Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №420/18205/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеського апеляційного суду, в якому просить:

- Визнати протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо нарахування суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у виданих ОСОБА_1 довідках про суддівську винагороду №06-27/14/2026 та №06-27/15/2026, обчисленої з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.

- Зобов`язати Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025”, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн., розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року.

- Зобов`язати Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку та нарахуванню щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026”, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3328 грн., розмір якого встановлено на 1 січня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Вищої ради правосуддя № 55/0/15-23 від 16 лютого 2023 року позивачку, під час здійснення правосуддя в Одеському апеляційному суді в порядку відрядження, було звільнено з посади судді Херсонського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом № 25-ос від 20 лютого 2023 року позивачку відраховано зі штату Одеського апеляційного суду 21 лютого 2023 року у відставку.

21.02.2023 року відповідач видав позивачці довідку за № 06-29/2/2023 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці. У цій довідці зазначений розмір суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.

З 22 лютого 2023 року позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки частиною 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги береться лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, який станом на 01.01.2025 року становив 3028 грн, а станом на 01.01.2026 року становив 3328 грн., а не 2102 грн, як зазначено в довідці про суддівську винагороду за № 06-29/2/2023, яку видав відповідач 21.02.2023 року, позивач звернулася до Одеського апеляційного суду із заявою про надання їй довідки про суддівську винагороду судді, яка працює на відповідній посаді із застосуванням при обчисленні розміру суддівської винагороди, прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Відповідач листом від 04.05.2026 р. вих. № 02-02/31/2026 повідомив, що посадові оклади працюючих суддів затверджуються Штатними розписами на відповідний рік. Штатні розписи Одеського апеляційного суду на 2025 та 2026 рік затверджено Головою Державної судової адміністрації України, та посадові оклади суддів на 2025, 2026 рік затверджено із застосуванням обмежень, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Станом на дату звернення позивачки зміни до штатних розписів Одеського апеляційного суду на 2025 та 2026 рік в частині розміру посадового окладу судді не вносилися. У зв`язку з наведеним відповідач повідомив про відсутність підстав для видачі довідки про розмір суддівської винагороди із розрахунку посадового окладу, не встановленого затвердженим штатним розписом, та надав довідки про суддівську винагороду №06-27/14/2026 та №06-27/15/2026, які є ідентичними з довідкою № 06-29/2/2023 від 21 лютого 2023 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 01.07.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя № 55/0/15-23 від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 , під час здійснення правосуддя в Одеському апеляційному суді в порядку відрядження, було звільнено з посади судді Херсонського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с.6-7).

Наказом Одеського апеляційного суду № 25-ос від 20 лютого 2023 року суддю Херсонського апеляційного суду (відряджену до Одеського апеляційного суду) ОСОБА_1 відраховано зі штату Одеського апеляційного суду 21 лютого 2023 року у відставку (а.с.8).

21.02.2023 року Одеський апеляційний суд видав позивачці довідку за № 06-29/2/2023 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці. У цій довідці зазначений розмір суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн (а.с.9).

З 22 лютого 2023 року позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

04.05.20206 року позивачка звернулася до Одеського апеляційного суду із заявою про надання їй довідок про суддівську винагороду судді, яка працює на відповідній посаді, із застосуванням при обчисленні розміру суддівської винагороди, прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 у розмірі 3028 грн та Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн (а.с.10).

Відповідач листом від 04.05.2026 р. вих. № 02-02/31/2026 повідомив, що посадові оклади працюючих суддів затверджуються Штатними розписами на відповідний рік. Штатні розписи Одеського апеляційного суду на 2025 та 2026 рік затверджено Головою Державної судової адміністрації України, та посадові оклади суддів на 2025, 2026 рік затверджено із застосуванням обмежень, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Станом на дату звернення зміни до штатних розписів Одеського апеляційного суду на 2025 та 2026 рік в частині розміру посадового окладу судді не вносилися (а.с.11).

Відповідачем видано позивачці довідку № 06-27/14/2026 від 04.05.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 року, в якій зазначено розмір суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (а.с.12).

Також відповідачем видано позивачці довідку № 06-27/15/2026 від 04.05.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026 року, в якій зазначено розмір суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (а.с.13).

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 2 червня 2016 року №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон №1402-VI) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно статті 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років;

дітей віком від 6 до 18 років;

працездатних осіб;

осіб, які втратили працездатність.

Отже, зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Необхідно зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” разом із встановленням на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн був застосований такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн (абзац 4 ст.7), та абзацом 5 вказаної статті установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Отже, згідно абзацу 5 ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого залишився на рівні, встановленому на 31.12.2025 року, становить 2102,00 грн.

Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд наголошує, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2025 року (3028,00 грн) та на 01 січня 2026 року (3328,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн; прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року), на підставі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та на підставі статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік , є протиправною.

Приймаючи Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" в частині, що визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України.

При цьому, суд враховує, що колегія суддів Верховного Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці, та сформувала такий висновок:

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, Верховний Суд у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 виснував, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а в даному випадку станом на 01.01.2024 р. - 3028,00 грн.

З урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25, які суд враховує відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, повертаючись до обставин даної справи, суд доходить висновку, що Одеським апеляційним судом протиправно не було враховано у виданих позивачу довідках від 04.05.2026 року № 06-27/14/2026 та від 04.05.2026 року № 06-27/15/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2025 р. у розмірі 3028 грн. та на 01.01.2026 р. у розмірі 3328,00 грн відповідно.

Окрім викладеного, суд також бере до уваги, що Законом України № 4905-IX від 09.06.2026 року частину третю статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено абзацом такого змісту: "Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Вказані зміни до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" лише підтверджують правильність висновків Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25, та остаточно усувають можливість неоднозначного тлумачення зазначеної норми закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачці всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2622,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського апеляційного суду (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, буд.24-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 42268321) – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо нарахування суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у виданих ОСОБА_1 довідках про суддівську винагороду №06-27/14/2026 та №06-27/15/2026, обчисленої з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.

Зобов`язати Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025”, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн., розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року.

Зобов`язати Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026”, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3328 грн., розмір якого встановлено на 1 січня 2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2622,40 грн. (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів