Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №480/467/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року Справа № 480/467/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/467/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок його грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 52 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при звільненні позивача з військової служби відповідач нарахував не в повному обсязі грошову компенсацію за 52 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2023-2024 роки, не включивши до складу грошового забезпечення, з якого здійснювався розрахунок такої компенсації, додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, яку позивач отримував під час проходження служби як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення. Позивач вважає, що такою бездіяльністю відповідача порушено його право на мирне володіння майном.

Ухвалою суду від 30.01.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, позивача зобов`язано надати суду заяву про поновлення строку на звернення з цим позовом до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.

Ухвалою суду від 05.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

24.02.2026 надано відзив на позовну заяву. Заперечення відповідача зводяться до того, що відповідно до пункту 6 розділу XXI Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород). На переконання відповідача, винагорода, встановлена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому не може бути включена до бази для нарахування зазначеної компенсації.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 394/2026 від 19.05.2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 № 24-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 2886 від 01.06.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/467/26.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., який ухвалою від 02.06.2026 справу прийняв до свого провадження.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.10.2024 № 282, ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за:

- невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 8 календарних днів за 2023 рік;

- невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 30 календарних днів за 2024 рік;

- невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 14 календарних днів за 2024 рік, всього - 52 дні.

Листом від 08.01.2026 відповідач повідомив позивача, що додаткова грошова винагорода не враховується при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Також було надано картку особового рахунку позивача за період 2023-2024, відповідно до яких він отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри грошового забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок його виплати визначається Міністром оборони України.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення. У рік звільнення таких військовослужбовців за невикористану щорічну основну або додаткову відпустку виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні.

Постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено тарифну сітку та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців. Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що грошове забезпечення складається з посадового окладу; окладу за військовим (спеціальним) званням; щомісячних додаткових видів (підвищення, надбавки, доплати, винагороди постійного характеру, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України закріплені у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).

Пунктом 2 розділу I Порядку № 260 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення охоплює: щомісячні основні (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагорода за кібербезпеку та кіберзахист, премія); одноразові додаткові (винагороди, додаткова винагорода на період дії воєнного стану, допомоги).

Пунктом 6 розділу XXXI Порядку № 260 встановлено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" запроваджено додаткову винагороду військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання, у розмірі на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Ключовим у цьому спорі є питання правової природи додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, та можливості її врахування у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Вирішуючи це питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, в якій Суд констатував, що, на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт (пункт) 6 розділу XXXI Порядку № 260 не містить застережень щодо заборони урахування винагороди у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки. Навпаки, за приписами зазначеної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Верховний Суд у вказаній постанові дійшов висновку, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому входить до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, оскільки пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260 не містить жодних винятків щодо урахування таких винагород.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 240/31245/23 та від 30.10.2025 у справі № 240/33499/23, в яких Верховний Суд послідовно вказував, що додаткова винагорода за постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення і входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, якщо така винагорода виплачувалась військовослужбовцю перед звільненням.

В силу приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, належить виключно до одноразових додаткових видів грошового забезпечення та не підлягає урахуванню при розрахунку компенсації. За своїм характером ця винагорода нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісячно, що підтверджується картку особового рахунку позивача за період 2023-2024, а отже, має ознаки щомісячного додаткового виду грошового забезпечення. Посилання відповідача на пункт 6 розділу XXI Наказу № 260 (щодо допомоги на оздоровлення) є помилковим, оскільки правила обчислення допомоги на оздоровлення прямо виключають винагороди зі складу грошового забезпечення, тоді як пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин щодо компенсації за невикористані дні відпустки, такого застереження не містить.

Як встановлено судом, додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, виплачувалась позивачу під час проходження служби, зокрема щомісячно у 2023 - 2024 роках, що відповідачем не заперечується.

За таких обставин при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані 52 дні щорічної основної відпустки за 202-2024 рік відповідач був зобов`язаний урахувати суму додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, яку позивач отримував як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. При цьому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на викладене, суд визнає, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 52 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 52 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал