Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №400/872/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 р. № 400/872/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеного розміру додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168) за періоди участі у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (з 05.02.2023 по 18.07.2023, з 05.09.2023 по 08.01.2024, з 12.01.2024 по 01.07.2025, з 13.07.2025 по 03.01.2026) в розрахунку 100000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримані суми додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць за періоди участі у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (з 03.09.2023 по 16.10.2023, з 08.11.2023 по 26.11.2023, з 13.01.2024 по 28.01.2024, з 20.02.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025), в розрахунку 100000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту першого Постанови № 168, в розрахунку 100000 грн на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення у період часу з 16.10.2023 по 25.10.2023 та з 25.10.2023 по 07.11.2023;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у відповідності до пункту першого Постанови № 168, в розрахунку 100000 грн на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення у період часу з 16.10.2023 по 25.10.2023 та з 25.10.2023 по 07.11.2023;

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової винагороди в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного (батарейного) опорного пункту включно, передбаченої Постановою № 168, за періоди участі у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного (батарейного) опорного пункту включно, (з 01.04.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025) в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову винагороду в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного (батарейного) опорного пункту включно, передбаченої Постановою № 168 за періоди участі у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного (батарейного) опорного пункту включно, (з 01.04.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025) в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) та пункту 1 Примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до неї (з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24) при обчисленні у період з 18.06.2025 по 20.11.2025 включно грошового забезпечення позивача (посадового окладу та окладу за військовим званням, відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 14 указаної Постанови;

зобов`язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити позивачу за період з 18.06.2025 по 20.11.2025 включно з урахуванням проведених раніше виплат належні суми грошового забезпечення (посадовий оклад та оклад за військовим званням, відсоткову ставку за вислугу років, премії, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік), обчисливши його із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 (з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 1 січня 2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

02.02.2026 позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову шляхом викладення другого пункту прохальної частини позову в такій редакції:

« 2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеного розміру додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за періоди участі у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (з 03.09.2023 по 16.10.2023, з 08.11.2023 по 26.11.2023, з 13.01.2024 по 28.01.2024, з 20.02.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025) в розрахунку 100000 грн. на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.»

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за період його військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у періоди з 03.09.2023 по 16.10.2023, з 08.11.2023 по 26.11.2023, з 13.01.2024 по 28.01.2024, з 20.02.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025 він брав участь у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій. Тому відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплатити йому за вказані період додаткову грошову допомогу, установлену Постановою № 168, в розмірі 100000,00 грн щомісячно. Однак, ця винагорода йому не була виплачена в повному розмірі. Також відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, в розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення за період з 16.10.2023 по 25.10.2023 та з 25.10.2023 по 07.11.2023. Водночас відповідальною особою за облік особового складу відповідача не вівся облік сумарно обчислених днів участі позивача у бойових діях та заходах із забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування російської збройної агресії, що призвело до ненарахування на невиплати йому одноразової грошової допомоги у сумі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань, у періоди часу з 01.04.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025. Крім цього, відповідач протиправно визначав у періоди з 18.06.2025 по 20.11.2025 його посадовий оклад та окладу за військовим (спеціальним) званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018, а не з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом відповідно на 1 січня відповідного року відповідно до пункту 4 Постанови № 704. Як наслідок, відповідач виплатив йому не в повному обсязі його грошове забезпечення за вказаний період.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

29.01.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі, а також про рекомендування позивачу подати до суду відповідь військової частини НОМЕР_1 з усіма додатками на адвокатський запит адвоката Мукоїда В`ячеслава Станіславовича від 26.01.2026, надісланий військовій частині НОМЕР_1 поштовим відправленням № 2105000878174, і про витребування у відповідача:

а) копії (витягу) наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зі списків та грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 з листопада 2025 року;

б) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 05.02.2023 по 20.11.2025 із зазначенням розміру всіх видів грошового забезпечення.

У встановлені судом строк сторони вищенаведені докази не подали, про причини їх ненадання суд не повідомили.

02.02.2026 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову, про витребування доказів та клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 прийнято заяву представника позивача від 02.02.2026 про зміну предмета позову, задоволено клопотання представника позивача від 02.02.2026 про долучення доказів, частково задоволено його клопотання про витребування у відповідача доказів, а саме:

а) копії (витяги) усіх наказів командира військової частини НОМЕР_1 , прийнятих стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 05.02.2023 по 20.11.2025;

б) копії довідок військово-лікарських комісій, виданих на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за період з 05.02.2023 по 20.11.2025;

в) довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у бойових діях в районах ведення воєнний (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин за формою, визначеною дорученням Міністра оборони України від 20.02.2025 № 999/уд.

