Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №160/14160/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 рокуСправа №160/14160/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, та не направлення такої довідки на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, та подати її на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було протиправно відмовлено в наданні довідки за формою згідно з додатком 6 та направлення необхідних документів до відповідної комісії для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій. Позивач зазначає, що відповідно до довідки від 30.09.2023 №4791, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у період з 07.07.2023 по 05.08.2023, з 22.08.2023 по 04.09.2023, з 06.096.2023 по 24.09.2023. Вказана довідка має підставу її виготовлення, а саме: бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 , бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Тобто вказана довідка є офіційним документом, виданим відповідачем. Наведені обставини зумовили звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

01.07.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що згідно з пунктом 6 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6. Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання. Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання. Відповідно до пункту 8 Порядку №413 у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії. У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 цього Порядку Отже, з аналізу наведених норм Порядку №413 слідує, що для надання статусу учасника бойових дій особі, яка брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командир військової частини протягом 30 календарних днів з дня участі особи у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язаний подати на розгляд відповідної комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6. У разі неподання командиром військової частини на розгляд комісії довідки за формою згідно з додатком 6 особа, яка брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, може самостійно звернутися до відповідної комісії з питання надання їй статусу учасника бойових дій. Отже, нормою пункту 8 Порядку №413 передбачений подальший алгоритм дій у випадку неподання командиром військової частини на розгляд комісії довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме: у разі неподання командиром військової частини до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може самостійно звернутися до відповідної комісії щодо питання надання їй статусу учасника бойових дій, що відповідає нормам ст. 6 Закону №3551-XII і їм не суперечить. При цьому у разі подання особою до комісії заяви про надання статусу учасника бойових дій без відомостей (документів), що підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, комісія направляє до уповноваженого органу запит про надання таких відомостей (документів) та уповноважений орган зобов`язаний не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту надати комісії запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні. Враховуючи, що Комісія не направляла жодних запитів до військової частини НОМЕР_1 щодо надання довідки, підстави її отримання у позивача відсутні.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 №32 рядового ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду водія-електрика – молодшого спеціаліста служби охорони державної таємниці управління військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2023 №4791 солдат ОСОБА_1 в період з 07.07.2023 по 05.08.2023, з 22.08.2023 по 04.09.2023, з 06.09.2023 по 24.09.2023 (станом на 30.09.2023) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у Харківській області с. Бугаївка.

В довідці міститься посилання на накази командирів військових частин, на підставі яких видана довідка.

Також, в довідці зазначено, що вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

09.02.2026 позивач звернувся із заявою до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства оборони України, в якій просив розглянути його заяву на засіданні Комісії щодо надання статусу учасника бойових дій за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

До заяви додав: дві фотографії, засвідчену копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, копію витягу з наказу №332 від 23.12.2023, копію паспорту та ІПН.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2026 №4698/9/1/868 повідомлено, що заяву позивача скеровано ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини НОМЕР_1 . Вказано, що в ході опрацювання заяви та проведеної перевірки, встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в населених пунктах, які не відносяться до районів ведення воєнних (бойових) дій згідно наказів Головнокомандувача Збройних Сил України та не залучалися до виконання завдань у відповідних районах ведення воєнних (бойових) дій.

Зазначено, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні законні підстави щодо надання довідки за формою згідно з додатком 6 та направлення необхідних документів до відповідної комісії для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій.

Не погоджуючись з відмовою у видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, та не направлення такої довідки на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до абзацу 1 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій» від 15.03.2022 №2121-ІХ (далі - Закон №2121-ІХ), учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Законом №2121-ІХ (набрав чинності 21.03.2022) у п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-ХІІ абзац перший доповнено словами «у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».

Отже, учасниками бойових дій визнаються також військовослужбовці Збройних Сил України, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України (абзац 2 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-ХІІ).

Згідно із пунктом 1 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413), цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Підпунктом 1 пункту 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці 1 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та були залучені до її проведення на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування безпосередньо в районах її проведення, - довідка за формою згідно з додатком 1 та витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації стосовно заявників, зазначених в пунктах 19 і 20 ч. 1 ст. 6 Закону, або самостійно заявником з їх числа у разі неподання документів командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації.

Відповідно до п. 7 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані в п`ятиденний строк після закінчення 30 календарних днів участі заявників у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій.

Згідно з п. 8 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.

Пунктом 19 Порядку №413 передбачено, що рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону.

Відповідно до п. 24 Порядку №413 Комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку.

Судом встановлено, що позивач скористався правом самостійного звернення із заявою до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства оборони України, в якій просив розглянути його заяву на засіданні Комісії щодо надання статусу учасника бойових дій за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проте заяву позивача скеровано Головним управлінням соціальної підтримки Міністерства оборони України до військової частини НОМЕР_1 .

Листом військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2026 №4698/9/1/868 повідомлено, що в ході опрацювання заяви та проведеної перевірки, встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в населених пунктах, які не відносяться до районів ведення воєнних (бойових) дій згідно наказів Головнокомандувача Збройних Сил України та не залучалися до виконання завдань у відповідних районах ведення воєнних (бойових) дій, а тому у військової частини НОМЕР_1 відсутні законні підстави щодо надання довідки за формою згідно з додатком 6 та направлення необхідних документів до відповідної комісії для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій.

Проте, суд звертає увагу, що Військовою частиною НОМЕР_1 30.09.2023 видано ОСОБА_1 довідку №4791, відповідно до якої позивач у періоди з 07.07.2023 по 05.08.2023, з 22.08.2023 по 04.09.2023, з 06.09.2023 по 24.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У зазначеній довідці відповідачем наведено документи, на підставі яких її видано, а саме бойові накази та бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, у довідці №4791 прямо зазначено, що вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Отже, сам відповідач у встановленому порядку документально підтвердив факт участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зазначені у довідці періоди.

Доказів скасування, відкликання, анулювання довідки від 30.09.2023 №4791 або визнання її недійсною матеріали справи не містять.

За таких обставин наведені у листі Військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2026 №4698/9/1/868 твердження про відсутність підстав для оформлення документів у зв`язку з тим, що позивач нібито не залучався до виконання відповідних завдань, суперечать відомостям, які раніше були офіційно встановлені та засвідчені самим відповідачем.

Сам по собі подальший перегляд відповідачем своєї оцінки обставин проходження позивачем військової служби без скасування або відкликання раніше виданого документа не може нівелювати юридичне значення довідки №4791.

При цьому суд зазначає, що оцінка наявності сукупності умов для надання особі статусу учасника бойових дій належить до повноважень відповідної комісії, а не командира військової частини на стадії направлення документів.

Пунктом 4 Порядку №413 передбачено, що для осіб, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, підставою для вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій є довідка за формою згідно з додатком 6.

Відповідно до пункту 6 Порядку №413 командири військових частин зобов`язані подати такі довідки на розгляд відповідної комісії.

Можливість особи самостійно звернутися до комісії у разі неподання документів командиром військової частини є додатковою гарантією реалізації її права та не звільняє відповідного командира від виконання покладеного на нього обов`язку.

Отже, доводи відповідача про те, що позивач може самостійно звернутися до комісії та що комісія не направляла до військової частини окремого запиту, не є належною правовою підставою для відмови у направленні документів, які підтверджують безпосередню участь позивача у відповідних заходах.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 8 Порядку №413 для заявників з числа осіб, зазначених у п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-XII, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань зобов`язані подати на розгляд відповідної комісії довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.

Отже, видача довідки за формою згідно з додатком 6 та її подання на розгляд відповідної комісії є передбаченими Порядком №413 діями командира військової частини за наявності документально підтвердженого факту участі військовослужбовця у відповідних заходах.

У цій справі такий факт підтверджений довідкою від 30.09.2023 №4791, виданою самим відповідачем із посиланням на відповідні бойові накази та бойові розпорядження.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б свідчили про недостовірність відомостей зазначеної довідки або припинення її дії.

Відмова відповідача у видачі позивачу довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки під час її прийняття не враховано видану самим відповідачем довідку від 30.09.2023 №4791 та зазначені у ній бойові накази і бойові розпорядження, якими підтверджено участь позивача у відповідних заходах.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд доходить висновку, що відмова Військової частини НОМЕР_1 у видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 є протиправною.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача видати зазначену довідку та подати її на розгляд відповідної комісії суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У цій справі факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у відповідні періоди вже документально підтверджений самим відповідачем довідкою від 30.09.2023 №4791, яка не скасована, не відкликана та недійсною не визнана.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 оформити та видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, та подати її на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 25.05.2026.

Проте суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, при зверненні до суду позивачу необхідно було сплатити суму судового збору із застосування понижуючого коефіцієнту, що складає суму 1064,96 грн. Таким чином має місце сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом на суму 266,24 грн, яка не підлягає стягненню з відповідача та може бути повернута в порядку, встановленому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 1064,96 грн (із застосування понижуючого коефіцієнту) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, та не направлення такої довідки на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 оформити та видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, та подати її на розгляд уповноваженої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський