Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №444/4245/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4245/25

Провадження № 2/444/361/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

27 серпня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та стягнення трьох процентів річних у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та стягнення трьох процентів річних у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Радехівського районного суду Львівської області від 11.04.2023 року у справі №446/836/20 та ухвалою Львівського апеляційного суду від 19.07.2023 року було стягнено з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 кошти в сумі 107 072,00 гривень, що становить суму завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, а також витрат на правову допомогу, які понесені внаслідок ДТП спричиненої з вини ОСОБА_2 .

На підставі виданого Радехівським районним судом виконавчого листа від 19.09.2023 року Жовківським відділом державної виконавчої служби були відкриті виконавчі провадження ВП № 73274878, № ВП73274530 та ВП 73276664 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 107 072,00 гривень.

За період 2023-2025 років ОСОБА_2 на погашення наявної заборгованості жодних коштів не сплатив, що підтверджується листом наданим Жовківським відділом державної виконавчої служби. Відтак до теперішнього часу боржником ОСОБА_2 встановлені рішенням суду грошові кошти стягувачу ОСОБА_3 не повернуті, що вказує на порушення боржником покладених на нього зобов`язань щодо сплати коштів.

За період, що пройшов від ухвалення судового рішення в справі №446/836/20 відбулося знецінення грошової одиниці гривні.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно бази даних рівень інфляції за жовтень-грудень 2023 року становив 102,0%, у 2024 році -1 12,0%, за січень-вересень 2025 року - 106,4%.

Станом на 01.10.2023 року заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 становила 107 072,00 гривень.

Враховуючи рівень інфляції за жовтень-грудень 2023 року, а саме 10520% сума заборгованості на кінець року становила 109 213,00 гривень (107072,00x102,0). За 2023 рік ОСОБА_2 заборгованості не відшкодував. Відтак на початок 2024 року загальна сума заборгованості з врахуванням інфляційних становила 109 213,00 гривень.

Враховуючи рівень інфляції у 2024 році, а саме 112,0% сума заборгованості на кінець 2024 року становила 122318,56 гривень (109 213,00x112,0,0%). За 2024 рік ОСОБА_2 заборгованості не відшкодував. Відтак на початок 2025 року загальна сума заборгованості з врахуванням інфляційних становила 122318,56 гривень.

Враховуючи рівень інфляції у 2025 році, а саме за січень-вересень 2025 року 106,4 % заборгованість станом на початок жовтня 2025 року становила 130 146,94 гривень (122 318,56 гривень х106,4%). За 2025 рік ОСОБА_2 заборгованості не відшкодував. Відтак станом на 01 жовтня 2025 року загальна сума заборгованості становила 130 146, 94 гривень.

Відтак розмір інфляційних втрат станом на 01 жовтня 2025 року становить 23 074,94 гривень (130 146,94 – 107 072,00).

Розрахунок 3% річних за період 2023-2025 років проводиться за формулою: ( сума боргу) х 0,03:365 (кількість днів у році) х на кількість прострочених днів.

Відтак маємо наступний розрахунок -107 072,00 гривень (сума боргу на початок жовтня 2023 року) х 0,03: 365 днів х 730 днів, що дорівнює 6424,32 гривень.

З врахуванням викладеного ОСОБА_3 має право на відшкодування ОСОБА_2 матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів в сумі 23074,94 гривень та стягнення трьох процентів річних в сумі 6424,32 гривень у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду про стягнення грошових коштів, а всього коштів на суму 29499,26 гривень.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальні втрати від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів в сумі 23 074,94 гривень та трьох процентів річних в сумі 6424,32 гривень у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду про стягнення грошових коштів, а всього кошти в сумі 29499,26 гривень.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 16.12.2025 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в судове засідання.

В судовому засіданні 27.08.2026 року представник позивача – адвокат Лущанець М.В., позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 27.08.2026 року позовні вимоги заперечив, оскільки в нього на утриманні є діти. Додатково зазначив, що він відбував покарання за вироком суду та не заперечує щодо сплати коштів, які стягнуті з нього вироком суду. Ствердив, що буде добровільно перераховувати такі кошти частинами, оскільки одноразово не може таких коштів повернути позивачу.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як встановлено під час розгляду справи та визнається сторонами, з відповідача ОСОБА_2 вироком Радехівського районного суду Львівської області у справі №446/836/20 стягнуто на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду та витрати на правничу допомогу на загальну суму 107 072,00 грн.

На підставі виданого Радехівським районним судом виконавчого листа від 19.09.2023 року Жовківським відділом державної виконавчої служби були відкриті виконавчі провадження ВП № 73274878, № ВП73274530 та ВП 73276664 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 107 072,00 гривень.

Однак, як встановлено із листа начальника Жовківського відділу державної виконавчої службу у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Р.Синицької від 09.07.2025 року, 13.09.2024 року державним виконавцем було скеровано постанову на звернення стягнення на доходи боржника, але коштів не надходило. Державним виконавцем скеровано запит до Городоцького виправного центру №131 щодо надання інформації про відрахування коштів з доходів боржника. 22.01.2025 року у Відділ надійшов лист з Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» про те, що стягнення з ОСОБА_2 не проводяться у зв`язку із звільненням з установи 09.12.2024 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Таким чином, наявність судового рішення про стягнення основного боргу за договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи те, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу, тому наявні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 Цивільного кодексу України.

При цьому інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 902/330/17, від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 не виконав судове рішення щодо стягнення з нього заподіяної позивачу шкоди та витрат на правничу допомогу в сумі 107 072 грн. 00 коп., на підставі положень статті 625 ЦК України у позивача ОСОБА_3 виникло право вимагати у відповідача сплатити суму нарахованих інфляційних втрат за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Предметом позову у цій справі є стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України у зв`язку з неналежним виконанням вироку суду.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наведених позивачем розрахунків встановлено, що позивачем з огляду на несвоєчасне виконання вироку суду, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано інфляційні втрати у розмірі 23 074,94 грн. та 3% річних 6424,32 грн., а всього на суму 29 499,26 грн.

Перевіривши вказані позивачем дані та наявні в матеріалах справи докази, суд погоджується із зазначеним розрахунком позивача.

Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, власного розрахунку суду не надано.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено на користь позивача коштів у розмірі, встановленому вироком суду у справі № 446/836/20, суд вважає, що за наведеними вище приписами закону у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді пред`явлення вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, а тому, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача 23 074,94 гривень інфляційних втрат та трьох процентів річних в сумі 6424,32 гривень, а всього коштів в сумі 29499,26 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1212,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 82, 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 інфляційні втрати у розмірі 23 074 (двадцять три тисячі сімдесят чотири) гривні 94 коп. та 3% річних 6424 (шість тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 32 коп., а всього на суму 29 499 (двадцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1212 (одна тисяча двісті дванадцять) гривень 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено 01.09.2026 року

Суддя: Олещук М. М.