Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №320/31765/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року справа 320/31765/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в особі 5 відділу, що полягає у невидаленні недостовірного запису про розшук щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з Єдиного державного реєстру призовників;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в особі 5 відділу усунути недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , а саме - видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про його перебування в розшуку та відомості про порушення ним правил військового обліку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2025 у мобільному застосунку «Резерв+» позивач виявив запис про нібито порушення ним правил військового обліку, а також автоматичне повідомлення наступного змісту: «Схоже, у вас є порушення правил військового обліку».

У зв`язку з цим, 21.04.2025 позивач направив офіційну письмову заяву до ІНФОРМАЦІЯ_5 з наступними вимогами: усунути недостовірну інформацію щодо нібито вчиненого порушення правил військового обліку; надати довідку про відсутність перебування у розшуку; підтвердити, що позивач не є особою, яка ухиляється від виконання військового обов`язку.

Позивач повідомляє, що станом на дату подання позову жодної відповіді на зазначене звернення від ІНФОРМАЦІЯ_6 ним не отримано.

23.04.2025 позивачем повторно було уточнено військово-облікові дані.

18.06.2025 через мобільний додаток «Резерв+» позивачем було сформовано актуальний військово-обліковий документ, у якому з`явився запис: «Вас розшукує ТЦК від 04.04.2025».

На переконання позивача, зазначений запис було внесено заднім числом — до дати його офіційного звернення — та без зазначення будь-яких правових підстав і без вручення відповідного повідомлення особисто або у встановленому законом порядку.

Крім того, позивач стверджує, що він не отримував жодних повісток про виклик до ТЦК та СП та не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку або з інших підстав, пов`язаних з виконанням військового обов`язку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази у справі від відповідача.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 направлена сторонам на адреси їх електронної пошти 06.09.2025 та успішно доставлена, про що свідчить звіт Інтернет-провайдера.

Копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу 05.09.2025 на його поштову адресу рекомендованим поштовим відправленням №0601189412294 та вручена останньому 15.09.2025, що підтверджується сервісом «Укрпошта. Трекінг».

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 27.08.2025 в частині витребування доказів, ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконано, витребувані судом докази не надано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 повторно витребувано у відповідача докази у справі та попереджено про вжиття судом заходів процесуального примусу у разі ненадання витребуваних доказів або неповідомлення про поважність причин їх ненадання.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 направлена сторонам на адреси їх електронної пошти 23.03.2026 о 17:55 та успішно доставлена, про що свідчить звіт Інтернет-провайдера.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.

Витребувані судом докази відповідач до суду не надав та не повідомив суду про неможливість подати такі докази.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до наданого позивачем витягу із військово-облікового документу програмного забезпечення «Резерв+», сформованого 18.04.2025, ОСОБА_1 має звання «Рядовий», ВОС 659995, номер в реєстрі Оберіг 020420246202840000001. Адреса проживання зазначена у військово-обліковому документі: АДРЕСА_1 . Дата уточнення даних 24.05.2024, військово-обліковий документ є дійсним до 18.04.2026.

09.04.2025 в електронному кабінеті позивача у застосунку «Резерв+» зареєстровано направлення на військово-лікарську комісію №3158414 з метою визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення, підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 . Дата початку військово-лікарської комісії – 02.07.2025.

Під час чергового оновлення відомостей у електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів 18.04.2025 ОСОБА_1 помітив наявність відомостей наступного змісту: «Схоже, у вас є порушення правил військового обліку».

21.04.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, у якій просив усунути недостовірну інформацію щодо нібито вчиненого порушення правил військового обліку; надати довідку про відсутність перебування у розшуку; підтвердити, що позивач не є особою, яка ухиляється від виконання військового обов`язку.

Зазначена заява була направлена позивачем на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ) цінним листом із описом вкладення №0920100084025.

Поштове відправлення №0920100084025 було вручено одержувачу 23.04.2025, що підтверджується сервісом «Укрпошта. Трекінг».

Станом на день подання позову жодної відповіді на зазначене звернення від ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачем не отримано. Також в матеріалах справи відсутня інформація від відповідача про результати розгляду ним зазначеної заяви позивача від 21.04.2025.

23.04.2025 позивачем повторно було уточнено військово-облікові дані.

