Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №280/7806/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2026 року Справа № 280/7806/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., за учассті секретаря Куштан Є.І., представника позивача Гусельникова М.О., представника відповідача Гришун О.О. розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області 1 від 11.06.2025 № 00088572409 (форми «С») на загальну суму 1 678853,54 грн та податкову вимогу від 24.07.2025 № 0004627-1303-0801 (форми «Ф») на суму 1 678853,54 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що податкове повідомлення-рішення та Вимога складені протиправно, адже у діях платника податків відсутнє порушення статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 142 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану», адже товар придбаний у нерезидента завезений на територію України та переданий Позивачу у встановлений Національним банком України 180-ти денний строк. З відповідних підстав Податкове повідомлення-рішення та Вимогу належить скасувати, оскільки останні порушують права платника податків на мирне розпорядження його майном (грошовими коштами тощо). Зазначає, що спеціальна норма встановлює дві різні підстави для визначення моменту завершення (факту виконання) імпортної операції: - момент перетину товару митного кордону України; або - перехід права власності на товар від нерезидента до резидента; У даному випадку наявні обидві підстави для визнання імпортних операцій проведених за участю ФОП ОСОБА_1 та TS2 Space Sp. z o.o. завершеними (виконаними). Позивач вважає, що у даному випадку наявні обидві підстави для визнання імпортних операцій, проведених за участю ФОП ОСОБА_1 та TS2 Space Sp. z o.o. завершеними (виконаними): у відповідності до умов Договору, Постачальник поставив товар (дрони) на територію України та передав його Позивачу у місті Дніпро, що засвідчено актами приймання-передачі товару від 22.02.2023, від 25.04.2023, 15.07.2023, 07.09.2023. Прийняття товару відбулося у межах 180-ти денного строку за днем одержання передоплати. Передача дронів Позивачу у місті Дніпро неможлива без їх фактичного ввезення в Україну. Більше того, одержані від Постачальника дрони Позивач реалізував власним контрагентам (наступним у ланцюгу постачання) на території України, що підтверджується документами. Таким чином, документально підтверджується, що в рамках операцій поставки TS2 Space Sp. z o.o. товару на користь ФОП ОСОБА_1 мав місце перехід права власності на товар (дрони) від постачальника (продавця) до покупця на території України, а отже момент здійснення імпорту пройшов, як точка відліку і засвідчення належного виконання операції імпорту. До того ж, момент здійснення імпорту (переходу права власності на товар) за кожним випадком здійснення передоплати відбувся у межах 180-ти календарного терміну встановленого НБУ. Враховуючи вищевикладене, у діях Позивача відсутнє порушення вимог валютного законодавства, оскільки розрахунки за операцією з імпорту, що полягали у поставці товару покупцеві, були здійснені своєчасно. З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 23 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

02.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив наступне. Відповідно до норм Інструкції НБУ чітко визначено підстави для завершення валютного нагляду по операціям із імпорту товарів, а саме такою підставою є отримання інформації із реєстру МД (митних декларацій) про здійснення поставки за імпортною операцією. Однак, Позивачем по справі не було надано до перевірки, а також до суду митних декларацій, якими підтверджується поставка товарів по зовнішньоекономічному контракту № 24-01-2023- SP від 24.01.2023. Підставою для знаття імпортної операції із валютного нагляду є отримання інформації із реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 “Імпорт”, IM-41 “Реімпорт”, ІМ-51 “Переробка на митній території”, IM-72 “Безмитна торгівля”, IM-75 “Відмова на користь держави”, IM-76 “Знищення або руйнування” (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню). Вище зазначене спростовує твердження Представника Позивача зазначен на сторінці 4 уточненої позовної заяви, про необхідність зняття імпортної операції із валютного нагляду навіть в умовах відсутності у розпоряджені резидента митної декларації, адже такий висновок суперечить нормам Інструкції Національного Банку України № 7. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було використану інформацію наявну у базах даних ДПС України. Зокрема:1) Відповідно до Інформаційної системи «Державна митна служба України» (Єдина інформаційна система митних органів) по ФОП ОСОБА_1 відсутня інформація щодо митного оформлення імпорту товарів на митну територію України за період з 01.01.2023 по 01.05.2025 (к опія скріну додається до відзиву у якості доказу). 2) Відповідно до відомостей ІКС "Податковий блок" «Картка платника податків» - «Дані митниці» («Вантажно-митні декларації (імпорт)») по ФОП ОСОБА_1 також відсутня інформація щодо митного оформлення імпорту товарів на митну територію України за період з 24.01.2023 по 06.05.2025. ввезення на територію України товарів без належним чином оформленої митної деклараціє є неможливим. Натомість документи, які надаються Позивачем є додатками до митної декларації, однак без митної декларації не може бути свідченням поставки товару на територію України. Отже, надані Позивачем документи не підтверджують ввезення товарів на територію України. Щодо спірної податкової вимоги відповідач у відзиві зазначив, що з урахуванням п. 56.18 статті 56 ПК України, у якому зазначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, у зв`язку із вище зазначеним, на підставі ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2025 р. про відкриття провадження по справі № 280/7806/25 контролюючим органом в ІКП ОСОБА_1 було зменшено нарахування у сумі 1678853,54 грн.. У зв`язку із вище зазначеним наголошуємо, що оскаржувана податкова вимога є анульованою. На підставі наведеного у відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.10.2025 було призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 07 листопада 2025 року.

Протокольною ухвалою суду від 07.11.2025 у зв`язку з неявкою представника позивача підготовче засідання було відкладено на 20.11.2025.

20.11 2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що У даній справі факт надходження товару є беззаперечним. Матеріали справи містять

вичерпний перелік доказів, що підтверджують фізичну наявність товару (дронів) у

Позивача, його оприбуткування та подальше використання у господарській діяльності. Ігнорування цих доказів Відповідачем свідчить про надмірний формалізм, що є неприпустимим у правовій державі. відповідно до умов Договору, Позивач (ФОП ОСОБА_1 ) не зобов`язаний був виступати декларантом у розумінні митного законодавства, якщо умови поставки передбачали отримання очищеного товару або товару, доставленого силами постачальника. Якщо польська сторона, виконуючи обов`язок доставки до міста Дніпра, скористалася послугами міжнародних логістичних операторів (що підтверджується згадкою про «Sky Logistics Poland» та «Nova Post Poland» у формах IE599 ), то митне оформлення могло відбуватися за специфікою процедури встановлених у гуманітарних коридорів (враховуючи специфіку товару - дрони подвійного призначення), або іншим способом, де індивідуальна МД на ім`я кінцевого отримувача може не відображатися у стандартному пошуку баз даних, або взагалі постачальник товару здійснив помилку та поставив товар на іншого контрагента. Таким чином, твердження Відповідача про порушення Позивачем законодавства через відсутність МД є безпідставним перекладанням відповідальності за дії нерезидента або логістичних посередників. Позивач не може нести відповідальність за спосіб виконання нерезидентом своїх зобов`язань щодо доставки та митного очищення, якщо фактичний результат отримання товару в Україні - досягнуто. На підставі наведеного у відповіді на відзив просить позов задовольнити.

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2025 підготовче засідання було відкладено на 25.11.2025.

24.11.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких зокрема зазначено, що ввезення товару на митну територію України відповідно до норм митного кодексу України без виконання митних формальностей є неможливим. Позивач не надає до суду будь-яких документів, які підтверджують ввезення товару на митну територію України. Поставка товарів на територію України не підтверджується наданими Позивачем до суду первинними документами (актами приймання-передачі, інвойсами), адже основним документом який підтверджує поставку товарів на митну територію України є митна декларація, яка повинна бути засвідчена митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно- транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Відповідач вказує, що позивач не пояснює яким чином він отримав товар. Якщо відправка відбувалась міжнародними логістичними операторами, то де тоді квитанції які підтверджується відправку такого товару. Із огляду на вище зазначені твердження, можна зробити висновок, що Позивач сам не знає як товар опинився у нього. Відповідач резюмує, що позиція Представника Позивача, зазначена, у відповіді на відзив зводиться до безпідставного перекладання відповідальності за свої дії на нерезидента або логістичних посередників. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду у підготовчому засіданні 25.11.2025 було у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи та витребування у третьої особи пояснень та доказів відмлено. Клопотання представника позивача в частині витребування доказів у Державної митної служби України задовольнити. Витребувати у Державної митної служби України копії усіх митних декларацій стосовно поставки в Україну протягом 2023 року товарів від компанії TS2 Space Sp. Z o.o. з Польщі до України.

Також ухвалою суду від 25.11.2025 було заяву представника позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду – задоволено. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду в частині позовних вимог, а саме: - Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу (за формою “Ф”) Головного управління ДПС у Запорізькій області №0004627-1303-0801 від 24.07.2025.

Протокольною ухвалою суду у підготовчому засіданні 25.11.2025 було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.12.2025.

Ухвалою суду від 22.12.2025 було задоволено клопотання представників сторін та зупинено провадження у справі № 280/7806/25 до 29.01.2026. Наступне підготовче засідання призначено на 29.01.2026.

Ухвалою суду від 29.01.2026 було продовжено процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 22.12.2025 до 17.02.2026. Наступне підготовче засідання призначено на 17.02.2026.

Ухвалою суду від 17.02.2026 було витребувано у Державної митної служби України:

1. Інформацію та належним чином засвідчені копії документів (митних декларацій усіх типів, зокрема МД-2, МД-3, спрощених та електронних декларацій, актів митного огляду, міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR)), що підтверджують фактичне ввезення на митну територію України та митне оформлення товарів у період з 01.01.2023 по 31.12.2023, де відправником (експортером) або фактичним постачальником зазначена компанія TS2 Space Sp. z o.o. (Польща).

