Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №480/2897/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року Справа № 480/2897/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2897/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вільшанської сільської ради і просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, яка полягає у неприйнятті належного рішення за результатами розгляду клопотання № 34 від 23.01.2026, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення сінокосіння та випасання худоби на території Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області;

- зобов`язати Вільшанську сільську раду Роменського району Сумської області повторно розглянути клопотання № 34 від 23.01.2026, подане в інтересах ОСОБА_1 , та прийняти за результатами його розгляду належне рішення відповідно до вимог чинного законодавства щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою або мотивованої відмови у його наданні;

- визнати протиправною бездіяльність Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, яка полягає у неприйнятті належного рішення за результатами розгляду клопотання № 36 від 23.01.2026, поданого в інтересах ОСОБА_2 , про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення сінокосіння та випасання худоби на території Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області;

- зобов`язати Вільшанську сільську раду Роменського району Сумської області повторно розглянути клопотання № 36 від 23.01.2026, подане в інтересах ОСОБА_2 , та прийняти за результатами його розгляду належне рішення відповідно до вимог чинного законодавства щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою або мотивованої відмови у його наданні.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що відповідач за результатами розгляду клопотання № 34 від 23.01.2026 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не прийняв належного рішення у формі надання дозволу або мотивованої відмови, а лише повідомив про результати голосування депутатів. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить зобов`язати відповідача повторно розглянути його клопотання.

Ухвалою суду від 28.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 28.04.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Вільшанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії роз`єднано. Виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання протиправною бездіяльність Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, яка полягає у неприйнятті належного рішення за результатами розгляду клопотання № 36 від 23.01.2026, поданого в інтересах ОСОБА_2 , про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення сінокосіння та випасання худоби на території Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області та зобов`язання Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області повторно розглянути клопотання № 36 від 23.01.2026, подане в інтересах ОСОБА_2 , та прийняти за результатами його розгляду належне рішення відповідно до вимог чинного законодавства щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою або мотивованої відмови у його наданні.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву до суду не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

23.01.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Кузь Олександр Миколайович звернувся до Вільшанської сільської ради з клопотанням № 34 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення сінокосіння та випасання худоби із земель сільськогосподарського призначення на території Вільшанської сільської ради.

Вказане клопотання надійшло до відповідача 26.01.2026.

За результатами його опрацювання відділом земельних відносин, архітектури, ЖКГ, НС та комунальної власності підготовлено проєкт рішення про надання ОСОБА_1 відповідного дозволу.

24.02.2026 на засіданні 68 сесії Вільшанської сільської ради 8 скликання зазначений проєкт рішення поставлено на поіменне голосування, за результатами якого "за" проголосували 0 депутатів, "проти" - 0, "утрималися" - 14, у зв`язку з чим рішення не прийнято.

Листом від 25.02.2026 № 02-26/61 Вільшанська сільська рада повідомила представника позивача про результати розгляду клопотання та неприйняття рішення.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неприйняття належного рішення за результатами розгляду клопотання протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою статті 34 ЗК України встановлено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

За змістом статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок, крім передбачених законом випадків, здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною першою статті 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається, зокрема, на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки, крім поділу та об`єднання, та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Згідно з частиною другою статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально, у разі вилучення земельної ділянки.

Органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини третьої статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, наведеною нормою визначено як строк розгляду відповідного звернення, так і вичерпні варіанти рішення, яке уповноважений орган має прийняти за результатами його розгляду, - надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або надання мотивованої відмови у його наданні.

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За приписами частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої статті 59 цього Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, питання щодо надання земельної ділянки комунальної власності у користування, а також надання дозволу на розроблення документації із землеустрою належить до компетенції відповідної сільської ради та вирішується нею на пленарному засіданні шляхом прийняття рішення.

При цьому сам факт винесення відповідного питання на пленарне засідання та проведення голосування не є самостійним способом вирішення заяви, передбаченим статтею 123 ЗК України. Результатом розгляду такої заяви має бути прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні.