18.06.2025 через мобільний додаток «Резерв+» позивачем було сформовано актуальний військово-обліковий документ, у якому з`явився запис: «Вас розшукує ТЦК від 04.04.2025».

Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, оскільки позивач правил військового обліку не порушував, жодної повістки у спосіб, визначений чинним законодавством не отримував, відсутній факт притягнення позивача до відповідальності.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невидаленні недостовірної інформації про порушення позивачем правил військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з частиною першою статті.27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини першої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Порядку №1487 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом першим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

З аналізу наведених норм слідує, що в умовах воєнного стану та загальної мобілізації військовозобов`язані зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені в повістці, а у разі неприбуття повідомити про причини неявки у встановлений законом строк з подальшою явкою не пізніше семи календарних днів після усунення таких причин. Невиконання цього обов`язку тягне передбачені законом наслідки у сфері ведення військового обліку та може бути підставою для вчинення уповноваженими органами визначених законом дій, спрямованих на забезпечення явки військовозобов`язаного і документування відповідних обставин.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які вносяться до Реєстру.

Так, відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що застосунок «Резерв+» не є самостійним суб`єктом формування юридичних статусів чи прийняття рішень, а виконує функцію електронного відображення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак, оцінці підлягає не сам факт відображення інформації в інтерфейсі застосунку, а правомірність внесення відповідних даних до Реєстру уповноваженим органом у межах його компетенції.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; 4) відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону №1951-VIII).

Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З огляду на викладене, суд зазначає, що чинне законодавство пов`язує обов`язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснювати фіксацію та актуалізацію облікових відомостей не тільки з фактом винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також і з наявністю встановлених обставин, що мають значення для ведення військового обліку, зокрема факту невиконання обов`язків, передбачених Порядком №1487, частиною першою та третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ, частиною десятою статті 1 Закону №2232-ХІІ.

Із наданих позивачем витягів електронного військово-облікового документа із застосунку «Резерв+» від 18.04.2025 та 18.06.2025, судом встановлено, що відповідачем не зазначено причин відображення відповідних відомостей про порушення правил військового обліку в електронному кабінеті позивача, не конкретизовано, у зв`язку з якими саме обставинами позивача було оголошено в розшук ТЦК та СП, а також не визначено, які саме норми законодавства чи правила військового обліку були ним порушені.

Крім того, відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження наявності встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем обов`язків військового обліку, передбачених Порядком №1487, Законом №2232-ХІІ та Законом №3543-ХІІ. Зокрема, матеріали справи не містять доказів направлення та/або вручення позивачу повісток або інших викликів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, доказів неявки позивача за викликом, а також будь-яких інших документів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил військового обліку.

Суд також враховує, що відповідач правом на подання відзиву не скористався, витребуваних судом доказів не надав та не повідомив про причини їх ненадання, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи та обов`язок надати відповідні докази, двічі не відреагував на ухвали суду про витребування доказів.

За таких обставин, наявні у матеріалах справи докази не підтверджують правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та його перебування у розшуку.

При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в особі 5 відділу, що полягає у невидаленні недостовірного запису про розшук щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з Єдиного державного реєстру призовників, з приводу чого суд зазначає таке.

Велика Палата у своїх постановах неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає в неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.

Зокрема, аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2025 у справі №990/284/24.

Відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що в даному випадку відповідачем вчинено активні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Оскільки судом встановлено протиправність вчинення відповідачем зазначених дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.

Враховуючи висновок суду про безпідставність внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку їх подальше збереження у Реєстрі порушує права позивача та суперечить принципам достовірності, повноти та актуальності даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, а також відновлення його порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Застосований судом спосіб захисту охоплює позовні вимоги в частині покладання на відповідача обов`язків вилучити відомості в Реєстрі про перебування позивача в розшуку, оскільки такий статус пов`язується з порушенням військовозобов`язаним правил військового обліку.

Частиною першою статті 6 КАС України, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з приписами частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною першою статті 77 КАС України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності вчинених дій та не спростовано доводи позивача в цій частині.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов такого висновку.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн згідно з платіжною інструкцією №274 від 19.06.2025.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.

Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) судовий збір у сумі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.