Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №140/7661/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7661/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також – ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач-2) у якому просив:

визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2026 №1195/3564 (в частині, що стосується позивача), яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , поновлено на військовому обліку військовозобов`язаних;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як такого, що має статус «невійськовозобов`язаного» та «виключеного військового обліку як непридатного до проходження військової служби», відповідно до інформації, яка міститься у військово- облікових документах (тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , довідки ВЛК, військово-обліковий документ в електронному застосунку «Резерв+» станом на 15.04.2026).

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 15.04.2022 комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Станом на 15.04.2026 в його електронному військово-обліковому документі відображався статус: категорія обліку — «невійськовозобов`язаний», підстава виключення — «непридатний».

Проте станом на 10.05.2026 відомості безпідставно змінилися на: категорія обліку - «військовозобов`язаний».

На заяву позивача з вимогою відновити правильні відомості у Реєстрі, ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 02.06.2026 №3126 повідомив, що його поновлено на обліку як військовозобов`язаного на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_8 від 09.04.2026 №1195/3564.

Позивач наголошує, що норми чинного законодавства не містить підстав для повторного взяття на облік осіб, які були визнані непридатними та виключені з військового обліку. Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ №402 визначає чіткий порядок та спеціальні органи (вищестоящі ВЛК), які мають право переглядати, скасовувати або змінювати постанови ВЛК про непридатність. Відповідачі та їх керівники не наділені повноваженнями самостійно скасовувати висновки ВЛК чи змінювати статус особи, виключеної з обліку.

Відтак вважає, що дії відповідачів щодо його повторного взяття на облік вчинені без належної правової підстави та з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач-2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) із поданим позовом не погодився. На обгрунтування заперечень зазначив, що з 04.05.2024 набрали чинності зміни до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». У новій редакції статті 37 відсутня така підстава для виключення з військового обліку, як визнання особи непридатною до військової служби за рішенням ВЛК.

На думку відповідача-2, оскільки закон змінився, підстава, за якою позивача раніше (у 2022 році) було виключено з обліку, відсутня. Відповідно, такі громадяни з 04.05.2024 підлягають взяттю на військовий облік як військовозобов`язані.

Звертає увагу суду, що поновлення позивача на обліку відбулося не за власним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_7 , а на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 09.04.2026 № 1195/3564.

Посилаючись на ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядок проведення призову (постанова КМУ №560 від 16.05.2024), стверджує, що під час воєнного стану строк дії довідки ВЛК становить 1 рік. Оскільки позивач проходив огляд у квітні 2022 року, строк дії довідки закінчився, і він зобов`язаний пройти повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби в умовах воєнного стану.

Також відповідач-2 наголошує, що позивач належним чином не ініціював процедуру внесення/зміни відомостей у Реєстрі (не звернувся через Портал або особисто з відповідною заявою до ТЦК та СП) і одразу звернувся до суду, що відповідач вважає передчасним та безпідставним.

Відповідач-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

27.08.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив ІНФОРМАЦІЯ_7 , у якому ОСОБА_1 виклав свої заперечення щодо доводів відповідача-2.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

За результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 , що оформлені довідкою військово-лікарської комісії №1838 від 15.04.2022, ОСОБА_1 на підставі статті 74 «а» Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.14).

Відомості про проходження позивачем ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку внесені до тимчасового посвідчення позивача № НОМЕР_1 (а.с.11) а також відображалися у електронному військово-обліковому документі позивача, сформованого через застосунок «Резерв+» станом на 15.04.2026 (а.с.12).

Разом з тим, відповідно до інформації у застосунку «Резерв+», сформованої станом на 10.05.2026, значиться, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов`язаний (а.с.13).

Заявою від 11.05.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 з проханням внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку (а.с.15).

Листом №3126 від 02.06.2026 відповідач відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 (а.с.17-18).

Вважаючи протиправними дії щодо поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації» в Україні введений воєнний стан. В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини 1 статті 33 Закону №2232-XI військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XIІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону №1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом та вбачається із довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 №1838 від 15.04.2022, ОСОБА_1 на підставі статті 74 «а» Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.14).

Відомості про проходження позивачем ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку внесені до тимчасового посвідчення позивача № НОМЕР_1 (а.с.11) а також відображалися у електронному військово-обліковому документі позивача, сформованого через застосунок «Резерв+» станом на 15.04.2026 (а.с.12).

За таких обставин, у зв`язку з визнанням позивача непридатним до непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку позивач є виключеним з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, тому позивач мав сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Так, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК.

Позивач був виключений з військового обліку на підставі висновку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відтак, беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення тимчасового посвідчення позивача, проставленням свого підпису, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення його з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання нечинною довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали її позивачу, тому вона є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я.

На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/ резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Чинне законодавство не передбачає підстав для поновлення позивача на військовому обліку, а закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує, що 04.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX у пункті 2 якого Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 04.05.2024 мали статус «обмежено придатний», повинні до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним до військової служби, що стало наслідком його виключення з військового обліку, тому жодна норма права не зобов`язує його звернутися до відповідача з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів скасування або перегляду рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебування позивача на військовому обліку є безпідставним та порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.

Таким чином слід констатувати, що відповідач-2 допустив протиправну поведінку щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.

Суд відхиляє доводи відповідача-2 про недотримання позивачем процедури звернення до ТЦК або використання веб-порталу для внесення змін до Реєстру відповідно до Порядку №559.

Судом встановлено, що заявою від 11.05.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 з проханням внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку (а.с.15).

Листом №3126 від 02.06.2026 відповідач відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 (а.с.17-18).

Відтак позивач ініціював перед ІНФОРМАЦІЯ_4 питання щодо внесення до Реєстру актуальних відомостей про його виключення з військового обліку. Оскільки відповідач відмовив у внесенні змін до Реєстру, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_10 від 09.04.2026 №1195/3564, суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Оспорюваним розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_11 запропоновано начальникам Районних центрів комплектування і соціальної підтримки та начальникам відділів таких ТЦК та СП – здійснити аналіз осіб за списками, які додаються до цього розпорядження, та вжити заходів щодо поновлення на військовому обліку та подальшого направлення на проходження медичного огляду громадян, виключених як непридатні без достатніх підстав.

Отже, вказане розпорядження є організаційно-розпорядчим документом, який передбачає та визначає організаційні вказівки та рекомендації начальникам Районних центрів комплектування і соціальної підтримки та начальникам відділів таких ТЦК та СП, а отже дія вказаного розпорядження спрямована виключно на Районні центри комплектування і соціальної підтримки і не створює для позивача будь-яких юридичних наслідків.

Вказане розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_10 не є актом індивідуальної дії щодо позивача, а відтак не створює для ОСОБА_1 будь-яких наслідків.

В даному випадку негативні наслідки для позивача настали внаслідок дій саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , які діяли як самостійний суб`єкт владних повноважень.

Наведене свідчить про відсутність порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом.

Застосовуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду до обставин даної справи, суд зазначає, що позивачем не вказано, які саме індивідуально виражені права чи інтереси позивача порушено оскаржуваним розпорядженням відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач не просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо повторного його взяття на облік військовозобов`язаних осіб.

Відповідно до ч. 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вказано судом вище, негативні наслідки для позивача настали внаслідок дій саме ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З огляду на вказане, суд вважає за можливим вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

З огляду на вказане суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь позивача слід стягнути 1331,20 грн судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних та зміни категорії військового обліку ОСОБА_1 на «військовозобов`язаний».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як такого, що має статус «невійськовозобов`язаного» та «виключеного військового обліку як непридатного до проходження військової служби», відповідно до інформації, яка міститься у військово-облікових документах (тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , довідки ВЛК, військово-обліковий документ в електронному застосунку «Резерв+» станом на 15.04.2026).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 1331,20 (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 04 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя Н. В. Стецик