10.05.2026 відповідач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду частину витребуваних доказів, а щодо інших надав пояснення щодо їх відсутності.

Представник позивача подав 01.05.2026 до суду клопотання про застосування до відповідача заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення для дослідження деяких доказів та про застосування відносно відповідача заходів процесуального примусу у виді штрафу.

16.06.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника позивача від 01.05.2026 та про витребування у відповідача доказів.

У встановлений судом строк відповідач не надав витребуванні в нього докази, про причини їх не надання не повідомив.

Ухвалою від 20.07.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд повторно витребував у відповідача відповідні докази та рекомендував позивачу надати деякі докази.

Позивач не надав суду рекомендовані для подання докази, натомість відповідач 21.08.2026 надіслав до суду витребувані в нього докази.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріли справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач у період з 03.09.2023 по 21.11.2025 проходив військову службу за призовом у відповідача, що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.09.2023 № 246 і від 21.11.2025 № 325.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2025 № 642/70/6698 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач у періоди 03.09.2023 по 16.10.2023, з 08.11.2023 по 26.11.2023, з 13.01.2024 по 28.01.2024, з 20.02.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у відповідних районах ведення бойових дій.

Згідно з довідкою відповідача від 31.10.2023 № 642/3664 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивач 15.10.2023 одержав вибухову травму та отруєння невідомим газом бойового походження при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 .

Внаслідок отриманого поранення 15.102.2023 він перебував на стаціонарному лікуванні з 16.10.2023 по 25.10.2023 у КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради та з 25.10.2023 по 07.11.2023 в ТОВ «СОНЯЧНИЙ», що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого відповідно від 25.10.2023 № 31955/17979 КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради та від 07.11.2023 № 1440 ТОВ «СОНЯЧНИЙ».

Згідно з наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.10.2023 № 293, від 08.11.2023 № 318, від 26.11.2023 № 338, від 13.01.2024 № 15, від 28.01.2024 № 32, від 20.02.2024 № 55, від 06.05.2025 № 126 і від 15.05.2025 № 135 позивач вважався таким, що вибув у госпіталь, у періоди з 16.10.2023 по 08.11.2023, з 26.11.2023 по 12.01.2024, з 28.01.2024 по 20.02.2024 та з 06.05.2025 по 14.05.2025.

Крім того у період з 18 по 29 грудня 2024 року відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.12.2024 № 370 і від 30.12.2024 № 382 позивач перебував у щорічній основній відпустці.

У довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2025 № 2025-1107-1359-5973-3 зазначено, що травма, захворювання позивача (наслідки повторних мінно-вибухових травм 15.10.2023, 26.08.2024, 17.04.2025) пов`язані із захистом Батьківщини, травма відноситься до легких.

Представник позивача надіслав 26.01.2026 відповідачу адвокатський запит про проведення позивачу перерахунку грошового забезпечення та виплатити недоотриманні ним суми за період служби у відповідача рекомендованим листом з описом.

За твердженням позивача відповідач відповіді на цей запит не надав.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Враховуючи гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а, від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.

Відповідно до частини першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, право на звернення до суду щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців становить три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні з військової служби.

У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Водночас у постанові від 26.05.2026 у справі № 340/5721/25 Верховний Суд наголосив на тому, що як норми національного законодавства, так і міжнародні стандарти покладають на роботодавця чіткий обов`язок забезпечити працівникові повну, своєчасну та зрозумілу інформацію про склад, розмір і підстави нарахування та виплати заробітної плати.

У матеріалах справи відсутні відомості та докази про ознайомлення позивача відповідачем з відомостями про склад, розмір і підстави нарахування та виплати йому грошового забезпечення за спірний період.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням строків звернення до адміністративного суду.

Щодо безпосередньо спірних правовідносин суд зазначає таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац перший частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Абзацами другим і четвертим пункту 11 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» доповнено Постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів». Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Наказом Міністерства оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718, (застосовується з 24.02.2022) внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі – Порядок № 260) шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення, якими надав тлумачення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов`язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.

У пункті 1 Окремого доручення, яке діяло упродовж спірного періоду, Міністр оборони України визначив, що «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» охоплює виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Пунктом 3 Окремого доручення установлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233, який набрав чинності 31.01.2023, Порядок № 260 доповнено розділом XXXIV, яким врегульовано порядок виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Відповідно до абзаців першого-тринадцятого пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень – тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі – бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно з пунктами 1 і 2 розділу XXXVII Порядку № 260 на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;

на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;

на території противника.

2. Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій або бойове донесення;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.

У постановах від 27.03.2025 у справі № 340/3094/24 і від 18.03.2026 у справі № 420/7065/24 Верховний Суд сформував правовий висновок, що вирішальним для набуття права на збільшену додаткову винагороду є не лише формальне віднесення території до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, а насамперед характер виконуваних військовослужбовцем завдань, ступінь залучення до бойової діяльності та реальні умови проходження служби.

У постановах від 06.08.2024 у справі № 400/10311/23, від 27.02.2025 у справі № 340/3447/23 і від 29.04.2026 у справі № 520/17193/23 Верховний Суд вказав на те, що документальним підтвердженням можуть слугувати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.

Водночас у постанові від 06.05.2026 у справі № 520/22190/23 Верховний Суд виснував, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України не є безумовною підставою для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої постановою №168, за весь указаний період, оскільки така довідка може бути видана не лише для цілей підтвердження права на отримання винагороди, установленої постановою № 168, а й з іншою метою, відмінною від тієї, з приводу якої виникли спірні правовідносини. Разом з тим, періоди, зазначені у довідці, не виключають участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що дає право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, проте періоди проходження особою служби, які не внесені до неї, виключають таке право.

У позовній заяві як доказ на обґрунтування його позовних вимог щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн за періоди з 03.09.2023 по 16.10.2023, з 08.11.2023 по 26.11.2023, з 13.01.2024 по 28.01.2024, з 20.02.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025 позивач вказав лише довідку військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2025 № 642/70/6698 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Однак, як вище суд вже зазначав, такі довідки не є безумовною підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн та одноразової винагороди в розмірі 70000,0 грн, установлених Постановою № 168.

Відповідно до рапортів командира десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в якому проходив військову службу позивач, що додані до заяви відповідача від 21.08.2026, позивач брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, в такі періоди:

з 21.09.2023 по 23.09.2023, з 27.09.2023 по 29.09.2023;

з 01.10.2023 по 05.10.2023, з 09.10.2023 по 11.10.2023, з 14.10.2023 по 15.10.2023;

з 06.04.2024 по 26.04.2024;

з 01.05.2024 по 31.05.2024;

з 01.06.2024 по 30.06.2024;

з 01.07.2024 по 31.07.2024;

з 01.08.2024 по 31.08.2024;

з 01.09.2024 по 19.09.2024;

з 01.10.2024 по 31.10.2024;

з 01.11.2024 по 02.11.2024, з 12.11.2024 по 22.11.2024, з 24.11.2024 по 27.11.2024, з 29.11.2024 по 30.11.2024;

з 01.12.2024 по 08.12.2024, з 10.12.2024 по 17.12.2024;

з 02.01.2025 по 07.01.2025, з 09.01.2025 по 22.01.2025, з 26.01.2025 по 31.01.2025;

з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 11.02.2025 по 26.02.2025;

з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 22.03.2025 по 30.03.2025;

з 04.04.2025 по 20.04.2025;

з 17.05.2025 по 23.05.2025.

За вказані періоди позивачу нараховано додаткову винагороду, установлену Постановою № 168, в розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах, що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05.10.2023 № 4348, від 05.11.2023 № 5019, від 05.12.2023 № 5654, від 05.05.2024 № 2406, від 05.06.2024 № 3252, від 05.07.2024 № 3946, від 05.08.2024 № 5060, від 05.09.2024 № 5969, від 05.10.2024 № 7016, від 05.11.2024 № 7942, від 05.12.2024 № 8850, від 05.01.2025 № 104, від 05.02.2025 № 1136, від 05.03.2025 № 1991, від 05.04.2025 № 2802, від 05.05.2025 № 4045 і від 06.06.2025 № 5001.

Тобто за спірні період з 21.09.2023 по 23.09.2023, з 27.09.2023 по 29.09.2023, з 01.10.2023 по 05.10.2023, з 09.10.2023 по 11.10.2023, з 14.10.2023 по 15.10.2023, з 06.04.2024 по 26.04.2024, з 01.05.2024 по 19.09.2024, з 01.10.2024 по 02.11.2024, з 12.11.2024 по 22.11.2024, з 24.11.2024 по 27.11.2024, з 29.11.2024 по 08.12.2024, з 10.12.2024 по 17.12.2024, з 02.01.2025 по 07.01.2025, з 09.01.2025 по 22.01.2025, з 26.01.2025 по 03.02.2025, з 11.02.2025 по 26.02.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 22.03.2025 по 30.03.2025, з 04.04.2025 по 20.04.2025 та з 17.05.2025 по 23.05.2025 позивачу було нараховано і виплачено додаткову винагороду, установлену Постановою № 168, в розмірі 100000 гривень.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У вищенаведених рапортах командира десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 зазначено реквізити бойових наказів, бойових розпоряджень, донесень, журналів бойових дій, на підставі яких вони були подані командиру військової частини НОМЕР_1 .

Водночас у них відсутні відомості:

про участь позивача у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у періоди з 03.09.2023 по 20.09.2023, з 24.09.2023 по 26.09.2023, 30.09.2023, з 06.10.2023 по 08.10.2023, з 12.10.2023 по13.10.2023, 16.10.2023, з 08.11.2023 по 26.11.2023, з 13.01.2024 по 28.01.2024, з 20.02.2024 по 05.04.2024, з 27.04.2024 по 30.04.2024, з 20.09.2024 по 30.09.2024, з 03.11.2024 по 11.11.2024, 23.11.2024, 28.11.2024, з 01.12.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 01.01.2025, 08.01.2025, з 23.01.2025 по25.01.2025, з 04.02.2025 по 10.02.2025, з 27.02.2025 по 10.03.2025, з 17.03.2025 по 21.03.2025, з 01.04.2025 по 03.04.2025, з 21.04.2025 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 16.05.2025;

про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно у період з 01.04.2024 по 18.12.2024, з 30.12.2024 по 06.05.2025, з 15.05.2025 по 27.05.2025.

За таких обставин позовні вимоги і в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 12 Постанови № 168 і абзацу четвертого пункту 11 розділу ХХХIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, – за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Таким чином, військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок тяжкого поранення (контузію, травму або каліцтву), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 грн, установлена Постановою № 168.

Внаслідок отриманого поранення 15.102.2023 він перебував на стаціонарному лікуванні з 16.10.2023 по 25.10.2023 у КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради та з 25.10.2023 по 07.11.2023 в ТОВ «СОНЯЧНИЙ», що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого відповідно від 25.10.2023 № 31955/17979 КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради та від 07.11.2023 № 1440 ТОВ «СОНЯЧНИЙ».

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 07.11.2025 № № 2025-1107-1359-5973-3 травми та захворювання позивача (наслідки повторних мінно-вибухових травм 15.10.2023, 26.08.2024, 17.04.2025) відносяться до легких.

Тобто у вказаний період позивач не перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, а отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 18.06.2025 по 20.11.2025, суд встановив наступне.

Додатками 1 і 14 до Постанови № 704 встановлено відповідно тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з приміткою 1 до додатку 1 і приміткою 1 до додатку 14 Постанови № 704 (у редакціях, що застосовувалася з 01.10.2020 до 19.05.2023) відповідно посадові оклади за розрядами тарифної сітки і оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 Постанови № 704.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103) затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України. Зокрема, підпунктом 1 пункту 3 цих Змін було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704 шляхом викладення його в новій редакції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 826/6453/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Міністерства соціальної політики України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.

Отже, з 29.01.2020 пункт 4 Постанови № 704 був чинним в редакції без врахування змін, що вносились до нього Постановою № 103.

Аналогічний правовий висновок щодо правових наслідків втрати чинності нормативно-правовим актом на підставі рішення суду міститься у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19.

Водночас пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі – Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103.

В подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025 згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704..

Постановою від 16.07.2026 Верховного Суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року у справі № 320/29450/24 скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Верховний Суд дійшов висновків, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме Кабінету Міністрів України (у тому числі, встановлення базової величини).

Верховний Суд сформував обов`язковий для врахування судами висновок про те, що Кабінет Міністрів України, реалізовуючи надані йому законом повноваження, вправі визначати базову величину, яка застосовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, у тому числі шляхом встановлення її у фіксованому розмірі. Відтак, пункт 2 Постанови № 481 є чинним, а встановлена ним розрахункова величина у розмірі 1762 грн підлягає застосуванню при визначенні розміру грошового забезпечення.

З наведеного слідує, що для проведення перерахунку основного розміру грошового забезпечення військовослужбовців в період з 18.06.2025 також підлягає застосуванню розрахункова величина у розмірі 1762 гривні.

Зі змісту довідки військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2026 № 642/4063 про суми нарахованого грошового забезпечення у період з 18.06.2025 по 20.11.2025 посадовий оклад і оклад за військове звання позивача обчислені із застосуванням розрахункової величини у розмірі 1762 гривні.

Такі дії відповідача є правомірними, а позовні вимоги в цій частині необґрунтованими.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

6. Повний текст рішення суду складений 04.09.2026.

Суддя В.Г.Ярощук