Як встановлено судом, клопотання № 34 від 23.01.2026 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки надійшло до Вільшанської сільської ради 26.01.2026.

За результатами опрацювання вказаного клопотання відповідачем було підготовлено проєкт рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою.

24.02.2026 на засіданні 68 сесії Вільшанської сільської ради 8 скликання зазначений проєкт рішення поставлено на поіменне голосування, за результатами якого "за" проголосувало 0 депутатів, "проти" - 0, "утрималися" - 14. У зв`язку з цим рішення радою не прийнято.

Листом від 25.02.2026 № 02-26/61 представника позивача повідомлено про результати голосування та про те, що рішення за відповідним проєктом депутатами не прийнято.

Суд зазначає, що саме по собі винесення питання на розгляд пленарного засідання ради та проведення голосування не свідчить про належне вирішення поданого клопотання.

Приписами частини третьої статті 123 ЗК України передбачено обов`язок органу місцевого самоврядування за результатами розгляду відповідної заяви прийняти одне з двох рішень - надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надати мотивовану відмову у його наданні.

Такий результат голосування, за якого проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів, не є ні рішенням про надання дозволу, ні мотивованою відмовою у його наданні.

При цьому вирішення питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції ради та відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення.

Лист Вільшанської сільської ради від 25.02.2026 № 02-26/61 має інформаційний характер, оскільки лише повідомляє про результати поіменного голосування, та не є рішенням ради, яким вирішено по суті клопотання позивача.

Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм права викладений Верховним Судом.

Так, у постанові від 09.07.2020 у справі № 454/160/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, коли за наслідками розгляду заяви проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів, а рішення про відмову із зазначенням відповідних мотивів радою не приймалося, відсутні підстави вважати відповідне звернення вирішеним у встановленому законом порядку. Верховний Суд наголосив, що протокол пленарного засідання та результати голосування лише фіксують волевиявлення депутатів та не є актом органу місцевого самоврядування, яким вирішується земельне питання по суті.

Крім того, у постанові від 12.05.2026 у справі № 240/11952/25 Верховний Суд, застосовуючи положення частини третьої статті 123 ЗК України, дійшов висновку, що ненадання органом місцевого самоврядування у встановлений строк дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні є невиконанням покладеного на нього законом обов`язку. Верховний Суд зазначив, що частина третя статті 123 ЗК України передбачає вичерпні варіанти вирішення відповідної заяви та не допускає інших способів її вирішення по суті.

Також Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що ефективним способом захисту у випадку неприйняття передбаченого законом рішення є зобов`язання відповідного органу місцевого самоврядування повторно розглянути заяву на пленарному засіданні та прийняти одне з рішень, передбачених частиною третьою статті 123 ЗК України.

Отже, після закінчення встановленого частиною третьою статті 123 ЗК України місячного строку та станом на час звернення позивача до суду відповідачем не було прийнято жодного з передбачених цією нормою рішень, що свідчить про допущення Вільшанською сільською радою протиправної бездіяльності.

Суд зауважує, що свобода волевиявлення окремих депутатів під час голосування не звільняє сільську раду як колегіальний суб`єкт владних повноважень від виконання покладеного на неї законом обов`язку щодо вирішення відповідного питання у встановленій законом формі.

Водночас суд не погоджується з доводами позивача в частині наявності у нього як учасника бойових дій переважного права на одержання земельної ділянки саме для сінокосіння та випасання худоби.

Так, пунктом 14 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено першочергове відведення учасникам бойових дій земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Відведення земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби зазначеною нормою не передбачено.

Разом з тим наведене не впливає на обов`язок відповідача розглянути подане позивачем клопотання в порядку статті 123 ЗК України та прийняти за результатами його розгляду передбачене законом рішення.

Таким чином, суд визнає про задоволення позовних вимог.

Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, яка полягає у неприйнятті належного рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення сінокосіння та випасання худоби на території Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області.

Зобов`язати Вільшанську сільську раду Роменського району Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки та прийняти за результатами його розгляду рішення відповідно до частини третьої статті 123 Земельного кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал