Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №643/6280/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/6280/26

Провадження № 2/643/5290/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання – Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут»,

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИВ:

КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», в інтересах якого діє представник Вініцький М.В., звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 75 246,41 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Харківської міської ради від 30.04.2025 № 813/25 «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 № 2918-III та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.

Місце проживання відповідачів зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_1 , відтак вони є споживачами наданих позивачем послуг. За вказаною адресою відкрито абонентський особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким здійснюється облік нарахувань та оплат.

Позивач стверджує, що відповідачам щомісяця нараховувалася плата за надані послуги та направлялися рахунки на їх оплату, однак унаслідок неповної та несвоєчасної оплати станом на 31.01.2026 у відповідачів утворилася заборгованість у сумі 75246,41 грн, з якої: 45789,99 грн —

за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.02.2015 по 31.01.2026; 25430,74 грн —

за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.12.2014 по 31.01.2026; 1853,29 грн —

за абонентське обслуговування за період з 01.04.2020 по 31.01.2026; 1180,63 грн — за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.04.2020 по 31.01.2026;

991,76 грн — за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.04.2020 по 31.01.2026.

Вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних позивачем не заявлено.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам запропоновано надати до суду заяви по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомили, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, заяв та клопотань від відповідачів не надходило.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідачів, повернулися до суду без вручення.

Враховуючи належне повідомлення відповідачів про дату, час і місце судового засідання, заяву представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, положення ч. 4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Як визначено ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, наведене положення слід розуміти так, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, коли його проголошення не відбувається, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення, навіть якщо фактичне вирішення справи відбулось у судовому засіданні, яким завершено її розгляд; при цьому незбіг дати судового засідання та дати ухвалення (складення повного) судового рішення не є порушенням прав учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Із наданих до позовної заяви документів судом встановлено, що місце проживання відповідачів зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та вони є споживачами послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання і водовідведення, які надаються позивачем. За вказаною адресою відкрито абонентський особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з наданим позивачем розрахунком суми заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість відповідачів станом на 31.01.2026 складає 75246,41 грн, з яких 45789,99 грн — за послуги з централізованого водопостачання, 25430,74 грн — за послуги з централізованого водовідведення, 1853,29 грн — за абонентське обслуговування, 1180,63 грн — за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та 991,76 грн — за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення. Із цього ж розрахунку вбачається, що нарахування здійснювалися виходячи з обсягу спожитих послуг, кількості зареєстрованих осіб та тарифів, чинних у відповідні розрахункові періоди, з урахуванням здійснених відповідачами оплат.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як визначено ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг, серед іншого, належать послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно з ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. При цьому за приписами абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 № 2918-III споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і з централізованого водовідведення.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які діяли до 01.05.2022, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до п. 11, 21 цих Правил плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а в разі його відсутності (несправності) — за нормативами (нормами) споживання, виходячи з кількості осіб, які проживають у житловому приміщенні.

Пунктом 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць; оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Плата виконавцю за таким договором складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та обсягу спожитих послуг, і плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808. Нарахування плати за абонентське обслуговування здійснювалося позивачем відповідно до п. 34 Правил № 690 та зазначеної постанови.

Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюються виконавцем такої послуги на підставі відповідного договору з співвласниками. За проведення зазначеного комплексу робіт позивачем нараховано відповідачам плату за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення; повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. Згідно зі ст. 67, 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що протягом усього періоду, за який заявлено до стягнення заборгованість, обидва відповідачі були повнолітніми особами та мали повну цивільну дієздатність (ч. 1 ст. 34 ЦК України), у зв`язку з чим підстави для розмежування періодів відповідальності відсутні, а заборгованість підлягає стягненню з них солідарно.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав відповідачам зазначені вище житлово-комунальні послуги. Водночас відповідачами не спростовано повноту та своєчасність надання позивачем цих послуг або відмову від їх отримання, а так само не спростовано правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості. Відтак у відповідачів виник обов`язок сплатити за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Оскільки відповідачі у справі участі не брали, відзиву не подали та із заявою про застосування позовної давності до суду не зверталися, правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності за власною ініціативою суд не має.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачами доводів позивача не спростовано, доказів оплати заборгованості або контррозрахунку суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4667 від 16.03.2026. Оскільки процесуальним законодавством не передбачено солідарного стягнення судових витрат, вони підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках.

Керуючись ст. 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 279, 280–283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги — задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 75 246 (сімдесят п`ять тисяч двісті сорок шість) грн 41 коп., з якої: 45789,99 грн — за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.02.2015 по 31.01.2026; 25430,74 грн — за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.12.2014 по 31.01.2026; 1853,29 грн — за абонентське обслуговування за період з 01.04.2020 по 31.01.2026; 1180,63 грн — за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.04.2020 по 31.01.2026; 991,76 грн — за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.04.2020 по 31.01.2026.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» судовий збір у розмірі 2662,40 грн, у рівних частках по 1331,20 грн з кожного.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, в особі філії «Харківзбут», код ЄДРПОУ 45929670, місцезнаходження: м. Харків, пр. Ювілейний, 28-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 04.09.2026.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА