 - Харківська область, м. Куп?янськ, вул. Харківська, 113, які на праві власності належать УПГГК АТ «Укргазвидобування» код ЄДРПОУ 25976423.

Судовим розглядом встановлено, що під час тимчасової окупації представниками рф на тимчасово окупованій території Харківської області було створено т.зв. «Военно-гражданскую администрацию Харьковской области», підпорядковану, керовану та фінансовану рф, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією Харківської області.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 полягали в здійсненні ведення господарської діяльності з продажу палива невідомого походження. Розпорядженням голови так званої «Военно-гражданской администрации Харьковской области» призначено обвинуваченого ОСОБА_5 на посаду генерального директора незаконно створеного підприємства «ООО «Октан+» ИНН/КПП 3100006097/310001001». Тим самим, обвинувачений ОСОБА_5 з серпня по 06 вересня 2022 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) виконував господарську діяльність у взаємодії з державою агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території , у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Винуватість ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України за обставин, які викладені в обвинувальному акті та встановлені під час судового розгляду, підтверджується доказами, зібраними та безпосередньо дослідженими судом в ході судового розгляду кримінального провадження.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_5 , який до окупації Куп`янської та Шевченківської територіальних громад Харківської області працював на посаді майстра УПГГК АТ «Укргазвидобування»,після окупації продовжував здійснювати ведення господарської діяльності з продажу палива (газу) та виконував командні функції. При цьому ОСОБА_5 надавались вказівки щодо продажу зазначеного газу в російських рублях, з цією метою переобладнувались касові апарати.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він є мешканцем селища Шевченкове Харківської області, працює на АЗС. Зазначив, що під час окупації на початку серпня 2022 року ОСОБА_5 керував чотирма заправками, займав посаду майстра. На той момент пальне не завозилося, завозився газ, який за вказівкою ОСОБА_5 реалізовувався цивільним за рублі. ОСОБА_5 приїжджав з представниками ФСБ.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 показала, що вона працює на АЗС більш десяти років. З 2015 року вона перевелась з с. Огурцівка Харківської області на заправку в с. Петропавлівці. Підчас окупації в серпні 2022 року бензину не було, завозився газ. ОСОБА_5 , якого було призначено майстром мережі заправок, дав вказівку брати оплату в рублях.

Покази свідка ОСОБА_9 зводилися до того, що ОСОБА_5 під час окупації Куп`янської та Шевченківської територіальних громад Харківської області очолив автозаправні станції АТ «Укргазвидобування» Куп`янського району та продовжував працювати на посаді майстра, їздив до м. Куп`янська Харківської області на наради.

Аналізуючи покази свідків, які були допитані під час судового розгляду, суд розцінює їх показання як правдиві, оскільки вони логічні, послідовні, узгоджуються між собою, перед допитом свідки попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Крім того, покази свідків відповідають іншим дослідженим в судовому засіданні доказам, які підтверджують винуватість ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення , а саме:

-распоряжением, так званого «главы Военно-гражданской администрации Харьковской области» від 02.09.2022 №рг-119/22 о передаче под внешнее управление», яким ОСОБА_10 мовою оригіналу «передал в управление и распоряжение имущество автозаправочных комплектов №3,12,13,16 ПАО "Укргаздобыча" которые расположены по адресам: Харьковская область, с. Огурцовка, ул. Шевченко, 2-з, Харьковская область, с. Петропавловка, ул. Молодановская, 1а, Харьковская область, с. Новоосиново,

ул. Казанцева, 23, Харьковская область, город Купянск, ул. Харьковская, 113,

ООО "ОКТАН+" в лице генерального директора ОСОБА_5 , (а.с.138, т.1);

- протоколом огляду предметів від 24.12.2024, відповідно до якого об`єктом огляду є «распоряжение, главы Военно-гражданской администрации Харьковской области» від 02.09.2022 №рг-119/22, (а.с.174, т.1);

- постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів від 26.12.2024, відповідно до якої визнано речовими доказами по кримінальному провадженню

№42022222110000059 від 11.10.2022, за ч. 4 ст. 111-1 КК України,

наступне: - «Распоряжение Главы Военно-гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_10 від 02.09.2022 року №РГ-119/22 на 1 аркуші, (а.с.175, т.1);

- протоколом огляду предметів від 26.12.2024, відповідно до якого представником філії ОСОБА_11 були надані для огляду та вилучення інкасаторська сумка, опечатана пломбою АЗС №3, в якій перебувають грошові кошти, отримані внаслідок незаконної торгівлі на АЗС №3 (256 4000 російських рублів), які були передані на зберігання до Дніпровського макрорегіонального управління Пр АТ «ПриватБанк», (а.с.170, т.1);

- постановою про визнання і приєднання до справи речових доказів від 24.12.2024, відповідно до якої грошові кошти отримані внаслідок незаконної торгівлі на АЗС №3 (256 4000 російських рублів) визнано речовими доказами, та визначено подальше їх зберігання відповідно до Постанови КМУ №1104 від 19.11.2012, (а.с.171, т.1);

- актом прийому-передачі майна на зберігання від 23.12.2024, відповідно до якого грошові кошти отримані внаслідок незаконної торгівлі на АЗС №3 (256 400 російських рублів) були передані на зберігання до АТ«ПриватБанк», (а.с.173, т.1).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в межах висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Суд, провівши у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, забезпечивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши, надані сторонами кримінального провадження докази, давши їм, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, належну оцінку, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні дій за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до положень ст.ст. 22, 26 КПК України, суд не вбачає підстав визнавати докази недопустимими, оскільки вони зібрані у порядку, встановленому КПК України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Оцінивши в сукупності, досліджені судом докази, дії ОСОБА_5 суд вважає правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 111-1 КК України як вчинення діяння, спрямованого на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що на час вчинення кримінального правопорушення, він мав громадянство України, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, суспільної небезпечності та наслідки вчиненого ним злочину, який віднесений до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, слід призначити покарання у виді реального позбавлення волі із застосуванням передбаченого санкцією ч.4 ст. 111-1 КК України додаткового покарання. Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді строкового позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виходячи з обставин вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність позбавити обвинуваченого права обіймати права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, в суб`єктах господарювання будь-якої форми власності або органах, що надають публічні послуги, в тому числі посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також займатися господарською діяльністю, оскільки він вчинив суспільно небезпечне кримінальне правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, справедливим і співмірним вчиненому злочину.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Заходи забезпечення кримінального провадження у види арешту майна залишити в силі.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання щодо речових доказів, судом вирішується у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення в тому числі й умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину.

Відтак, грошові кошти (256 400 російських рублів), які отримані внаслідок незаконної торгівлі на АЗС №3 філії УПГГК, визначені постановою про визнання речовими доказами від 24.12.2024, передані на відповідальне зберігання Дніпровському макрорегіональному управлінню «ПриватБанк» підлягають спеціальній конфіскації у власність держави.

Перевірка та обґрунтування судом дотримання прав підозрюваного, обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей здійснення спеціального судового провадження (in absentia).

На виконання положень ч. 5 ст. 374 КПК України, суд, підтверджує здійснення стороною обвинувачення та судом всіх можливих передбачених законом заходів щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження повідомлення про підозру відбулось 03.03.2023 із дотриманням норм КПК України, ОСОБА_5 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України.

Письмове повідомлення про підозру 03.03.2023. опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур`єр» № 46 (7444) від 07.03.2023. В засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора було опубліковано повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 .

Постановою слідчого від 16.03.2023 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022222110000059 від 11.10.2022 відносно підозрюваної ОСОБА_5 .

Відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження даних ОСОБА_5 неодноразово викликалася до слідчого (прокурора), у тому числі шляхом розміщення відповідних оголошень в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (в газеті "Урядовий кур`єр") і на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою суду від 28.10.2025 постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №42022222110000059 від 11.10.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Повістки про виклики ОСОБА_5 на стадії судового провадження були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті "Урядовий кур`єр", на веб-сайті Індустріального районного суду міста Харкова та надсилалися на останню відому адресу проживання обвинуваченого. З моменту опублікування повістки про виклик у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні згідно ч.3 ст.323 КПК України здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), який показань суду не надавав, будь-яких клопотань від останнього не надходило.

Особиста присутність особи у судовому процесі, виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь - якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок. Так, у рішенні «Медєніца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»).

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який повинен був знати про розпочате щодо нього кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед судом за вчинення діяння та захищати себе безпосередньо у суді, а також свідчать про його намір на ухилення від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченого від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з гарантій презумпції невинуватості.

Кримінальне провадження здійснювалось за обов`язкової участі захисника. Обвинувачений під час судового розгляду був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом були вжиті всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Вимоги статей 323, 297-5 КПК України при розгляді кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, здійсненого за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження - дотримані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, в суб`єктах господарювання будь-якої форми власності або органах, що надають публічні послуги, в тому числі посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також займатися господарською діяльністю на строк 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_5 за даним вироком рахувати з дня його фактичного затримання на виконання вироку суду.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, в суб`єктах господарювання будь-якої форми власності або органах, що надають публічні послуги, в тому числі посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також займатися господарською діяльністю, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 12.08.2025 – залишити без змін, до затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та приведення вироку до виконання.

Речові докази: «распоряжение Главы Военно-гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_12 від 02.09.2022 на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Застосувати спеціальну конфіскацію, звернувши на користь держави грошові кошти (256 400 російських рублів), які отримані внаслідок незаконної торгівлі на АЗС №3 філії УПГГК, визначені постановою про визнання речовими доказами від 24.12.2024, передані на відповідальне зберігання Дніпровському макрорегіональному управлінню «ПриватБанк».

Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченого та прокурору.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1