2. Відомості та копії документів щодо ввезення у вказаний період товарів, визнаних гуманітарною допомогою, відправником яких виступала компанія TS2 Space Sp. z o.o., зокрема тих, що обліковуються в Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги та інших спеціалізованих базах даних Державної митної служби України.

3. Відомості та копії реєстрів (або витягів з них) міжнародних поштових та експрес-відправлень (МПО/МЕВ) за 2023 рік, у яких відправником вказана компанія TS2 Space Sp. z o.o. (або її варіації), та які містять дані про товари, що переміщувалися через митний кордон України на адресу отримувачів, із зазначенням номерів транспортних накладних (AWB, CMR) та дат фактичного надходження товарів у зону митного контролю

Зобов`язано Державну митну службу України під час виконання цієї ухвали здійснити пошук інформації в АСМО «Інспектор» та інших реєстрах не лише за основною назвою компанії, а й за всіма можливими варіантами її написання та скороченнями, зокрема: TS2 Space, TS 2 Space (з пробілом), TS2, Ts2 Space sp. z o.o., TS2 SPACE SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, TS-2.

Також, ухвалою суду від 17.02.2026 було за клопотанням сторін продовжено процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 29.01.2026 до 07.04.2026. Наступне підготовче засідання призначено на 07.04.2026

Ухвалою суду від 07.04.2026 також було за клопотанням сторін продовжено процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 17.02.2026 до 30.04.2026 та призначено наступне підготовче засідання на 30.04.2026

Ухвалами суду від 30.04.2026 було поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 07.05.2026.

У судовому засіданні 07.05.2026 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

До Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов лист ДПС України від 05.06.2024 № 16541/7/99-00-24-04-02-07 (вх.№ 2141/8 від 05.06.2024) із податковою інформацією Національного банку України, про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.05.2024, а саме: ненадходження станом на 01.05.2024 р. ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) товарів у встановлений Національним банком граничний строк розрахунків по зовнішньоекономічному контракту 24-0-2023-SP від 24.01.2023 укладеному із нерезидентом TS2 SpaceSp. z.o.o. (місцезнаходження Aleje jerozolimskie 65/79/15.03 Warszawa 00-697).

З метою опрацювання вище зазначеної інформації, керуючись вимогами п.п.20.1.2, п.п.20.1.14 п.20.1 ст.20, ч.1 п.п. 73.3.1 п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 69.351 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами) (далі по тексту – ПК України), Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, було направлено ФОП ОСОБА_1 запит про надання інформації та її документального підтвердження від 13.06.2024 № 24093/6/08-01-24-06-03 (копія запиту надається до відзиву уякості доказу) Запит було отримано ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим листом № 6910415459597.

Листом від 05 липня 2024р. № 07/05-1 (вхідний номер Головного управління ДПС у Запорізькій області №37041/6 від 08.07.2024) позивачем було надано завірені копії документів, перелік яких зазначено у листі.

Листом від 17 лютого 2025 р. № 2/02-25 (вхідний номер Головного управління ДПС у Запорізькій області №17673/6 від 24.03.2025) ФОП ОСОБА_1 було надано завірені копії документів, перелік яких зазначено у листі.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78, ст.79, п.69.351підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, та наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.03.2025 № 563-п призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 24.01.2023 року № 24-01-2023-SP за період діяльності з 24.01.2023 по 06.05.2025.

Копію наказу від 28.03.2025 № 563-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 28.03.2025 № 48/08-01-24-09 про дату початку та місце проведення такої перевірки в порядку статті 79 Податкового кодексу України надіслано за податковою адресою платника податків: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 6901800082730, зазначений лист отримано позивачем 05.04.2025.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 було складно акт від 13.05.2025 №5977/08-01-24-07/ НОМЕР_1 , яким встановлено наступні порушення норм чинного законодавства, а саме (копія акту із додатками додаються до відзиву у якості доказу): п.1 та п.3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 142 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 №18:- по імпортній операції, (перерахування ФОП ОСОБА_1 коштів згідно із платіжною інструкцією №1JBKLN2 від 16.02.2023), товар в сумі 12250 доларів США не надійшов від нерезидента у законодавчо встановлений 180-денний строк (період порушення граничних строків розрахунків становить 631 день за період з 15.08.2023 по 06.05.2025);- по імпортній операції, (перерахування ФОП ОСОБА_1 коштів згідно із платіжною інструкцією №3JBKLN3 від 10.03.2023), товар в сумі 18720 доларів США не надійшов від нерезидента у законодавчо встановлений 180-денний строк (період порушення граничних строків розрахунків становить 609 днів за період з 06.09.2023 по 06.05.2025);- по імпортній операції, (перерахування ФОП ОСОБА_1 коштів згідно із Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2025 4 платіжною інструкцією №4JBKLN5 від 03.05.2023), товар в сумі 15000 доларів США не надійшов від нерезидента у законодавчо встановлений 180-денний строк (період порушення граничних строків розрахунків становить 555 днів за період з 30.10.2023 по 06.05.2025).

Акт документальної позапланової невиїзної перевірки було підписано ФОП ОСОБА_1 у приміщенні Головного управління ДПС у Запорізькій області «із зауваженнями».

Не погодившись із висновками та фактами, викладеними в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.05.2025 № 5977/08-01-24-09/ НОМЕР_1 , відповідно до вимог п. 86.7 статті 86 Кодексу ФОП ОСОБА_1 було подано заперечення на акт перевірки (вхідний Головного управління від 27.05.2025 № 29992/6).

Головне управління листом від 09.06.2025 № 27173/6/08-01-24-09-05 повідомило ФОП ОСОБА_1 про залишення заперечень без задоволення, а висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки без змін.

Відповідно до вимог п. 86.8 статті 86 Кодексу відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00088572409 від 11.06.2025 на суму 1 678853,54 грн..

Податкове повідомлення-рішення було отримано позиваем 25.06.2025 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6906500061767.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення (вх.№ 2927/6 від 22.07.2025 р.)

За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято Рішення № 22532/6/99-00-06-01-03-06 від 04.08.2025 яким скаргу ФОП ОСОБА_1 було залишено без розгляду з підстав пропущення строку для подання скарги в адміністративному порядку.

Не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Матеріалами справи підтверджено наступні обставини. Між ФОП ОСОБА_1 , («Покупець» ) та «TS2 Space Sp.z.o.o.» («Постачальник») укладено договір постачання № 24-01-2023- SP від 24.01.2023. Постачальник зобов`язується постачати товар згідно замовленням Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах передбачених розділом 4 Договора (п. 1.1) Умови про асортимент, кількість, термінах постачання узгоджується сторонами на підставі заявок, надісланих Покупцем Постачальнику (п. 1.2) Узгоджені умови кожної партії постачання (ціна, кількість, асортимент) зазначаються в товаросупровідних документах, та при необхідності в додаткових угодах (п.1.3 Договору). Валюта договору становить USD. Ціни на товар зазначаються у доларах (USD) без врахування ПДВ (п.2.1 Договору). Товари повинні бути доставлені протягом 30 днів від дати підтвердження замовлення на закупівлю на склад покупця, Україна, м.Дніпро, згідно Інкотермс-2010 на територію України (п.3.1 Договору). За потреби продавець оформлює довіреність на вказану покупцем особу (фірму), на здійснення всіх необхідних митних процедур, пов`язаних з доставкою товару на склад покупця (п.3.2 Договору). Передача товару від постачальника до покупця оформлюється актом приймання передачі. У разі виявлення недоліків отриманого товару або інших істотних порушень поставки, представники сторін повинні зафіксувати це в акті приймання-передачі товару. Цей акт повинен бути підписаний представниками обох сторін (п.3.3 Контракту). Даний договір стає чинним з дня його підписання обома сторонами й залишається чинним протягом року. Якщо менше ніж за 30 днів до терміну закінчення договору жодна з сторін наголосить про його припинення, дія договору вважається продовженою на такий самий термін та на таких самих умовах (п.8.2 Договору). Дані постачальника TS2 Space Sp. z o.o. (Польща): Aleje Jerozolimskie 65/79/15.03 00 697 Warszawa, IBAN: PL 07114010100000408153001003; Банк MBANK S.A.; SWIFT: BREXPLPWXXX. Дані покупця ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , IBAN Code: НОМЕР_2 JSC CB «PRIVATBANK».

TS2 Space Sp. z o.o. (Польща) (постачальник) складено наступні проформи – інвойси:- №1950/VT від 02.02.2023 на постачання товару – DRON MAVIC 3 FLY MORE COMBO(8802), у кількості 5 шт, за ціною 2450 доларів США, на загальну суму 12250 доларів США;- №1950/VT від 09.03.2023 на постачання товару – DRON MAVIC 3 Т(8802), у кількості 4 шт, за ціною 4680 доларів США, на загальну суму 18720 доларів США; Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2025 6 - №1980/VT від 02.04.2023 на постачання товару – DRON MAVIC 3 FLY MORE(8802), у кількості 6 шт, за ціною 2500 доларів США, на загальну суму 15000 доларів США. TS2 Space Sp. z o.o. (Польща) (постачальник) складено наступні інвойси:- №135/02/2023 від 16.02.2023 на постачання товару DRON MAVIC 3 FLY MORE COMBO, у кількості 5 шт. за ціною 2450 Доларів США на загальну суму 12250 доларів США;- №117/04/2023 від 20.04.2023 на постачання товару DRON MAVIC 3 FLY MORE COMBO, у кількості 7 шт. за ціною 2580 Доларів США на загальну суму 18060 доларів США;- №50/07/2023 від 10.07.2023 на постачання товару DRON MAVIC 3 FLY MORE COMBO, у кількості 5 шт. за ціною 2450 Доларів США на загальну суму 12250 доларів США;- №158/08/2023 від 30.08.2023 на постачання товару DJI MAVIC 3 FLY MORE COMBO (DJI RC), у кількості 1 шт. за ціною 2500 Доларів США на загальну суму 2500 доларів США. Відповідно платіжних інструкцій ФОП ОСОБА_1 було перераховано кошти на виконання Договору в адресу TS2 Space Sp. z o.o. (Польща) (банк отримувача JP Morgan Chase Bank):- платіжна інструкція №1JBKLN2 від 16.02.2023 в сумі 12250 доларів США , призначення платежу «For 1/TS2 Space Sp. z.o.o.2/Aleje jerozolimskie 65/79/15.033/PL/Warszawa 00-697 PL07114010100000408153001003 for PRMNT ROR DRONE MAVIC 3 FLY MORE COMBO ACC CNTR 24-01-2023-SP DD 24.01.2023, PO» (180-денний строк для надходження товару – 15.08.2023) ;- платіжна інструкція №3JBKLN3 від 10.03.2023 в сумі 18720 доларів США , призначення платежу «For 1/TS2 Space Sp. z.o.o.2/Aleje jerozolimskie 65/79/15.033/PL/Warszawa 00-697 PL07114010100000408153001003 for PRMNT ROR DRONE MAVIC 3 T INVOICE1950/VT 09-03-2023 ACC CNTR 24-01-2023-SP DD 24.01.2023, PO» (180-денний строк для надходження товару – 06.09.2023) ;- платіжна інструкція №4JBKLN5 від 03.05.2023 в сумі 15000 доларів США, призначення платежу «For 1/TS2 Space Sp. z.o.o.2/Aleje jerozolimskie 65/79/15.033/PL/Warszawa 00-697 PL07114010100000408153001003 for PRMNT ROR DRONE MORE(8802) CNTR 24-01-2023-SP DD 24.01.2023, POL:PL, POD:UA» (180 денний строк для надходження товару – 30.10.2023).

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (у тому числі щодо початку та завершення валютного нагляду за експортно-імпортними операціями) регулюються Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення № 5), Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція № 7) Постанови Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2025 7 НБУ від 24 лютого 2022 року N 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» ( далі – Постанова № 18).

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України №2473, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Нормами пункту 3 статті 13 Закону №2473 встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

У періоді з 24.01.2023 по 06.05.2025 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначались пунктом 14 2 Постанови № 18 та становили 180 календарних днів.

Відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків регулюється Інструкцією № 7, згідно з підпунктом 2 пункту 7 розд. ІІ якої відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків банк розпочинає з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів. Днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків (п.п. 4 пункту 3 розділу І Інструкції № 7).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

За нормами підпункту 3 пункту 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі імпорту товару – після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", ІМ-72 "Безмитна торгівля", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

Отже, відповідно до норм Інструкції НБУ чітко визначено підстави для завершення валютного нагляду по операціям із імпорту товарів, а саме такою підставою є отримання інформації із реєстру МД (митних декларацій) про здійснення поставки за імпортною операцією. Однак, Позивачем по справі не було надано до перевірки, а також до суду митних декларацій, якими підтверджується поставка товарів по зовнішньоекономічному контракту № 24-01-2023- SP від 24.01.2023.

Відповідно до пункту 5 статті 13 Закону №2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, на порушення вимог п.1 та п.3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473-VIIІ), пункту 142 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 №18:- по імпортній операції, (перерахування ФОП ОСОБА_1 коштів згідно із платіжною інструкцією №1JBKLN2 від 16.02.2023), товар в сумі 12250 доларів США не надійшов від нерезидента у законодавчо встановлений 180-денний строк (період порушення граничних строків розрахунків становить 631 день за період з 15.08.2023 по 06.05.2025);- по імпортній операції, (перерахування ФОП ОСОБА_1 коштів згідно із платіжною інструкцією №3JBKLN3 від 10.03.2023), товар в сумі 18720 доларів США не надійшов від нерезидента у законодавчо встановлений 180-денний строк (період порушення граничних строків розрахунків становить 609 днів за період з 06.09.2023 по 06.05.2025);- по імпортній операції, (перерахування ФОП ОСОБА_1 коштів згідно із платіжною інструкцією №4JBKLN5 від 03.05.2023), товар в сумі 15000 доларів США не надійшов від нерезидента у законодавчо встановлений 180-денний строк (період порушення граничних строків розрахунків становить 555 днів за період з 30.10.2023 по 06.05.2025)

Щодо доводів позивача про те, що оформлена імпортна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, і момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а визначальним є момент фізичного перетину товаром митного кордону держави суд зазначає наступне.

Інструкцією Національного Банку України № 7, а саме пп. 3 пунктом 9 розділу ІІІ чітко визначені підстави завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 “Імпорт”, IM-41 “Реімпорт”, ІМ-51 “Переробка на митній території”, IM-72 “Безмитна торгівля”, IM-75 “Відмова на користь держави”, IM-76 “Знищення або руйнування” (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД ); Тобто, із огляду на вище зазначене слідує висновок, що підставою для знаття імпортної операції із валютного нагляду є отримання інформації із реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 “Імпорт”, IM-41 “Реімпорт”, ІМ-51 “Переробка на митній території”, IM-72 “Безмитна торгівля”, IM-75 “Відмова на користь держави”, IM-76 “Знищення або руйнування” (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).

Відповідно до Інформаційної системи «Державна митна служба України» (Єдина інформаційна система митних органів) по ФОП ОСОБА_1 відсутня інформація щодо митного оформлення імпорту товарів на митну територію України за період з 01.01.2023 по 01.05.2025 (копія скріну додається до відзиву у якості доказу). 2) Відповідно до відомостей ІКС "Податковий блок" «Картка платника податків» «Дані митниці» («Вантажно-митні декларації (імпорт)») по ФОП ОСОБА_1 також відсутня інформація щодо митного оформлення імпорту товарів на митну територію України за період з 24.01.2023 по 06.05.2025.

Згідно із пп.83.1.2 п.83.1 ст.83 ПК Уураїни для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є податкова інформація. Наказом Міністрерства фінансів України від 10.06.2020 № 286, зареєстрованим у Міністрерстві юстиції України 26.06.2020 за № 593/34876, затверджено Порядок взаємодії інформаційниї систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства (далі-Порядок).

Відповідно до цього Порядку, інформаційна взаємодія між Держмитслужбою та ДПС визначається протоколами щодо структури та формату даних з електронних митних декларацій, що передаються та приймаються в порядку інформаційної взаємодії, строку їх передачі (далі-Протоколи). Відповідно до Протоколу № 1 від 28.01.2021 Держмитслужба на центральному рівні надає ДПС доступ для його уповноважених посадових осіб до інформації, яка міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, у тому числі до усіх митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, електронних копій документів доданих до них та до реєстру осіб, щ перебувають на централізованому обліку в Держмитслужбі. Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2025 14 Відповідно до Протоколу № 2 від 28.01.2021 Держмитслужба на центральному рівні надає ДПС дані з електронних копій митних декларацій (митних декларацій, заповнених у звичайному порядку, попередньої, тимчасової, періодичної та додаткової митних декларацій).

Отже, досліджені під час проведення перевірки документи та інформації свідчать про відсутність у Позивача митних декларацій, які підтверджують поставку товарів на територію зовнішньоекономічного контракту.

Стаття 74 Митного кодексу України визначає правовий статус митного режиму імпорту, де зазначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

З огляду на вище зазначені норми слідує висновок, що для митного оформлення товарів в режимі імпорт обов`язковим є надання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу, водночас доказами завершення митного оформлення є засвідчення митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. (частина 5 статті 255) Отже, ввезення на територію України товарів за договрами поставки без належним чином оформленої митної деклараціє є неможливим та неправомірним.

Крім того, частина 3 стаття 75 Митного кодекс України наголошує, що для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; 3)виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на норми Митного кодексу України процедура ввезення товару на територію України в режимі імпорту визначає перелік необхідних формальностей, зокрема такими є: 1) подання попередньої митної декларації; 2) здійснення митного контролю; 3) сплата митних платежів та зборів; 4) після завершення всіх митних процедур та оформлення митної вантажної декларації товар вважається ввезеним на територію України. Однак, позивач не надає до суду будь-яких документів, які підтверджують ввезення товару на митну територію України. Поставка товарів на територію України не підтверджується наданими Позивачем до суду первинними документами (актами приймання-передачі, інвойсами), адже основним документом який підтверджує поставку товарів на митну територію України є митна декларація, яка повинна бути засвідчена митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. (частина 5 статті 255)

Щодо наданих позивачем до суду документів, то останні не можуть бути достатніми та належними доказами надходження товарів на митну територію України.

Так, позивачем було надано до суду: 1) інвойси (рахунки-фактури) № 135-02-2023 від 16.02.2023;№ 117-04-2023 від 10.03.2023; № 50-07-2023 від 10.07.2023 від 10.07.2023; № 158-08-2023 від 30.08.2023; 2) акти приймання-передачі товару від 22.02.2023; 25.04.2023; 15.07.2023, 07.09.2023; 3) видаткові накладні та товарні чеки на реалізацію товару; 4) повідомлення IE599.

Однак, інвойс (англ. іnvoice) – документ, який використовується у міжнародній практиці та підтверджує угоду про продаж товарів чи послуг. Зокрема, інвойс виконує наступні завдання: 1) підтверджує умови угоди між сторонами та митну вартість товару; 2) слугує основою для бухгалтерськог обліку доходів та витрат; 3) дозволяє відстежити, які платежі вже надійшли, а які ще очікуюься. Проформа - інвойс (Proforma invoice) – це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. По суті, це попередній рахунок на оплату, і він не підтверджує факт відвантаження товару, надання послуг. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойса не є остаточним та можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення. Наприклад, сторони можуть змінити дані щодо кількості чи моделей типу того чи іншого товару. Комерційний інвойс – документ, який використовується для митної декларації під час зовнішньоекономічної діяльності (торгівлі). Складається при відвантажені товару.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Пунктом 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс); або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Тобто, в цьому випадку законодавець вживає поняття інвойса та рахунку-проформи як тотожні.

Акти приймання-передачі та документи, які підтверджують подальшу реалізацію товару, на які посилається позивач як на доказ поставки імпортованих товарів позивачеві у встановлені законодавством граничні строки не підтверджують зазначену обставину, оскільки не є документами, складання яких є обов`язковим згідно чинного законодавства при імпорті товарів на теритиорію України

Щодо повідомлень IE599 суд зазначає, що вони є електронними документамим, що підтверджують вивезення товарів за межі Європейського Союзу але не підтверджують імпорт таких товарів на теритрію України. Таку, експорт/вивезення товарів за межі Європейського Союзу, якби такі експорт/вивезення були документально підтвердженні, ще не означають їх імпорт/ ввезення на митну територію України, оскільки відповідно до часитни 1 статті 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до частини 3 статті 335 Митного кодексу України, визначено, що разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Отже, вище зазначені документи, які надаються позивачем є додатками до митної декларації, однак без митної деклаоації не може бути свіденням поставки товару на територію України. Також, частина 2 статті 264 наголошує, що разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант зобов`язаний надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Крім того, відповідно до переліку документів, неохідних дл здійснення митного контролю та митного оформленн товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України затверджений постаною Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р.№ 80 серед обов`язкових документів для подання визначено: 1) митну декларацію; 2) товарно-транспортний документ на 3) зовнішньоекономічний договір; 4) рахунок (invoice) або інший документ, який визначає вартість товару; перевезення.

Отже, надані позивачем документи не є належними та допустими доказами ввезення придбаних товарів на територію України і не можуть бути прийняті судом.

Суд також не погоджується з доводами позивача про суперечність між нормами Закону України № 2734 та Постановою Національного банку України № 7 з огляду на наступне. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473 Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України № 2473 визначено, валютне регулювання - це діяльність НБУ та в установлених цим Законом випадках Кабінетом Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими становами.

Відповідно до частини другої статті 44 Закону України № 679-XIV «Про Національний банк України», до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належить з поміж іншого видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій та запровадження заходів захисту відповідно до Закону України «про валюту і валютні операції» Водночас, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної алоди і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб (частина друга статті 56 Закону № 579).

На виконання статтей 12 і 13 Закону України № 2473, Правлінням НБУ Постановою від 02.01.2019 року № 7, затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Отже, із огляду на вище зазначене, норми статтей Закону України № 2473 і Постанови НБУ № 7 не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та регулюють відносини у сфері здійснення валютних операцій.

Щодо доводів позивача про невстановленння контролюючим органом інших джерел постачання дронів суд зазначає зазначене перебуває поза межами компетенції відповідача і водночас не спростовує відсутності у позивача належних та допустимих доказів ввезення придбаниз товарів на територію України у встановлений законом спосіб.

Також на виконання вимог ухвал суду про витребування доказів від 25.11.2025 та 17.02.2026 Державною митною службою України було надано суду витребувані документи з яких вбачається наступне.

По-перше, відповідно до проаналізованих митних декларацій, встановлено, що нерезидентом TS2 Space SP Z.O.O. на виконання зовнішньоекономічних контрактів реєструвались митні декларації, у графі вантажоодержувач зазначені юридичні та фізичні особи які є резидентами України. Водночас, згідно із аналізом електронних копій митних декларацій щодо митного оформлення імпорту товарів, відправником яких була компанія-нерезидент «TS2 Space Sp.Z.o.o.» за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 встановлено, що такі декларації не містять даних щодо ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), в тому числі але не виключно у графі 8 - Вантажоодержувач, графі 9 – Особа відповідальна за фінансове врегулювання та графі 14 – Декларант/Представник. Водночас, Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2021 р. № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» (надалі Порядок № 651), визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) за формою єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього (далі - додаткові аркуші), порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД. Абзац 9 пункт 2 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 651, містить визначення одержувач, зокрема це - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника (відправник, що доставляє товари самостійно, не користуючись послугами перевізника) має передати товари. Заголовок глави 2, розділу II «Заповнення граф митних декларацій» Порядку № 651 визначає особливості заповнення граф митних декларацій при поміщенні товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі та їх розміщення на тимчасове зберігання Так, у графі 8 «Вантажоодержувач» зазначаються відомості про одержувача, якщо описом цієї графи не передбачено інше. У періодичній, попередній МД для ввезення, декларації тимчасового зберігання у графі зазначаються відомості про одержувача відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а за відсутності зазначених відомостей у такому договорі або іншому документі - про резидента, що уклав такий договір або інший документ.

Отже, у жодній із наданих Державною митною службою України митній декларації не зазначено ФОП ОСОБА_1 , з огляду на що наданими на вимогу суду документами не підтверджено факту постачання товарів на митну територію України.

По-друге, щодо доводів позивача про ймовірне ввезення у вказаний період товарів, визнаних гуманітарною допомогою, відправником яких виступала компанія TS2 Space Sp.Z.o.o. 1) суд зазначає, що надані Митною службою документи не містять даних щодо ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), у жодній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та гарантійних листах кінцевого користувача товарів гуманітарної допомоги відправником яких була компанія-нерезидент «TS2 Space Sp.Z.o.o.» не фігурує ФОП ОСОБА_1 .

Законом України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 року № 1192 XIV (зі змінами та доповненнями) (далі-Закон № 1192-XIV), а саме абзацом 2 частини 1 статті 1 визначено, що гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними або вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв`язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Донорами гуманітарної допомоги є – юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України або іноземної держави, та фізичні особи, що перебувають в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами (абзац 3 частини 1 статті 1 Закону України № 1192-XIV).

Отримувачами гуманітарної допомоги є – юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних або іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги (абзац 5 частини 1 статті 1 Закону України № 1192-XIV).

Відповідно до Положення про автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 р. № 927 «Деякі питання організації ведення автоматизованої системи Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.04.2026 4 реєстрації гуманітарної допомоги» (у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги (далі - автоматизована система) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для автоматизації процесів створення, подання, одержання, оброблення, використання, зберігання, знищення електронних документів та електронних копій паперових документів, з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису або кваліфікованої електронної печатки з дотриманням вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги” та Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 № 749 для включення отримувачів гуманітарної допомоги до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги (далі - Єдиний реєстр), виключення з нього та внесення змін, а також для реєстрації вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг, що визнані гуманітарною допомогою.

Частиною 1 статті 6 Закону України № № 1192-XIV визначено, що визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням особливостей визначених цією статтею.

Частина 4 статті 8 Закону України № № 1192-XIV визначає, що товари (предмети), що ввозяться (пересилаються) як гуманітарна допомога, підлягають першочерговому безкоштовному спрощеному декларуванню митним органам відповідними установами та організаціями незалежно від форм власності, з обов`язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма «Гуманітарна допомога. Продаж заборонено», завірено печаткою митника.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, що непоставлений товар міг вважатись гуманітарною допомогою. Крім того, в даному випадку ФОП ОСОБА_1 було укладено саме договір постачання №24-01-2023 SP від 24.01.2023 із нерезидентом TS2 Space SP. z.o.o. (продавець) на придбання дронів та було перераховано кошти за кордон. Отже, предмет вказаного договору постачання не підпадає під визначення гуманітарної допомоги.

Також, ФОП ОСОБА_1 не може вважатись отримувачем гуманітарної допомоги, адже відповідно до Положення про автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 р. № 927 «Деякі питання організації ведення автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги» (у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі отримувачі гуманітарної допомоги мають бути внесені до автоматизованої система реєстрації гуманітарної допомоги, інформація по ФОП ОСОБА_1 у такому реєстрі відсутня.

Товари (предмети), що ввозяться (пересилаються) як гуманітарна допомога, підлягають першочерговому безкоштовному спрощеному декларуванню митним органам відповідними установами та організаціями незалежно від форм власності, з обов`язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма «Гуманітарна допомога. Продаж заборонено», завірено печаткою митника. Серед наданих Державною митною службою України, документів в електроному вигляді у каталозі «TS2 SPACE гуманітарна допомога», підкаталозі «20230426T113322» у файлі IMG_2528.jpg вказано «Serhij Tyhonov Heroiv Ukrainy. 54 21012. Vinnytsia UA», який не містить клейма «Гуманітарна допомога. Продаж заборонено» та не завірений печаткою митника. Вищезазначений файл IMG_2528.jpg, не відноситься до документів, що свідчать про та/або підтверджують імпорт товарів ФОП ОСОБА_1 на митну територію України.

Також, Митною службою було надано гарантійні листи кінцевих споживачів товарів гуманітарної допомоги, де визначені окремі суб`єкти, і не зазначений ФОП ОСОБА_1 .

Щодо транспортування дронів, зазначаємо, що поставка нерезидентом таких Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.04.2026.

Таким чином, надані Митною службою документи, підтверджують відсутність митних декларацій, якими підтверджується поставка товарів по зовнішньоекономічному контракту № 24-01-2023- SP від 24.01.2023, що свідчить про правомірність висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 13.05.2025р. №5977/08-01-24 072428400179, а також законність, обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 11.06.2025 р. № 00088572409

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесененні оскаржуваного податкового повідомлення -рішеня діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Всі інші аргументи та доводи учасників справи не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, будинок 16, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Стрельнікова